Примітка: сила землетрусу для парних варіантів становить VIII балів, для непарних варіантів становить Х балів
ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ ВИБУХАХ І ЗЕМЛЕТРУСАХ
І. Вибухи
Однією із причин великих виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах супроводжуються обвалом і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу енергосистем.
Найчастіше спостерігаються вибухи котлів в котельнях, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів на хімічних підприємствах, пари бензину і інших складових палива, лакофарбовових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу.
Причинами вибухів газу, промислового (вугільного, дерев"яного пилу, газоповітряних сумішей) можуть служити відкритий вогонь, електрична іскра, в тому числі від статичної електрики.
Уражаючим фактором любого вибуху є ударна хвиля. Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складним комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відбиття, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовибухових хвиль.
Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DР (кПа).
Розрахунок точного значення надлишкового тиску при вибуху парогазоповітряної суміші поза приміщенням надзвичайно складний. Це пов'язано з невизначинністю багатьох факторів, які впливають на утворення хмари суміші, це – напрямок і швидкість руху повітря при даній щільності забудови, стан турбулентності атмосфери, температура і вологість повітря і т.п. Тому можна говорити лише про оціночний характер розрахунків.
Одна з методик полягає у оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом і т.п.
При вибуху газоповітряної суміші утворюються три зони:
Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔРІ = 1700 кПа і радіусом
м,
де Q – маса газу, що вибухнув (т);
Зона дії продуктів вибуху радіусом
м,
надлишковий тиск в межах зони змінюється згідно з формулою
кПа,
де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкту, що розташований у зоні.
Зона повітряної ударної хвилі rІІІ >rІІ. Значення надлишкового тиску у цій зоні знаходиться з наступних формул:
при Ψ ≤ 2 кПа,
при Ψ > 2 кПа,
де - допоміжний коефіціент.
Від впливу ударної хвилі на будови і споруди можуть утворитися різні ступені руйнувань. В залежності від величини надмірного тиску можуть виникнути повні, сильні, середні та слабкі руйнування, характеристика яких відображена у таблиці Д1.
Для більш детального прогнозування пошкоджень окремих об’єктів або їх елементів треба користуватися таблицею Д2.
Методика оцінки
1. Визначаються значення rІ і rІІ.
2. По заданій відстані від епіцентру вибуху визначається зона, в якій розташований об'єкт.
3. Визначається значення DР в місці розташування об'єкта.
4. За табл. Д1 визначається ступінь руйнування споруд.
5. З табл. Д2 визначається характеристика руйнувань.
6. Робляться пропозиції по підвищенню стійкості об'єкта.
ІІ. Землетруси
Землетруси - коливання земної кори, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Область підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Звичайно коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхнє число і проміжки часу між ними можуть бути різноманітними і мало передбаченими. Землетруси захоплюють великі території і характеризуються руйнуванням будівель і споруд.
Хоча природа землетрусу різко відрізняється від природи вибухової хвилі, за наслідками дії його на промисловий об’єкт можна встановити певну аналогію між дією землетрусу і дією надлишкового тиску вибухової хвилі. Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і силою землетрусу (у балах за шкалою МSK-64) наведено у таблиці 3.
Таблиця 3.
Співвідношення між значенням надлишкового тиску у фронті ударної хвилі і силою землетрусу (у балах за шкалою МSK-64)
Сила землетрусу, бали | IV-V | V-VI | VII-VIII | IX-X | XI-XII |
Надлишковий тиск, кПа | 0-10 | 10-20 | 20-30 | 30-50 | >50 |
Прогнозуючи силу землетрусу можна за допомогою таблиці 3 визначити можливий ступінь руйнувань та запропонувати заходи по підвищенню стійкості об'єкта.
Додатки
1. Зміст звіту про розрахункову роботу
1.1. Робота виконується у 2-тижневий термін і здається викладачу на перевірку.
1.2. Звіт повинен мати: титульний лист, вступ, розрахункову частину.
1.3. На титульному листі вказати:
¾ назву ВУЗу і кафедри;
¾ тему розрахункової роботи;
¾ номер варіанту;
¾ навчальна група, прізвище і ініціали виконавця;
¾ прізвище і ініціали викладача;
¾ місце і рік виконання.
1.4. В розрахунковій частині вказати:
¾ вихідні дані;
¾ алгоритм оцінки (послідовність виконання) з розрахунками;
¾ ступінь руйнування споруд;
¾ характеристик руйнувань;
¾ пропозиції по підвищенню стійкості об'єкта.
