Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – отвір Монро (foramen Monroi) – потрапляє в третій шлуночок (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляєв четвертий шлуночок (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Лушки) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку (spatium subarachnoideum encephali et medullae spinalis).

Із підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) всмоктуєтьсяу пазухи твердої оболони (sinus durae matris).

Із підпавутинного простору спинного мозку (spatium subarachnoideum medullae spinalis) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) відтікає у лімфатичні капіляри по міжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових нервів.

Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:

- у шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);

- у центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);

- у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).

Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4-7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:

- захисну – амортизацію ударів та струсів мозку;

- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;

- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;

- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;

- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

Спинномозкова рідина розміщена у замкнутому просторі.

Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), у незначною мірою – епендимою судинних сплетень.

Через павутинні зернистості спинномозкова рідина переходить шляхом фільтрації з підпавутинного простору у:

- пазухи твердої оболони (sinus durae matris);

- вени губчатки (vv.diploicae).

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

(nervi craniales)

I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів, описані в розділі "Органи чуття"

Трійчастий нерв [V]

(nervus trigeminus [V])

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) є змішаним і складається з чутливих та рухових волокон.

Він має такі ядра:

- головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться у покриві мосту (tegmentum pontis);

- середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) – чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

- спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

- рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) – рухове, розміщене у мості (pons).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) на межі з мостом (pons) і складається з:

- чутливого корінця (radix sensoria);

- рухового корінця (radix motoria).

Чутливий корінець (radix sensoria) утворений із центральних відростків (дендритів) чутливих псевдоуніполярних клітин, які лежать у трійчастому вузлі – вузлі Гассера (ganglion trigeminale Gasseri).

Цей вузол розміщенийу трійчастій порожнині; порожнині Меккеля (cavum trigeminale), яка утворюється внаслідок того, що трійчасте втиснення на передній поверхні верхівки кам’янистої частини скроневої кістки (apex partis petrosae ossis temporalis) покривається черепною твердою оболоною (dura mater cranialis).

Руховий корінець (radix motoria) утворений аксонами рухових нейронів, що розміщені вруховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Ці волокна у вузол Гассера не заходять, а приєднуються до третьої гілки трійчастого нерва (nervus mandibularis).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формує три гілки нервів:

- очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить із черепа через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить із черепа через круглий отвір (foramen rotundum);

- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – змішаний, виходить із черепа через овальний отвір (foramen ovale).

До складу деяких гілок трійчастого нерва (nervus trigeminus) приєднуються на певних їх ділянках парасимпатичні волокна III, VII і IX пар черепних нервів та розміщується біля них їхні парасимпатичні вузли (ganglia parasympathhica).

Очний нерв [V_a;V₁] (nervus ophthalmicus [V_a;V₁]) в очній ямці (orbita) поділяється на:

- лобовий нерв (nervus frontalis);

- сльозовий нерв (nervus lacrimalis);

- носовійковий нерв (nervus nasociliaris).

Перед розгалуженням від очного нерва (nervus ophthalmicus) відходить поворотна оболонна гілка; наметова гілка (r. meningeus recurrens; r. tentorius) дочерепної твердої оболони (dura mater cranialis).

Носовійковий нерв (nervus nasociliaris) чутливий, йде по присередній стінці очної ямки (paries medialis orbitae) і своєю кінцевою гілкою виходить під блоковою остю (spina trochlearis), іннервує:

- присередній кут ока (angulus oculi medialis);

- спинку носа (dorsum nasi).

Від носовійкового нерва (nervus nasociliaris) відходить чутлива гілка до парасимпатичного війкового вузла (чутливий корінець війкового вузла – radix sensoria ganglii ciliaris) ідовгі війкові нерви (nn. ciliares longi), які іннервують оболонки очного яблука (bulbus oculi).

Його гілки – задній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis posterior) та передній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis anterior), що проходять через однойменні отвори, іннервують:

- слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- слизову оболонку клиноподібної пазухи та лобової пазухи (tunica mucosa sinus sphenoidalis et sinus frontalis);

- решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales ossis ethmoidalis);

- шкіру кінчика носа (cutis apicis nasi).

Лобовий нерв (nervus frontalis) чутливий, йде посередній частині верхньої стінки очної ямки (pars media parietis superioris orbitae) і виходить на шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis) через надочноямкову вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) трьома гілками, що іннервують:

- шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis);

- шкіру верхньої повіки (cutis palpebrae superioris).

Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) йде побічній стінці очної ямки (paries lateralis orbitae), підходитьдо сльозової залози (glandula lacrimalis) та іннервуєїї, а інші гілки іннервують шкіру та кон’юнктиву бічної частини верхньої повіки.

Перед входом у сльозову залозу (glandula lacrimalis) сльозовий нерв (nervus lacrimalis) отримує сполучну гілку з виличним нервом (r. communicans cum nervo zygomatico), яка з’єднує сльозовий нерв із виличним нервом (n. zygomaticus), що є гілкою верхньощелепного нерва (n. maxillaris).

Сполучна гілка з виличним нервом містить завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), які є парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae).

Ці волокна відходять від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum) і через верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) і виличний нерв (n. zygomaticus) доходятьдо сльозового нерва (n. lacrimalis), забезпечуючи сльозову залозу (glandula lacrimalis) секреторною іннервацією.

Отже, очномим нервом (n. ophthalmicus) передається чутлива інформація від:

- черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянках:

- передньої черепної ямки (fossa cranii anterior);

- серпа великого мозку (falx cerebri);

- намета мозочка (tentorium cerebelli);

- шкіри носа (cutis nasi);

- шкіри лобової і тім’яної ділянок (cutis regionum frontalis et parietalis);

- шкіри верхньої повіки (cutis palpebrae superioris);

- слизової оболонки лобової і клиноподібної пазух (tunica mucosa sinuum frontalis et sphenoidalis);

- слизової оболонки решітчастих комірок (tunica mucosa cellularum ethmoidalium);

- слизової оболонки передніх ділянок носової порожнини (tunica mucosa regionum anteriorum cavitatis nasi);

- сльозового апарату (apparatus lacrimalis);

- кон’юнктиви (tunica conjunctiva);

- оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi).

Очний нерв (n. ophthalmicus) проводить пропріо-цептивну чутливість від:

- м’язів очного яблука через гілки III, IV і V пар черепних нервів;

- мімічних м’язів через гілки VII пари черепних нервів.

Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris [V_B;V₂]) виходить із порожнини черепа через круглий отвір (foramen rotundum)) у крило-піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), у якій він розгалужується на три гілки:

- підочноямковий нерв (n. infraorbitalis);

- виличний нерв (n. zygomaticus);

- вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum), або крило-піднебінні нерви (nn. pterygopalatinі).

У порожнині черепа від верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) відходить оболонна гілка (ramus meningeus) дочерепної твердої оболони (dura mater cranialis).

У крило-піднебінній ямці (fossa pterygopalatina) біля верхньощелепового нерва (nervus maxillaris) розміщений парасимпатичний крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum).

Підочноямковий нерв (nervus infraorbitalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) заходить у очноямкову порожнину (cavitas orbitalis), де лягає на її нижню стінку (paries inferior), проходить по її підочноямковій борозні (sulcus infraorbitalis) в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis).

Із підочноямкового каналу (canalis infraorbitalis) підочноямковий нерв виходить через підочноямковий отвір (foramen infraorbitale) в іклову ямку (fossa canina), утворюючи своїми розгалуженнями малу гусячу лапку (pes anserinus minor).

Її гілки (rr. palpebrales inferiores, rr. nasalesx externi et interni, rr. labiales superiores) іннервують шкіру від присереднього кута ока до кута рота.

Від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) відходять верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores), якімають:

- задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores);

- середню верхню коміркову гілку (r. alveolaris superior medius);

- передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores).

Ці гілки, іннервуючи слизову оболонку верхньощелепної пазухи (sinus maxillaris), утворюють верхнє зубне сплетення (plexus dentalis superior). Від останнього відходять:

- верхні зубні нерви (nn. dentales superiores);

- верхні ясенні гілки (rr. gingivales superiores) до верхньої щелепи (maxilla).

Виличний нерв (n. zygomaticus) через нижню очноямкову щілину (fissura infraorbitalis) входить в очну ямку (orbita) і лягає на її бічну стінку (paries lateralis).

Цей нерв (n. zygomaticus) заходить у канал виличної кістки (canalis ossis zygomatici), при виході з нього розгалужується на:

- вилично-скроневу гілку (r .zygomaticotemporalis) до шкіри скроневої ділянки (cutis regionis temporalis);

- вилично-лицеву гілку (r. zygomaticofacialis) до шкіри виличної ділянки (regio zygomatica).

У складі цього нерва (n. zygomaticus) проходять завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від парасимпатичного крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), які потім приєднуються до сльозового нерва (n. lacrimalis).

