Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
Існуючі системи керування зовнішнім освітленням можна підрозділити на кілька класів. По-перше, це місцеве керування комутаційних і керуючих апаратів, що забезпечується за допомогою установки, безпосередньо в лініях, що живлять освітлювальну апаратуру (на щитах підстанцій, магістральних щитах і т.ін.). Однак такі системи застосовуються тільки в невеликих відособлених освітлювальних мережах, що мають один центр живлення.
В основному ж, мережі вуличного освітлення міст мають складну розгалужену структуру й безліч центрів живлення. Тому, у таких системах передбачається дистанційне керування освітленням, – як правило, це досягається завдяки установці магнітних пускачів у лініях живильних і групової мереж. Така система включається з єдиного диспетчерського пункту. Причому, сигналом на включення лінії, що живиться від підстанції, буде наявність напруги на кінці лінії, що живиться від попередньої підстанції. Тобто, - в установках зовнішнього освітлення міст і населених пунктів широко застосовується каскадна схема дистанційного керування, при якій керування ділянками розподільних ліній зовнішнього освітлення здійснюється шляхом підключення котушки магнітного пускача другої ділянки в лінію першого, котушки пускача третьої ділянки в лінію другого, і т.ін. Можлива й телемеханічна схема, при якій включення й відключення магнітних пускачів виробляється з диспетчерського пункту за допомогою телемеханічних пристроїв.
Крім цього, широко використовуються й автоматичне програмне або фотоавтоматичне керування – з установкою магнітних пускачів у лініях освітлення й програмного реле, фотореле або фотоелектричного автомата, що включають освітлення залежно від рівня природної освітленості або часу доби.
Для вуличного освітлення міст і населених пунктів системи дистанційного керування освітленням передбачають два режими роботи освітлювальних установок - вечірній і нічний. При вечірньому режимі включені всі освітлювальні прилади, при нічному, коли інтенсивність руху падає, - частина освітлювальних приладів відключається (звичайно відключають світильники, підключені до який-небудь одній або двох фазам. Однак, при цьому збільшується до неприпустимих меж коефіцієнт нерівномірності освітленості дорожнього полотна:
де К^НЕР - коефіцієнт нерівномірності освітленості, Етах - максимальна освітленість (Лк), Emin - мінімальна.
Перераховані вище системи керування не можна назвати високоефективними з погляду енергозбереження через цілий ряд причин. По-перше, - ручні системи включення - відключення освітлення, як показує практика їхньої експлуатації, несуть велику перевитрату електроенергії (часто пов'язаний з людським фактором). По-друге, - як уже було відзначено, -низькоефективне керування потужністю системи освітлення (у вечірні й у нічні години), що приводить до підвищення коефіцієнта нерівномірності освітлення. По-третє, - відсутність оперативного контролю стану освітлювальних мереж і за доступом у шафи вуличного освітлення (ШВО) з метою розкрадання кольорових металів і встаткування (що особливо важливо останнім часом).
Таким чином, можна зробити вивід o необхідності створення автоматизованих систем керування освітленням (АСКО), що дозволяють не тільки включати - відключати освітлення вулиць, але й регулювати енергоспоживання системи, контролювати цілісність устаткування й несанкціонований доступ, вчасно сигналізувати оперативному персоналу про аварійні ситуації в мережі.
Рис. 4.9 – ЦДП - центральний диспетчерський пункт, ГПК - головний пункт керування, КПК - кінцевий пункт керування
Більшість сучасних АСКО будується за наступною схемою рис.4.9.
Однак, такі системи керування при перемиканні освітлення в нічний режим використовують метод відключення однієї - двох фаз. Але це підвищує, як уже говорилося вище, нерівномірність освітленості доріг.
Уникнути цього дозволяє використання у вуличних світильниках електронних пускорегулюючих апаратів (ЕПРА) замість традиційних електромагнітних. Ці пристрої дозволяють управляти споживаним струмом лампи і її світловим потоком. Таким чином, щоб домогтися зниження споживаної потужності системи немає необхідності в повному відключенні частини освітлювальних приладів. А це значить, що світловий потік всіх світильників буде змінюватися рівномірно, не збільшуючи нерівномірність освітленості дорожнього полотна. Схема керування буде виглядати наступним чином рис.4.10.
