Характеристика устаткування для прибирання в готелях

60. Класифікація та принцип роботи пилососів.

Пилосос - пристрій, який створює розрідження повітря за допомогою повітряного компресора, що дозволяє йому всмоктувати пил і бруд; пил збирається, фільтрується системою всередині пилососа.

Пилососи класифікують:

- За видом прибирання (сухим, вологим);

- за рівнем потужності: (малопотужні, середньої, підвищеної потужності);

- за типом управління: (провідні, на інфрачервоних променях, на радіохвилях).

Виділяють ряд інших типів: побутові, помпові, ручні, ранцеві, вбудовані, стаціонарні, професійні для сухого прибирання, професійні миючі, вибухобезпечні, для спеціального пилу.

Основними вузлами сучасного пилососа є колекторний електродвигун, вентилятор та очищувач повітря, вмонтовані в корпус. Комплектуються гофрованим шлангом з різними насадками і системою фільтрів.

Принцип роботи пилососа, достатньо, простий. За великим рахунком, пилосос складається з трьох основних вузлів. Це електродвигун, насос і фільтр. Робота полягає тому, що електродвигун за допомогою насоса створює розрідження повітря під щіткою пилососа. За рахунок цього, пил і бруд засмоктуються в пилосос, а потім повітря очищається від них фільтром. Ось, власне, і все. Існуючі, в даний час, різні види пилососів, є лише варіаціями на цю тему. У них можуть використовуватися різні типи фільтрів, різні насоси, але суть залишається одна і та ж.

Найважливішим елементом пилососа є його фільтр. Без ефективної фільтрації, пилосос буде просто піднімати пил з підлоги та викидати його знову в повітря. За сучасними мірками, затримка навіть 99% пилу не забезпечує необхідного рівня чистоти повітря, оскільки саме в останньому 1% пилу містяться бактерії, віруси та алергени. Тому, якісним рівнем фільтрації вважається затримка 99,95% пилу або частинок не більше 0,3 мікрона. Для того, щоб добитися цього показника використовується кілька ступенів очищення повітря.

Часто покупці пилососів «купуються» на потужність, яку виробники вказують великими літерами на упаковках. Але, треба розрізняти потужність роботи електродвигуна, і потужність всмоктування. Це не одне і те ж, хоча і один з одним вони взаємопов’язані. Потужність, що вказується на упаковках, як правило, це пікова потужність, яку може видати двигун. Але працювати на ній він може обмежений час. І експлуатувати пилосос в такому режимі, це прямий шлях до поломки агрегату. Потужність всмоктування в 2-3 рази менше потужності роботи двигуна. Чому? Так, тому що потужність двигуна розсіюється на реалізацію інших функцій пилососа, також ніхто не скасовував і банальне ККД. Про це не треба забувати. Так, що якщо у вас на коробці вказана потужність в 1500 Вт, то добре, якщо потужність всмоктування складе 500 Вт.

61. Характеристика устаткування для прання, призначення, класифікація, принцип роботи.

Процес обробки білизни в пральні включає такі етапи: сортування брудної білизни за фасоном/щільністю і мірою забруднення, власне прання, сушіння і прасування (фінішна обробка), кожен з яких вимагає спеціального обладнання. Процес прання відбувається в пральних або прально-віджимних машинах, також бувають машини з частковим віджимом або з відсутністю такої функції. Білизна після прання залишається вологою і перед прасуванням його необхідно підсушувати.

Як правило, пральні машини поділяються залежно від енергоспоживання, віджимання, кількості оборотів на хвилину. Машини бувають з ручним управлінням (найпростіші моделі), з напівавтоматичним (операція задається за допомогою кнопок) і моделі з електронним програматором, в якому закладено певну кількість стандартних програм або можливість вільного програмування.