2. Заходи по підвищенню стійкості об'єкта
2.1. Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу
1. Будови і споруди:
¾ зміцнення несучих конструкцій;
¾ встановлення захисних валів, або заглиблення споруд.
2. Цінне обладнання:
¾ розташування у захисних спорудах, або в спорудах з підвищенною стійкістю;
¾ встановлення обладнання на фундаментах;
¾ використання захисних конструкцій (ковпаків, козирків, навісів, тощо).
3. Системи енерго-, газо-, водопостачання:
¾ розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини, та підключення підприємства до кількох енергоджерел;
¾ заміна повітряних мереж на підземні кабельні лінії з встановленням автоматичних роз'єднувачів для відключення пошкоджених ділянок;
¾ створення резерву автономних джерел живлення;
¾ водопостачання з двох незалежних джерел;
¾ захист вододжерел і резервуарів питної і технічної води;
¾ створення обхідних (байпасних) ліній навколо водонапорних веж;
¾ влаштування газорозподільних станцій і опорних пунктів обхідних газопроводів у підземному виконанні;
¾ установлення у вузлових точках системи газопостачання автоматичних пристроїв, які спрацьовують при аварії.
4. Виключення або зменшення дії вторинних уражаючих факторів:
¾ обваловування та заглиблення ємкостей та складів;
¾ підготовка і раціональне розташування засобів для гасіння пожеж.
2.2. Заходи по підвищенню стійкості виробничої діяльності об'єкта
1. Захист працівників і службовців:
¾ будівництво захисних споруд;
¾ розосередження;
¾ використання засобів індивідуального захисту.
2. Управління, оповіщення, зв'язок:
¾ завчасне створення і обладнання запасних пунктів управління, оповіщення, зв'язку;
¾ дублювання систем управління, оповіщення, зв'язку.
3. Постачання:
¾ встановлення надійного зв'язку з підприємствами – постачальниками;
¾ пошук можливостей переходу на місцеві джерела палива та сировини;
¾ дублювання шляхів доставки палива та сировини.
4. Запаси матеріально – технічних засобів:
¾ завчасне визначення необхідного об'єму запасів сировини, палива, обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів;
¾ забезпечення надійного зберігання запасів на об'єкті.
5. Підготовка до відновлення порушеного виробництва:
¾ завчасна розробка документації по відновленню об'єкта;
¾ створення необхідних запасів матеріальних засобів для відновлення виробництва;
¾ завчасне створення бригад для проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Таблиця Д1
Ступені руйнувань елементів промислового об’єкта при різних значеннях надлишкового тиску ударної хвилі, кПа
Елементи об’єкта | Руйнування | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
1. Виробничі, адміністративні та житлові будови | ||||
— масивні промислові будови з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 25-50 т | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50-70 |
— те ж саме, з крановим обладнанням вантажопідйомністю 60-100 т | 20-40 | 40-50 | 50-60 | 60-80 |
— бетонні та залізобетонні будови і будови антисейсмічної конструкції | 25-80 | 80-120 | 120-200 | >200 |
— будови з легким металевим каркасом та безкаркасної конструкції | 10-20 | 20-30 | 30-50 | 50-70 |
— промислові будови з металевим каркасом та бетонним заповненням | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
— промислові будови з металевим каркасом та суцільним заповненням стін та даху | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
— багатоповерхові залізнобетонні будови з великою площею засклення | 8-20 | 20-40 | 40-90 | 90-100 |
— будови зі збірнного залізобетону | 10-20 | 20-30 | 30-50 | 50-60 |
— одноповерхові будови з металевим каркасом і стіновим заповненням з листового металу | 5-7 | 7-10 | 10-15 | >15 |
— те ж саме, з дахом і стіновим заповненням з хвильової сталі | 7-10 | 10-15 | 15-25 | 25-30 |
— цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні будови з перекриттям (покриттям) з залізобетонних збірних елементів одно- і багатоповерхові | 10-20 | 20-35 | 35-45 | 45-60 |
— те ж саме, з перекриттям з дерев’яних елементів | 8-15 | 15-25 | 25-35 | >35 |
— будови фідерної або трансформаторної підстанції з цегли або блоків | 10-20 | 20-40 | 40-60 | 60-80 |
— складські цегляні будови | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
—легкі склади-навіси з металевим каркасом і шиферним дахом | 10-25 | 25-35 | 35-50 | >50 |
— адміністративні багатоповерхові будови з металевим або залізобетонним каркасом | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50-60 |
— цегляні малоповерхові будинки (один-два поверхи) | 8-15 | 15-25 | 25-35 | 35-40 |
— звичайне засклення будов | 0,5-1,0 | 1-1,5 | 1,5-3 | - |
— засклення будов армованим склом | 1-1,5 | 1,5-2 | 2-5 | - |
Продовження таблиці Д1
Елементи об’єкта | Руйнування | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
2. Деякі види обладнання | ||||
— крани і кранове обладнання | 20-30 | 30-50 | 50-70 | |
— підйомно-транспортне обладнання | 50-60 | 60-80 | ||
— стрічкові конвеєри в галереї на залізобетонній естакаді | 5-6 | 6-10 | 10-20 | 20-40 |
— ковшові конвеєри в галереї на залізобетонній естакаді | 8-10 | 10-20 | 20-30 | 30-50 |
— гнучкі шланги для транспортування сипучих матеріалів | 7-15 | 15-25 | 25-35 | 35-45 |
— електродвигуни, потужністю до 2 кВт, відкриті | 20-40 | 40-50 | 50-60 | 60-80 |
— те ж саме, герметичні | 30-50 | 50-70 | 70-80 | 80-100 |
— електродвигуни, потужністю від 2 до 10 кВт, відкриті | 30-50 | 50-70 | - | 80-90 |
— те ж саме, герметичні | 40-60 | 60-75 | 75-85 | 85-100 |
— електродвигуни, потужністю 10 кВт і більше, відкриті | 50-60 | 60-80 | 80-100 | 100-120 |
— те ж саме, герметичні | 60-70 | 70-80 | 80-100 | 100-120 |
— трансформатори від 100 до 1000 кВт | 20-30 | 30-50 | 50-60 | >60 |
— трансформатори блочні | 30-40 | 40-60 | - | - |
— контрольно-вимірювальна апаратура | 5-10 | 10-20 | 20-30 | >30 |
— електролампи у плафонах | - | - | - | 10-20 |
— електролампи відкриті | - | - | - | 5-7 |
— парові котли, парогенератори | 50-70 | 70-100 | 100-150 | >150 |
3. Технологічні та комунально-енергетичні споруди і мережі | ||||
— газгольдери та наземні резервуари для паливо-мастильних та хімічних речовин | 15-20 | 20-30 | 30-40 | >40 |
— підземні металеві та залізобетонні резервуари | 20-50 | 50-100 | 100-200 | |
— частково заглиблені резервуари | 40-50 | 50-80 | 80-100 | >100 |
— наземні металеві резервуари та ємності | 30-40 | 40-70 | 70-90 | >90 |
— відкрито розміщене обладнання артезіанських свердловин | 70-110 | 110-130 | 130-170 | >170 |
— водонапірні вежі | 10-20 | 20-40 | 40-60 | >60 |
— металеві вежі суцільної конструкції | 20-30 | 30-50 | 50-70 | >70 |
— трансформаторні підстанції закритого типу | 30-40 | 40-60 | 60-70 | 70-80 |
— кабельні підземні лінії | 200-300 | 300-600 | 600-1000 | 1000-1500 |
Продовження таблиці Д1
Елементи об’єкта | Руйнування | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
— кабельні наземні лінії | 10-30 | 30-50 | 50-60 | >60 |
— повітряні лінії високої напруги | 25-30 | 30-50 | 50-70 | >70 |
— повітряні лінії низької напруги | 20-60 | 60-100 | 100-160 | >160 |
— підземні сталеві трубопроводи на зварці діаметром до 350 мм | 600-1000 | 1000-1500 | 1500-2000 | >2000 |
— те ж саме, діаметром понад 350 мм | 200-350 | 350-600 | 600-1000 | >1000 |
— підземні чавунні та керамічні трубопроводи на розтрубах, асбоцементні на муфтах | 200-600 | 600-1000 | 1000-2000 | |
— трубопроводи, заглиблені на 20 см | 150-200 | 250-350 | - | |
— трубопроводи наземні | - | |||
— трубопроводи на металевих та залізобетонних естакадах | 20-30 | 30-40 | 40-50 | - |
— оглядові колодязі та засувки на мережах комунального господарства | 200-400 | 400-600 | 600-1000 | |
