Топографія нижньої кінцівки. На переднiй поверхнi стегна пiд пахвинною зв’язкоюрозмiщенам’язова затока (lacuna musculorum)

На переднiй поверхнi стегна пiд пахвинною зв’язкоюрозмiщенам’язова затока (lacuna musculorum). Вона обмежована: спереду i зверху - пахвинною зв’язкою; знизу i ззаду – клубовою кiсткою; присередньо – клубово-гребiнчастою дугою. Через м'язову затоку на стегно виходять клубово-поперековий та стегновий нерви (мал. 121).

Судинна затока (lacuna vasorum). Вона розташована присередньо вiдносно м'язової затоки, на передній поверхні стегна пiд пахвинною зв’язкою. Судинна затока обмежована: спереду i зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки; зовні – клубово-гребiнчастою дугою; присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare).

Через судинну затоку проходять: стегнова артерiя, та стегнова вена.

Мал. 121. М’язова та судинна затоки, вигляд справа:

1. lig. inguinale;

2. arcus iliopectineus;

3. lig. lacunare;

4. ramus superior ossis pubis;

5. a. femoralis;

6. v. femoralis;

7. n. femoralis;

8. m. iliopsoas;

9. lacuna vasorum;

10. lacuna musculorum.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) обмежований: зверху – пахвинною зв’язкою, кравецьким м’язом, присердньо – довгим привiдним м’язом.

Привiдний канал (canalis adductorius)має три стiнки: бічна – присередній широкий м’яз, присередня – великий привiдний м’яз; передня – стегнова перегородка.

У привідному каналі проходять стегнові артерія та вена, підшкірний нерв.

Пiдколiнна ямка (fossa poplitea). Її обмежовують: зверху i зовні – двоголовий м’яз стегна; зверху i присередньо – пiвсухожилковий та півперетинчастий м’язи; знизу i зовні – бічна головка литкового м’яза; знизу i присередньо – присередня головка литкового м’яза. Дно ямки утворено пiдколiнною поверхнею стегнової кiстки та капсулою колiнного суглоба.

В ямцi розташований судинно-нервовий пучок, який утворюють великогомiлковий нерв, пiдколiнна вена, пiдколiнна артерiя, вони розташовуються у напрямку ззаду наперед та з боку до середини.

Фасції нижньої кінцівки

Клубова фасцiя(fascia iliaca) покриває клубово-поперековий м’яз , приростає до бічної частини пахвинної зв’язки, вiддiлившись вiд якої, приростає до клубово-лобкового пiдвищення. При цьому утворюється клубово-гребiнчаста дуга, яка роздiляє увесь простiр пiд пахвинною зв’язкою на м’язову та судинну затоки.

Широка фасцiя стегна (fascia lata)покриває всi м’язи стегна у виглядi футляра. Нижче вiд пахвинної зв’язки широка фасцiя стегна розщiплюється на поверхневий та глибокий шари. Вони розмiщенi спереду та ззаду вiд стегнових судин (стегнової артерiї та стегнової вени). Бiля присереднього краю гребiнчастого м’яза цi два шари знову зростаються в одну пластинку. Крiм того, широка фасцiя утворює окремi пiхви для м’яза-напружувача широкої фасцiї, для кравецького та тонкого м’язів.

Вiд широкої фасцiї до стегнової кiстки вiдходять двi мiжм’язовi перегородки стегна – присередня та бічна (septum intermusculare mediale et laterale femoris), якi приростають до присередньої та бічної губ шорсткої лiнiї.

На бічній поверхні стегна широка фасцiя пiдсилюється сухожилками м'яза – натягача широкої фасцiї та великого сiдничного м’яза, має вертикальний напрямок волокон i називається в цiй дiлянцi клубово-гомiлковим пасмом.

Фасцiя гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасцiї, приростає до присереднього виростка великогомiлкової кiстки, наколiнка та головки малогомiлкової кiстки. Фасцiя обгортає всі м’язи гомілки, приростає до медiальної поверхнi великогомiлкової кiстки й утворює передню та задню мiжм’язовi перегородки (septum intermusculare cruris anterius et septum intermusculare cruris posterius).

