Проведення вимірювань за допомогою омметра

Теоретичні відомості

Промислова електрика — це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Основними параметрами електричного струму є напруга і сила струму.

Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Основні причини нещасних випадків: допуск до роботи непідготовлених осіб, робота на електроустановках і електроінструментом без заземлення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму, без зняття напруги, нерегулярне навчання та переатестація персоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки; допуск до роботи осіб без медичного огляду, застосування в приміщеннях з підвищеною небезпекою напруг понад 42 В.

Вплив електричного струму на організм людини. Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину. Електротравми умовно поділяють на місцеві травми та електричні удари.

Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у ви­гляді мозолів на поверхні шкіри в місці контакту із струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні і через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частинками металу під час його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка має шорстку поверхню, забарвлення якої визначається кольором металу, що потрапив на шкіру.

Електроофтальмія — запалення очей внаслідок дії великого потоку ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м’язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервова тканина, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Одним із видів місцевих електротравм є електричні опіки. Вони виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини електричним струмом. Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми. Поверхневі — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла.

Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м’язів.

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму; надання йому першої допомоги. При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи: вимкнути напругу рубильником або вимикачем, забезпечити безпеку шляхом захисного відключення аварійної ділянки або мережі в цілому. Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, необхідно терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам’ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, потрібно також стежити за тим, щоб не доторкатись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою.

Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин дроту на­пругою до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом. Відтягувати потерпілого від струмоведучих частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Під час звільнення потерпілого від струмоведучих частин, що пе­ребувають під напругою вище 1000 В, необхідно вдягнути діелектричні рукавиці, взути гумові чоботи і діяти штангою або ізолюючими об­ценьками. При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги. У випадку звільнення потерпілого від дії

електричного струму бажано, при можливості, діяти однією рукою.

Після звільнення від етрумоведучих частин потерпілого треба ви­мести, з небезпечної зони і падати долікарську допомогу. Якщо потерпілий почуває себе задовільно, йому все рівно не можна дозволяти підніматись.

Захист людини від шкідливого впливу електричного струму. Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби: захисне заземлення; малу напругу; захисне відімкнення; ізолювання провідників Ь струмом; запобіжні пристрої.

тановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими ча­стинами можуть опинитись під напругою.

У таких аварійних умовах дотик до не етрумоведучих частин установок рівнозначний дотику до етрумоведучих частин. Усунення не­безпеки ураження електричним струмом при такомупереході напруг и на не струмоведучі частини електроустановок у мережах з ізольованим нейтральним провідником здійснюється за допомогою захисного заземлення.

Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання з землею металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Воно захищає людину за рахунок малого опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом). В якості провідників для заземлення можуть бути використані металеві стальні груби, стальні оболонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 6 кв.мм, кутова сталь, арматура та іп.

Опір захисного заземлення для установок в закладах освіти і куль­тури які працюють під напругою до 10001 і мів становити не більше 4 Ом.

Вертикальні заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) забивають в землю, приварюють до них металевий провідник (стальну катанку) діаметром не менше 6 кв.мм, другий кінець якого заводять по стіні, а далі через вікно у приміщення, в якому встановлені прилади, що погребують заземлення.

Корпуси приладів, що потребують заземлення, приєднують за до­помогою гнучких провідників до заземляючого контуру. Здебільшого на корпусах приладів місце заземлення позначають буквою 3 або спеціальним значком. Кожний прилад до контуру має приєднуватись за допомогою окремого провідника. Захисне заземлення необхідно періодично переглядати і ремонтувати.

Захисне відімкнення захист швидкої дії, що забезпечує автома*

•іпчне нідімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ІШ ураження людини струмом.

Для захисту під дотику до частин, що знаходяться ггід напругою, використовується ізоляція. Для захисту від дотику до частин, що зна­ходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція — електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція ізоляція струмоведучих частин електроустановки. Додаткова ізоляція здійснюється виготовленням корпусу з ізоляційного матеріалу.

Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надаиси, плакати, що попереджують про небезпеку.

Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги.

Запобіжні написи, плакати та пристрої призначені щоб привернути увагу працюючих до безпосередньої небезпеки, наказу й дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також одержання необхідної інформації. Запобіжні написи, плакати поділяються на: попереджуючі, забороняючі, дозволяючі, нагадуючі.

Попереджуючі знаки призначені для попередження працюючих про підвищену небезпеку. Вивішують такі знаки у вигляді плакатів, на захисних засобах, на переносних щитах. Зміст надписів: «Стій — висока напруга», «Не залазь — вб’є».

Забороняючі знаки використовують для заборони певних дій. Зміст надписів — «Не включати -— працюють люди». Вивішують їх на рубильниках, ключах управління.

Наказуючі знаки служать для дозволу певних дій працюючих тільки під час виконання конкретних вимог безпеки праці (наприклад, обов’язкове застосування спеціальних засобів індивідуального захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки і для показу евакуаційних шляхів.

Показуючі знаки призначені для показу місцезнаходження різних об’єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, складів, майстерень, вогнегасників тощо.

