Переломи. Перша допомога при переломах”. 1 страница
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ
(модуль 4 )
Тема 1.
“Рани. Рановий процес. Лікування чистих ран”
1. Під час рубання дров молода людина розсікла сокирою праве передпліччя появилась сильна кровотеча. Що включає “долікарська допомога”?
а) прийняти знеболюючі;
б) зупинити тимчасово кровотечу;
в) накласти асептичну пов’язку;
г) провести іммобілізацію кінцівки;
д) провести ПХО.
2.У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
а) застосувати антибіотики;
б) дренувати рану;
в) примінити ферменти;
г) забезпечити іммобілізацію;
д) проводити часті перев’язки.
3.Є рвана рана. Краї рани гіперемовані з фібринозним нальотом. Що необхідно провести?
а) первинну хірургічну обробку;
б) пізню первинну хірургічну обробку;
в) вторинну хірургічну обробку;
г) зробити туалет рани, наложити мазеву пов’язку;
д) накласти шви.
4.В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
а) висікти некротичну ділянку шкіри;
б) накласти пов’язку з протеолітичними ферментами;
в) накласти пов’язку з маззю Іруксол;
г) накласти пов’язку з гіпертонічним розчином;
д) накласти пов’язку з метилурацилом.
5.Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
а) шок;
б) велика крововтрата;
в) можливість розвитку інфекції;
г) неможливість відтягнути краї рани при первинній хірургічній обробці;
д) поранення нерва.
6.В якій рані більш вірогідний розвиток інфекції?
а) різаній;
б) укушеній;
в) операційній;
г) рубленій;
д) розміщеній на обличчі.
7. Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
а) призначити лікувальну фізкультуру;
б) внутрішньом’язево ввести антибіотики;
в) накласти гіпсову лангету;
г) ввести знеболюючі;
д) застосувати ферменти.
8. З якою метою видаляють некротизовані тканини?
а) розплавити некротизовані тканини;
б) посилити дію антибіотиків;
в) зменшити запалення;
г) посилити ріст грануляцій;
д) прискорити стадію гідратації.
9. Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре доторкаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика крововтрата;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
10. Одним із кращих засобів механічного очищення рани є:
а) 3 % перекис водню;
б) трипсин;
в) борна кислота;
г) обробка пульсуючою струменем антисептика;
д) вакуум-обробка рани.
11. Грануляційна тканина, видима оком, з’являється в період:
а) підготовчий;
б) біологічного очищення;
в) попередньої репарації;
г) остаточної репарації;
д) утворення рубця.
12. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
а) 6 годин;
б) 24 години;
в) 48 годин;
г) 12 годин;
д) 34 години.
13. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
а) первинними відстроченими;
б) вторинними ранніми;
в) вторинними пізніми;
г) первинними;
д) запізнілими.
14. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
а) поверхневі різані рани;
б) проникаючі колоті рани;
в) вогнепальні рани;
г) розчавлені рани;
д) забійні рани.
15. Під час рубання дров молода людина розсікла сокирою праве передпліччя з’явилась сильна кровотеча. Що включає долікарська допомога?
а) прийняти знеболюючі;
б) зупинити тимчасово кровотечу;
в) накласти асептичну пов’язку;
г) провести іммобілізацію кінцівки.
16. У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
а) застосувати антибіотики;
б) дренувати рану;
в) застосувати ферменти;
г) забезпечити іммобілізацію;
д) проводити часті перев’язки.
17. У фазі гідратації рани необхідно забезпечити:
а) спокій ураженому органові;
б) масаж, ЛФК;
в) застосування протеолітичних ферментів;
г) застосування антибіотиків;
д) УВЧ терапію.
18. В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
а) висікти некротичну ділянку шкіри;
б) накласти пов’язку з протеолітичними ферментами;
в) накласти пов’язку з маззю Вишневського;
г) накласти пов’язку з гіпертонічним розчином;
д) накласти пов’язку з метилурацилом.
19. Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
а) шок;
б) велика крововтрата;
в) можливість розвитку інфекції;
г) неможливість відтягнути краї рани при первинній хірургічній обробці;
д) поранення нерва.
20. В якій рані більш вірогідно розвиток інфекції?
а) різаній;
б) укушеній;
в) операційній;
г) рубленій;
д) розміщеній на обличчі.
