Залозистий епітелій

Серед епітеліальних клітин розміщуються секреторні клітини, чискупчення секреторних клітин, які синтезують особливі речовини —секрет. Епітелій, що містить велику кількість клітин, які виділяють слиз,називають слизовим. Структура, яка має скупчення секреторних клітин — залоза.

Розрізняють два основні види залоз: ендокринні, які не мають вивідних протоків і виді-ляють секрет безпосередньо в кров чи лімфу, у зв’язку з чим вони ще називаються залозами внутрішньої секреції (гіпофіз,надниркові залози й ін.), і екзокринні, що виділяють секрет у порожнину внутрішніх органів чи на поверхню тіла (потові, слинні, молочні зало-зи, печінка).

Продукти екзокринних залоз виводяться в порожнину організму(дихальні шляхи, кишеч-ник, шлунок) через протоки.

За типом секреції, тобто на підставі того, як утворюється секрет і яким шляхом він

виділяється із секреторних клітин, розрізняють три основні види залоз: мерокринові, у

яких секрет у вигляді ґранул і крапель виводиться безпосередньо через клітинну мембрануна вільну поверхню клітини без втрати цитоплазми (у простих келихоподібних клітинах,що є єдиними представниками одноклітинних екзокринних залоз в організмі, які виробляють слиз); апокринові — характеризуються частковим руйнуванням і відділенням

апікальних частин цитоплазми секреторних клітин із входженням цих частин до складу

секрету (секреція молочних залоз). Надалі зруйновані частини клітин відновлюються;

голокринові, у яких виділення секрету супроводжується загибеллю їх секреторних клітин.

Зруйновані клітини і складають секрет залози, що виштовхується через епітеліальний

шар (сальні залози). Характер виділеного залозами секрету може бути різним: білковим,

слизовим, білково-слизовим (змішаним) і жировим, у зв’язку з чим використовується й

аналогічна назва для залоз.

Сполучна тканина

Сполучна тканина характеризується наявністю клітин і міжклітинної речовини, що складається з волокон і основної речовини. Розрізняють чотири види сполучної тканини: власне-сполучна, хрящова, кісткова, кровотворна.

Сполучна тканина виконує функції: трофічну — участь в обміні речовин, захисну — здатність клітин сполучної тканини фагоцитувати ібрати участь у створенні імунітету, пластичну — бере активну участьу загоєнні ран, механічну (опорну) — утворює зв’язки, сухожилля, хрящі,кістки й основи багатьох органів, кровотворення — складає основу кро-

вотворних органів.

Власне - сполучна тканина

Основні види власне-сполучної тканини :

Рихла неоформлена сполучна тканина складається з клітин і міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина включає основну речовину і волокна — колагенові та еластичні, які розташовані в різних напрямках. Основна речовина — колоїдна система з мукополі-сахаридів,зв’язаних з білками. Клітини сполучної тканини різноманітні. Цефібробласти, макрофаги, гладкі, плазматичні, жирові, піґментні, малодиференційовані клітини. Зустрічаються клітини крові Рихланеоформлена сполучна тканина досить поширена в організмі людини.Вона виявляється в кровоносних судинах, нервах, входить до складу всіхорганів і в багатьох з них утворює строму.

Щільна волокниста сполучна тканина.

Щільна неоформлена тканина.

Цей вид тканини складається з пучків колагенових волокон різної товщини і мережі еластичних волокон, що щільно прилягають одне до одного і переплітаються між собою, малої кількості основної речовиниі незначної клітинних елементів. Клітинні елементи в цій тканині ті ж, що й у пухкій неоформленій волокнистій сполучній тканині.

З цієї тканини побудований шар власне шкіри.

Щільна оформлена тканина. Характеризується тим, що її колагеновіволокна розташовані паралельно одні до одних і зібрані в пучки. Міжпучками волокон в аморфній міжклітин-ній речовині розташовуються фіброцити. Цей вид тканини утворює сухожилля, зв’язки,

фасції, апоневрози.

