Змістовий модуль 1. Основи теоретичної метрології

Модуль 1. Фізичні методи аналізу та метрологія

1.1. Метрологія – це наука, яка вивчає:
a) вимірювання, методи та засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення заданої точності;	b) властивості масових випадкових подій, які можуть багаторазово повторюватись при виконанні певного комплексу умов;
c) механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них у процесі життєдіяльності;	d) найзагальніші закони розвитку і взаємозв’язку.
1.2. Вимірювання – це:
a) процес одержання достовірної інформації про відповідну характеристику (кількісну або якісну) конкретного об’єкта навколишнього матеріального світу шляхом фізичного співставлення величини даної характеристики з деяким її значенням, яке прийнято за одиницю вимірювання цієї характеристики і який здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів;	b) дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю);
c) визначення метрологічним органом похибок засобів вимірювання і встановлення його придатності до застосування;
1.3. Пряме вимірювання – це:
a) вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо без перетворення її роду та використання відомих залежностей;	b) вимірювання, в якому вимірювана величина залишається постійною протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в статичному режимі;
c) вимірювання, в якому вимірювана величина змінюється протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в динамічному режимі;	d) вимірювання, в якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються безпосередньо.
1.4. До прямих вимірювань відносять:
a) вимірювання маси тіла з допомогою циферблатних або рівноплечих ваг;	b) знаходження електричного опору провідника за результатами прямих вимірювань спаду напруги і сили струму;
c) знаходження густини однорідного тіла за його масою та геометричними розмірами;	d) знаходження площі або об’єму тіла на основі прямих вимірювань його лінійних розмірів.
1.5. Вкажіть приклади прямих вимірювань:
a) вимірювання довжини тіла проградуйованою лінійкою; вимірювання температури тіла термометром;	b) вимірювання сили струму в електричному колі амперметром; знаходження електричного опору провідника за результатами прямих вимірювань спаду напруги і сили струму;
c) вимірювання маси тіла з допомогою циферблатних або рівноплечих ваг; знаходження густини однорідного тіла за його масою та геометричними розмірами;	d) вимірювання тиску рідини манометром; знаходження площі або об’єму тіла на основі прямих вимірювань його лінійних розмірів.
1.6.Непряме вимірювання – це:
a) вимірювання, у якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються безпосередньо;	b) вимірювання, в якому вимірювана величина залишається постійною протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в статичному режимі;
c) вимірювання, в якому вимірювана величина змінюється протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в динамічному режимі;	d) вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо без перетворення її роду та використання відомих залежностей.
1.7.Опосередковане вимірювання – це:
a) непряме вимірювання однієї величини з перетворенням її роду чи обчисленнями за результатами вимірювань інших величин, з якими вимірювана величина пов’язана явною функціональною залежністю;	b) вимірювання, в якому вимірювана величина залишається постійною протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в статичному режимі;
c) вимірювання, в якому вимірювана величина змінюється протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в динамічному режимі;	d) вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо без перетворення її роду та використання відомих залежностей.
1.8. До опосередкованих вимірювань відносять:
a) знаходження густини однорідного тіла за його масою та геометричними розмірами;	b) вимірювання маси тіла з допомогою циферблатних або рівноплечих ваг;
c) вимірювання довжини тіла проградуйованою лінійкою;	d) вимірювання тиску рідини манометром.
1.9. Вкажіть приклади опосередкованих вимірювань:
a) знаходження густини однорідного тіла за його масою та геометричними розмірами; знаходження площі або об’єму тіла на основі прямих вимірювань його лінійних розмірів;	b) вимірювання сили струму в електричному колі амперметром; знаходження електричного опору провідника за результатами прямих вимірювань спаду напруги і сили струму;
c) вимірювання довжини тіла проградуйованою лінійкою; вимірювання температури тіла термометром;	d) вимірювання маси тіла з допомогою циферблатних або рівноплечих ваг; вимірювання тиску рідини манометром.
1.10. Яке вимірювання називають статичним?
a) вимірювання, в якому вимірювана величина залишається постійною протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в статичному режимі;	b) вимірювання, в якому значення однієї величини знаходять безпосередньо без перетворення її роду та використання відомих залежностей;
c) вимірювання, в якому вимірювана величина змінюється протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в динамічному режимі;	d) вимірювання, в якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються безпосередньо.
