Додаткові методи обстеження

Рентгенологічна діагностика перфоративних виразок.Патогномонічним симптомом є пневмоперитонеум - наявність вільного газу в черевній порожнині.Вільний газ у черевній порожнині проявляється у вигляді серпоподібної смужки просвітлення під правим або лівим куполами діафрагми.За відсутності вільного газу в черевній порожнині й підозрі на перфорацію значно допомагає проба Хенальта (через зонд у шлунок вводять 500-800 мл. повітря й виконують оглядову рентгенографію черевної порожнини. Можна використовувати метод контрастування шлунка водорозчинною контрастною речовиною. Вихід у вільну черевну порожнину контрастної речовини через перфоративний отвір реєструється у вигляді тіні, що має обрис "вусика". Більш інформативний метод подвійного контрастування (на оглядовій рентгенограмі черевної порожнини виявляють пневмоперитонеум і вихід "контрасту" за межі органа).

Гастродуоденоскопія. Ендоскопічна картина проривної виразки характеризується наявністю ознак гострого запалення навколо виразки, остання - з ригідними краями, циліндричної форми, із відсутністю дна.Більш складний діагностичний метод - лапароскопія. Ознаки перфорації: наявність перфоративних отворів на передній стінці шлунка й дванадцятипалої кишки з надходженням шлункового й дуоденального вмісту, гіперемія, набряк очеревинного покриву, плівки й пластівці фібрину в ексудаті.

Допомагає в діагностиці перфоративної виразки лапароцентез. При отриманні із черевної порожнини патологічного вмісту (гній, екссудат із фібрином, жовч) діагноз перитоніту сумнівів не викликає. Допомагає проба Неймарка. До 2-3 мл ексудату додають 10% розчин йоду. За наявності шлункового вмісту ексудат синіє через наявність у ньому крохмалю.

Лабораторна діагностика. У клінічному аналізі крові виявляються лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорюється ШОЕ. При тяжкому перебігу захворювання зменшується кількість гемоглобіну, підвищується вміст залишкового азоту, сечовини й креатиніну. Змінюється електролітний склад крові; зменшується рівень хлоридів, прогресує ацидоз. У сечі з'являються ознаки ураження нирок - білок, лейкоцити, еритроцити, гіалінові циліндри.
Лікувальна тактика.

1. Всі хворі з підозрою на перфоративну виразку шлунка або дванадцятипалої кишки підлягають негайній госпіталізації в хірургічний стаціонар. До даної групи належать хворі з так званими “передперфоративними станами”.

2. Основний метод лікування перфоративних гастро-дуоденальних виразок - тільки оперативний. Показання до операції абсолютні (життєві), а результати лікування залежать від своєчасності оперативного втручання. Після операції в перші 6 годин летальність практично дорівнює нулю і досягає 20-30% після 12-24 годин з моменту перфорації.

3. Протипоказанням до операції може служити тільки агональний стан хворого.

4. При прикритій перфоративній виразці шлунка лікувальна тактика може бути різною, залежно від часу звертання за медичною допомогою. Якщо хворий звернувся в перші 48 годин, то, незалежно від стану хворого і вираженості клінічної картини, показане оперативне лікування. В термін понад 48 годин з моменту перфорації, при задовільному стані хворого і відсутності перитонеальних симптомів можна утриматись від операції. В таких випадках, приймаючи до уваги, що безпосередня загроза життю минула, можна лікувати хворого консервативно, а в подальшому провести планове оперативне втручання.

Консервативне лікування.

Консервативне лікування перфоративних виразок за методом Тейлора може бути застосоване у виняткових випадках - при категоричній відмові хворого від операції, при відсутності хірурга.Хірургічне лікування.

Перфоративна виразка є абсолютним показанням до оперативного втручання. Підготовка хворого до операції триває 1,5-2 години. Об’єм передопераційної підготовки залежить від стадії клінічного перебігу перфоративної виразки. Хворим показано:

1. Проведення протишокових заходів:

а) вагосимпатична, паранефральна блокада;
б) нейролептаналгезія (дроперидол, фентаніл);
в) введення 200-400 мл поліглюкіну з гормонами кори наднирникових залоз (гідрокортизон 25-50 мг);
г)введення наркотичних речовин (1% розчин морфіну 1 мл, 2% розчин промедолу 1 мл).

2. Корекція гіповолемії, водносольового, білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного обміну, кислотно-лужної рівноваги (10% розчин глюкози 500 мл, розчин Рінгер-Локка – 500 мл, амінопептид – 400 мл, ліпомайз – 400 мл, комплекс вітамінів групи В, С.

3. Дезінтоксикація (гемодез – 400 мл) ,покращання мікроциркуляції в організмі (реополіглюкін – 400мл).
4. Декомпресія шлунка.

5. Корекція порушень серцево-судинної, дихальної систем, печінки, нирок.

6. При підозрі на септичний шок призначаються антибіотики широкого спектра дії.

Оперативне лікування перфоративних виразок проводиться під ендотрахеальним наркозом.

Хірургічний доступ – верхньо-серединна лапаротомія.
Паліативні операції:

І Вшивання перфоративної виразки(Микулич,1880) проводиться:

1. у людей похилого віку з вираженою супровідною патологією; 2. у хворих з підвищеним ризиком операції; 3. при розлитому гнійному перитоніті; 4. при перфорації гострих стресових і ювенільних виразок;