Вузлові гілки до крило-піднебінного вузла;чутливий корінець крило-піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum; radix sensoria ganglii pterygopalatini) йдуть відверхньощелепного нерва (nervus maxillaris) докрило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum) і далі продовжуються у вигляді:

- великого піднебінного нерва (n. palatinus major);

- малих піднебінних нервів (nn. palatini minores), що виходять через великий піднебінний канал (canalis palatinus major) та малі піднебінні отвори (foramina palatina minora), іннервуючи слизову оболонку твердого піднебіння (palatum durum) і м’якого піднебіння (palatum molle).

Від великого піднебінного нерва (n. palatinus major) відходять нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores), які через клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) проходять у носову порожнину (cavitas nasi), де іннервують слизову оболонку носа (tunica mucosa nasi).

Звідси вони направляються через різцевий канал (canalis incisivus) до слизової оболонки твердого піднебіння (palatum durum) у виглядіносо-піднебінного нерва; Скарпівського нерва (n. nasopalatinus).

У складі цього нерва йдуть завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum).

Отже, по верхньощелепному нерву (n. maxillaris) передається чутлива інформація від:

- черепної твердої оболони середньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae mediae cranii);

- окістя очної ямки (periorbita);

- шкіри щоки (cutis buccae);

- шкіри скроневої і виличної ділянок (cutis regionum temporalis et zygomaticae);

- шкіри верхньої губи (cutis labii superioris);

- шкіри нижньої повіки (cutis palpebrae inferioris);

- шкіри бічної поверхні і крил носа (cutis faciei lateralis et alarum nasi);

- слизової оболонки верхньої губи (tunica mucosa labii superioris);

- слизової оболонки піднебіння (tunica mucosa palati);

- слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- слизової оболонки приносових пазух (tunica mucosa sinuum paranasalium), крім лобової пазухи (sinus frontalis);

- мигдаликів (tonsillae);

- зубів та ясен (dentes et gingiva) верхньої щелепи (maxilla).

Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) проводить пропріоцептивну чутливість від мімічних м’язів через гілки VII пари черепних нервів.

Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis [V_C;V₃]) має у своєму складі рухові і чутливі волокна.

Цей нерв виходить із порожнини черепа через овальний отвір (foramen ovale), від нього відходять:

- рухові гілки, що іннервують усі жувальні м’язи;

- нерв м’яза-натягувача піднебінної завіски (n. musculi tensoris veli palatini);

- нерв м’яза-натягувача барабанної перетинки (n. musculi tensoris tympani).

До чутливих гілок нижньощелепного нерва (nervus mandibularis) належать:

- щічний нерв (n. buccalis);

- вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis);

- язиковий нерв (n. lingualis);

- гілки до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянці середньої черепної ямки (fossa cranii media).

Щічний нерв (nervus buccalis) пронизує щічний м’яз (m. buccalis) та іннервує:

- слизову оболонку щоки (tunica mucosa buccae) навпроти верхнього другого великого кутнього зуба (dens molaris);

- шкіру кута рота (cutis anguli oris).

Вушно-скроневий нерв (nervus auriculotemporalis) починається двома корінцями, які охоплюють середню оболонну артерію (a.meningea media), а потім з’єднуються в один стовбур, який пронизує привушну залозу (glandula parotidea), іннервуючи:

- привушну залозу (glandula parotidea);

- шкіру скроневої ділянки (cutis regionis temporalis).

У складі цього нерва йдуть завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) відпарасимпатичного вушного вузла (ganglion oticum), що забезпечуютьсекреторну іннервацію привушної залози (glandula parotidea).

Язиковий нерв (nervus lingualis) проходить по внутрішній поверхні нижньої щелепи (mandibula) під слизовою оболонкою дна ротової порожнини (tunica mucosa fundi cavitatis oris) і входить у язик, забезпечуючи загальну чутливу іннервацію:

- передніх 2/3 язикa;

- чутливу іннервацію під’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози (glandula submandibularis).

До язикового нерва (nervus lingualis) підходитьбарабанна струна (chorda tympani) – гілка VІІ пари черепних нервів (nervus facialis), яка у своєму складі містить чутливі смакові та парасимпатичні секреторні волокна.

Смакові волокна разом із язиковим нервом (n. lingualis) іннервують язикові сосочки (papillae linguales) слизової оболонки передніх 2/3 язика.

Секреторні волокна (парасимпатичні волокна) перериваються у під’язиковому вузлі (ganglion sublinguale) та піднижньощелепному вузлі (ganglion submandibulare).

Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від цих вузлів (ganglion sublinguale et submandibulare) забезпечують парасимпатичну секреторну іннервацію однойменних слинних залоз.

Нижній комірковий нерв (nervus alveolaris inferior) змішаний, найбільший з усіх гілок нижньощелепного нерва (nervus mandibularis).

