Описати маркерний метод доступу
Маркерний метод доступу можна поділити на два основних методи:
· Маркерна шина (стандарт IEEE 802.4 - Token Bus);
· Маркерне кільце (стандарт IEEE 802.5 - Token Ring).
В основі методу доступу лежить маркер - керуюча послідовність біт, що передається вузлами по мережі, та призначена для керування доступом до середовища передачі даних.
| SD | PPP | T | M | RRR | ED |
Рис 1.4.1 - Формат маркеру
Маркер вміщує (рис 1.4.1):
SD - початковий обмежувач даних;
PPP - біти пріоритету;
T - біти маркеру;
M - біти монітору;
RRR - резервні біти;
ED - кінцевий обмежувач даних.
Вузол, якому необхідно передати дані в середовище, отримує маркер, вилучає його із мережі, отримуючи тим самим право на передачу даних.
Після закінчення трансляції вузлу необхідно повернути його в мережу.
13.Сформулювати ознаки класифікації каналів передачі даних.
Канали передачі даних можна класифікувати за такими ознаками:
1) За типом передачі даних
А) Аналогові;
Б) Цифрові (Дискретні).
1. За напрямком передачі даних
А) Симплексні - дані передаються тільки в одному напрямку;
Б) Дуплексні - дані передаються в двох напрямках (прямому та оберненому) в одну й ту ж мить часу, утворюються із двох симплексних каналів;
В) Напівдуплексні - дані передаються по черзі в прямому, а потім оберненому напрямку.
3) За часом доступ для передачі даних
А) Некомутуємі - канали зв’язку, що завжди доступні для передачі даних;
Б) Комутуємі - канали зв’язку, по яким можлива передача
даних після встановлення з’єднання між двома абонентами.
4) За кількістю абонентів
А) Двоточковий канал зв’язку - канал зв’язку, що утворюється тільки між
двома абонентами по принципу «точка-точка»;
б) Багатоточковий канал зв’язку - канал зв’язку, що утворюється за
принципом «точка-многоточка» та забезпечує передачу даних від одного
абонента до багатьом.
14.Визначити характеристики каналів передачі даних.
До основних характеристик каналів передачі даних можна віднести:
1) Швидкість модуляції - число інтервалів модуляції (поміщення сигналу в задану смугу частот шляхом зміни його параметру (амплітуди, частоти, фази)) переданого сигналу в секунду;
2) Пропускна здатність - кількість даних, що може бути передано по каналу за одиницю часу;
3) Достовірність передачі даних - ймовірність спотворення біта сигналу із-за дії на нього завад та наявність шумів в каналу зв’язку.
15.Визначити типи ліній зв’язку.
Фізичне середовище передачі даних у значній мірі визначає продуктивність та швидкість передавання даних у комп’ютерних мережах. Проблеми, що виникають у середовищах, становлять значний відсоток усіх мережевих відмов.
Усі сучасні лінії зв’язку можна поділити на три основні групи:
· Провідні;
· Кабельні;
· Безпровідні.
Провідні або повітряні лінії зв’язку представляють собою провідники електричних сигналів без яких-небудь ізолюючих або екрануючих оболонок. По таким лініям зв’язку передаються телефонні або телеграфні сигнали. Такі лінії характеризуються низькими пропускними здатностями та низькою завадостійкістю, тому для сучасного розвитку ліній зв’язку не використовуються для передачі даних у комп’ютерних мережах.
Кабельні лінії зв’язку представляють собою провідники, які заключають в декілька шарів ізоляції: електричну, електромагнітну та механічну. Такі лінії зв’язку будуть характеризуватися набагато кращими параметрами пропускної здатності та завадостійкості. Розрізняють такі типи кабелів: коаксіальний, скручена пара та волоконно-оптичні кабелі.
Безпровідні лінії зв’язку утворюються за допомогою передатчика та приймача радіохвиль. Існує велика кількість радіоканалів, які переважно відрізняються робочою частотою та довжиною передачі сигналу. Діапазони коротких, середніх та довгих хвиль забезпечують порівняно велику відстань, але низьку швидкість передачі. Більш швидкісними є ультракороткі хвилі, та діапазон СВЧ (Частота МГц ... ГГц).
16.Визначити характеристики ліній зв’язку.