Головні відмінності промислових пральних (сушильних) машин від побутових такі: вони мають більший запас міцності (можуть працювати поспіль 8-20 годин) і термін слугування промислових машин до 25 років. Також професійне пральне обладнання має короткий цикл прання, але він залежить від обраної програми: для бавовняного білизни (в 2-3 рази коротший циклу звичайної побутової машинки)- триває в середньому 40-60 хв. для сильнозабрудненої білизни і білизни з великим відсотком плям жиру, крові - до 90 хв.. Цикл також залежить від завантаження (машини меншого завантаження виконають більшу кількість циклів). Для порівняння: в побутових машинах цикл прання средньозабрудненої білизни (наприклад, постільної) триває до 2 годин. Це пов'язано з тим, що в них використовується для нагріву один нагрівальний елемент. У професійних машинах Тенів (нагрівальних елементів) кілька, і вони набагато більшої потужності. Тому за одну зміну, наприклад 8 годин, промислова пральна машина виконає 10 циклів, а побутова тільки 4. Також важливо, що на побутові машини, що використовуються з промисловою метою, гарантія виробника не поширюється, а гарантія на промислові машини надається: від 1 року повної гарантії (робота і деталі безкоштовно) до 2-3 років обмеженої гарантії (лише деталі безкоштовно). Наявність мікропроцесору (який дозволяє створити необхідну кількість програм для білизни (перш за все, за мірою забруднення) і використання професійних дозаторів миючих засобів дозволяють домогтися значної економії пральної хімії, води й електроенергії.. Є два варіанти мікропроцесорного управління: стандартний набір заводських програм - від 5 до 10 або повністю програмований мікропроцесор на 99 програм. Останній дозволяє створювати власні програми прання, враховуючи специфіку і ступінь забруднення білизни, його склад. Продавці професійної хімії підберуть необхідні саме для вашої програми прання білизни.

Встановивши автоматичний дозатор миючих засобів, і запрограмувавши мікропроцесор на низку необхідних програм, власник пральні вирішує кілька важливих питань. Робота на такій машині не вимагає високої кваліфікації персоналу (потрібно лише натиснути кнопку); оптимізується процес використання хімії, а з нею - і ресурсів (води, електрики); і, нарешті, результат прання - "на відмінно" (за умови правильно підібраних програм прання за хімією). При використанні ж побутової машини доводиться задовольнятися набором програм, які не завжди відповідають вимогам пральні.

Промислові пральні машини, як правило, мають високий запас міцності, виконані з високоякісної нержавіючої сталі.

Що стосується сушильних машин, то тривалість циклу сушіння у промислових моделей в 1,5-2 рази коротший, ніж у побутових. Тривалість циклу сушіння залежить від вологості завантаженої білизни, щільності тканини.

Фактори, що впливають на вибір оптимального прального обладнання для свого ресторану - це обсяги оброблюваної білизни, тип текстилю (прямий, фасонний, махровий) і швидкість обробки. Саме тому перевага буде на стороні промислових моделей пральних машин, які розроблені з урахуванням великих навантажень, великих розмірів, мають більшу продуктивність.

Корпус машин повинен бути виконаний з високоякісної нержавіючої сталі (в ідеалі) або покритий емаллю, а ось внутрішній барабан з нержавіючої сталі. Особливості встановлення залежать від конструкції машин - підресорених і непідресорених. Високошвидкісні підресорені машини (віджим 700-1000 об/хв) зазвичай встановлюються на рівну підлогу (немає необхідності у фундаменті і анкерному кріпленні до нього). Низькошвидкісні машини (віджим 400-500 об/хв) встановлюються на фундамент і кріпляться до нього. Вид нагріву: для ресторанного асортименту білизни краще вибирати машини з електричним нагрівальним елементом. Програми прання ресторанної білизни, як правило, починаються з так званого "прання з замочуванням" за низької температури. Це дозволяє почати процес позбавлення від плям. Далі температура поступово підвищується. При пранні ресторанної білизни тільки на високих температурах плями "заварюються" і залишаються на білизні.

Швидкість віджиму. Низькошвидкісні машини дають білизні 70-80% залишкової вологості. При пранні в машинах з високошвидкісним віджимом - до 1000 об/хв. - залишкова вологість білизни складе 50%, що скорочує цикл сушіння і дозволяє заощадити електроенергію. Білизну після прання в таких машинах можна, минаючи етап досушування, відразу відправляти на сушильно-прасувальний каток. Мікропроцесорне управління. Для прання ресторанної білизни краще, звичайно, повністю програмований мікропроцесор. Він дозволяє створювати власні програми прання, враховуючи специфіку і ступінь забруднення білизни, його склад. Абсолютно всі моделі пральних машин DANUBE (Франція) мають вільно програмуючий мікропроцесор і можливість підключення дозаторів.