Рис.4.10 – МП - Магнітний пускач, ИЕ - виконавчий елемент
Однак це істотно здорожує схему. Адже крім приймача-перетворювача керуючих сигналів у кожному ЕПРА необхідно буде проводити свою виділену лінію для керуючих сигналів до кожного світильника.
Виходом з такої ситуації буде використання пристрою, що дозволяє передавати сигнали керування безпосередньо по лініях освітлювальної мережі.
Всі системи передачі інформації з мережі 220 В можна розділити на дві більші групи:
1. Системи, що використовують як інформаційний сигнал модуляцію струму низької частоти 50 Гц,
2. Системи, що формують у лінії власний сигнал на одній або декількох несучих частотах, що відрізняються від 50 Гц.
Перша група пристроїв відрізняється надзвичайно високою завадостійкістю при простих схемах приймачів, але має дуже низьку швидкість передачі інформації й вимагає застосування в передавачах тиристорних комутаторів високої потужності. Крім того, для забезпечення вибіркового керування висвітленням в окремо взятій вітці, необхідно встановлювати комутатори ще й у прилягаючим до неї шафах керування, що приведе до необхідності глобальної реконструкції всієї системи освітлення.
Основні проблеми, що зустрічаються розроблювачам АСКО, що вибрали інший шлях - істотно більше низька перешкодозахищеність і, як наслідок, більший складність пристроїв прийому й передачі інформації. Так, наприклад, імовірність помилкового прийому біта при частотній маніпуляції на несучої 90 кГц і девіації 10 кГц при швидкості передачі 1 Кбіт і напрузі в лінії 0,75 В, склала 10-3...10-4, залежно від лінії й часу доби, що вимагає застосування механізму помехозахисного кодування. Це доводиться розробками як вітчизняними (приклад - мікросхема КР1446ХК1 - корекція одиночних і виявлення подвійних помилок), так і імпортними (наприклад, мікросхема TDA5051).
З іншого боку, системи даного типу мають наступні достоїнства:
1. Істотно більшою швидкістю передачі, точніше можливістю передавати більші пакети інформації між імпульсними перешкодами в лінії,
2. Можливістю використовувати інформаційний канал не тільки для керування освітленням, але й для зв'язку (обміну інформацією) між вузлами системи, аж до формування "інтелектуальних" світильників, тобто світильників з можливістю передачі інформації про поточний стан на центральний пульт,
3. Інформаційний сигнал може бути використаний для перевірки цілісності лінії електропередачі, а також оцінки її стану при відключеній електриці, що немаловажно саме для систем зовнішнього освітлення,
4. Можливістю інтеграції в існуючі системи освітлення без їх структурних і апаратних змін або доробок.
З обліком вищевикладеного при проектуванні даної системи АСКО вибір припав на пристрої передачі й прийому інформації (далі - модем) другого типу.
При виборі робочого діапазону частот і вихідної потужності модему враховувалися наступні фактори:
1. Результати проведених вимірів (спектральна щільність перешкод у лінії, монотонність її фазочастотної характеристики й імпедансу),
2. Вимоги стандарту ДЕРЖСТАНДАРТ на рівень електромагнітних перешкод у лініях електропередачі,
3. Робочі частоти існуючих систем керування й передачі інформації (забезпечення сумісності й інтеграції в готові системи),
4. Особливості й характеристики існуючих електронних пускорегулюючих апаратів (ЕПРА).
ЕПРА порівняно недавно з'явилися на ринку. Дотепер яких-небудь специфічних стандартів на них не існує, по цьому є розроблювачі вправі варіювати безліч параметрів, жорстко забезпечуючи лише електромагнітну сумісність. Як правило, ЕПРА вносять перешкоди високого рівня (амплітуда окремої гармоніки досягає 0,5 В) у діапазоні частот 20...60 кГц, мають у цьому ж діапазоні високу нерівномірність вхідного опору (як правило, кілька піків до 500 Ом і провалів до 0,1 Ом резонансного характеру на різних частотах), тому реалізація модемів відносно простими засобами в діапазоні частот 20...60 кГц утруднена. За результатами вимірів рівень перешкод можна приблизно апроксимувати наступною діаграмою рис.4.11.
