Види уражень електричним струмом

Розрізняють два основних види ураження організму: електричні травми та електричні удари.

Електричні травми - це чітко виражені місцеві порушення цілісності тканин організму, викликані впливом електричного струму або електричної дуги. Зазвичай це поверхневі ушкодження, тобто ураження шкіри, а іноді інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток.

Характерні види електротравм - електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження.

Електричні опіки - найбільш розповсюджені електротравми. Вони становлять 60-65%, причому ¹/₃ їх супроводжується іншими електротравмами. Розрізняють опіки: струмовий (контактний) і дуговогий. Контактні електроопіки, тобто ураження тканин у місцях входу, виходу і на шляху руху електроструму виникають в результаті контакту людини з струмоведучою частиною. Ці опіки виникають при експлуатації електроустановок щодо невеликого напруги (не вище 1 -2 кВ), вони порівняно легкі. Дуговогий опік обумовлений впливом електричної дуги, що створює високу температуру. Дуговогий опік виникає при роботі в електроустановках різних напруг, часто є наслідком випадкових коротких замикань в установках від 1000 В до 10 кВ або помилкових операцій персоналу.

Електричні знаки являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, що піддався дії струму.

Металізація шкіри - проникнення в її верхні шари частинок металу, розплавився під дією електричної дуги. Уражена ділянка має шорстку поверхню, забарвлення якої визначається кольором сполук металу, що потрапив під шкіру

Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетових променів, що викликають у клітинах організму хімічні зміни.

Механічні ушкодження є наслідком різких, мимовільних судомних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через людину. У результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин та нервової тканини, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний удар - це збудження живих тканин електричним струмом, що проходить через організм, що супроводжується мимовільними судомними скороченнями м'язів. У залежності від результату негативного впливу струму на організм електричні удари можуть бути умовно розділені на наступні чотири ступені:

I - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;

II-судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серця;

III - втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або того й іншого разом);

IV - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом

Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей, може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму є приблизно в півтора рази нижчими, ніж для чоловіків. Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. У переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.

48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару

Дивись відповідь № 46.

49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму

Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють: - відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення; - невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник; - фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Відповідно до наведеного вище: - пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму; - пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного; - пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібри-ляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.

Тривалість дії струму. Чим тривалішою буде дія струму, тим більшою стає імовірність важкого або смертельного ураження.

Рід і частота струму також впливають на ступінь ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 1000 Гц. Змінний струм небезпечніший постійного, але це характерно тільки для напруг до 250 -300 В; при великій напрузі стає небезпечніше постійний струм. З підвищенням частоти змінного струму, що проходить через тіло людини, повний опір тіла зменшується, а проходить струм збільшується. Однак зменшення опору можливо лише в межах частот від 0 до 50-60 Гц. Подальше ж підвищення частоти струму супроводжується зниженням небезпеки ураження, яка повністю зникає при частоті 450-500 кГц. Але ці струми можуть викликати опіки як при виникненні електричної дуги, так і при проходженні їх безпосередньо через тіло людини. Зниження небезпеки ураження струмом з підвищенням частоти практично помітно при частоті 1000-2000 Гц.

Особливо небезпечним є ураження людей у тому випадку, коли людина торкається до струмоведучих частин верхньою половиною тіла, де на шляху протікання струму лежать життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок.

В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву "петля струму", якою відбувається ураження. Найчастіше струм проходить такими шляхами: рука – рука; руки – ноги; нога – нога; голова – ноги; голова – руки.

50. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом

Стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом розрізняють:

1) Приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні ознаки як підвищеної так і особливої небезпеки

2) Приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю в них однієї із таких умов, що створює підвищену небезпеку:

- наявність струмоведучих підлог;

- наявність сирості (відносна вологість більше за 75%) або струмопровідного пилу

- підвищена температура повітря – більше за 30°С

- можливість одночасного доторкання людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, що з’єднані із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – з другого

3) Особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створює особливу небезпеку:

- наявність особливої сирості ( відносна вологість повітря наближується до 100%)

- наявність хімічно активного середовища

- наявність одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.

Відкриті або зовнішні електроустановки, які експлуатуються на відкритому повітрі, потрібно прирівнювати до електроустановок, які експлуатуються в особливо небезпечних приміщеннях

51. Послідовність надання першої допомоги

1. Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо).

2. Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.

3. Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

52. Перша допомога при ураженні електричним струмом

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії електричного струму; надання йому необхідної долікарської допомоги.

При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії суттєво залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму - це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи іншого апарата для знеструмлення.

Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмовідних частин, до яких він доторкається.

Після припинення дії електричного струму на людину необхідно викликати лікаря, а до його прибуття надати потерпілому необхідну допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий. Для оцінки стану потерпілого перевіряють наявність у нього свідомості, дихання, пульсу.

Якщо потерпілий при свідомості, то його необхідно покласти на підстилку з тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що стискає та перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, треба дати понюхати нашатирний спирт або збризнути обличчя холодною водою. Коли потерпілий прийде до тями, дати йому випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.

За відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму

При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії суттєво залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму - це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи іншого апарата для знеструмлення (рис. 3.32, а).

Рис. 3.32. Способи звільнення потерпілого від дії електричного струму: а - знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника); б - відкидання проводу сухою палицею; в - перерубування проводів сокирою; г - відтягнення потерпілого від електромережі

Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмовідних частин, до яких він доторкається.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (див. рис. 3.32, б). При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, неструмопровідну підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев'яним топорищем (див. рис. 3.32, в) або перекусити їх інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками, пасатижами тощо). Перерубувати чи перекусувати проводи необхідно пофазно, тобто кожен провід окремо, та на різній висоті.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака (див. рис. 3.32, г). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шаликом або сухою тканиною). Відтягувати потерпілого від струмопровідних ділянок рекомендується однією рукою.

Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один струмопровідний елемент (наприклад, провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани). При цьому необхідно пам'ятати про власну безпеку.

Для звільнення потерпілого від струмовідних частин та проводів, що знаходяться під напругою понад 1000 В, необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і діяти ізолювальною штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу. При цьому необхідно пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі.