Кінцевий мозок;великий мозок

(telencephalon; cerebrum)

Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать:

- плащ (pallium);

- нюховий мозок (rhinencephalon);

- основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) – підкіркові ядра;

- склепіння (fornix);

- мозолисте тіло (corpus callosum).

Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales).

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку; плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:

- лобовий полюс (polus frontalis);

- потиличний полюс (polus occipitalis);

- скроневий полюс (polus temporalis).

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить мінливі.

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:

- лобової частки (lobus frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- потиличної частки (lobus occipitalis);

- скроневої частки (lobus temporalis);

- острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

- обідкової частки (lobus limbicus).

Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri).

Ця сукупність розглядається як присередні ділянкилобової, тім’яної та скроневої часток і острівця (insula), який розміщений у глибині бічної ямки великого мозку (fossa lateralis cerebri).

Кожна частка великого мозку (lobus cerebri) відмежована одна від одної борознами великого мозку (sulci cerebri) – міжчастковими борознами (sulci interlobares).

Наверхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

- центральна борозна (sulcus centralis), або Роландова борозна, що відокремлює лобову частку (lobus frontalis) від тім’яної (lobus parietalis);

- бічна борозна (sulcus lateralis), або Сільвієва борозна, яка відокремлює скроневу частку (lobus temporalis) від лобової та тім’яної (lobus frontalis et parietalis);

- тім’яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis), яка проходить між тім’яною часткою (lobus parietalis) та потиличною часткою (lobus occipitalis).

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) виділяють такі борозни та звивини:

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

а) передцентральну борозну (sulcus precentralis);

б) верхню лобову борозну (sulcus frontalis superior);

в) нижню лобову борозну (sulcus frontalis inferior);

г) передцентральну звивину (gyrus precentralis);

д) верхню лобову звивину (gyrus frontalis superior);

є) середню лобову звивину (gyrus frontalis medius);

ж) нижню лобову звивину (gyrus frontalis inferior), яка за допомогою передньої гілки та висхідної гілки бічної борозни (ramus anterior et ramus ascendens sulci lateralis) поділяється на покришкову частину (pars opercularis), трикутну частину (pars triangularis) та очноямкову частину (pars orbitalis).

2 У тім’яній частці (lobus parietalis):

а) зацентральну борозну (sulcus postcentralis);

б) внутрішньотім’яну борозну (sulcus intraparietalis);

в) зацентральну звивину (gyrus postcentralis);

г) верхню тім’яну часточку (lobulus parietalis superior);

д) нижню тім’яну часточку (lobulus parietalis inferior), в якій розміщені: надкрайова звивина (gyrus supramarginalis), кутова звивина (gyrus angularis).

3 У скроневій частці (lobus temporalis):

а) верхню скроневу борозну (sulcus temporalis superior);

б) нижню скроневу борозну (sulcus temporalis inferior);

в) поперечну скроневу борозну (sulcus temporalis transversus);

г) верхню скроневу звивину (gyrus temporalis superior);

д) середню скроневу звивину (gyrus temporalis medius);

є) нижню скроневу звивину (gyrus temporalis inferior);

ж) поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi) – звивини Гешля, які містяться на присередній поверхні верхньої скроневої звивини (facies medialis gyri temporalis superioris).

4 У потиличній частці (lobus occipitalis):

а) поперечну потиличну борозну (sulcus occipitalis transversus), яка обмежовує досить варіабельні потиличні звивини (gyri occipitales);

б) півмісяцеву борозну (sulcus lunatus);

в) передпотиличу вирізку (incisura preoccipitalis);

5 В острівцевій частці; острівцi (lobus insularis; insula):

а) центральну борозну острівця (sulcus centralis insulae);

б) колову борозну острівця (sulcus circularis insulae);

в) звивини острівця (gyri insulae), довгу звивину острівця (gyrus longus insulae), короткі звивини острівця (gyri breves insulae), поріг острівця (limen insulae).

На присередній поверхні півкуль великого мозку (facies medialis hemispheriorum cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

- борозна мозолистого тіла (sulcus corporis callosi), що проходить між лобовою часткою (lobus frontalis) та мозолистим тілом (corpus callosum) і продовжується назад між тім’яною часткою (lobus parietalis) та мозолистим тілом (corpus callosum);

- тім’яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis), яка проходить між тім’яною та потиличною частками (lobuli parietalis et occipitalis);

- борозна пояса (sulcus cinguli), яка йде паралельно до мозолистого тіла і продовжується на присередню поверхню тім’яної частки під назвою підтім’яної борозни (sulcus subparietalis).

На присередній поверхні виділяють такі борозни та звивини:

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

а) прицентральну борозну (sulcus paracentralis);

б) центральну борозну (sulcus centralis);

в) прицентральну часточку (lobulus paracentralis);

г) присередню лобову звивину (gyrus frontalis medialis);

2 у тім’яній частці (lobus parietalis):

а) прицентральну часточку (lobulus paracentralis), її задньою частиною є задня прицентральна звивина (gyrus paracentralis posterior);

б) підтім’яну борозну (sulcus subparietalis);

в) крайову гілку; крайова борозна (ramus marginalis; sulcus marginalis), яка є гілкою підтім’яної борозни, що спрямована угору;

г) передклин (precuneus);

3 у потиличній частці (lobus occipitalis):

а) острогову борозну (sulcus calcarinus);

б) клин (cuneus);

в) тім’яно-потиличну борозну (sulcus parietooccipitalis);

г) язикову звивину (gyrus lingualis);

4 У обідковій частці (lobus limbicus) – це сукупність борозен і звивин присередньої ділянки лобової, тім’яної і скроневої часток у самому центрі півкулі мозку:

а) поясну борозну (sulcus cinguli);

б) морськоконикову борозну (sulcus hippocampalis);

в) торочко-зубчасту борозну (sulcus fimbriodentatus);

г) обхідну борозну (sulcus collateralis);

д) нюхову борозну (sulcus rhinalis);

є) приморськоконикову звивину (sulcus parahippocampalis);

ж) поясну звивину (gyrus cinguli), яка має перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli);

з) смужкову звивину (gyrus fasciolaris);

с) гачок (uncus);

к) зубчасту звивину (gyrus dentatus);

л) морськокинокові торочки (fimbriae hippocampi).

На нижній поверхні півкуль головного мозку (facies inferior hemispheriorum cerebri) виділяють такі борозни та звивини: