Розміщення господарських центрів

Внутрігосподарський землеустрій. Завдання та зміст.

Це система заходів направлених на: створення умов ефективного використання землі; одержання високих сталих врожаїв; утворення надійної кормової бази для тваринництва; раціональне використання техніки; боротьби з ерозією грунтів і суховіями

Проект внутрігосподарського землеустрою

Елементи: розміщення магістральних мереж доріг; розміщення господарських центрів; організація території сівозмін; організація с/г угідь та системи сівозмін; організація територій сіножатей та пасовиш, створення багаторічних насаджень.

3. підготовчі роботи. їх зміст - одержання завдання на виконання робіт з землеустрою та детальне вивчення матеріалів, які характеризують об'єкт землеустрою.

Підготовчі роботи виконують частково камеральним методом, частково польовим обстеженням. Це дуже важлива частина процесу землеустрою, тому головний проектний інститут землеустрою «Земпроект» відокремив їх як окремий вид роботи під назвою «землевпорядні вишукування для розроблення проекту землеустрою».

4. Камеральні роботи:камеральна обробка матеріалів польових вимірювань; вирахування загальної площі земельної ділянки; складання експлікації земель.

5. Польові обстеження починають з огляду всієї території об'єкта землеустрою. Встановлюють в натурі наявність межових знаків, за їх відсутності - необхідно поновити інструментальним методом (за допомогою теодоліта та мірної стрічки), виконати складання відповідного акта з представниками землекористувачів. При виявленні зміни в ситуації на планах необхідно провести корегування планів, а якщо зміни охоплюють більше 20% площі, то виконують нові зйомочні роботи, що теж оформляється відповіднім актом

По результатам польових обстеженьскладається акт за участю представника господарства.

Внаслідок підготовки складається пояснювальна записка з п'яти розділів (до

яких додаються відповідні таблиці) та двох додатків.

Три форми організації виробничих підрозділів сільськогосподарського підприємства

1. З трьох ступенів - центральне керівництво, відділок, бригада.

2. З двох ступенів - центральне керівництво, бригада.

3. З одного ступеня - цехова.

В першому типі підприємства основною виробничою одиницею є відділок, має свою землю, худобу, техніку, населений пункт та керує роботою виробничих бригад; центральне керівництво має свій населений пункт, центральну майстерню, транспорт - воно керує роботою відділків (до цього типу підприємства належить більшість радгоспів). В умовах роздержавлення на Україні ця система мало поширена.

В підприємствах другого типу все виробництво та виробничі бригади концентруються в одному населеному пункті разом з тваринницькими фермами. Цей тип господарства найбільш поширено серед КСП. Керівник керує роботою бригад.

В підприємствах третього типу виробництво концентрується в спеціальних цехах (наприклад, цехи рільництва, городництва), а кожний цех керує роботою спеціалізованих бригад та ланок. Цей тип господарства вигідно розташовувати біля великих населених пунктів.

Розміщення господарських центрів.

Господарський центр підприємства в умовах України повинен розташовуватися в існуючому населеному пункті. Його доцільно розташовувати в центрі земель господарства за умови надійного транспортного зв'язку з усіма частинами території господарства, пунктами переробки сільськогосподарської продукції, найближчими залізничними станціями та пристанями.

На території господарського центру розташовують: тваринницькі ферми, автомобільні парки, ремонтні майстерні, сараї, гаражі для сільськогосподарської техніки, склади, підприємства переробки продукції та збереження насіння, адміністративні будинки, приміщення для обслуговуючого персоналу. Населений пункт, де розташований господарський центр, повинен виконувати функції культурного центру, а тому відповідати таким умовам: компактна форма розташування; нормальний зв'язок з адміністративним центром району; належні екологічні умови.

Складання схеми планування сільських населених пунктів

Для населеного пункту обирають місцевість з гарними природними умовами -красивим краєвидом, захистом від вітрів, недалеко від річки та зелених масивів. Треба також враховувати економічні, архітектурно-планувальні, будівельно-технічні та санітарно-гігієнічні вимоги.

Велике значення має сума витрат на освоєння нової території, тому треба розробляти декілька варіантів проекту населеного пункту та обрати найкращий. Дуже придатні території зі схилами (уклон від 0,5° до 5°), рельєф не дуже пересічний, грунти повинні відповідати будівельним вимогам. Глибина залягання ґрунтових вод не менше 3 м. На території повинні бути джерела з придатною для пиття водою, бажана наявність відкритих водоймищ. Територія повинна бути забезпечена надійними дорогами для сполучення з іншими населеними пунктами. Повинен задовольняти умови культурно-побутового обслуговування населення. Проект планування населеного пункту складається на копії плану масштабом 1:5000 -1:1000 з нанесеними елементами рельєфу (горизонталями). В сільському населеному пункті проектуються дві зони - житлова (з адміністративно-громадським центром) та виробнича. В житловій зоні проектуються вулиці, площі, квартали та інші елементи планування