1.11. Яке вимірювання називають динамічним?
a) вимірювання, в якому вимірювана величина змінюється протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в динамічному режимі;	b) вимірювання, в якому вимірювана величина залишається постійною протягом процесу вимірювання, а засіб вимірювання при цьому працює в статичному режимі;
c) вимірювання, в якому значення однієї величини знаходять безпосередньо без перетворення її роду та використання відомих залежностей;	d) вимірювання, в якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються безпосередньо.
1.12. За характером зміни вимірювальної величини з часом вимірювання поділяють на:
a) статичні і динамічні;	b) опосередковані, сумісні і сукупні;
c) вимірювання з точною апостеріорною, наближеною апостеріорною і апріорною оцінкою похибок;	d) вимірювання з однократними і багатократними спостереженнями.
1.13. За кількістю елементарних вимірювальних актів-спостережень вимірювання поділяють на:
a) вимірювання з однократними і багатократними спостереженнями;	b) опосередковані, сумісні і сукупні;
c) вимірювання з точною апостеріорною, наближеною апостеріорною і апріорною оцінкою похибок;	d) статичні і динамічні.
1.14. За повнотою оцінки точності вимірювання поділяють на:
a) вимірювання з точною апостеріорною, наближеною апостеріорною і апріорною оцінкою похибок;	b) опосередковані, сумісні і сукупні;
c) статичні і динамічні;	d) вимірювання з однократними і багатократними спостереженнями.
1.15. За видом рівняння, яке пов’язує вимірювану величину і величини-аргументи, значення яких визначають на основі результатів їх безпосереднього спостереження, вимірювання поділяють на:
a) опосередковані, сумісні і сукупні;	b) статичні і динамічні;
c) вимірювання з точною апостеріорною, наближеною апостеріорною і апріорною оцінкою похибок;	d) вимірювання з однократними і багатократними спостереженнями.
1.16. Вимірювальним приладом називають:
a) засіб вимірювань, призначений для вироблення числового показника або сигналу вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем;	b) сукупність кількох вимірювальних пристроїв і засобів обробки вимірювальної інформації, призначених для дослідження або контролю і керування;
c) сукупність засобів вимірювання та допоміжних пристроїв, з’єднаних між собою каналами зв’язку і призначених для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і (або) використання в автоматичних системах керування;	d) засіб вимірювань, який призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки і (або) зберігання, але яка не є зручною для безпосереднього сприйняття спостерігачем.
1.17. Вимірювальний перетворювач – це:
a) засіб вимірювань, який призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки і (або) зберігання, але яка не є зручною для безпосереднього сприйняття спостерігачем;	b) сукупність кількох вимірювальних пристроїв і засобів обробки вимірювальної інформації, призначених для дослідження або контролю і керування;
c) сукупність засобів вимірювання та допоміжних пристроїв, з’єднаних між собою каналами зв’язку і призначених для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і (або) використання в автоматичних системах керування;	d) засіб вимірювань, призначений для вироблення числового показника або сигналу вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем.
1.18. Що таке вимірювальний комплекс?
a) сукупність кількох вимірювальних пристроїв і засобів обробки вимірювальної інформації, призначених для дослідження або контролю і керування;	b) засіб вимірювань, призначений для вироблення числового показника або сигналу вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем;
c) сукупність засобів вимірювання та допоміжних пристроїв, з’єднаних між собою каналами зв’язку і призначених для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і (або) використання в автоматичних системах керування;	d) засіб вимірювань, який призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки і (або) зберігання, але яка не є зручною для безпосереднього сприйняття спостерігачем.
1.19. Як називають сукупність засобів вимірювання та допоміжних пристроїв, з’єднаних між собою каналами зв’язку і призначених для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для автоматичної обробки, передачі і (або) використання в автоматичних системах керування?
a) вимірювальною системою;	b) вимірювальним перетворювачем;
c) вимірювальним приладом;	d) вимірювальним комплексом.