Сполучна тканина зі спеціальними властивостями.

Ретикулярна тканина складається з ретикулярних клітин і ретикулярних волокон. Ретикулярні клітини, з’єднуючись між собою численними відростками, утворюють сітчастий кістяк. У тісному зв’язку з ретикулярними

клітинами знаходиться мережа ретикулярних волокон, що пробігаютьу всіх напрямках, розташовуючись усередині чи поза цитоплазмою клітин.Ця тканина утворює строму (кістяк) кровотворних органів: кісткового мозку, лімфатичних вузлів і селезінки. Зустрічається в кишечникуі нирках.

Розрізняють два види клітин цієї тканини: малодиференційованіі більш диференційовані. Малодиференційовані клітини здатні перетворюватися в інші клітини при різних подра-зненнях, і давати початокрізним клітинним елементам: макрофагам, фібробластам й ін. Другийтип клітин утворюється із світлоядерних молодих клітин, що маютьздатність до фагоцитозу, до накопичення барвника. При різних подразненнях вони стають вільними макрофагами.

Жирова тканина є місцем накопичення запасних живильних речовин. У своїй структурі має жирові клітини, колагенові та еластичні волокна. Клітини лежать щільно одна до одної і набувають багатокутних обрисів. Жирова тканина бере участь у процесах обміну речо-вин, фізичної термореґуляції, виконує механічну функцію, оберігаючиоргани від ушкод-ження.

Слизова тканина. Зустрічається тільки в зародка. Клітинні елементи представлені, в осно-вному, фібробластами, зв’язаними між собоювідростками. Зустрічається невелика кіль-кість макрофагів і лімфоїднихелементів. Міжклітинна речовина представлена гомогенним гелем.

Піґментна тканина. Має таку назву в зв’язку з тим, що в її структуріміститься велика кількість піґментних клітин - меланоцитів. Ця тканина має специфічні місця розташування: в області сосків, у мошонці, біляанального отвору, у райдужній оболонці ока.

Хрящова тканина

Складається з хрящових клітин — хондроцитів, розташованихв особливих порожнинах міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина представлена колагеновими (хондрої-тиновими) волокнами й основною речовиною. Основна речовина — щільна. Поверхня хряща покрита охрястям. За рахунок клітин охрястя відбувається ріст хряща.У хрящі немає кровоносних судин, живлення його відбувається шляхом дифузії живильних речовин з охрястя.

Розрізняють три основні види хрящової тканини: гіалінова, еластична, волокниста.

З гіалінового хряща в ембріональному періоді, в основному, складається кістяк. У дорослих зустрічається в ребрах, на суглобних поверхнях кісток, по всій довжині повітроносних шляхів. Гіаліновий хрящскладається з клітин і міжклітинної речовини. Хрящові клітини — хондроцити лежать у міжклітинній речовині в особливих порожнинах (лакунах) поодиночно чи групами. Основна речовина — напівпрозора,складається з хондроітинсульфату і містить тонкі колагенові волокна.

Еластичний хрящ утворює вушну раковину, надгортанник, ріжкоподібні і клиноподібні хрящі гортані, є в стінках зовнішніх слуховихпроходів і в євстахієвій трубі. Має жовтуватий колір і не має такої прозорості, як гіаліновий. За будовою подібний з гіаліновим, відмін-ністьполягає в тому, що в міжклітинному просторі цього хряща крім колагенових волокон є і еластичні, що робить його більш гнучким і здатним відновлювати форму.

Волокнистий хрящ утворює міжхребетні диски, з’єднання (симфіз)лобкових кісток, зустрічається в місцях прикріплення зв’язок, сухожильі великих м’язів до кісток.

Клітини розташовуються поодинці чи групами в порожнинах, оточених міжклітинною речовиною. Відрізняється певним напрямком численних пучків колагенових волокон, що йдуть паралельними рядами.Він більш міцний, ніж гіаліновий, але менш гнучкий.