Рухові гілки цього нерва іннервують:

- щелепно-під’язиковий м’яз (m. mylohyoideus);

- переднє черевце двочеревцевого м’яза (venter anterior musculi digastrici).

Чутливі волокна цього нерва заходять у нижньощелепний канал (canalis mandibularis), де іннервують зуби та ясна нижньої щелепи (dentes et gingiva mandibullae). Із каналу ці волокна виходять у вигляді підборідного нерва (n. mentalis), який закінчується в шкірі нижньої губи та підборідної ділянки (cutis labii inferioris et regionis mentalis).

Отже, рухові волокна нижньощелепного нерва (n. mandibularis) іннервують:

- жувальні м’язи (musculi masticatorii);

- м’яз-натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli palatini);

- м’яз-натягувач барабанної перетинки (m. tensor membranae tympani);

- щелепно-під’язиковий м’яз (m. mylohyoideus);

- переднє черевце двочеревцевого м’яза (venter anterior musculi digastrici).

По чутливих гілках нижньощелепного нерва (n. mandibularis) передається чутлива інформація від:

- черепної твердої оболони середньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae cranii mediae);

- шкіри нижньої губи (cutis labii inferioris);

- шкіри підборіддя (cutis menti);

- шкіри щоки (cutis buccae);

- шкіри скроневої ділянки (cutis regionis temporalis);

- шкіри передньої частини вушної раковини (cutis partis anterioris auriculae);

- слизової оболонки соскоподібних комірок (tunica mucosa cellularum mastoidearum);

- слизової оболонки клиноподібної пазухи (tunica mucosa sinus sphenoidalis);

- слизової оболонки передніх двох третин язика (tunica mucosa [2/3] linguae);

- слизової оболонки дна ротової порожнини (tunica mucosa fundi cavitatis oris);

- слизової оболонки перешийка зіва (tunica mucosa isthmi faucium);

- слизової оболонки нижньої губи (tunica mucosa labii inferioris);

- нижніх зубів та ясен (dentes inferiores et gingiva);

- ротових залоз (glandulae oris).

Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) є змішаним і містить чутливі та рухові волокна.

Лицевий нерв [VII]

(nervus facialis [VII])

Цей нерв є змішаним, складається з чутливих, парасимпатичних і рухових волокон.

Під його назвою об’єднуються два нерви:

- власне лицевий нерв (nervus facialis), який має:

- власне рухове ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis), що розміщене назовні від лицевого горбика в ділянці ромбоподібної ямки (colliculus facialis fossae rhomboideae);

- проміжний нерв (nervus intermedius), який має:

- чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii) в довгастому мозку (medulla oblongata);

- парасимпатичне верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) у мості (pons).

Власне лицевий нерв (nervus facialis) проходить у каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis), виходить із черепа через шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum) та іннервує:

- задній вушний м’яз (m. auricularis posterior);

- шило-під’язиковий м’яз (m. stylohyoideus);

- заднє черевце двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici).

Потім лицевий нерв (nervus facialis) входить у товщу привушної слинної залози (glandula parotidea), але її не іннервує, хоча утворює там внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus).

Від внутрішньопривушного сплетення (plexus intraparotideus) відходять гілки, що утворюють велику гусячу лапку (pes anserinus major), яка іннервує м’язи лиця (musculi faciei). До її складу належать такі гілки:

- скроневі гілки (rr. temporales);

- виличні гілки (rr. zygomatici);

- щічні гілки (rr. buccales);

- крайова нижньощелепна гілка (r. marginalis mandibulae);

- шийна гілка (r. colli; r.cervicalis) до підшкірного м’яза шиї (platysma).

У каналі (canalis nervi facialis) від лицевого нерва (nervus facialis) відходять гілки до стремінцевого м’яза (m. stapedius) – стремінцевий нерв (n. stapedius).

Проміжний нерв (nervus intermedius) йде у складі лицевого нерва (nervus facialis). У каналі, в ділянці колінця лицевого нерва (geniculum nervi facialis), від нього відходять такі дві гілки:

1 Великий кам’янистий нерв; парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica ganglii pterygopalatini), що утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior).

Цей нерв (n. petrosus major) виходить з каналу лицевого нерва (canalis nervi facialis) через однойменний розтвір (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і однойменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), що проходять по передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae).

Через рваний отвір (foramen lacerum) великий кам’янистий нерв (передвузлові парасимпатичні волокна) заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus) в основі крилоподібних відростків клиноподібної кістки (processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

У цьому каналі (canalis pterygoideus) разом із симпатичним завузловим глибоким кам’янистим нервом (n. petrosus profundus) великий кам’янистий нерв (n. petrosus major) утворює нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) – Відієв нерв, який підходить до крило-піднебінного парасимпатичного вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum).

Симпатичні волокна огинають крило-піднебінний парасимпатичний вузол і доходять до об’єкта іннервації по артеріях, обплітаючи їх. Симпатичні волокна гальмують виділення секрету залозами.

Від крило-піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози. Вони підсилюють виділення секрету малими залозами:

- твердого та м’якого піднебіння (glandula palatinae);

- слизової оболонки носової порожнини (glandulae nasales);

- слизової оболонки ротової порожнини (glandulae labiales, buccales, molares, linguales).

Від цього вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum) завузлові волокна йдуть спочатку в складі виличного нерва (n. zygomaticus), а потім у складі сльозового нерва (n. lacrimalis) і забезпечують секреторну парасимпатичну іннервацію сльозової залози (glandula lacrimalis).

2 барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) і смаковими чутливими волокнами – периферійними відростками псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла (ganglion geniculi).

Колінцевий вузол (ganglion geniculi) є чутливим і розміщений у ділянці колінця лицевого нерва (geniculus nervi facialis).

Центральні відростки псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла закінчуються в ядрі одинокого шляху (nucleus tractus solitarii).

Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n. lingualis.

Парасимпатичні передвузлові нервові волокна барабанної струни (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) йдутьдотаких парасимпатичних вузлів:

- під’язикового вузла (ganglion sublinguale);

- піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare).

Парасимпатичні завузлові нервові волокна барабанної струни (neurofibrae postganglionicae) прямують до під’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози (glandula submandibularis).

По цих волокнах передається команда на виділення серозного секрету цими великими слинними залозами (glandulae salivariae majores).

Язико-глотковий нерв [IX]

(nervus glossopharyngeus [IX])

Він є змішаним, складається з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон і в довгастому мозку має такі ядра:

- рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);

- смакове (чутливе) ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii);

- парасимпатичне нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior).

В яремному отворі (foramen jugulare) язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) потовщується і утворює:

- чутливий верхній вузол (ganglion superius).

При виході з яремного отвору (foramen jugulare) утворює чутливий нижній вузол (ganglion inferius).

У цих вузлах розміщені тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) заходить у корінь язика (radix linguae), де розгалужується на кінцеві язикові гілки (rami linguales), що іннервують слизову оболонку задньої третини язика (pars tertia tunicae mucosae linguae).

По цих чутливих гілках передається чутлива інформація про смакову і загальну чутливість (біль, температура, дотик).

Відязико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus) відходять такі гілки:

- чутливі глоткові гілки (rr. pharyngei), що йдутьдо бічної стінки глотки (paries lateralis pharyngis), де разом з гілками блукаючого нерва і від симпатичного стовбура (nervus vagus et truncus sympaticus) утворюютьглоткове сплетення (plexus pharyngeus).

- мигдаликові гілки (rr. tonsillares), що йдуть до слизової оболонки:

- піднебінних мигдаликів (tunica mucosa tonsillarum palatinarum);

- піднебінних дужок (arcus palatini);

- гілка шило-глоткового м’яза (r. musculi stylopharyngei) – рухова гілка, що утворена аксонами рухових клітин подвійного ядра (nucleus ambiguus). Вона іннервує:

- шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus);

- гілка сонної пазухи (r. sinus carotici), що іннервує:

- сонний клубочок (glomus caroticum);

- стінку сонної пазухи (paries sinus carotici);

- барабанний нерв (n. tympanicus) – змішаний нерв (має чутливі і парасимпатичні), який через барабанний каналець скроневої кістки (canaliculus tympanicus ossis temporalis) входить у барабанну порожнину (cavitas tympani).

У барабанній порожнині (cavitas tympani) чутливі гілки барабанного нерва(n. tympanicus) разом із сонно-барабанними нервами (nn. caroticotympanici) – симпатичними нервами, утворюютьбарабанне сплетення; сплетення Якобсона (plexus tympanicus), яке іннервує:

- слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani).

Парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae parasympathicae preganglionicae), що йдуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), виходять з барабанної порожнини (cavitas tympani) через розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і мають назвумалого кам’янистого нерва (n. petrosus minor).

Малий кам’янистий нерв (n. petrosus minor) проходить по однойменній борозні і входить у парасимпатичний вушний вузол (ganglion oticum), де розміщені тіла других нейронів.

Від парасимпатичного вушного вузла (ganglion oticum) завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) підходять до привушної залози (glandula parotidea) і забезпечують її секреторну іннервацію.

По парасимпатичних нервових волокнах передається команда на виділення серозного секрету цією великою слинною залозою.