— мережі комунального господарства (вопровід, каналізація, газопровід) заглиблені | 100-200 | 400-1000 | 1000-1500 | |
4. Захисні споруди | ||||
— сховища, які стоять окремо, що розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 500 кПа | 500-600 | 600-700 | 700-900 | >900 |
— сховища, які стоять окремо та вбудовані, що розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 300 кПа | 300-400 | 400-550 | 550-650 | >650 |
— ті ж самі, що розраховані на 200 кПа | 200-300 | 300-370 | 370-450 | >450 |
— ті ж самі, що розраховані на 100 кПа | 100-140 | 140-180 | 180-220 | >220 |
— ті ж самі, розраховані на 50 кПа | 50-70 | 70-90 | 90-110 | >110 |
— протирадіаційні укриття (ПРУ), розраховані на 30 кПа | 30-40 | 40-60 | 60-90 | >90 |
— підвали без підсилення несучих конструкцій | 20-30 | 30-60 | 60-80 | >80 |
5. Засоби транспорту, будівельна техніка, мости, загати | ||||
— вантажні автомобілі і автоцистерни | 20-30 | 30-55 | 55-90 | 90-130 |
— автобуси і спецавтомашини з кузовами автобусного типу | 15-20 | 20-45 | 45-60 | 60-80 |
— гусеничні тягачі і трактори | 30-40 | 40-80 | 80-110 | 110-130 |
— шосейні дороги з асфальтовим та бетонним покриттям | 120-300 | 300-1000 | 1000-2000 | 2000-4000 |
— залізничні колії | 100-150 | 150-200 | 200-300 | 300-500 |
— металеві мости з довжиною прольоту 30-40 м | 50-100 | 100-150 | 150-200 | 200-300 |
Продовження таблиці Д1
Елементи об’єкта | Руйнування | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
— те ж саме, з прольотом 100 м і більше | 40-80 | 80-100 | 100-150 | 150-200 |
— мости залізничні з прольотом 20 м | 50-60 | 60-110 | 110-200 | 200-300 |
— те ж саме, з прольотом 10 м | 50-100 | 100-350 | 350-380 | 380-400 |
— дерев’я ні мости | 40-60 | 60-110 | 110-200 | 200-250 |
— бетонні греблі | 1000-2000 | 2000-5000 | 5000-10000 | >10000 |
— земляні загати ширинолю 80-100 м | 150-700 | 700-1000 | >1000 |
Таблиця Д2
Характеристика ступіней руйнування ударною хвилею елементів промислового об’єкта
Елементи об’єкта | Руйнування | ||
слабкі | середні | сильні | |
Виробничі, адміністративні та житлові будови | Руйнування найменш міцних конструкцій будинків, споруд і агрегатів: заповнень дверних і віконних прорізів, зрив покрівлі; основне устаткування ушкоджене незначно. Відбудовні роботи зводяться до середнього відбудовного ремонту. | Руйнування покрівлі, перегородок, а також частини устаткування, ушкодження підйомно-транспортних механізмів. Відновлення можливе при капітальному відбудовному ремонті з використанням збережених основних конструкцій і устаткування. | Значні деформації несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів, стін і устаткування. Відновлення елемента можливе, але власне, кажучи, зводиться до нового будівництва з використанням деяких збережених конструкцій і устаткування. |
Промислове обладнання | Ушкодження шестірень і передавальних механізмів, обривши маховиків і важелів управління. Розрив приводних ременів. Відновлення можливе без повного розбирання, із заміною ушкоджених частин. | Ушкодження й деформація основних деталей, ушкодження електропроводки, приладів автоматики. Використання устаткування можливо після капітального ремонту. | Зсув із фундаментів, деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей, ушкодження електропроводки. Ремонт і відновлення, як правило, недоцільні. |
Продовження таблиці Д2
Елементи об’єкта | Руйнування | ||
слабкі | середні | сильні | |
Газгольдери, резервуари і ємності для нафтопродуктів, зріджених газів і хімічних продуктів | Невеликі вм'ятини на оболонці, деформація трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після середнього (поточного) ремонту і заміни ушкоджених деталей. | Зсув на опорах, деформація оболонок, трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після капітального ремонту. | Зрив з опор, перекидання, руйнування й деформація оболонок, обриви трубопроводів і запірної арматури. Використання й відновлення неможливе. |