21. Регенерацією називається заміщення ушкодженої тканини на:
а) аналогічну;
б) сполучну;
в) м’язову;
г) утворення грануляцій;
д) утворення кісткової мозолі.
22. Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
а) призначити лікувальну фізкультуру;
б) внутрішньом’язево ввести антибіотики;
в) накласти гіпсову лонгету;
г) ввести знеболюючі;
д) застосувати ферменти.
23. З якою метою видаляють некротизовані тканини?
а) розплавити некротизовані тканини;
б) посилити дію антибіотиків;
в) зменшити запалення;
г) посилити ріст грануляцій;
д) прискорити стадію гідратації.
24. Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре доторкаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика крововтрата;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
25. Тимчасова пульсуюча порожнина при вогнепальному пораненні утворюється в результаті:
а) дії енергії руйнування;
б) гідродинамічного удару;
в) бічного удару;
г) високою кінетичною енергією кулі;
д) термічним опіком.
Тема 2
“Інфіковані та гнійні рани”
1. З метою створення максимальної концентрації антибіотика у патологічному вогнищі найбільш доцільно використовувати регіонарну антибіотикотерапію, яка проводиться шляхом введення розчинів у:
а) м’які тканини кінцівки;
б) порожнину суглоба;
в) шлунково-кишковий тракт;
г) м’язи;
д) судину, яка постачає кров’ю ділянку вогнища;
е) ендолімфатично.
ж) при допомозі електрофорезу;
з) в судинну систему (системно) і використання електрофорезу у вогнищі запалення;
и) ендолімфатично і внутрішньовенно;
к) ендолімфатично і внутрішньом’язево.
2. Етапи первинної хірургічної обробки рани:
а) гемостаз;
б) розсічення рани;
в) висічення країв рани;
г) дренування рани;
д) ревізія рани і видалення сторонніх тіл;
е) знеболення рани;
ж) ревізія рани і видалення сторонніх тіл, дренування рани;
з) ревізія рани і видалення сторонніх тіл, гемостаз;
и) знеболення рани, видалення сторонніх тіл, висічення;
к) висічення країв рани, ушивання рани.
3. У хворого з глибокою свіжою рубаною раною стегна після поступлення у хірургічне відділення проведено первинну хірургічну обробку рани і дреновано її гумовими випускниками. З якою метою проведені такі маніпуляції?
а) знищити в рані спори мікробів;
б) зміцнити імунітет хворого;
в) створити в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів;
г) ослабити патогенні властивості мікроорганізмів;
д) знищити в рані мікроорганізми;
е) покращити умови загоєння рани;
ж) видалити нежиттєздатні тканини;
з) перевести рану у різану;
и) попередити розвиток анаеробної інфекції;
к) мати постійний контроль загоєння рани.
4. Хворому з гнійною раною плеча до комплексного лікування необхідно додати біологічні антисептики. Які засоби з нижче перерахованих можна включити в лікування?
а) промивання рани перекисом водню;
б) первинну хірургічну обробку рани;
в) призначити всередину сульфадіметоксин;
г) внутрішньом’язеве введення антибіотика;
д) призначити білкову дієту;
е) застосувати антистафілоковий гамаглобулін;
ж) перелити свіжозаморожену плазму;
з) перелити одногрупну кров;
и) призначити білкову дієту і переливання плазми;
к) провести ультрафіолетове опромінення крові.
5. Яка рана заживає швидше інших?
а) з грануляціями червоними велико-зернистими;
б) з грануляціями дрібно-зернистими малиновими;
в) з грануляціями дрібно-рожевими велико -зернистими;
г) з грануляціями м’якими, блідо-рожевими;
д) з надлишковими грануляціями;
е) з гнійними виділеннями із рани;
ж) з серозними виділеннями із рани;
з) із набряком і гіперемією країв рани;
и) з виділенням і гіперемією країв рани;
к) з грануляціями червоними велико-зернистими, без серозних виділень із рани.
6. Яким методом можна лікувати рану кінцівки в фазі дегідратації?
а) частими перев’язками;
б) накладанням мазевих пов’язок;
в) застосування ферментів;
г) лікувальною гімнастикою;
д) висіканням некрозу;
е) Уфо опроміненням;
ж) електрофорезом із антисептиками;
з) УВЧ терапією;
и) іммобілізацією кінцівки;
к) використанням ультразвуку.