Рис. 4.11 – Результати вимірів
З її видно, що для передачі інформації можливо застосувати два основних частотних діапазони - від 4 до 18 кГц (нижній) і від 70 до 130 кГц (верхній). Діапазон 70-130 кГц вигідний меншим рівнем перешкод і потенційно більшою швидкістю передачі. Він активно використовується в закордонних системах "автоматизації житла" (Home automation systems), і наших АСКО. Більшість таких систем не враховують можливість використання ЕПРА, крім того, сформувати сигнал зі спектром задовольняючим вимогам електромагнітної сумісності без застосування спеціалізованих ІМС представляється досить трудомістким завданням, і в такому випадку, мові про простий передавач бути не може. Крім того, з огляду на ємнісний характер освітлювальної мережі, виграш по перешкодозахищеності при однаковій вихідній потужності передавача щодо нижнього діапазону невеликий.
У результаті, вибір був зупинений на системі частотної маніпуляції в діапазоні частот 12...10 кГц і потужністю передавача 30 Вт. При даній потужності, залежно від довжини і ємності лінії такий передавач розвиває до 7,5 В (типове - близько 1 В). При цьому гарантована ймовірність помилки на біт - не менш 10-3. Для підвищення перешкодозахищеності використовується модуляція шумоподібним сигналом з базою рівної 15 на біт інформації, і мінімізацією ймовірності помилкового спрацьовування. Для додаткової надійності з боку центрального пульта можливо періодичне (наприклад, щогодини) повторення команди перемикання режиму освітлення.
Рис.4.12 – Структурна схема приймача.
СУ - пристрій, що погоджує, ШОУ-широкополосний підсилювач - обмежник -узькополосний фільтр на 15 Кгц із нулями в областях 20...25 Кгц і 8...10 Кгц, компаратор і обчислювальний пристрій, які забезпечують селекцію й декодування прийнятих сигналів
Завдяки наявності на ринку сучасних RISC -мікроконтролерів, з убудованими засобами захисту, компаратором і які мають продуктивністю 8-12 MIPS при споживаному струмі 2...5 мА, а також зчетверених операційних підсилювачів, приймач удалося реалізувати всього на двох інтегральних схемах у вигляді окремого блоку й вартістю, не більше 20% від вартості ЕПРА, при гарних енергетичних параметрах. При інтеграції пристрою в саму ЕПРА можливо очікувати ще більшої ефективності.
Передавач відрізняється від приймача тим, що в схему доданий ключовий підсилювач потужності - модулятор і пристрій, що погодить,
- фільтр. При цьому сигнал передачі формується цілком за допомогою мікроконтролера, що додатково спрощує схему.
Тому що ДЕРЖСТАНДАРТ нормує рівень ВЧ перешкод тільки на частотах вище 150 кГц, придушення вищих гармонік переданого сигналу забезпечується фільтром L.C. разом з ємністю ліній, що, як правило, становить 5 мкФ або більше. По витратах передавач відрізняється від приймача додаванням у схему 5 транзисторів, декількох пасивних елементів і незначній зміні джерела живлення, що природно викликає незначне подорожчання модуля.
У більшості випадків потенційні можливості й додаткові функції розширюються зі збільшенням складності пристроїв і дана розробка - не виключення. Крім перспектив і особливостей, обумовлених безпосередньо принципом і частотним діапазоном передачі сигналом (вони були відзначені вище) існує й специфічні перспективи пов'язані з обраною елементною базою й схемотехнікою пристроїв приймача й передавача. Основні з них такі:
1. Можливість використання накопичувача енергії для передавача, у виді короткочасного характеру передачі сигналів, що дозволить використовувати для живлення модему, вбудованого в ЕПРА безтрансформаторне джерело - мінімальні витрати для створення "інтелектуального" світильника,
2. Можливість спрощення самого ЕПРА за рахунок більшого запасу обчислювальної потужності мікроконтролеру аж до прямого керування силовими ключами перетворювача або стабілізуючого коректора потужності.
Таким чином, пропонована структура АСКО з передачею інформації із проводів мережі виявляється не тільки економічно вигідної, але й перспективною системою.