Над присередньою і бічнною кiсточками та спереду мiж гомiлковими кiстками фасцiя гомiлки має поперечний напрямок волокон i утворює мiж обома гомiлковими кiстками верхнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum superius).

Нижче розташовується нижнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum inferius). Вiн починається на бічнiй поверхнi п’яткової кiстки i роздiляється на двi нiжки: одна прикрiплюється до присередньої кiсточки великогомiлкової кiстки, а друга - до човноподiбної та присередньої клиноподiбної кiсток (мал.122, 123).

Мал. 122. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд збоку:

1. vagina synovialis communus tendinum mm. fibularium;

2. vagina synovialis tendinum m. extensoris digitorum longi;

3. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi;

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris.

Мал. 123. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд з присередньго боку:

1. vagina synovialis tendinis m. tibialis posterioris;

2. vagina synovialis tendinum m. flexoris digitorum longi;

3. vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi;

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris;

5. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi.

Позаду від присердньої кiсточки розмiщений тримач м’язів–згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), що йде вiд присередньої кісточки великогомілкової кістки до присередньої поверхнi п’яткової кiстки.

Позаду від бічної кiсточки фасцiя потовщується, утворюючи верхнiй та нижній тримачі малогомiлкових м’язiв (retinaculum musculorum fibularium superius et inferius).

Верхній тримач малогомілкових м'язів іде вiд бічної кісточки малогомілкової кістки до бічної поверхнi п’яткової кiстки.

Нижній тримач малогомілкових м'язів фiксується на бічннiй поверхнi п’яткової кiстки.

На тильнiй поверхнi стопи розташована тильна фасцiя стопи (fascia dorsalis pedis). Вона покриває сухожилки м’язiв – розгиначiв гомілки, короткий м’яз – розгинач великого пальця стопи, короткий м’яз – розгинач пальцiв стопи (II-V), судини та нерви тильної поверхнi стопи, а також тильні мiжкiстковi м’язи.

На пiдошвовій поверхні стопи є пiдошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris). Вiн фiксується на п’ятковому горбi i покриває короткий м’яз – згинач пальцiв, з яким зрощується. У кінцевій частинi пiдошвовий апоневроз подiляється на п’ять пучкiв, що вплiтаються в стiнки волокнистих пiхов пальцiв. Вiд пiдошвового апоневрозу вертикально вiдходять пучки волокон. Крім того вiд пiдошвового апоневроза до шкiри пiдошви вiдходять вертикальнi пучки волокон, що фiксують шкiру, вплiтаючись у неї.

У бічному i присередньому напрямках пiдошвовий апоневроз стоншується, покриваючи м’язи великого пальця стопи та м’язи мiзинця.

Стегновий канал (canalis femoralis)утворюється за наявностi стегнової грижi, в нормі не існує – слабке місце у передній стінці живота.

Стегновий канал розташовується нижче від пахвинної зв’язки, він має три стiнки.

Стiнки стегнового каналу: передня – поверхневий шар широкої фасцiї; задня стiнка – глибокий шар широкої фасцiї, що покриває гребiнчастий м’яз i називається гребiнною фасцiєю (fascia pectinea); бічна стiнка - стегнова вена.

Отвори стегнового каналу: пiдшкiрний орзтвір і стегнове кiльце.

Пiдшкiрний розтвір (hiatus saphenus), являє собою розпушену тонку дiлянку поверхневого шару широкої фасцiї покритий волокнами, що називаються решiтчастою фасцiєю (fascia cribrosa). Вона має отвори для судин та нервiв. Пiдшкiрний розтвір обмежований ущiльненим краєм широкої фасцiї, який має назву серпоподiбного крю (margo falciformis). У цьому краї розрiзняють верхнiй рiг (cornu superius), що приростає до пахвинної зв’язки, та нижнiй рiг (cornu inferius). Серпоподiбний край добре виявлений із зовнішнього боку та знизу. Через пiдшкiрний розтвір проходить велика пiдшкiрна вена (див мал. 96).

