Геронтологічні зміни зорового аналізатора.

Слуховий аналізатор Слух —вид чутливості, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Його значення неоціненне в психічному розвитку повноцінної особистості. Завдяки слуху пізнається звукова частина навколишнього середовища, пізнаються звуки природи. Без звуку неможливі звукові, мовні спілкування між людьми, людьми і тваринами, людьми і природою, без нього не могли з'явитися й музичні твори.       · Гострота слуху у людей неоднакова. У одних вона знижена або нормальна, в інших підвищена. Бувають люди з абсолютним слухом. Вони здатні визначати на слух висоту заданого тону. Музичний слух дає змогу точно визначати інтервали між звуками різної висоти, пізнавати мелодії. Особи з музичним слухом характеризуються почуттям ритму, вміють точно повторити заданий тон, музичну фразу. · Користуючись слухом, люди можуть визначати напрям звуку і за ним — його джерело. Ця властивість дає змогу орієнтуватися в просторі на місцевості, розрізняти, хто саме говорить серед кількох присутніх. Слух разом з іншими видами чутливості (зором) попереджає про небезпеку, що може виникнути під час праці, перебування на вулиці, на природі. · Людина сприймає звуки з частотою коливань від 16 до 20 000 за секунду. З віком сприйняття високих частот знижується. Знижується сприймання звуку і в разі дії звуків значної сили, високих і особливо низьких частот. · Орган слуху частково розміщений у товщі скроневої кістки черепа і складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. · Перші два призначені для проведення звуків, третій містить звукосприймальний апарат і апарат рівноваги. · Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, зовнішнім слуховим ходом. · Вушна раковина вловлює і спрямовує звукові хвилі в слуховий хід, однак у людини вона майже втратила своє основне значення. · Зовнішній слуховий хід проводить звуки до барабанної перетинки. В його стінках є сальні залози, які виділяють вушну сірку.     · Середнє вухо розміщене між зовнішнім слуховим ходом і внутрішнім вухом. Воно складається з барабанної порожнини, яка через євстахієву (слухову) трубу сполучається з носоглоткою. · Барабанна порожнина об'ємом близько 1 см3 має барабанну перетинку, слухову трубу, містить три слухові кісточки, сполучені між собою: молоточок, коваделко, стремінце. · Ці кісточки передають звукові коливання з барабанної перетинки до овального вікна внутрішнього вуха, зменшуючи амплітуду і збільшуючи силу звуку.   · Барабанна перетинка розміщена на межі між зовнішнім і середнім вухом. Це округла за формою пластинка розміром 9 х 11 мм. Вона сприймає звукові коливання. · Слухова труба сполучає середнє вухо з порожниною носової частини глотки. · Внутрішнє вухо, що складається з перетинчастого і кісткового лабіринтів, являє собою систему порожнин і каналів, заповнених рідиною. · Функцію слуху виконує завитка — спірально закручений канал (2,5 оберта). Решта частин внутрішнього вуха забезпечує збереження рівноваги тіла в просторі. · Звукові коливання від барабанної перетинки за допомогою слухових кісточок передаються через овальне вікно рідині. Поблизу від овального вікна, яке закрите основою стремінця, розміщене кругле вікно, закрите еластичною мембраною. Саме завдяки такій будові рідина в каналах здатна коливатись. Вібруючи, рідина подразнює рецептори, які розміщені в спіральному (кортіївому) органі завитки. · Спіральний орган — це рецепторний звукосприймальний апарат, що міститься в завитковій протоці завитки на внутрішній поверхні базальної мембрани (пластинки). · Рецептори (сприймальні клітини) мають видовжену форму. Один кінець їх зафіксований на базальній мембрані, а протилежний містить 30—120 волосків різної довжини. Ці волоски коливаються разом з коливанням рідини в каналі і торкаються мембрани, що звисає над ними. В результаті в них виникає збудження, яке передається по волокнах слухового нерва, що відходить від рецепторів. Виникає мікрофонний ефект, за якого механічна енергія коливання ендолімфи перетворюється на електричну нервового збудження. Характер збудження залежить від властивостей звукових хвиль. Високі тони вловлюються у вузькій частині завитки. Низькі тони реєструються на широкій частині базальної мембрани у верхівці завитки. · Від рецепторів спірального органа збудження надходить по слуховому нерву в підкіркові, кіркові (у скроневій частці) центри слуху. Уся система — елементи, що вловлюють і передають звукові хвилі, — зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо, рецептори, нервові волокна, центри слуху в головному мозку — становить слуховий аналізатор.   