Перша допомога при нещасних випадках 6 страница
Частинки зависі на шляху вузького бічного пучка світла відбивають світлові хвилі — розсіюють світло. Чим мутніша завись, тобто чим більша її концентрація, тим більше світла відбивається і тим менше воно проникає через завись і потрапляє на фотоелемент, і тим меншої сили струм виникає в фотоелементі. Між концентрацією речовини в зависі та силою фотоструму існує обернено пропорційна залежність.
Фотоелектроколориметр ФЕК 56-М
Оптична схема приладу ФЕК 56-М Від джерела струму — лампи розжарювання (1) світловий потік спрямовується на призму (3), яка ділить його на два пучки і направляє на плоскі дзеркала (4). Дзеркала відбивають світло двома паралельними пучками: правий світловий пучок є вимірювальним, лівий — компенсаторним.
Оптична схема приладу ФЕК 56-М:
1 — лампа розжарювання; 2 — світлофільтр; 3 — призма; 4 — плоскі Дзеркала; 5,6 — кольорові світлофільтри; 7 — кювета з контрольним розчином; 8 — кювета з досліджуваним розчином; 9,10 — розсувні діафрагми; 11, 12 — лінзи; 13, 14 — дзеркала; 15, 16 — матове скло; 17, 18 — фотоелементи; 19,20 — відлікові барабани.
Паралельні пучки світла проходять через світлофільтри і потрапляють у кювети з контрольним (7) і досліджуваним (8) розчинами. Тут частина світла поглинається або розсіюється. Пучки світла, що вийшли через кювети, проходять через розсувні діафрагми (9,10)і потрапляють на лінзи (11,12), у фокусі яких поміщені дзеркала (13,14), які відбивають світло на матове скло (15,16), за яким розміщені фотоелементи (17,18).
Розсувні діафрагми при повертанні зв'язаних з ними відлікових барабанів (19, 20) змінюють площу отвору і цим самим змінюють інтенсивність світлового потоку, що падає на фотоелементи (17,18).
У фотоелементах виникає струм, сила якого пропорційна світловому потоку. Обидва фотоелементи сполучені з мікроамперметром таким чином, що при виникненні в них струму однакової сили стрілка мікроамперметра стоїть на нулю.
Будова приладу ФЕК-56 М (мал. 26). У корпусі приладу є освітлювач, оптична система, кюветотримачі, фотоелементи, електрична мережа з мікроамперметром. Корпус освітлювача (2) кріпиться до задньої стінки приладу. В ньому може бути встановлена лампа розжарювання або ртутно-кварцова. До освітлювальної частини приладу належать також призма, яка розділяє світловий потік на два промені, конденсори та дзеркала, які відображають світло двома паралельними променями.
Світлові промені перекриваються завісою, яка перегороджує шлях світла в напрямку фотоелемента. Відслоняється і заслоняється завіса ручкою (3). В оптичну частину приладу входять світлофільтри, лінзи, розсувні діафрагми. Дев'ять скляних світлофільтрів попарно вмонтовані в диск, закріплений на задній стінці корпусу приладу. Світлофільтри позначені номерами згідно з довжинами хвиль, які максимально пропускаються фільтром.
Для увімкнення світлофільтра в світловий промінь повертають диск ручкою (9). Цифри на шкалі показують, які світлофільтри ввімкнені. Робочі положення кожного світлофільтра фіксуються.
Розсувні діафрагми складаються з декількох металевих пластинок, які утворюють прямокутник, бічні грані якого можуть пересуватися назустріч одна одній, зменшуючи ширину щілини від максимального відкриття до нуля. Цим регулюється світловий потік, який падає на фотоелементи. Бічні грані діафрагми приводять в рух повертанням відлікових барабанів (5). На кожному барабані нанесено дві шкали (6). Чорна шкала (шкала світлопропус-кання) показує інтенсивність світлового потоку, який проходить через діафрагму. Ця інтенсивність пропорційна ширині щілини. Червона шкала показує оптичну густину речовини, або ступінь поглинання ним світла, між величиною якої і концентрацією речовини в забарвленому розчині існує прямо пропорційна залежність.
Будова приладу ФЕК-56 М:
а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду. 1 — мікроамперметр; 2 — корпус освітлювача; 3 — ручка для закривання завіси; 4 — перемикач кювет; 5 — відліковий барабан; 6 — шкала відлікового барабана; 7 — ручка для встановлення нуля; 8 — ручка для регулювання чутливості мікроамперметра; 9 — перемикач світлофільтрів
Шкала світлопропускання нанесена так, що 100 % світлопропускання відповідає максимальному відслоненню розсувної діафрагми, а 0 — повному її заслоненню. Нульова точка червоної шкали знаходиться на рівні позначки 100 % на чорній шкалі. Червона шкала нерівномірна.
У приладі є два кюветотримачі, які вставлені в каретки. У правому кюветотримачі встановлюють дві кювети. Кювети в правому світловому пучку переміщуються повертанням ручки (4). У лівому кюветотримачі є гніздо тільки для однієї кювети.
До приладу додається 4 набори кювет. Кожен з них складається із 7 пар кювет, у яких різні відстані між робочими гранями. Завдяки цьому можна досліджувати рідини в шарах різної товщини.
Закріплені в корпусі приладу два фотоелементи пов'язані з мікроамперметром (1), який розміщений на передній його стінці. Регулюється мікроамперметр за допомогою ручки чутливості (8).
Прилад вмикають в електромережу через стабілізатор, який забезпечує постійність напруги струму, що живить джерело світла. У корпусі стабілізатора вмонтовано випрямляч струму, який знижується трансформатором. Тумблер для перемикання ламп (лампа розжарювання або ртутно-кварцова) виведений з корпусу праворуч. На передній стінці корпусу знаходиться вимикач напруги електромережі.
Лабораторна робота № 10
Мета: набути навичок потенціометричного визначення pH, визначення оптичної густини розчинів рефрактометрично,
ЗНАТИ:
¾ Будову рН-метра, рефрактометра,фотоелектроколориметра.
¾ Приципи роботи цих приладів.
¾ Буферні розчини.
ВМІТИ:
¾ Підготувати прилад до роботи.
¾ Визначати кислотність середовища за допомогою рН-метра.
¾ Визначати оптичну густину розчинів рефрактометрично.
¾ Визначати концентрацію розчину за допомогою фотоелектроколориметра
Оснащення: рН-метр, рефрактометр, фотоелектроколориметр.
Частина