У цей час в АСК ЖКГ для організації вуличного освітлення усе більше знаходять застосування електронні пускорегулюючі апарати (надалі ЕПРА), що дозволяють перейти на новий технологічний рівень ресурсозберігаючих технологій.
Впровадження нової технології дозволить знизити споживання електричної енергії, централізовано управляти зовнішнім вуличним освітленням районів різних міст, у тому числі мегаполісів, задавати різні режими роботи світильників, дистанційно контролювати стан освітлювальної апаратури.
Область застосування
Автоматизована система керування зовнішнім вуличним освітленням (АСК НОУ) застосовується для організації вуличного освітлення на базі нової ресурсозберігаючої технології, основу якої становлять пристрої зв'язку з об'єктом.
Пристрою зв'язку з об'єктом (надалі - ПЗО) призначені для забезпечення обміну даними по ЛЕП 0,4 кВ трансформаторних підстанцій (надалі - ТП), використовуваних у т.ч. для зовнішнього освітлення, як правило вуличного, з ЕПРА, установленими в апаратних відсіках світильників. ПЗО встановлюється як правило на ТП і на об'єктах керування, у якості яких можуть виступати ЕПРА світильників вуличного освітлення, і може використовуватися разом з терміналами, що працюють по стику RS-232. Як термінал можуть застосовуватися:
1) персональний комп'ютер;
2) контрольований пункт (КП) системи телемеханіки;
3) радіостанція з радіомодемом;
4) модемний термінал, що працює по каналах GPRS.
Схема підключення ПЗО наведена на рис. 4.13.
Оскільки силові лінії були спроектовані винятково для доставки електроенергії до світильників, технологія зв'язку, використовувана в цьому середовищі, повинна справлятися з її характерними рисами:
1. зміна імпедансу;
2. спектральні перекручування;
3. пульсації й перегони;
4. вузькополосна й гармонійна інтерференція;
5. сигнали, які генеруються підключеним і непідключеним
6. ослаблення, викликане фізичною довжиною каналу зв'язку.
Рис. 4.13 – Схема підключення ПЗО з устаткуванням
Найбільш підходящою технологією зв'язку, у цьому випадку, є SS (Spread Spectrum - частотна маніпуляція з розтяганням спектра). Розмазування даних по всім спектрі робить переданий бінарний код більше стійкі до шумів і перешкод.
Технологія маніпуляції SS складна, вимагає застосування додаткових цифрових фільтрів і механізмів корекції помилок, але при цьому зростає надійність зв'язку.
У Європі розроблений стандарт CENELEC EN500065-1, що визначає смугу частот для передачі даних у ланцюгах з низькою напругою. Існують 4 смуги частот, які розташовані в діапазоні від 3 до 148,5кГц. Ми в ПЗО використовуємо смугу А, призначену для пристроїв виміру. У якості основної елементної бази для побудови ПЗО використовуємо мікроконтролер з інтегрованим PLC-Модемом типу M16C/6S (Renesas Technology Corp.). Основу цього контролера становить PLC- модем IT800, фірми Yitran Communications, у якому, щоб подавляти перекручування, використані технології DCSK (Differential Code Shift Keying - частотна маніпуляція з розтяганням спектра) і DLL (Data Link Layer - рівень керування передачею даних). Ці технології дозволяють одержати стійкий зв'язок через існуючі ЛЕП 0,4 кВ зі швидкістю до 7,5 кбит/с. Структурна схема ПЗО представлена на рис. 4.14.
Рис. 4.14 – Структурна схема ПЗО
Як правило, ЛЕП 0,4кВ, використовувані для зовнішнього вуличного освітлення, мають деревоподібну структуру й можуть бути представлені на рис.4.15, де показаний приклад системи нумерації світильників підключених до одного фідера трансформаторної підстанції.
Розроблені ПЗО дозволяють працювати на прямих ділянках ЛЕП 0,4кВ на відстань до 100 0м. У тому випадку, якщо за якимись причинами ПЗО не може зв'язатися з об'єктом, що перебуває наприкінці лінії зв'язку або наприкінці одного із плечей, ПЗО передає керування одному з периферійних ПЗО; цим досягається збільшення відстані від трансформаторної підстанції до віддаленого об'єкта керування.