1. Вікові зміни слухового аналізатора. 2. Дати порівняльну характеристику слухового аналізатора в різних вікових періодах. 3. Можливі захворювання слухового аналізатора. Профілактика. Обстеження.   Вестибулярний аналізатор 1. Розвиток вестибулярного апарату у віковому аспекті. 2. Вестибулярні рефлекси.   Аналізатори смаку, нюху   .   На язиці рецептори гіркого розташовані переважно в зоні 1, кислого — 2, солоного — 3, солодкого — 4 1. Розвиток смакового аналізатора у вуковому аспекті 2. Розвиток нюхового аналізатора у вуковому аспекті   Шкірна рецепція   1. Розвиток шкіри у вуковому аспекті. 2. Терморегуляція.     1. Які ознаки шкіри можна виявити під час огляду здорового новонародженого в перший день життя: а) лущення шкіри; б) еритема; в) посилене потовиділення; г) жовтяничне забарвлення; д) зниження функції сальних залоз? 2. Шкіра дитини після народження набула жовтяничного відтінку , загальний стан не порушений. Визначте вік дитини: а) 2-й день після народження; б) 5-й день після народження; в) 10 – й день після народження; г) 2 тижні після народження; д) 1 місяць після народження? 3. Які властивості шкіри у дітей зумовлюють резорбційну функцію шкіри: а) недосконалість функцій потових залоз; б) тонкий роговий шар епідермісу; в) розвинута сітка кровоносних судин; г) нейтральна реакція секрету, яким вкрита шкіра (рН 6,3 – 5,8); д) підвищена секреція сальних залоз? 4. Які функції шкіри добре виражені у дітей грудного віку: а) захисна; б) потовиділення; в) терморегуляторна; г) анти рахітична; д) дихальна? 5. Які характерні риси має бура жирова тканина підшкірної жирової клітковини у новонароджених дітей: а) клітини мають дрібні вакуолі; б) клітини мають багато мітохондрій; в) у клітинах є жирні кислоти з високою точкою плавлення; г) клітини великих розмірів з ядрами;11 д) тканина утворює тепло без м’язових скорочень? 6. У якому віці у дитини повністю завершується морфологічне і гістологічне формування шкірних залоз: а) 1 рік; б) 3 роки; в) 5 років; г) 7 років; д) 12 років? 7. Від чого залежить рівень захисної функції шкіри у новонароджених: а) недостатньо виробляється пігмент меланін; б) епідерміс складається з трьох шарів; в) неонатальна реакція секрету, що вкриває епідерміс; г) розвинута сітка кровоносних капілярів; д) шкіра вкрита пушковим волоссям? 8. Які коливання температурного режиму може переносити здорова доношена дитина: а) 0 – 1 градус С; б) 1 – 2 градуси С; в) 3 – 4 градуси С; г) 5 – 6 градусів С; д) 6 – 7 градусів С?   дайте відповіді на запитання   3. На 8-му тижні ембріогенезу в шкірі плода з'являються нервові закінчення. 4. Утворення капсул навколо рецепторів починається на 3—4-му місяці внутрішньоутробного розвитку. 5. Першими починають формуватися плас тинчасті тільця, їх дозрівання закінчується на 5—6-му році життя дитини. 6. Тактильні тільця закінчують формуватися до 6 міс після народження. 7. Чут­ливість тактильного аналізатора в перші роки життя зростає. 8. У 8— 10 років інтенсивність цього процесу послаблюється і в 17—20 років функція тактильного аналізатора досягає максимуму. 9. Новонароджені діти розрізняють тепло і холод. 10. З віком температурна чутливість підвищується. 11. Біль уже в плода викликає рефлекторні рухові реакції. Після народ­ження діти реагують на сильні уколи криком, загальними рухами, змінами частоти дихання і серцебиття. 12. Пороги тактильної і больової чутливості після 40 років у жінок нижчі, ніж у чоловіків. У похилому віці всі види шкірної чутливості мають тен­денцію до зниження.