1.20. Істинним значенням фізичної величини називають:
a) значення фізичної величини, яке ідеальним чином відображало би в якісному та кількісному відношеннях відповідну характеристику (параметр) об’єкту вимірювання;	b) значення фізичної величини, яке знайдене експериментальним шляхом і настільки є близьким до істинного значення, що для певних цілей може бути використане замість нього;
c) число, яке вміщує можливі границі невизначеності отриманого значення вимірюваної величини;	d) результат вимірювання, який має похибку вимірювання, що суттєво перебільшує очікувану в даних умовах.
1.21. Дійсним значенням фізичної величини називають:
a) значення фізичної величини, яке знайдене експериментальним шляхом і настільки є близьким до істинного значення, що для певних цілей може бути використане замість нього;	b) значення фізичної величини, яке ідеальним чином відображало би в якісному та кількісному відношеннях відповідну характеристику (параметр) об’єкту вимірювання;
c) число, яке вміщує можливі границі невизначеності отриманого значення вимірюваної величини;	d) результат вимірювання, який має похибку вимірювання, що суттєво перебільшує очікувану в даних умовах.
1.22. Похибкою результату вимірювання називають:
a) число, яке вміщує можливі границі невизначеності отриманого значення вимірюваної величини;	b) значення фізичної величини, яке отримане в процесі вимірювання;
c) значення фізичної величини, яке знайдене експериментальним шляхом і настільки є близьким до істинного значення, що для певних цілей може бути використане замість нього;	d) значення фізичної величини, яке ідеальним чином відображало би в якісному та кількісному відношеннях відповідну характеристику (параметр) об’єкту вимірювання.
1.23. Що таке промах?
a) результат вимірювання, який має похибку вимірювання, що суттєво перебільшує очікувану в даних умовах;	b) число, яке вміщує можливі границі невизначеності отриманого значення вимірюваної величини;
c) значення фізичної величини, яке знайдене експериментальним шляхом і настільки є близьким до істинного значення, що для певних цілей може бути використане замість нього;	d) значення фізичної величини, яке ідеальним чином відображало би в якісному та кількісному відношеннях відповідну характеристику (параметр) об’єкту вимірювання.
1.24. Як називають різницю між результатом вимірювання та істинним значенням вимірюваної величини?
a) абсолютною похибкою вимірювання;	b) відносною похибкою вимірювання;
c) систематичною похибкою вимірювання;	d) динамічною похибкою вимірювання.
1.25. Як називають відношенню абсолютної похибки до істинного значення вимірюваної величини?
a) відносною похибкою вимірювання;	b) систематичною похибкою вимірювання;
c) інструментальною похибкою вимірювання;	d) динамічною похибкою вимірювання.
1.26. Систематична похибка вимірювання – це:
a) складова похибки вимірювання, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини;	b) складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобів вимірювальної техніки;
c) складова похибки вимірювань, що змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях;	d) складова похибки вимірювань, що непередбачено, повільно змінюється в часі.
1.27. Інструментальна похибка вимірювання – це:
a) складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобів вимірювальної техніки;	b) складова похибки вимірювання, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини;
c) складова похибки вимірювань, що змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях;	d) складова похибки вимірювань, що непередбачено, повільно змінюється в часі.
1.28. Методична похибка вимірювання – це:
a) складова похибки вимірювань, що пов’язана із методикою проведення вимірювань;	b) складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобів вимірювальної техніки;
c) складова похибки вимірювань, що змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях;	d) складова похибки вимірювання, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини.
1.29. Випадкова похибка вимірювання – це:
a) складова похибки вимірювань, що змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях;	b) складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобів вимірювальної техніки;
c) складова похибки вимірювання, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини;	d) складова похибки вимірювань, що непередбачено, повільно змінюється в часі.
1.30. Прогресуюча (дрейфуюча) похибка вимірювання – це:
a) складова похибки вимірювань, що непередбачено, повільно змінюється в часі;	b) складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобів вимірювальної техніки;
c) складова похибки вимірювань, що змінюється випадковим чином при повторних вимірюваннях;	d) складова похибки вимірювання, що залишається сталою або прогнозовано змінюється у ряді вимірювань тієї ж величини.
1.31. Як називають похибки, які не залежать від швидкості зміни вимірювальної величини в часі?
a) статичними;	b) динамічними;
c) абсолютними;	d) відносними.
1.32. Як називають похибки, які збільшуються при збільшенні швидкості зміни вимірювальної величини в часі?
a) динамічними;	b) статичними;
c) абсолютними;	d) відносними.
1.33. За якою формулою обчислюють оцінку математичного сподівання результату вимірювання у випадку нормального закону розподілу результатів багатократних вимірювань?
a) ;	b) ;
c) ;	d) .
1.34. Оцінку середнього квадратичного відхилення результатів спостережень визначають за формулою:
a) ;	b) ;
c) ;	d) .
1.35. Середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного визначають за формулою:
a) ;	b) ;
c) ;	d) .
1.36. За якою формулою визначають показник анормальності?
a) ;	b) ;
c) ;	d) .
1.37. Вкажіть формулу для знаходження меж надійного інтервалу випадкової похибки вимірювання:
a) ;	b) ;
c) ;	d) .
1.38. Якщо результат вимірювання є сумою або різницею двох і більше виміряних величин q = x +…+ z – (u +…+ w) і похибки Δх, …, Δw незалежні і випадкові, то абсолютну похибку результату визначають за формулою:
a) ;	b)
c) ;	d) .
1.39. Якщо кінцевий результат вимірювання є добутком або часткою двох і більше виміряних величин і похибки δх, …, δw незалежні і випадкові, то відносну похибку результату опосередкованого вимірювання визначають за формулою:
a) ;	b)
c) ;	d) .
1.40. Якщо результат опосередкованого вимірювання є функцією однієї величини q = f(x), то похибку результату вимірювання визначають за формулою:
a) ;	b) ;
c)	d) .
1.41. Якщо результат опосередкованого вимірювання є функцією декількох величин q = f(x, y, …, w), похибки яких незалежні і випадкові, то похибку результату вимірювання визначають за формулою:
a)	b) ;
c) ;	d) .
1.42. Основна фізична величина – це:
a) фізична величина, яка входить в систему рівнянь між величинами і умовно прийнята незалежною від інших величин цієї системи;	b) фізична величина, яка входить в систему рівнянь між величинами і визначається через основні величини цієї системи;
c) фізична величина, що підлягає вимірюванню;	d) фізична величина, яка не входить в систему рівнянь між величинами.
1.43. Похідна фізична величина – це:
a) фізична величина, яка входить в систему рівнянь між величинами і визначається через основні величини цієї системи;	b) фізична величина, яка входить в систему рівнянь між величинами і умовно прийнята незалежною від інших величин цієї системи;
c) фізична величина, що підлягає вимірюванню;	d) фізична величина, яка не входить в систему рівнянь між величинами.
1.44. Засіб вимірювальної техніки, який забезпечує відтворення і зберігання одиниці вимірювання, а також передачу її розміру іншим засобам вимірювальної техніки, що стоять нижче за схемою вивіряння називають:
a) еталоном одиниці вимірювання;	b) функціональним перетворювачем;
c) вимірювальним приладом;	d) вимірювальним комплексом.
1.45. Скільки основних одиниць вимірювання фізичних величин має Міжнародна система одиниць фізичних величин СІ?
a) сім;	b) дві;
c) чотири;	d) десять.
1.46. Скільки додаткових одиниць вимірювання фізичних величин має Міжнародна система одиниць фізичних величин СІ?
a) дві;	b) сім;
c) чотири;	d) десять.
1.47. Яку з одиниць вимірювання фізичних величин не відносять до Міжнародної системи одиниць фізичних величин СІ?
a) ньютон;	b) ампер;
c) кельвін;	d) кандела.
1.48. Які з одиниць вимірювання фізичних величин відносять до додаткових одиниць Міжнародної системи одиниць фізичних величин СІ?
a) радіан і стерадіан;	b) моль і вольт;
c) кілограм і ньютон;	d) ампер і кулон.
1.49. Які з одиниць вимірювання фізичних величин відносять до основних одиниць Міжнародної системи одиниць фізичних величин СІ?
a) кельвін і кандела;	b) моль і вольт;
c) кілограм і ньютон;	d) ампер і кулон.
1.50. Які з одиниць вимірювання фізичних величин відносять до позасистемних?
a) ангстрем і атмосфера;	b) карат і моль;
c) калорія і секунда;	d) рентген і метр.