характеристик ліній зв’язку визначимо такі:
· Амплітудно-частотна характеристика;
· Смуга пропускання;
· Загасання сигналу;
· Пропускна здатність;
· Завадостійкість лінії;
· Перехресні наведення у лінії;
· Достовірність передачі даних;
· Хвильовий опір;
· Вартість одного метру довжини кабелю.
Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) показує залежність амплітуди сигналу від частоти, її використовують для визначення форми вихідного сигналу у порівняні із вхідним. Для цього знаходять спектр вхідного сигналу, перетворюють амплітуду складових його гармонік у відповідності із АЧХ, та склавши їх знаходять форму вихідного сигналу.
На практиці, альтернативою АЧХ є характеристика - смуга пропускання та загасання сигналу.
Смуга пропускання (Bandwidth) - це діапазон частот, на якому сигнал передається без значних спотворень.
Загасання сигналу (Attenuation) - визначається як зменшення амплітуди або потужності сигналу при передачі на певній частоті.
Пропускна здатність (Throughput) - характеризує максимальну можливу швидкість передачі даних по лінії зв’язку.
Завадостійкість лінії - визначає її здатність зменшувати рівень завад, які виникають у зовнішньому середовищі, на провідниках лінії.
Перехресні наведення у лініях - визначають завадостійкість кабелю до внутрішніх завад, коли електромагнітні поля провідників створюють завади на інші провідники кабелю. Якщо до цих провідників підключити приймач, тоді наведена завада буде сприйматися як корисний сигнал.
Достовірність передачі даних - характеризує ймовірність спотворення для кожного біту даних при їх передачі.
Хвильовий опір - це повний (комплексний) опір, який зустрічає електромагнітна хвиля на певній частоті при розповсюджені вздовж провідника. Хвильовий опір вимірюється в Омах (Ом) та залежить від параметрів лінії зв’язку: активний опір, індуктивність та ємність провідника (відповідно індуктивний та ємнісний опір), частота сигналу. Вихідний опір передатчика необхідно узгоджувати із хвильовим опором лінії для запобігання загасанню сигналу.
17.Визначити будову коаксіального кабелю.
Коаксіальний кабель (від лат. сo – сумісно та axis - вісь), а також (від англ. coaxial) - електричний кабель, що складається із сумісно вздовж осі двох провідників: центральний провідник та екран, для передачі високочастотних сигналів.
Розрізняють велику кількість коаксіальних кабелів, які застосовуються для передачі даних по телефонних, телевізійних та комп’ютерних лініях.
В загальному випадку коаксіальних кабель складається із центрального провідника та навколо нього зовнішнього провідника (екрану), що реалізується у вигляді обплетення тонких провідників або фольги. Між ними поміщують діелектрик. Екран відіграє одразу дві функції - передачу сигналів разом із центральним провідником та захист центрального провідника від зовнішніх електромагнітних полів. Навколо екрану розміщується зовнішня оболонка
18.Визначити будову кабелю типу «скручена пара».
Розрізняють (рис 1.6.4) «скручену пару» :
· Неекрановану скручену пару (UTP - Unshielded twisted pair) - без додаткових захисних оболонок;
Фольговану скручену пару (FTP - Foiled twisted pair) - із загальним екраном із фольги;
· Екрановану скручену пару (STP - Shielded twisted pair) - із екраном для кожної пари та загальним екраном у вигляді металевої сітки.
Неекрановану скручену пару використовують для внутрішньо кімнатних або аудиторних комп’ютерних мереж, всередині будівель, тому такий вид кабелю не має додаткових захисних оболонок.
Фольгована скручена пара може бути використана в комп’ютерних мережах, де поряд із кабелем комп’ютерної мережі є інші електричні мережі, або присутні незначні електромагнітні поля (мережа електроживлення), тому в такому кабелю передбачена наявність зовнішнього захисного екрану.
Екранована скручена пара може використовуватись у комп’ютерних мережах для зовнішніх міжкорпусних будівель, де є наявність зовнішніх електромагнітних полів (повітряні лінії передач, телефонні мережі тощо).
Додатково всі типи кабелю «скручена пара» можна прокладати в спеціальних коробах, трубках, а для додаткової механічної стійкості в самому кабелю може бути передбачений дренажерний дріт (у вигляді шовкової нитки).