Рис. 4.15 - Система нумерації світильників підключених до одного фідера трансформаторної підстанції
Програмне забезпечення всіх ПЗО системи однакове й може, якщо буде потреба, перезавантажуватися із центра керування системою. Застосування ПЗО в АСК НОУ дозволяє управляти зовнішнім вуличним освітленням, у тому числі окремо взятим світильником (з будь-яким номером, заданим у центрі на ПК), зокрема виконувати основні функції:
1. включати або відключати будь-які світильники або групи
світильників;
2. задавати уставки потужності світильників;
3. задавати уставки освітленості в зоні світильника;
4. задавати роботу світильника по певній програмі;
5. контролювати стан світильників, у тому числі пускорегулюючої апаратури.
Короткий опис можливостей системи
АСК НОУ складається із трьох частин:
1. Редактор;
2. База даних;
3. Керуючий комунікаційний додаток.
Редактор використовується для побудови трьохрівневої системи взаємозалежних і взаємодіючих об'єктів, реєстрації районів, закріпленні за кожним районом відсканованих планшетів, установки Пунктів керування (ПК), Контрольованих пунктів (КП), Виконавчих пунктів (ВП), Трансформаторних підстанцій (ТП), підстав (опор світильників), електричних ліній і світильників.
При установці кожного з перерахованих об'єктів з'являється можливість призначити параметри конкретного об'єкта, на основі яких потім формувати деякі параметри інших об'єктів, що лежать на більше низькому рівні ієрархії.
При установці об'єктів і призначенні їм параметрів, редактор автоматично виконує формування інформаційної бази даних, що потім буде використана в керуючому комунікаційному додатку. Керуючий комунікаційний додаток (програма) взаємодіє з базою даних і дозволяє одержувати як статичну, так і оперативну інформацію з бази даних, відправляти керуючі команди (включити світильник, виключити світильник, включити групу світильників, виключити групу світильників, включити світильники всього району, виключити світильники всього району, включити всі світильники, виключити всі світильники, установити один із чотирьох режимів роботи довільного світильника, одержати інформацію про поточний стан довільно обраного світильника) на ВП с їхньою наступною реалізацією.
Призначення й умови застосування системи
АСК НОУ призначено для автоматизації процесу керування зовнішнім вуличним освітленням різних міст, у тому числі мегаполісів з використанням дистанційного керування із центра (надалі – пункт керування (ПК)) різними трансформаторними підстанціями, плечима цих підстанцій, а так само світильниками плечей.
При цьому можуть бути використані різні способи передачі даних по радіо ефіру, у тому числі стільникові канали, що працюють на основі застосування технології GPRS.
Застосування АСК НОУ дозволяє управляти зовнішнім вуличним освітленням, в тім числі окремо взятим світильником (з будь-яким номером, заданим у центрі на ПК).
АСК зовнішнім вуличним освітленням є системою, побудованої з застосуванням сучасних інструментальних і програмних засобів.
Структура АСК НОУ на базі електронних пускорегулюючих апаратів і ПЗО
Структура АСК НОУ представлена на рис. 26, де використані модем GPRS, а в якості ПЗО основної елементної бази застосований модем фірми RENESAS типа М16С/6S.
В АСК використовується наступна ієрархія адресації:
1. адреса світильника в плечі
2. адреса плеча на підстанції (у т.ч. містить номера фази або фаз)
3. адреса підстанції
4. адреса головної підстанції району
5. пункт управління району
6. пункт керування міста.
Рис. 4.16 – Структура АСК НО (вуличним)
Користувальницький інтерфейс
Користувальницький інтерфейс складається з головного вікна, що містить умовну схему електричної мережі зовнішнього освітлення міста. На схемі зображено контрольовані пункти, що перебувають у трансформаторних підстанціях районного рівня рис. 4.17.
Рис. 4.17 – Головне вікно програми
Червоний колір в умовній позначці контрольованого пункту означає, що зв'язок із цим пунктом не встановлена. Зелений колір-зв'язок з пунктом установлене й можливо керування контрольованим пунктом. При клацанні маніпулятором «миша» на схематичному зображенні контрольованого пункту відкривається вікно, на якому представлена схема мережі зовнішнього освітлення району рис. 4.18.
