Глобоїдні черв'ячні передачі

Глобоїдна черв'ячна передача відрізняється від циліндричної фор­мою нарізуваної частини черв'яка, яка виконується у вигляді поверх­ні глобоїда (рис. 28.10). Такі передачі мають підвищену несучу здат­ність (приблизно у 2–3 рази) у порівнянні з циліндричними черв'яч­ними передачами завдяки одночасному зачепленню великої кількості зубців. Однак деталі глобоїдних передач складні у виготовленні і вимагають високої точності монтажу.

Глобоїдні передачі через малі габаритні розміри та поверхню теп­ловіддачі є дуже напруженими у тепловому відношенні і тому вони потребують надійного додаткового охолодження.

Практичне використання мають глобоїдні передачі з прямоліній­ними профілями зубців колеса та витків черв'яка у центральній площині (рис. 28.10).

Профілі утворю­ються прямими лініями, дотичними до так званого профільного кола діаметра Dp. ГОСТ 9369–77 регла­ментує такі параметри глобоїдних передач: міжосьову відстань а; номі­нальне передаточне число u; діаметр вершин зубців колеса d_a2 та шири­ну вінця колеса Ь₂. Модулі глобоїд­них передач не стандартизовані.

Розрахунок глобоїдної передачі на несучу здатність зводиться до визначення допустимої потужності на валу черв'яка за умови стій­кості зубців колеса проти заїдання та спрацювання і виконується за такою залежністю:

P₁ = (H/u) · [К_M · K_T · K_P /(1,36 · U)]. (28.55)

Тут Н – коефіцієнт потужності, що залежить від міжосьової від­стані а та кутової швидкості черв'яка (рис. 28.11, а); К_M – коефіці­єнт матеріалу (для олов'яних бронз К_M = 1, а для безолов'яних К_M = 0,8); K_T– коефіцієнт точності (для звичайної точності K_T = 0,8, для підвищеної K_T = 1); K_P – коефіцієнт режиму роботи (для непе­рервної цілодобової роботи і при спокійному навантаженні K_P = 1; при такій же роботі але ударному навантаженні K_P = 0,75; для періо­дичної роботи – робота 15 хв, зупинка 2 год – K_P = 1,4); U – кое­фіцієнт передаточного числа u (рис. 28.11, б).

ПЕРЕДАЧІ ГВИНТ – ГАЙКА

Загальні відомості

Передачі гвинт – гайка застосовують для перетворення обертово­го руху у поступальний. Вони використовуються у різних галузях техніки – від точного приладобудування до важконавантажених при­водів натискних пристроїв прокатних станів, гвинтових пресів та під­йомних механізм в кранів. Такі передачі створюють значні сили, за­безпечують точні переміщення робочих органів різних верс­татів та приладів або вико­нують функції регулювальних пристроїв.

На рис. показані схеми передач гвинт – гайка. За схемою передачі на рис. 1, а обертовий рух гвинта 1перетворюється в по­ступальний рух гайки 2, а за схемою на рис. 1, б, нав­паки, обертовий рух гайки 2перетворюється у поступаль­ний рух гвинта 1. На схемі рис. 1, б показана переда­ча для здійснення надзвичай­но повільного поступального руху гайки 2при обертанні гвинта 1. Тут гвинт має дві різьбові ділянки з малою різ­ницею кроків різьби.

Передачі гвинт – гайка за­безпечують великий виграш у силі та повільні переміщен­ня, мають високу несучу здат­ність при малих габаритних розмірах, високу точність переміщень, простоту конструкції та виготовлення. До недоліківтаких передач належать наявність великих втрат на тертя у гвинтовій парі, що спри­чинює значне спрацювання та низький ККД передачі.

Передачі гвинт – гайка за призначенням поділяють на силові і кінематичні, а за видом тертя – на передачі з тертям ковзання і передачі з тертям кочення. Останні мають високий ККД, але складні за конструкцією і досить дорогі у виготов­ленні.