Завершальний етап: сушіння, прасування та спеціальне обладнання

Перед залишковим етапом - прасуванням - білизну зазвичай підсушують. Для цього зазвичай використовують сушильні машини, де білизну сушить гаряче повітря, що циркулює в обертовому барабані. На це може знадобитися близько півгодини-години (залежно від вологості завантаженої білизни і щільності тканини). Вимоги до якісної сушильної машини: барабан з нержавіючої сталі, мікропроцесорне управління, що дозволяє контролювати час сушіння; безременной прямий привід двигуна і реверс як система запобігання зминанню речей; охолодження речей в кінці циклу сушіння. Все, що є в сушильній машині додатково до вищепереліченого, особливої ролі не відіграє, хіба що підвищує вартість самої машини. Фінішна обробка білизни - це його прасування. Тут важливо враховувати нюанси.

Прасувальні машини поділяються на три типи. Прасувальні катки - це моделі жолобкового (мульдового) типу - в них обробляється тільки пряма нефасонна постільна, столова або банна білизна, яка розташовується на обертовому валу з пружною текстильної поверхнею. Прасування відбувається в процесі руху виробів уздовж нерухомого металевого жолобу, що нагрівається (мульди), який притискається до валу. Перед прасуванням на катках після віджимання білизни в центрифугах буде потрібне його додаткове підсушування в сушильних барабанах. Сушильно-прасувальні катки (каландри) - більш ефективні і продуктивні - по суті це прасувальні катки з функцією сушіння, так як можуть прасувати білизну із залишковою вологістю 50%. У зону прасування білизна подається за допомогою транспортерної стрічки, виготовленої зі стійкого до високих температур матеріалу. Ідеальну якість прання забезпечують ротаційні (карусельні) прасувальні преси, які підходять як для прямої, так і для фасонної білизни. Текстильні вироби вручну укладаються на нижню плиту, а потім притискаються до нагрітої прасувальної поверхні.

62. Класифікація і принцип роботи барабанних пральних машин.

Вітчизняні побутові пральні машини випускають відповідно до ГОСТ 8051-93. Справжній стандарт передбачає класифікацію машин в залежності від ступеня їх механізації та автоматизації. Згідно з цим ознакою їх підрозділяють на машини наступних типів:

- без віджимання (СМ);

- з ручним віджимним пристроєм (СМР);

- напівавтоматичні, у яких управління окремими процесами обробки тканини і її перекладка виконуються оператором (СМП);

- автоматичні, у яких всі операції по обробці тканин, перехід від однієї операції до іншої і управління ними виконуються автоматично у відповідності із заданою програмою (СМА).

В залежності від конструктивних та експлуатаційних особливостей вітчизняні пральні машини класифікують за кількома ознаками.

За способом активації миючого розчину розрізняють пральні машини:

- з обертовими робочими органами;

- вібраційні;

- з спрямованим потоком рідини або повітря.

За кількістю баків пральні машини можуть бути:

- однобаковимі;

- двухбаковимі (Д).

По можливості нагрівання миючого розчину (наявності нагрівальних елементів) їх підрозділяють на машини:

-без нагріву;

- з повним нагріванням;

- з додатковим нагріванням.

За номінальною завантаженні білизною розрізняють машини місткістю 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0 і 5,0 кг.

За способом завантаження машини можуть бути:

- з верхньої завантаженням;

- з фронтальним завантаженням (Ф).

За способом управління їх підрозділяють на машини:

- з електромеханічним управлінням;

- з електронним управлінням (Е).

До найбільш істотним складальним одиницям пральних машин різних типів відносяться:

- корпус, пральний бак, активатор, його привод, теплове реле та реле часу (таймер) - в машинах типу СМ;

- корпус, пральний бак, ручним віджимом пристрій, активатор, його привід, відцентровий насос, теплове реле, реле часу і гідравлічна система - в машинах типу СМР;

- корпус, пральний бак, активатор, його привод, центрифуга, її бак, привід і система підвіски, відцентровий насос, теплове реле, реле часу і гідравлічна система - в активаторних машинах типу СМП;

Корпус двухбакових (активаторних) пральних машин типу СМП виготовлений з листової стали і зовні покритий емаллю. Усередині корпусу встановлено пральний бак з активатором і зливної бак з центрифугою. Для зручності переміщення машина забезпечена ходовими пластмасовими або обгумованими роликами. В її електричну схему введено реле часу, за допомогою якого вона автоматично відключається після закінчення заданого часу. У конструкцію приводу активатора і центрифуги входять один або два електродвигуни. Перший варіант пов'язаний із застосуванням асинхронного електродвигуна. У другому варіанті для приводу активатора встановлюють асинхро...нний двигун, а для приводу центрифуги - колекторний або асинхронний. Для захисту електродвигунів від перевантажень в машинах передбачені теплові реле, а для перенаправлення потоків води в один з баків встановлені двох-і триходові крани.

У пральних машинах барабанного типу (СМП-Б) обертання передається барабану від двухскоростного асинхронного електродвигуна за допомогою приводного ременя і двох шківів. Бак і барабан виконані з листової нержавіючої сталі. На задній стінці корпусу машини, в ніші, розташовані два штуцери для приєднання шлангів. У нижній частині передньої стінки корпусу знаходиться люк для доступу до фільтру і насоса. Насос, призначений для відкачування миючого розчину, забезпечений власним електродвигуном. На панелі управління розташовані ручки реле часу і перемикача режимів прання. Віджим білизни проводиться втому ж пральному барабані при збільшенні швидкості його обертання.

Напівавтоматичні пральні машини барабанного типу мають м'яку підвіску, електронне управління. Вони призначені для прання, полоскання і віджимання білизни в одному перфорованому барабані з гребенями на внутрішній стороні. У порівнянні з двухбаковимі машинами, застосування барабана дозволяє менше витрачати води і миючих засобів. Електронна система управління дає можливість вибирати різні варіанти режимів прання і віджимання. Пуск і перемикання операцій виробляються шляхом повороту ручки реле часу або командоапарата, що також дозволяє встановити тривалість будь-якої операції.

М'яка система підвіски барабана на фрикційно-пружинних амортизаторах дозволяє знизити впливу вібрації на корпус, зменшити масу противаг, підвищити надійність роботи машини, зменшити шум. Гідросистема машини барабанного типу складається з підсистеми заповнення та відкачування рідини з бака. Система заповнення включає дозатор миючих засобів і шланг-наливу води

63. Характеристика устаткування хімчисток, номенклатура устаткування, вимоги до розміщення.

64. Класифікація і принцип роботи прасувального устаткування готелів.

65. Класифікація і вимоги до плавальних басейнів.

Залежно від конструкції, плавальні басейни бувають закритими і відкритими, а за рівнем розміщення своєї конструкції вони діляться на: повністю занурені, частково занурені і поверхневі. По своєму призначенню плавальні басейни бувають: спортивні – призначені для проведення спортивних змагань і тренувань по різних водних видах спорту; лікувальні – басейни при санаторіях, лікарнях і інших лікувально-профілактичних закладах, для проведення лікувальної гімнастики і плавання; індивідуальні – приватні басейни, призначені для індивідуального користування.

Існує два типи басейнів – скимерний і переливний. Для приватних басейнів звичайно використовується скимерний тип. У цьому басейні вода потрапляє у фільтрувальну установку через скимери (водозабірники), потім проходить через пісковий фільтр і повертається до басейну. До скимеру можна підключити донний очисник. Від об'єму плавального басейну, його глибини і площі залежить кількість скимерів. Переливна система більш складна. По периметру басейну знаходяться жолоби, по яких вода потрапляє в компенсаційний бак, потім вона надходить до фільтрувальної установки, де очищається і потім повертається в басейн. Така система дорожче скимерної, але ефективніша і є обов'язковою для установки в громадських басейнах.

66. Характеристика устаткування для переливних басейнів.

Переливні басейни

Цей тип басейну легко визначити за зовнішнім виглядом: вода в чаші знаходиться на одному рівні з бортиком, вільно переливаючись за його межі і йдучи в спеціальний жолоб (лоток). Часто саме рівна гладь води переважує чашу терезів на користь переливного басейну при виборі моделі. Для посилення естетичного ефекту будівельники ховають жолоба під декоративними решітками.

Циркуляція в басейнах переливного типу заснована на витісненні «старої» води тієї, яка наново надходить в об'єм чаші. Потрапила в переливні жолоби забруднена вода стікає в накопичувальну ємність, направляється у відсік фільтрації та дезінфекції, а після нагріву повертається в басейн через форсунки.

Вважається, що вода в басейні переливного типу очищається більш якісно. Однак висока вартість будівництва такої споруди змушує споживачів звернути свій погляд у бік скіммерного басейну.

Характеристики:

Рекомендований об'єм чаші - без обмежень.

Ступінь очищення - висока.

67. Характеристика устаткування скіммерних басейнів.

Скіммерні басейни

Вода в таких басейнах знаходиться нижче краю на 10-15 см, а її паркан здійснюється черезспеціальні пристрої, так звані скімери. Скиммери забирають воду з поверхні дзеркала, тобто самий забруднений шар. Відфільтрована, продезинфікована і підігріта вода подається назад в басейн.