7. Чим визначається сила болю в місці пошкодження:
а) кількістю нервових елементів в місці пошкодження;
б) нервово-психічним станом організму;
в) станом серцево-судинної системи;
г) гостротою пошкоджуючого предмету;
д) швидкістю поранення;
е) анатомічним місцем поранення;
ж) ступенню обсеменіння рани мікрофлорою;
з) фазою ранового процесу;
и) нагноєнням рани;
к) частими перев’язками.
8. Розвитку ранової інфекції сприяють:
а) некрози, сторонні тіла в рані;
б) скупчення рідини або крові;
в) порушення місцевого кровопостачання і загальні фактори, що впливають на протікання ранового процесу;
г) висока вірулентність ранової мікрофлори;
д) загальне ослаблення макроорганізму;
е) вид пошкоджуючого предмету, яким нанесено рану;
ж) фазою ранового процесу;
з) швидкістю поранення;
и) анатомічним місцем поранення;
к) проведена первинна хірургічна обробка рани.
9.Пов’язка виконує наступні функції:
а) захист від механічних впливів (тиск, тертя, удар), забруднення;
б) профілактика вторинного інфікування;
в) захист від висихання і втрати рідини, електролітів;
г) збереження адекватного температурного балансу;
д) збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;
е) профілактика утворення гіпергрануляцій;
ж) дренування рани;
з) стимуляцію очищення рани;
и) підтримку адекватного мікроклімату у вологих умовах;
к) функціональний спокій тканин рани.
10. Задачі пов’язки в першу фазу ранового процесу:
а) видалення надлишкового ексудату;
б) незворотня елімінація бактерій, токсинів, ранового детриту, бруду, сторонніх тіл;
в) стимуляція регідратації некрозів і прискорення некролізу;
г) ексудат повинен не тільки поглинатися структурою матеріалу пов’язки, але і міцно утримуватися в ній;
д) дренування рани;
е) профілактика вторинного інфікування;
ж) захист від висихання і втрати рідини, електролітів;
з) збереження адекватного температурного балансу;
и) збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;
к) профілактика утворення гіпергрануляцій.
11. Задачі пов’язки в другу фазу ранового процесу:
а) підтримка і регулювання вологого середовища в рані;
б) забезпечення адекватного кондиціонування рани;
в) захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;
г) захист від вторинної інфекції;
д) захист рани від травматизації і інфекції;
е) не прилипати до рани;
ж) регулювати вологість середовища в рані;
з) перешкоджати висиханню;
и) перешкоджати надлишковій вологості;
к) дренувати ранове виділення.
12. Задачі пов'язки в третю фазу ранового процесу:
а) підтримка в рані помірковано вологого стану;
б) захист епітелію від механічного ушкодження при перев'язці;
в) захист рубця, що формується від механічного ушкодження при перев'язці;
г) стимуляція регенерації;
д) підтримувати рану у помірковано вологому стані;
е) захищати рану від травматизації;
ж) підтримка і регулювання вологого середовища в рані;
з) забезпечення адекватного кондиціонування рани;
и) захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;
к) захист від вторинної інфекції;
13. І фаза запалення включає наступні послідовні процеси:
а) судинні реакції;
б) ексудацію, випадання фібрину;
в) міграцію і вихід формених елементів;
г) набряк і інфільтрацію;
д) очищення рани;
е) 3-5добу;
ж) епітелізацію рани;
з) нагноєння країв рани;
и) міграцію фібробластів;
к) зменшення набряку і екссудація.
14. Визначенням показань до перев’язки є:
а) наявність рани;
б) необхідність видалення надлишку ранового відокремлюваного;
в) обробка рани антисептиками з метою профілактики інфекційних ускладнень;
г) діагностика стану рани;
д) проведення лікувальних маніпуляцій: промивання антисептиками, зупинка кровотечі;
е) видалення нежиттєздатних тканин;
ж) видалення дренажу, зняття швів;
з) порушення функції пов’язки: зсув щодо рани;
и) забруднення або інфікування рани;
к) стимуляції розвитку грануляцій в рані.
15. Гнійна інфекція в рані супроводжується:
а) рановою загальною реакцією організму на рану;
б) в результаті всмоктування продуктів ранового розпаду;
в) в результаті всмоктування бактерій;
г) в результаті всмоктування токсинів;
д) інтоксикацією;
е) загоєнням рани;
ж) підвищенням температури тіла;
з) гіперемією країв рани;
и) гнійним виділенням з рани;
к) посиленням болю в рані.