Технологічні та комунальні споруди й мережі | Часткове ушкодження стиків труб, контрольно-вимірювальної апаратури, верхньої частини стінок оглядових колодязів. При відновленні міняються ушкоджені елементи. | Розрив і деформація труб в окремих місцях, ушкодження стиків, фільтрів, відстійників, баків, вихід із ладу контрольно-вимірювальних приладів. Руйнування і сильна деформація резервуарів вище рівня рідини. При відновленні виконується капітальний ремонт із заміною ушкоджених елементів. | Руйнування й деформація більшої частини труб, ушкодження відстійників, насосного й іншого устаткування. Ушкодження запірної арматури. Відновлення неможливе. |
Рухомий поїзд, автотранспорт, інженерна техніка, підйомно-транспортні механізми, кранове обладнання | Часткове руйнування і деформація обшивання й даху, ушкодження стекол кабін, фар і приладів. Потрібно поточний (середній) ремонт. | Руйнування кузовів, критих вагонів, ушкодження кабін (кузовів), відривання дверей і ушкодження зовнішнього устаткування, розрив трубопроводів систем живлення, охолодження й змащення. Використання можливе після ремонту із заміною ушкоджених вузлів. | Перекидання, відривання окремих частин, загальна деформація рами, руйнування кабіни (кузова, вантажної платформи), відривання й пошкодження радіаторів, крил, підніжок, зовнішнього устаткування двигуна. Використання неможливе, потрібно капітальний ремонт у заводських умовах. |
Продовження таблиці Д10
Елементи об’єкта | Руйнування | ||
слабкі | середні | сильні | |
Захисні споруди | Часткове руйнування ходу сполучення, що примикає до споруди, незначні зрушення й тріщини в з'єднаннях конструктивних елементів. Споруда придатна до повторного використання після розчищення входу. | Руйнування ділянки, що примикає до споруди, ходу сполучення, деформація і зсув стін, покрить, рам, дверей, без значного обвалення ґрунту й засипання ним внутрішніх приміщень. Для використання споруд по призначенню потрібно середній відбудовний ремонт. | Значна деформація основних несучих конструкцій, руйнування захисних дверей і внутрішнього устаткування, обвалення крутостей, завал входів ґрунтом. Відновлення й використання споруд для захисту людей неможливі. |
Примітка: при повних руйнуваннях в будовах і спорудах повністю зруйновані всі основні несучі конструкції і перекриття, трубопроводи й кабелі розірвані, опори зруйновані, обладнання деформоване, відновлення елементів неможливе.
Вихідні дані
для оцінки стійкості роботи цеху при аварії на вибухонебезпечних об'єктах
Параметри | Варіанти | |||||||||
1,6,11 | 2, 7, 12 | 3,8,13 | 4, 9, 14, | 5,10,15 | 16,21,26 | 17,22,27 | 18,23,28 | 19,24,29 | 20,25,30 | |
Відстань цеху від сховища вуглецевоводневих сполук, км | 0,7 0,8 1,0 | 0,9 0,5 0,6 | 0,9 0,7 0,5 | 1,0 0,7 0,8 | 0,9 0,8 0,6 | 0,6 0,9 0,5 | 0,7 0,9 1,0 | 0,5 0,8 0,6 | 0,6 0,9 0,5 | 0,5 0,7 0,8 |
Тил вуглецево-водневого продукту | пропан | |||||||||
Маса продукту /Q,т/ | 200 300 | 400 500 | 700 800 | 550 650 | 750 850 | 290 350 150 | 450 900 550 | 500 300 700 | 450 1000 700 | 1000 700 600 |
Характеристика механічного цеху: Будівля | метал. каркас. і бетон. заповн. | бетонна антисей- смічна | із збірного залізобетону | безкар-касні | масивна проми-слов. | метал. каркас. і бетон. заповн. | бетонна антисей- смічна | із збірн. залізобетону | безкар-касні | масивна проми-слов. |
Трубопроводи | на металевих естакадах | заглиблені на 20см | наземні | заглиблені на 20 см | на залізобетон. естакад | на металевих естакадах | заглиблені на 20см | наземні | заглиб-лені на 20см | на залізобетон, естакад |
Примітка: сила землетрусу для парних варіантів становить VIII балів, для непарних варіантів становить Х балів.