Рис. 4.18 – Схема мережі на рівні району
На даній схемі зображуються трансформаторні підстанції в мережі району, їхній взаємозв'язок, а також стан контрольованих пунктів у них (червоний колір-зв'язок не встановлений, зелений – установлена).
При клацанні маніпулятора «миша» на зображенні трансформаторної підстанції відкривається вікно зі схемою включення світильників зовнішнього освітлення, підключених до даної трансформаторної підстанції, прив'язаної до плану місцевості див. рис. 4.19.
Рис. 4.19 – Схема включення світильників зовнішнього освітлення
Піктограми світильників підписані їхнім кодом у системі керування, по якому й здійснюється звертання до кожного блоку ЕПРА світильників. Також на схемі індикується номінальна потужність установленої лампи, а також її заявлена потужність. Заявлена потужність відображається у відсотках із кроком 25% на шкалі.
Тим, хто надає послугу за назвою «світло», - міські влада, міські організації освітлення - важливо, щоб освітлення було економічним, довгостроковому й простим в обслуговуванні, але підхід до формування концепції освітлення в кожного міста повинен бути свій.
При цьому необхідно враховувати інтереси учасників процесу. Споживачі - це жителі й гості міста. Вони мають різні інтереси. Гості воліють шоу: світлодінаміку, яскраві вітрини, у той час як жителі хочуть, щоб, насамперед, було комфортніше й світліше. Звідси різні підходи до формування світлового вигляду туристських зон і житлових кварталів, а нові розробки в області світлотехніки відкривають додаткові можливості для більше ефективної реалізації міської стратегії розвитку зовнішнього освітлення.
Сьогодні існує безліч підходів до формування нічного середовища. Наприклад, у Європі віддають перевагу стриманості, не спотворюють архітектурний задум, в Азії - це завжди яскравий, феєричний вигляд нічного міста - багато кольору, динаміки, спецефектів, усе кружляється, літає. У Франції в архітектурному підсвічуванні є Ліонська школа, що припускає підсвічення окремих архітектурних деталей, а є Паризька, основою якої є використання освітлення, що заливає. Для України важливо знайти свій підхід, щоб кожне місто мало свій неповторний нічний вигляд.
Автоматизація систем контролю й керування зовнішнім освітленням з використанням стільникової радіомережі GSM на базі протоколу GPRS
Один з напрямків діяльності департаменту є модернізація й модифікація міських систем зовнішнього освітлення. Департамент компанії Санта здійснює весь комплекс послуг, починаючи від пророблення й, інжинірингу й закінчуючи поставкою, налагодженням уведенням в експлуатацію й наступним гарантійним і постгарантійним супроводом установленого встаткування. Системи міського зовнішнього освітлення є розподіленими об'єктами зі складною структурою. Для рішення завдань контролю й керування необхідна обробка оперативної інформації з десятків вилучених об'єктів. Керування об'єктами зовнішнього освітлення виробляється, як правило, дистанційно.
Призначення системи:
Автоматична система контролю й керування зовнішнім освітленням з використанням стільникової радіомережі GSM побудована на основі технічних і програмних засобів SIEMENS.
Система виконує наступні функції:
Керування 2-мя групами освітлення по розкладах, що зберігається в локальних системах автоматизації. Розклад уводиться на 1 рік;
Контроль наявності напруги на введенні, і окремих фідерах;
Контроль енергетичних параметрів за допомогою лічильника із цифровим інтерфейсом і передача інформації 2 рази на місяць за допомогою протоколу GPRS;
Передача в диспетчерський пункт аварійних і робочих повідомлень (відкриття двері шафи, перегоряння запобіжника, неполадка пускача);
Візуалізація докладного стану локальних систем;
Редагування із системи диспетчеризації розкладів;
Керування у вилученому режимі із системи диспетчеризації групами освітлення.
Канал зв'язку для інформаційного обміну між локальними системами керування й диспетчерським пунктом.
Канал зв'язку призначені для збору інформації із всіх локальних станцій міста на верхній рівень системи, а також для передачі команд із диспетчерського пункту в локальні системи керування.