16. Що в більшій мірі сприяє загибелі клітин в рані?
а) підвищення проникливості судин;
б) попадання мікроорганізмів в рану;
в) пошкодження клітин;
г) порушення крово-лімфоруху;
д) пошкодження нервів.
17. Ви діагностували рвану рану у потерпілого. Краї рани гіперемовані з фібринозним нальотом. Що необхідно провести?
а) первинну хірургічну обробку;
б) пізню первинну хірургічну обробку;
в) вторинну хірургічну обробку;
г) зробити туалет рани, наложити мазеву пов’язку;
д) накласти шви.
18. При хірургічній обробці гнійної рани дотримання правил асептики і антисептики:
а) не обов'язково;
б) бажано;
в) обов'язково;
г) механічної антисептики;
д) фізичної антисептики, зашивання рани.
19. При яких умовах виникає вторинне інфікування рани?
а) порушення асептики при наданні першої допомоги;
б) порушення асептики при перев’язках;
в) порушення асептики під час операції;
г) наявність мікробів на інородних тілах;
д) погана стерилізація шовного матеріалу.
20. Як попадають мікроорганізми в рани при первинному інфікуванні?
а) з пінцетом в момент перев’язки після обробки;
б) з шкіри пораненого;
в) з руки хірурга;
г) з шовного матеріалу;
д) з рук операційної медсестри.
21. Інфікованою називається рана якщо на 1 г тканини є мікробних клітин:
а) 1000 і більш
б) 10000 і більш
в) 100000 і більш
г) 1000000 і більш
д) 10000000 і більш
22. Які умови сприяють загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре дотикаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика кровотеча;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
23. Як підготувати рану для накладання вторинного шва?
а) застосування УФО;
б) рідко перев’язувати;
в) часто міняти пов’язки з гіпертонічним розчином;
г) застосування антибіотиків;
д) застосування ферментів.
24. Застосування яких речовин на гнійну рану суттєво скоротить час її загоєння?
а) антибіотики;
б) ферменти;
в) сульфаніламіди;
г) мазь Вишневського;
д) гіпертонічний розчин.
25. Які ускладнення можуть бути з боку операційної рани в першу добу після операції?
а) йодовий контактний дерматит;
б) набряк шкірних покривів;
в) кровотеча;
г) запальний інфільтрат в області рани;
д) нагноєння рани.
26. В розвинених грануляціях розрізняють 6 шарів. Який шар буде четвертий?
а) лейкоцитарно-некротичний;
б) шар вертикальних судин;
в) дозріваючий шар;
г) шар горизонтальних фібробластів;
д) шар судинних петель.
27. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
а) 6 годин;
б) 24 години;
в) 48 годин;
г) 12 годин;
д) 34 години.
28. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
а) первинними відстроченими;
б) вторинними ранніми;
в) вторинними пізніми;
г) первинними;
д) запізнілими.
29. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
а) поверхневі різані рани;
б) рани з ознаками запалення;
в) вогнепальні рани;
г) розчавлені рани;
д) рани з моменту нанесення яких пройшло більше 28 год.
30. Контамінованою називається рана яка:
а) засіяна мікрофлорою, але без ознак нагноєння;
б) з ознаками гнійно-запального процесу;
в) тільки операційні рани при "чистих" оперативних втручаннях;
г) різана рана;
д) вогнепальна рана.
Тема 3
“Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини”
1. Розрив порожнистого органу при закритій травмі живота супроводжується:
а) гематурією;
б) розвитком перитоніту;
в) наявністю вільного газу у черевній порожнині;
г) гематомезисом;
д) меленою.
2. Назвіть найбільш ефективні інструментальні методи діагностики закритої травми живота?
а) термографія;
б) лапароскопія;
в) сцинтиграфія;
г) рентгенографія;
д) урографія.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1)а,б,в,г. 2)б,в,г. 3)б,г,д. 4)а,в,г. 5)в,г,д.
3. Виділіть симптоми забою м’яких тканин:
а) головний біль;
б) кровопідтік;
в) гіперемія шкіри;
г) набряк забитої ділянки;
д) підвищення місцевої t0;
е) порушення функції в ділянці забою.