2Вивчити основні причини електротравматизму та методи його профілактики.

3Ознайомитись з механізмом впливу струму на організм Ш видами електротравм.

4Розглянути порядок та способи надання допомоги людині, яка потрапила під дію електричного струму.

5.Розглянути основні групи запобіжних написів (знаків безпеки). Замалювати їх зразки.

6.Дослідити технічні способи та засоби забезпечення електробезпеки (заземлення, ізолювання, захисне відімкнення, блокування).

7.0знайомтесь з правилами проведення вимірювань за допомогою омметра

8.Виміряти на стенді опір захисного заземлення методом безпосереднього вимірювання опору заземлення омметром. Результати записати та зробити висновки.

Людину, яка потрапила під дію електричного струму, можна врятувати, якщо швидко і грамотно надати їй першу допомогу. Кожна згаяна хвилина зменшує можливість повернення людини до життя.
Першу допомогу необхідно надавати після звільнення потерпілого від дії електричного струму.
Для звільнення потерпілого спочатку необхідно вимкнути електрообладнання або відтягнути потерпілого з-під дії струму за сухий одяг або через сухий одяг.
Допомога надається потерпілому при втраті свідомості, відсутності
дихання і пульсу.
Про нещасний випадок потрібно негайно повідомити вчителя або медпрацівника. Якщо поруч немає дорослих, потрібно самостійно і негайно почати надання першої допомоги і не припиняти її до прибуття лікарів або дорослих!
Допомогу по відновленню дихання і роботи серця краще надавати вдвох: один робить штучне дихання, інший - непрямий масаж серця.
Якщо біля потерпілого знаходиться троє учнів, то двоє надають
першу допомогу, а третій викликає "швидку допомогу" або
сповіщає дорослих.
Якщо біля потерпілого двоє учнів, то один надає першу допомогу, а другий викликає "швидку допомогу" і повідомляє дорослих.
Якщо біля потерпілого знаходиться один учень, то потрібно перш за все надавати першу медичну допомогу до оживлення потерпілого або до появи дорослих. Один учень поперемінно виконує 4-5 прийомів штучного дихання і 4-5 прийомів масажу серця.
Потерпілого необхідно покласти на спину, підклавши портфель або сумку, щоб голова відкинулась назад. Це полегшує надходження повітря до легень потерпілого.
Для виконання штучного дихання розташовуються збоку і, набравши в легені повітря, видихають його потерпілому в рот, зажавши йому ніс, або в ніс при закритому роті. Темп виконання процедури такий, як і при звичайному диханні.
Для виконання непрямого масажу серця необхідно сісти на коліна над потерпілим і двома руками надавлювати на грудну клітку в області вузла ребер. Темп виконання процедури такий, як і при звичайному диханні.
Якщо після удару струмом потерпілий почуває себе нібито нормально, його все ж таки повинен оглянути медпрацівник. Тільки він може кваліфіковано оцінити стан потерпілого. Часто шок настає через деякий час після ураження, потерпілий втрачає свідомість, може припинитись дихання, зупинитись серце.

Проведення вимірювань за допомогою омметра

а)Встановити коректором стрілку на нуль;

б)Натиснути кнопку і регулятором «Установка оо» встановити стрілку на позначку « ∞»;

в)Один щуп приєднати до вертикального заземлювача заземлення, опір якого перевіряється (позначений білим кольором), а другий щуп приєднати до контрольного заземлювача (позначений коричневим кольором);

в) Натиснути кнопку і провести відлік опору в Омах.

9.3а вказівкою викладача замалювати систему знаків безпеки, які передбачені для захисту людини від враження електричним струмом.

Проведення вимірювання опору ізоляції за допомогою електронного

мегомметра Ф4101

а)Для вмикання приладу натиснути кнопку «ВКЛ.». При цьому повинен загорітись світловий індикатор.

б)Встановити перемикач робочих напруг на необхідну величину напруги.

в)Встановити перемикач границь вимірювання в положення «1».

г)Пересвідчившись у відсутності напруги на досліджуваному об'єкті, підключити останній до затискачів мегомметра.

д)Натиснути кнопку «ИЗМЕР», цим самим на об'єкт подається висока напруга. На час вимірювань тримати кнопку «ИЗМЕР» натиснутою.

е)Коли стрілка наблизиться до відмітки « ∞» шкали, перемикач границь послідовно встановити в положення, при якому стрілка стане в робочій частині шкали. Після цього зробити відлік величини виміряного опору ізоляції по відповідній шкалі, помноживши одержаний результат на множник, що відповідає даній границі вимірювань і робочій напрузі.

ж)Після закінчення вимірювань відпустити кнопку «ИЗМЕР», перемикач границь вимірювань встановити в положення «1». Вимкнути прилад з мережі.

з) Внести до таблиці отримані величини опору заземлення та опору ізоляції та порівняти їх з паспортними даними.

щг п/п	Опір заземлення	Паспортні дані опору	Опір ізоляції		Паспортні дані 1 опору ізоляції

надання допомоги людині, яка потрапила під дію електричного струму.