Для підвищення якості очищення рекомендується доповнювати скімери донним зливом. У цьому випадку 2/3 об'єму води будуть пропускати черезсебе скімери, а 1/3 - донний злив.

Характеристики:

Рекомендований об'єм чаші - до 100 м ³.

Ступінь очищення - задовільна (за умови дотримання наступній пропорції: 1 скіммер на 25 кв. М площі дзеркала води).

68. Характеристика устаткування саун і бань, вимоги та правила експлуатації.

Основне устаткування сауни - це ПІЧ-КАМ'ЯНКА і ПАРОГЕНЕРАТОР. Теоретично піч-кам'янка може бути і дров'яною - але це скоріше допустимо в приватній сауні, чим в сауні суспільної. Тому питання безпеки є аргументом на користь популярнішого на сьогоднішній день рішення - ЕЛЕКТРОПЕЧІ. Для підключення електропечі і парогенератора зазвичай потрібна напруга 380 вольт. Мінімальна потужність електропечі, яка використовується в саунах розміром 2х2 метри, - 5-6 квт. Така пекти дозволяє за 45-50 хвилин довести температуру в сауні до 100*С.

Електропіч в кабіні завжди розміщується заспеціальною огорожею. Більшість кам'янок має подвійний корпус (кожух), і температура зовнішнього корпусу не перевищує 35*С. Хороші моделі зводять до мінімуму загрозу спалаху сауни - навіть якщо кинути на нагреватель рушник, закрити його весь, пожежі не буде: нагреватель відключиться в перебігу 1-2 хвилин, а рушник навіть не запалає (проте про всяк випадок ми просимо не проводити подібних експериментів!).

Електропіч сама по собі дозволяє створити певну вологість в сауні: для цього потрібно просто постійно піддавати води на камені електропечі. Але, звичайно, на них не можна вилити відро води - зіпсуються Тени печі. Парогенератор же повною мірою дозволяє «з фінської лазні зробити російську»; проте він не замінює кам'янку - електропіч необхідна для створення температури, парогенератор же створює вологість.

Парогенератор встановлюється всередині або зовні сауни (залежно від моделі). Споживана потужність цього пристрою - близько 2 квт; залитих в нього 6 літрів води досить на 4 години «ширяння». Як правило, парогенератори забезпечені автоматичними системами безпеки: якщо температура в сауні перевищить 100*С, парогенератор автоматично відключиться.

Електропечі і парогенератори завжди мають пульти управління, які розташовуються на зовнішній стіні кабіни. Таким чином, всі режими роботи встановлюються зовні: у суспільній сауні це робить не клієнт, а співробітник. Багато моделей печей-кам'янок і парогенераторів передбачають пульт управління, який може бути винесений на робоче місце доглядача сауни. Це означає, що співробітник може встановлювати замовлені температуру і вологість, управляти всіма процесами, не стоячи у стінки сауни, а сидячи за своїм столом. І тут йдеться не тільки про зручність співробітника: той момент, що клієнт позбавлений доступу до пультів управління, збільшує термін служби устаткування.

Електричні печі для лазні - унікальна розробка нашої компанії. Вони є справжніми печами для лазні (а не для сауни) і мають масу достоїнств:

Електропечі для лазні суміщають як елементи печей прямого нагріву, так і елементи печей безперервного нагріву.

Електричні печі не вимагають відведення диму, тому вони дозволяють побудувати справжню російську лазню навіть там, де димовідвід не передбачений.

Температура каменів в електричної печі для лазні - 650 градусів, що практично наближається до температури каменів в періодичній печі.

Електричні печі мають малий розмір, приблизно 1м на 1м і висоту 1,7м.

Механічний таймер включає і відключає нагрів після чотирьох годинників банної процедури, а також забезпечує затримку включення прогрева, яка встановлюється за бажанням аналогічним фінським пультам управління сауною.

Блок нагріву включається і відключається таймером. Включає нагрів Тенов.

Максимальна дозволена температура на Тене 650°С. Досягши Тенамі цієї температури спеціальний датчик посилає сигнал в блок нагріву. Блок нагріву відключає Тени. Коли температура Тенов опуститься до 600°, блок нагріву знову включає Тени. Так поступово відбувається нагрів товщі каменів, але Тени при цьому не перегріваються. Стан Тенов «Вкл./Выкл.» відображається червоною лампочкою «Нагріваючи».

69. Устаткування залів для проведення культурних або ділових заходів, інформаційне обслуговування.