Блукаючий нерв [X]

(nervus vagus [X])

Цей нерв змішаний, складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. У довгастому мозку (medulla oblongata) має такі ядра:

- рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);

- чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii);

- парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi), яке проекціюється в трикутнику блукаючого нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi vagi fossae rhomboideae).

Блукаючий нерв (nervus vagus) виходить:

- на основі мозку позаду дев’ятої пари із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali);

- із черепа (cranium) – через яремний отвір (foramen jugulare).

В яремному отворі (foramen jugulare) та одразу після виходу з нього нерв утворює два потовщення – чутливі вузли:

- верхній вузол (ganglion superius);

- нижній вузол (ganglion inferius).

В цих вузлах лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів блукаючого нерва (nervus vagus).

Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), блукаючий нерв (nervus vagus) прямує донизу, де йде у складі судинно-нервового пучка шиї між:

- внутрішньою яремною веною (vena jugularis interna);

- загальною сонною артерією (arteria carotis communis);

- внутрішньою сонною артерією (arteria carotis interna).

Через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) блукаючий нерв (nervus vagus) проходить у порожнину грудної клітки (cavitas thoracis).

Тут правий і лівий блукаючі нерви (nervi vagi dexter et sinister) йдуть спочатку позаду кореня легень (radix pulmonis), а потім правий блукаючий нерв (nervus vagus dexter) переходить на задню, а лівий – на передню поверхню стравоходу (facies anterior oesophagi).

У ділянці стравоходу (oesophagus) гілки обох блукаючих нервів утворюють:

- стравохідне сплетення (plexus oesophageus).

Із останнього формуються:

- передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior);

- задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).

Вони разом із стравоходом (oesophagus) проходять через стравохідний розтвір діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmatis) вчеревну порожнину (cavitas abdominis), де на передній і задній стінках шлунка (parietes anterior et posterior gastris) розгалужуються на:

- передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores), це гілки лівого блукаючого нерва (nervus vagus sinister), а саме переднього блукаючого стовбура (truncus vagalis anterior);

- задні шлункові гілки(rr. gastrici posteriores), це гілки правого блукаючого нерва (nervus vagus dexter), а саме заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior).

Топографічно блукаючий нерв (nervus vagus) має:

- черепну частину (pars cranialis);

- шийну частину (pars cervicalis);

- грудну частину (pars thoracica);

- черевну частину (pars abdominalis).

Відчерепної частини блукаючого нерва (pars cranialis nervi vagi) відходять такі чутливі гілки:

- оболонна гілка (r. meningeus), яка відходить від верхнього вузла (ganglion superius) і йде дочерепної твердої оболони задньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae cranii posterioris);

- вушна гілка (r. auricularis), яка починається від верхнього вузла (ganglion superius), проходить через соскоподібний каналець скроневої кістки (canaliculus mastoideus ossis temporalis) та іннервує шкіру:

- зовнішньої поверхні вушної раковини (auricula);

- задньої стінки зовнішнього слухового ходу (paries posterior meatus acustici externi).

Відшийної частини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять:

- глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом із гілками язико-глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) і завузловими волокнами симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глоткове сплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по симпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення секрету залозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з рухових волокон, іннервує:

- верхній та середній м’язи-звужувачі глотки (mm. constrictores pharyngis superior et medius);

- м’язи м’якого піднебіння (mm. palati mollis), за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски (m. tensor veli palatini);

- верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), що відходить від блукаючого нерва (nervus vagus) нижче нижнього вузла (ganglion inferius) – зовнішня гілка (r. externus), що має рухові нервові волокна; та від самого нижнього вузла – внутрішня гілка (ramus internus), що несе чутливі нервові волокна.

Рухові волокна верхнього гортанного нерва (n. laryngeus superior) іннервують:

- персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus);

- нижній м’яз-звужувач глотки (m. constrictor pharyngis inferior).

Чутливі волокна верхнього гортанного нерва (n. laryngeus superior) іннервують:

- слизову оболонку гортані над голосовою складкою (tunica mucosa laryngis supra plicam vocalem);

- слизову оболонку кореня язика та надгортанника (tunica mucosa radicis linguae et epiglottidis);

- верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores), що є парасимпатичними, вони опускаються уздовж загальної сонної артерії (a. carotis communis) та разом із чутливими нервовими волокнами і завузловими нервовими волокнами симпатичного стовбура (truncus sympathicus) входять до складу серцевого сплетення (plexus cardiacus).

По парасимпатичних нервових волокнах верхніх шийних серцевих гілок передається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця; по чутливих нервових волокнах йде інформація про тиск крові в серцевих камерах і дузі аорти.

У складі гілок грудної та черевної частин блукаючого нерва проходять тільки парасимпатичні передвузлові та чутливі нервові волокна.

Від грудної частини (pars thoracica) блукаючого нерва відходять:

- поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) – зліва огинає знизу дугу аорти, а справа огинає знизу праву підключичну артерію, повертається на шию через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) і своєю кінцевою гілкою – нижнім гортанним нервом (n. laryngeus inferior) – іннервує слизову оболонку гортані під голосовою щілиною (tunica mucosa laryngis sub rima glottidis).

Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані (mm. laryngis), за винятком персне-щитоподібного м’яза (m. cricothyroideus).

Від поворотного гортанного нерва (n. laryngeus recurrens) відходять:

- трахейні гілки (rr. tracheales), чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae);

- стравохідні гілки (rr. oesophagei), чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae);

- нижні серцеві гілки (rr. cardiaci inferiores), парасимпатичні, що йдуть досерцевого сплетення (plexus cardiacus);

- грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) – парасимпатичні, йдуть до серцевого сплетення (plexus cardiacus). По цих гілках передається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця;

- трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et bronchiales), що з’єднуються із завузловими волокнами від симпатичного стовбура (truncus sympathicus) і утворюютьлегеневе сплетення (plexus pulmonalis). Останнє оточує бронхи (bronchi) і разом із ними входить у легені (pulmones);

- стравохідні гілки (rr. oesophagei), що утворюютьстравохідне сплетення (plexus oesophageus).

Черевна частина блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) представлена переднім та заднім блукаючими стовбурами (trunci vagales anterior et posterior).

Від переднього блукаючого стовбура (truncus vagulis anterior) відходять:

- передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores);

- передній нерв малої кривини (n. curvaturae minoris anterior);

- печінкові гілки (rr. hepatici);

- воротарна гілка (r. pyloricus).

Від заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior) відходять:

- задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores);

- задній нерв малої кривини (n. curvaturae minoris posterior);

- черевні гілки (rr. coeliaci);

- ниркові гілки (rr. renales).

Черевні гілки (rr. coeliaci) заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior) разом із завузловими симпатичними волокнами утворюють черевне сплетення (plexus coeliacus), яке забезпечує вегетативну іннервацію органів черевної порожнини (organa cavitas abdominalis).

Від черевної частини блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) відходять передній блукаючиий стовбур (truncus vagalis anterior) та задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).

Ці стовбури, вийшовши відповідно на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими симпатичними волокнами відповідно переднє і заднє шлункові сплетення (plexus gastrici anterior et posterior).

Від цих сплетень відходять гілки до:

- шлунка (gaster);

- печінки (hepar);

- селезінки (splen);

- підшлункової залози (pancreas);

- нирок (renes);

- тонкоїкишки (intestinum tenue);

- товстої кишки (intestinum crassum) аж до входу в малий таз (верхній відділ низхідної ободової кишки).

Отже, гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris) іннервують:

- шлунково-кишкову трубку донизхідної ободової кишки (colon descendens);

- гілки заднього стовбура (rami trunci vagalis posterioris) заходять учеревне сплетення (plexus coeliacus) і разом із його волокнами іннервують:

- органи черевної порожнини (organa cavitatis abdominis).

По парасимпатичних нервових волокнах, що переключаються на другі нейрони в інтрамуральних вузлах, передається команда на посилення перистальтики, розслаблення м’язів-стискачів і виділення секрету залозами.

По чутливих нервових волокнах передається чутлива інформація від органів черевної порожнини до рівня входу в малий таз.

Судини шлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.

Додатковий нерв [XI]

(nervus accessorius [XI])

Це руховий нерв, який має:

- ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) – це спинномозкове ядро (nucleus spinalis), що розміщене у передньому стовпі (columna anterior) верхніх шести сегментів спинного мозку;

- подвійне ядро (nucleus ambiguus) – це черепне ядро, що розміщене у довгастому мозку.

Волокна, які відходять від цих ядер, формують:

- черепний корінець; блукаючу частину (radix cranialis; pars vagalis);

- спинномозковий корінець; спинномозкову частину (radix spinalis; pars spinalis).

Корінці від ядра додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) підіймаються вгору, проходять через великий отвір (foramen magnum) у порожнину черепа (cavitas cranii) і з’єднуються з черепними корінцями (radices craniales), що відходять із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali).

