Хід виконання практичної роботи. 5.1 визначаємо сумарну площу вікон (світлових прорізів):
5.1 Визначаємо сумарну площу вікон (світлових прорізів):
Sвік = а×b×n, (2.6)
де а×b─розмір вікна,
n – кількість вікон
5.2 Визначаємо площу підлоги у приміщенні
Sпідл = L× B (2.7)
5.3 Визначаємо відносну площу світлових прорізів:
(2.8)
5.4 За даними табл. 2( додаток А) визначаємо розряд зорової роботи та вид робіт за ступенем точності.
5.5 За даними табл. 1 ( додаток А) встановлюємо найменший розмір об’єкта розрізнення для цього розряду
5.6 За даними табл.3 ( додаток А) для визначеного розряду зорової роботи визначаємо нормоване значення коефіцієнта природного освітлення.
5.7 За даними табл.4 ( додаток А) приймаємо коефіцієнт запасу Кз=1,3.
5.8 Знаходимо значення світлової характеристики вікон ηо. яка визначається за табл. 5(додаток А).
5.9 За формулою 2.4 та за даними табл. 6 ( додаток А) визначаємо загальний коефіцієнт світлопропускання вікон τ0.
5.10 Визначаємо середнього коефіцієнта відбиття ρср за формулою (2.5) для даного приміщення ρстелі= 0,5, ρстін =0,3, ρпідлоги=0,1 (табл.7 додаток А).
5.11 Порахувавши значення параметрів, що характеризують приміщення, B/h, l/B, L/B, за табл.8 (додаток А) визначаємо коефіцієнт r1
5.12 За формулою 2.3 визначаємо необхідну площу вікон виробничої дільниці.
5.13. Порівняйте одержані результати розрахунків з фактичною площею вікон у приміщенні.
5.14 На підставі проведеної роботи зробіть висновки
Питання до захисту
1 Види природного освітлення.
2 Дайте визначення поняттю «природне освітлення».
3 Що таке коефіцієнт природної освітленості?
4 Для чого використовується коефіцієнт природної освітленості?
5 У чому полягає метод попереднього розрахунку площі світлових прорізів приміщень?
6 Назвіть переваги і недоліки використання природного освітлення в приміщенні.
Практична робота № 3
Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
1 Тема роботи: Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення методом світлового потоку
2 Мета роботи:Вивчити методику і виконати розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення відповідно до індивідуального завдання
Теоретичний матеріал.
Методи розрахунку штучного освітлення
Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три вида освітлення: природне, суміщене, штучне.
Штучне освітлення забезпечується штучними джерелами світла.
Загальне штучне освітлення — освітлення, при якому світильники розміщені у верхній зоні приміщення (загальне рівномірне освітлення) або відповідно до розташування обладнання (загальне локалізоване освітлення).
Місцеве освітлення— освітлення, яке є додатковим до загального і створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих поверхнях.
Комбіноване штучне освітлення— освітлення, при якому до загального освітлення додається місцеве.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку, точковий та питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світло потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Fл визначають за формулою:
Fл = Е S kз Z / N n η , (3 .1)
де Е— нормована освітленість,
S — площа освітлюваного приміщення, м2
kз — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп ( kз = 1,3—1,8);
Z —коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z= 1,1—1,15);
N— кількість світильників;
n— кількість ламп у світильнику;
η — коефіцієнт використання світлового потоку.
Коефіцієнт η визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення І, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення І знаходять за формулою:
І = AB/hp(A+B) (3.2)
де A і B - довжина і ширина приміщення, м;
hp - висота світильників над робочою поверхнею.
Підрахувавши світловий потік ламп Fл, за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення нахилених поверхонь.
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника для створення в приміщенні нормованої освітленості.
Штучне освітлення передбачається в усіх приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення у темний час доби.
Джерелом штучного освітлення є лампи розжарювання та газорозрядних (люмінесцентні) лампи. Основними характеристиками ламп є: номінальна напруга, електрична потужність, світловий потік, світлова віддача та термін служби.
Лампи розжарювання мають просту конструкцію, відносно низьку вартість, широкий діапазон напруг і потужностей. Однак поряд з перевагами є й суттєві недоліки: характеризуються переважанням жовто-червоних променів у випромінюваному світлі, коефіцієнт корисної дії цих ламп низький – усього 3–4%, світловіддача також мала –
8–18 лм на 1 Вт енергії, крім того, мають відносно невеликий термін експлуатації.
Перевагами люмінесцентних ламп є: їх тривалий строк експлуатації, значно більша (в 2–4 рази) світловіддача порівняно з лампами розжарювання, що дозволяє для забезпечення необхідного рівня освітленості використовувати менш потужні лампи, крім того, вони здатні забезпечувати світловий потік практично будь-якого спектра, що створює найбільш оптимальні умови для виконання зорової роботи. Основним недоліком люмінесцентних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту – явища спотворення зорового сприйняття об’єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі. Це може призвести до нещасного випадку, тому що об’єкт, який рухається, буде здаватися нерухомим.
Лампа разом з освітлювальною арматурою – світильник. Основне призначення світильників полягає в перерозподілі світлового потоку убік робочої поверхні; захист очей людини від засліплювальної дії джерела світла; запобігання лампи від механічних ушкоджень і забруднення
Вихідні дані до роботи
Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку. Вихідні дані приведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані
| № варіанта | а, м | в, м | hр, м | Коефіцієнт віддзеркалення, % | Категорія приміщення | Тип світильника | |
| ρп | ρс | ||||||
| Механічний цех | Глибоковипромінювач | ||||||
| Цех металопокриттів | Глибоковипромінювач | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ | ||||||
| Механічний цех | Глибоковипромінювач | ||||||
| Цех металопокриттів | Глибоковипромінювач | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | Глибоковипромінювач | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ |
Продовження таблиці 3.1
| Диспетчерські, пульти управління | Глибоковипромінювач | ||||||
| Механічний цех | Глибоковипромінювач | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | Глибоковипромінювач | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | Глибоковипромінювач | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ |
Продовження таблиці 3.1
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | ДРЛ | ||||||
| Механічний цех | ДРЛ | ||||||
| Цех металопокриттів | ДРЛ | ||||||
| Диспетчерські, пульти управління | Глибоковип-ромінювач |