При організації каналів зв'язку за допомогою GSM, у нашій системі, локальні системи автоматизації й диспетчерський пункт по протоколі GPRS через Internet обмінюються інформацією. Такий спосіб побудови системи дозволяє підключати до системи диспетчеризації велика кількість локальних систем. Крім того, немає ніяких обмежень на географічне положення диспетчерської й віддалених систем.
Достоїнства організації каналів передачі інформації за допомогою GSM-Модемів:
Більша територія покриття операторів GSM;
Невелика абонплата;
Із застосуванням протоколу передачі GPRS можлива передача інформації в будь-яку точку Землі за допомогою Internet;
Невисока вартість GSM-Модемів;
Сучасний спосіб передачі інформації;
Недоліки: Якість зв'язку залежить від GSM оператора.
Верхній рівень системи (Диспетчерський пункт)
Диспетчерський пункт побудований на базі SCADA-Системи WinCC, що є однієї з найпоширеніших у Європі.
Основні властивості SCADA-Системи WinCC: Підтримка великої кількості пристроїв; Зручний мультіекранний інтерфейс; Структура Сервер-Клієнт; Реалізація архіву повідомлень.
Інформація в диспетчерський пункт із систем керування зовнішнім освітленням і назад надходить по каналах GPRS. Для цього на комп'ютері з SCADA-Системою WinCC повинен бути встановлений додатковий пакет SINAUT MICRO SC. Також комп'ютер повинен бути оснащений виходом в Інтернет з виділеним реальним IP адресою.
ДЖЕРЕЛА
1. Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу «Теорія автоматичного керування» і контрольні завдання для виконання контрольних робот (для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності «Світлотехніка і джерела світла») / Укл.: П.П. Говоров,
В.О. Перепечений – Х.: ХНАМГ, 2009. – 22 с.
2. Говоров П.П. Освітлювальні електричні системи та мережі /
П.П. Говоров, В.О. Перепечений, В.П. Говоров // ХНАМГ. – Х.: 2009. – 227 с.
3. Говоров П.П. Освітлення промислових об’єктів / П.П. Говоров, Р.В.Пилипчук, А.І. Токмань, В.В.Щиренко, Р.Ю. Яремчук // Джура, Тернопіль: 2008. – 388 с.
4. Говоров П.П. Релейний захист і автоматика в системах електропостачання / П.П. Говоров, Г.А. Сендерович, В.Ф. Соколов та ін. // ІЗИН, К.: 2006. – 228 с.
5. Говоров Ф.П. регулирование напряжения в электрических сетях с помощью вольтодобавочных трансформаторов с тиристорным управлением / Ф.П. Говоров, М.А. Папко // Техніка, К.: 2004. – с.86.
6. Власов К.П. Теория автоматического управления / К.П. Власов // Х.: Изд-во Гуманитарный центр. –2007. – 526 с.
7. Сорока К.О. Теорія автоматичного керування / К.О. Сорока// Харків, ХНАМГ. – 2006. – 187 с.
8. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу “Теорія автоматичного керування” для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 6.090.603 “Світлотехніка і джерела світла” / Укл.: Говоров П.П. - Х.: ХНАМГ. – 2009. – 75 с.
9. http://www.topdom.ru
10. http://gazeta.birga.od.ua
11. http://www.illuminator.ru
12. http://www.realhome.ru
13. http://www.realstrass.ru
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
ГОВОРОВ Пилип Парамонович,
ГОВОРОВВладлен Пилипович,
ПЕРЕПЕЧЕНИЙВіталій Олександрович
КОРОЛЬОльга Вікторівна
Конспект лекцій
з курсу
«ТЕОРІЯ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ»
(для студентів денної і заочної форм навчання напряму підготовки
6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
Відповідальний за випуск П. П. Говоров
Редактор М. З. Аляб’єв
Комп’ютерне верстання І. В. Волосожарова
План 2009, поз. 99Л
Підп. до друку 13.01.2010 Формат 60х84/16
Друк на ризографі Ум. друк. арк. 9,4
Тираж 50 пр. Зам. №
Видавець і виготовлювач:
Харківська національна академія міського господарства,
вул. Революції, 12, Харків, 61002
Електронна адреса: [email protected]
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи:
ДК № 4064 від 12. 05. 2011 р.
 |