Стегнове кiльце (аnulus femoralis)це присередня частина судинної затоки. Воно обмежоване: спереду та зверху – пахвинною зв’язкою, знизу та ззаду – стовщеним окiстям лобкової кiстки, яке називається гребiнчастою зв’язкою; зовні – стегновою веною; присередньо - затоковою зв’язкою. Затокова зв’язка вiдходить вiд зовнішньої ніжки пахвинної зв’язки i йде до гребеня лобкової кістки.

У стегновому кiльцi розташований один із найбільших поверхневих лімфатичних вузлів. З черевної порожнини стегнове кiльце закрите поперечною фасцiєю, яка в цiй дiлянцi розпушена i називається стегновою перегородкою (septum femorale).

Стегнова перегородка прирощена до тазової кiстки, тому під час утворення стегнової грижi нутрощi розсовують пучки стегнової перегородки i вона не бере участi в утвореннi грижового мiшка.

Синовіальнi пiхви стопи

Пiд нижнім тримачем м'язів – розгиначiв унаслідок відходження від його внутрішньої поверхні до кісток заплесна перегородок утворюється чотири кістково-волокнистих канали. У трьох із них розташовані синовіальні піхви (vagine synoviales digitorum pedis): присередньо – пiхва сухожилка переднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris); посерединi – пiхва сухожилка довгого м'яза – розгинача великого пальця (vagina tendinis muskuli extensoris hallucis longi); зовні – пiхва сухожилкiв довгого м'яза – розгинача пальцiв (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi). У четвертому волокнистому каналi розмiщуються: тильна артерiя стопи, двi тильнi вени стопи, глибокий малогомiлковий нерв (мал.122, 123).

Пiд тримачем м'язів – згиначiв, позаду вiд присередньої кiсточки теж розташовані чотири волокнисті канали. У трьох із них проходять самостiйнi синовіальнi пiхви (спереду назад): пiхва сухожилка заднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris); пiхва сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальцiв (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi); пiхва сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi). Четвертий волокнистий канал вмiщує задню великогомiлкову артерiю, двi заднi великогомiлковi вени, великогомiлковий нерв. Волокнистий канал для судин i нерва розмiщується в борознi мiж кiстково-волокнистими каналами сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальців та довгого м'яза – згинача великого пальця.

Пiд верхнiм тримачем малогомiлкових м’язiв, позаду вiд бічної кiсточки в окремому кiстково-волокнистому каналi розмiщена спiльна пiхва сухожилкiв малогомiлкових м’язiв (vagina communis tendinum musсulorum fibularium). Пiд нижнiм тримачем сухожилкiв малогомiлкових м’язiв ця піхва роздвоюється.

На підошвовій поверхні стопи є – підошвова піхва сухожилка довгого малогомiлкового м’яза (vagina plantaris tendinis musсuli fibularis longi). На пiдошвi вона проходить косо вiд бічного краю стопи до присереднього.

Пiхви сухожилків пальцiв стопи (vaginae tendinis digitorum pedis) розташовуються в кiстково-волокнистих каналах пальцiв стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis).

Кiстково-волокнисті канали пiдошвової поверхнi пальцiв утворенi фалангами, волокнами сполучної тканини, які як і на кисті, диференціюються на кільцеву (pars anularis vaginae fibrosae) і хрестоподiбну (pars cruformis vaginae fibrosae) частини волокнистої піхви.

Синовіальна пiхва великого пальця мiстить сухожилок мяза –згинача великого пальця i простягається вiд основи І плеснової кiстки до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Синовіальні пiхви II-V пальців мiстять кожна по два сухожилки – сухожилок довгого м’яза – згинача пальцiв і сухожилок короткого м’яза – згинача пальцiв. Синовіальні піхви II-V пальцiв простягається вiд рiвня головок плеснових кiсток до основи кінцевої фаланги.

М’язи грудної клітки

М’язи грудей подiляються на двi групи:

1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, що належать до верхньої кiнцiвки; вони починаються на кiстках тулуба i прикрiплюються до кiсток грудного пояса i плечової кiстки;

2) глибокi (автохтоннi) - власнi м’язи грудної клітки, що закладаються та розвиваються в дiлянцi грудної клітки (мал. 87, 88).