Стовбур додаткового нерва (truncus nervi accessorii), що утворився при з’єднанні цих двох корінців, виходить із черепа через яремний отвір (foramen jugulare) і розгалужується на:

- внутрішню гілку (ramus internus);

- зовнішню гілку (ramus externus).

Внутрішня гілка cтовбура додаткового нерва (ramus internus trunci nervi accessorii) приєднується до блукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня гілка (ramus externus) іннервуєгруднинно-ключично-соскоподібний м’яз і частково трапецієподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus et m. trapezius).

Під’язиковий нерв [XII]

(nervus hypoglossus [XII])

Це руховий нерв, який має у довгастому мозку власне рухове ядро:

- ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), що проекціюється в трикутнику під’язикового нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi hypoglossi fossae rhomboideae).

Із мозку під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить численними корінцями з передньобічної борозни (sulcus anterolateralis), яка розміщена між пірамідою та оливою довгастого мозку (pyramis et oliva myelencephali).

Із черепа (cranium) під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi).

Далі нерв (nervus hypoglossus) заходить у піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) і, утворивши дугу, входить у товщу язика (lingua), де розгалужується на язикові гілки (rr. linguales), що іннервують усі власні м’язи язика (musculi linguae ).

У складі під’язикового нерва (nervus hypoglossus) проходять також рухові волокна першого і частково другого шийного спинномозкових нервів (nervi spinales CI-CII).

Від під’язикового нерва (nervus hypoglossus) відходить верхній корінець (radix superior), або низхідна гілка(ramus descendens).

Верхній корінець (radix superior) з’єднується із нижнім корінцем (radix inferior), або висхідною гілкою(ramus ascendens), від шийного сплетення (plexus cervicalis), в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis).

Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходять гілки, що іннервують такі м’язи шиї:

- груднино-під’язиковий м’яз (m. sternohyoideus);

- груднино- щитоподібний м’яз (m. sternothyreoideus);

- лопатково-під’язиковий м’яз (m. omohyoideus);

- щито-під’язиковий м’яз (m. thyrohyoideus).

Змістовий модуль 16

Спинномозкові нерви

Автономна нервова система

СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ(nervi spinales)

Спинномозкових нервів є 31 пара. Вони утворюються внаслідок злиття переднього корінця (radix anterior) і задного корінця (radix posterior) спинного мозку, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).

Cпинномозкові нерви (nervi spinales) поділяються на:

- шийні нерви [CI – C8] (nervi cervicales [CI – C8]);

- грудні нерви [TI – TI2] (nervi thoracici [TI – TI2]);

- поперекові нерви [LI – L5] (nervi lumbales [LI – L5]);

- крижові нерви та куприковий нерв [SI – S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus [SI – S5, CO).

Від стовбурів спинномозкових нервів (trunci nervorum spinalium) відходять:

- оболонні гілки (rr. meningei), або поворотні гілки (rr. recurrentes), що прямують до твердої оболони (dura mater spinalis);

- сполучні гілки – (rr. communicantes) в числі двох:

- біла сполучна гілка (r. communicans albus), яка відходить від грудо-поперекового відділу спинного мозку (С_VІІІ-L_ІІ) і йде до найближчого симпатичного вузла (передвузлові нервові волокна – neurofibrae preganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- сіра сполучна гілка (r. communicans griseus), яка йде у зворотному напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва (завузлові нервові волокна – neurofibrae postganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- передні гілки (rr. anteriores);

- задні гілки (rr. posteriores).

Передні гілки спинномозкових нервів (крім передніх гілок грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень) утворюють наступні сплетення:

- шийне сплетення (plexus cervicalis);

- плечове сплетення (plexus brachialis);

- поперекове сплетення (plexus lumbalis);

- крижове сплетення (plexus sacralis).

ШИЙНІ НЕРВИ [C1 – C8]

(nervi cervicales [C1 – C8])

Вони мають:

- задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales);

- передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales);

- оболонні гілки (rr. meningei).

Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів не утворюють сплетень, поділяються на:

- присередню гілку (r. medialis);

- бічну гілку (r. lateralis), від якої відходить задня шкірна гілка (r. cutaneus posterior).

Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів іннервують шкіру та глибокі м’язи спини, шиї та потилиці. Серед них виділяють:

- задню гілку І шийного спинномозкового нерва – підпотиличний нерв (n. suboccipitalis); він іннервує підпотиличну групу м’язів;

- задню гілку ІІ шийного спинномозкового нерва – великий потиличний нерв (n. occipitalis major); він іннервує шкіру потиличної ділянки та півостьовий м’яз голови;

- задню гілку III шийного спинномозкового нерва – третій потиличний нерв (n. occipitalis tertius), він іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу серединної лінії.