4. Травматичний токсикоз розвивається при:
а) здавленні голови;
б) здавленні верхніх кінцівок;
в) здавленні однієї нижньої кінцівки;
г) здавленні двох нижніх кінцівок;
д) здавленні грудної клітки.
5. Здавлення головного мозку при закритій травмі голови зумовлене:
а) уламками кісток черепа;
б) збільшенням внутрішньочерепного тиску;
в) гематомою;
г) втратою свідомості в час травми;
д) набряком м’яких тканин голови.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1)всі відповіді правильні. 2)а,в. 3)а,б,в,г. 4)б,г,д. 5)г,д.
6. Назвіть симптоми струсу головного мозку:
а) втрата свідомості під час травми;
б) геміпарез;
в) нудота і блювота;
г) ретроградна амнезія;
д) головокружіння;
е) порушення чутливості.
7. Забій головного мозку характеризується такими клінічними ознаками як:
а) ретроградна амнезія;
б) випадіння функції тих чи інших структур головного мозку;
в) нудота, блювота;
г) геміпарез і порушення чутливості;
д) моторна афазія.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1) а,б,в,г. 2)всі відповіді правильні. 3)б,в,г. 4)а,г,д. 5)б,г,д.
8. Внутрішньочерепна гематома може бути:
а) епідуральна;
б) внутрішньошлуночкова;
в) піднадкістнична;
г) субдуральна;
д) внутрішньомозкова.
Назвіть правильну комбінацію відповіді:
1)всі відповіді правильні. 2)а,в,д. 3)а,б,г,д. 4)а,б,д. 5)в,г,д. 6)б,в,г,д.
9. Для діагностики внутрішньочерепних гематом можна використати такі додаткові методи обстеження:
а) УЗД;
б) рентгенографія;
в) комп’ютерна томографія;
г) спинномозкова пункція;
д) термографія.
10. Основні принципи лікування струсу, забою головного мозку полягають у:
а) наданні хворому дозованого фізичного навантаження;
б) строгому ліжковому режимі 10-14 днів;
в) призначенні дегідратаційної терапії;
г) проведенні дихальної гімнастики;
д) призначенні знеболюючих середників;
е) строгому ліжковому режимі 1 місяць;
є) в/в переливанні 200 мл одногрупної крові.
11. Назвіть ускладнення, які можуть виникати при закритій травмі грудної клітки:
а) синдром тривалого здавлення;
б) закритий пневмоторакс;
в) відкритий пневмоторакс;
г) клапанний пневмоторакс;
д) волога легеня;
е) емфізема легень.
12. Вкажіть лікувальні маніпуляції і операції при закритому пневмотораксі:
а) пункція плевральної порожнини;
б) пункція плевральної порожнини із одномоментним відсмоктуванням повітря;
в) накладання дренажу по Бюлау;
г) торакотомія;
д) торакоскопія.
13. У хворого запідозрено гемопневмоторакс. Які додаткові методи обстеження потрібно виконати:
а) загальний аналіз крові;
б) загальний аналіз сечі;
в) рентгенографію грудної клітки;
г) пункцію плевральної порожнини;
д) бронхоскопію;
е) діагностичний торакоцентез;
є) рентгеноскопію грудної клітки.
14. Наявність у хворого клапанного пневмотораксу після закритої травми грудної клітки вказують такі симптоми:
а) біль у грудній клітці;
б) наростаюча задуха;
в) головний біль;
г) підвищення АТ;
д) зниження АТ;
е) частий і слабкого наповнення пульс;
є) зглаженість міжреберних проміжків на стороні ураження.
15. Розрив паренхіматозного органу черевної порожнини супроводжується розвитком:
а) анемії;
б) геморагічного шоку;
в) внутрішньоочеревинною кровотечею;
г) перитоніту;
д) кровохарканням;
е) меленою.
16. Що таке закриті пошкодження:
а) пошкодження тканин без порушення цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
б) пошкодження тканин з порушенням цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
в) пошкодження органів без порушення цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
г) пошкодження органів з порушенням цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок.
17. Що з переліченого належить до закритих пошкоджень:
а) забиття;
б) струс;
в) стискання м’яких тканин;
г) вивихи кісток;
д) переломи кісток.
18. Гемартроз супроводжується:
а) дефігурацією суглоба;
б) вимушеним напівзігнутим положенням кінцівки;
в) порушенням функції кінцівки;
г) ішемічною контрактурою;
д) гематурією.
19. Перша допомога при забитті м’яких тканин полягає у:
а) забезпечення спокою травмованій ділянці;
б) масаж травмованої ділянки;
в) місцеве застосування холоду;
г) накладання тугої пов’язки;
д) введення антибіотиків.
20. Клінічно розрив сухожилка проявляється:
а) гострим болем;
б) порушенням функції відповідного м’яза;
г) підвищенням температури тіла;
д) гематурією.
Тема 4
Переломи. Перша допомога при переломах”.
1.Яку патологію можна віднести до множинної травми?
а) декілька рвано-забійних ран на тулубі;
б) електротравма та струс головного мозку;
в) опік кип’ятком зовнішньої поверхні стегна та рвано-забійна рана тулуба;
г) опік кип’ятком внутрішньої поверхні передпліччя та перелом променя в типовому місці;
д) множинні переломи;
е) відмороження обох стоп та кистей.
2. Які пошкодження класифікуються як поєднані?
а) множинні переломи;
б) множинні рани;
в) забій головного мозку легкого ступеня та перелом променя в типовому місці;
г) струс головного мозку та опік полум’ям передньої поверхні грудної клітки;
д) проникаюча рана черевної порожнини та перелом перенісся;
е) відмороження обох стоп та кистей.
3. До комбінованих відносяться ураження, що виникають при дії на організм:
а) двох уражаючих факторів (перелом і опік);
б) двох факторів однієї природи (опіки полум’ям та кип’ятком);
в) трьох факторів однієї природи;
г) трьох чи більше уражаючих факторів;
д) одного фактора;
е) послідовної дії двох факторів однієї природи.
4. Які з переломів можна віднести до патологічних?
а) переломи в ділянці абсцесу Броді;
б) переломи, що виникли внаслідок прямої дії сили;
в) переломи внаслідок непрямого механізму травми;
г) спричинені пухлинним процесом;
д) спричинені дистрофічними змінами кісткової тканини;
е) спричинені механічною травмою.
5. Які існують основні види зміщень?
а) по ширині;
б) по довжині;
в) під кутом;
г) ротаційні;
д) комбіновані;
е) закриті.
6. В залежності від фактора, що спричинив зміщення відломків, останні можна поділити :
а) первинні, що виникають від дії на відломки тяги м’язів;
б) первинні, що виникають внаслідок неправильної іммобілізації кінцівки після травми;
в) первинні – внаслідок дії травмуючої сили;
г) вторинні – внаслідок дії травмуючої сили;
д) вторинні – внаслідок дії на відломки тяги м’язів.
7. По характеру зламу розрізняють наступні види переломів:
а) поперечні;
б) косі;
в) відламкові;
г) гвинтоподібні;
д) подвійні;
е) компресійні;
є) вколочені.
8. За локалізацією переломи прийнято поділяти:
а) хрящеві;
б) кісткові;
в) діафізарні;
г) метафізарні;
д) епіфізарні;
е) переломо-вивихи.
9. Особливий вид переломів – по типу “зеленої гілки” характеризується:
а) появою в товщі росткового хряща;
б) появою в діафізарній ділянці;
в) обов’язковим пошкодженням окістя;
г) виявляється найчастіше у старших людей;
д) виявляється найчастіше у дітей;
е) окістя, як закон не пошкоджується.
10. Які процеси відбуваються в ділянці перелому під час першої стадії регенерації кісткової тканини:
а) мінералізація кістки;
б) утворення Гаверсових каналів;
в) формування первинної бластоми;
г) мобілізація тканинних та клітинних ресурсів в пошкодженій ділянці.
11. Друга стадія репарації кістки характеризується:
а) диференціюванням клітин та проліферацією;
б) триває з 3-4 дня по 12-15 день після травми;
в) формуванням первинної бластоми;
г) мінералізацією кісткових структур;
д) вторинним загоєнням;
е) вторинною перебудовою і відновленням початкової структури кістки.
12. Надання першої допомоги на місці одержання травми складається з:
а) репозиції відламків;
б) ПХОР рани;
в) подачі гарячого чаю, за виключенням травми живота;
г) зігрівання потерпілого;
д) імобілізації пошкодженої кінцівки і ліквідації болю;
е) зупинки кровотечі.
13. Відносними протипоказаннями для введення аналгетиків наркотичного ряду є: