Порядок проведення експерименту

1. Встановити і закріпити досліджуваний зразок тертя.

2. Залити у ванну базове «чисте» масло.

3. Запустити установку і проробити без навантаження протягом 1-3 хв.

4. По індикаторній головці зафіксувати зусилля тертя і занести в таблицю 1.

5. Додавати в базове «чисте масло» присадку (%) згідно таблиці 1. Фіксувати зусилля тертя і отримані значення занести у таблицю.

6. Для кожного опиту розрахувати коефіцієнт тертя (f) та занести в таблицю.

Отримані результати досліджень заносяться у таблицю, по якій будується діаграма або графік.

Таблиця 1.

Показник	Масло марки ___________
Процент присадки %	Стан поставки
Зусилля нормального тиску N, Н
Зусилля тертя Т, Н
Коефіцієнт тертя

Стан5 10 15 20 25

Поставки

Висновок.Зробити аналіз впливу різноманітних присадок на коефіцієнт тертя ____________________________________

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1) Які види тертя і зношування, процеси, що відбуваються на поверхнях тертьових матеріалів?

2) Від чого залежить значення сили тертя при рідинному терті ?

3) Від чого залежить значення сили тертя при граничному терті ?

4) Від чого залежить змащувальна спроможність масла ?

5) Які види і механізм дії різноманітних присадок ?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

„Дослідження якості пластичних мастил і визначення

можливості їх використання"

(термін виконання - 2 години)

Мета роботи:закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по використанню у техніці пластичних мастил.

Знати:вимоги до пластичних мастил, їх класифікацію по застосуванню,

основні показники.

Вміти:провести аналіз основних показників, встановити сорт та марку пластичного мастила і вказати область використання.

4.1 Основні теоретичні знання

Загальні відомості, призначення і склад пластичних мастил

Пластичні (консистентні) мастилапредставляють собою складні колоїдні системи, які складаються із дисперсної середи (масло), близько 70...80%, загусника (дисперсна фаза), близько 5...30%, присадок і наповнювачів, близько 1...15%. Часто до мастил вводять ще додатково стабілізатор (вода), призначення якого зберегти однорідність колоїдної системи, запобігти розплавлюванню мастила на дисперсне середовище і загусник.

Головна функція мастил- зменшення зносу тертьових деталей вузлів автомобілів, тракторів, сільськогосподарської техніки з метою продовження терміну служби машин і механізмів. Поряд із цим мастила виконують і інші функції. Так в окремих випадках вони не стільки зменшують знос, скільки упорядкують його, не допускаючи задирку, заїдання і заклинювання тертьових поверхонь. Мастила перешкоджають прониканню до тертьових поверхонь агресивних рідин, газів і парів, а також абразивних матеріалів (пилу, бруду і т.п.) Практично всі мастила виконують захисні функції запобігаючи корозії металевих поверхонь. Завдяки антифрикційним властивостям, мастила істотно зменшують енергетичні витрати на тертя, що дозволяє заощаджувати потужність машин і механізмів.

Перевагою пластичних мастил у порівнянні із маслами є:

- спроможність утримуватися в негерметичних вузлах тертя;

- висока ефективність у роботі при одночасному впливу високих температур, тиску, ударних навантажень;

- високі захисні властивості;

- водостійкість;

- забезпечення герметизації вузлів тертя;

- більш ефективна змащувальна здатність;

- високий ресурс роботоздатності.

Основні умови та об'єкти застосування мастил:

- відкриті і негерметичні вузли тертя;

- важкодоступні вузли тертя;

- механізми, що розташовані під перемінним кутом до горизонту;

- вузли тертя, де неможлива часта зміна мастильного матеріалу;

- перемінний швидкісний режим експлуатації машин;

- змушений контакт вузла тертя або захищеної поверхні від води, чи агресивного середовища;

- умови температурного режиму, що різко змінюється;

- герметизація рухливих ущільнень, сальників і різьбових з'єднань;

- тривала консервація машин, устаткування, приладів і металевих виробів;

- зменшення маси і розміру змащувальних пристроїв.

Загальні вимоги до якості пластичних мастил містять перелік показників:

- змащувальних властивостей;

- об'ємно-механічних властивостей для забезпечення мінімальних витрат на внутрішнє тертя мастила у змащувальних системах в широкому інтервалі температур;

- стабільності (колоїдної, хімічної, механічної, термічної) для забезпечення тривалого часу служби мастила;

- водостійкості;

- корозійної і захисної здатності;

- випарності для забезпечення мінімальних втрат мастила від випару;

- токсичності. Система класифікації пластичних мастил встановлена міжнародним стандартом ISO 6743/9.

Класифікують мастила за трьома познаками: консистенції, складу і призначенню.

За складом загусника пластичні мастила поділяють:

- мильні- в якості загусника використовують солі вищих карбонових кислот, які звуться милами. Мило виготовлено на основі тваринних і рослинних жирів, технічних жирних кислот та інше, які обмиляють чи нейтралізують із застосуванням гідроксидів лужних та лужноземельних металів (Li, Na, Са, Ва та ін.). В залежності від катіону, мила поділяють на алюмінієві, барієві, кальцієві, літієві, натрієві, свинцеві і цинкові.

Кальцієві мила - солідоли (температурні умови експлуатації складають 60...70 °С) надають мастилу гарну водостійкість і бензиностійкість. Вони середньоплавки.

Натрієві мила (температурні умови експлуатації складають 120...140°С) не володіють водостійкістю. При безпосередньому контакту із водою вони розчиняються і вимиваються із вузла тертя, а знаходячись в атмосфері з підвищеною вологістю, поглинають її, чим погіршують свої механічні властивості.

Літієві мила не розчиняються ні у воді, ні у бензині. Вони працездатні до 140...І60°С. Натрієві і літієві мила тугоплавкі, їх називають консталінами.

Тверді вуглеводні дозволяють отримати мастила високої хімічної стабільності і гарної водостійкості. У більшості вуглеводневі мастила застосовують для консервації (температурні умови експлуатації складають 55...65 °С). Позитивною властивістю вуглеводневих мастил є їх спроможність після розплавлення і наступного охолодження цілком відновлювати свою структуру. Тому, для нанесення на поверхні вуглеводневі мастила можуть нагріватися до ПО... 120 °С, забезпечуючи при цьому якісну консервацію.

Присадки для пластичних мастил застосовують: протикорозійні, протиокисні, протиспінювальні, антифрикційні, в'язкістні, депресорні, протизадирні, протизносніта інші.

Наповнювачі для пластичних мастил застосовують високодисперсні, нерозчинні у маслах порошки - графіт, бісульфат молібдену, слюда, тальк, порошки металівта інші.

За призначенням пластичні мастила поділяють на: антифрикційні,які знижують тертя та знос деталей механізмів; консерваційні,які захищають металеві вироби від корозії і руйнації; ущільнювальні,які герметизують зазори в обладнанні і механізмах; канатні,які використовують для змащення сталевих канатів.

Антифрикційні мастила призначені, як і масла, для зменшення зношування й зниження втрат на тертя деталей різних механізмів. Номенклатура антифрикційних мастил у нашій країні нараховує понад 130 найменувань.

Антифрикційні мастила діляться на наступні групи:

• загального призначення - солідол, прес-солідол, графітна, консталин;

• багатоцільові - літол, фиол, алюмол, герметин;

• термостійкі - ЦИАТИМ-221, ВНИИНП-207, графітол, полімол;

• низькотемпературні - ЦИАТИМ-203, літа, зимол;

• приладові - ЦИАТИМ-201, ВНИИНП-223.

Мастила, що захищають деталі машин від корозії, називаються консерваційними (захисними). Вони становлять близько 15% від загального числа всіх видів мастил.

Меншу групу представляють ущільнювальні мастила, які застосовуються в чепцевих ущільненнях машин і механізмів, у коркових кранах і нарізних сполученнях.

Крім того, пластичні мастила класифікуються по типу загусника (найчастіше це мила). Головне місце серед мильних мастил займають солідоли.

До залізничних мастил ставляться наступні марки: ЛЗ-ЦНИИ, ЖРО, кулісна ЖК, ЦНИИ-КЗ, ЖТ-72, ЖТ-79Л, ЖА, ЖР, ЖД, контактна.

4.2. Порядок проведення досліджень.

4.2.1.Визначення розчинності мастила

1) Матеріали: досліджуємий зразок № , пробірки, горяча вода, бензин.

2) Розчинність в гарячій воді _______________________________________________

________

3) Розчинність в бензині ___________________________________________________

________

4.2.2. Визначення температури краплепадіння

Температура краплепадіння - мінімальна температура, за якої відбувається падіння першої краплі розплавленого мастила під час його нагрівання із заданою швидкістю у спеціальному приладі. Температуру краплепадіння визначають, використовуючи стандартний прилад (рис. 1).

Рис. 1 - Прилад для визначення температури краплепадіння:

1 - електропідігрівач; 2 - склянка з водою або гліцерином;

З - металева гільза для мастила; 4 - пробірка; 5 - мішалка;

6 - термометр Уббелоде

Прилад складається з термометра 6 (типу Уббелоде) з мініатюрною ртутною кулькою. У нижній частині термометра закріплена металева гільза 3, в яку вставляється скляна чашечка з каліброваним отвором на дні. Термометр закріплюється за допомогою пробки у стандартній пробірці 4. Пробірка закріплюється на штативі і вставляється у склянку 2 з термостатною рідиною.

При визначенні температури краплепадіння дослідне мастило заносять шпателем у чашечку приладу, стежачи за тим, щоб разом з ним не потрапили пухирці повітря. Потім чашечку з мастилом встановлюють у металеву гільзу до упору і шпателем знімають видавлене ртутною кулькою мастило. На дно сухої чистої пробірки 4 кладуть білий папір і кладуть у пробірку термометр таким чином, щоб нижній край чашечки знаходився на відстані 25 мм від паперу.

Термостатна рідина (вода або гліцерин, якщо температура більше за 80 °С) нагрівається зі швидкістю близько 1 °С за хвилину. Рідину у склянці періодично перемішують спеціальною мішалкою.

Температура, при якій у процесі нагрівання падає з чашечки перша крапля випробуваного мастила, приймається за температуру краплепадіння. Якщо мастило не утворює краплі, а витягується з чашечки металевої гільзи 3, то за температуру краплепадіння приймають ту, при якій стовпчик мастила, що виходить, торкнеться дна пробірки. Результат визначення округляють до цілих одиниць.

1) Що зветься температурою краплепадіння ___________________________________

________________

________________

________________

2) Апаратура та матеріали _______________________________________________

____________

______________

3) Хід вимірювань:

швидкість нагріву мастила __________________________________°С/хв.

температура крапле падіння ___________________________________°С

Вказати граничну температуру, при якій працює вузол тертя________________________________________ ____________________

____________

_________________

________________

________________

4) Висновок: по пунктах 4.2.1.; 4.2.2., вказати який загусник, водостійкість мастила, тугоплавкість та групу

________________

________________

________________

________________

________________

4.2.3. Визначення межі міцності на зсув

Межа міцності характеризується мінімальною напругою зсуву, при якому в пластичному мастилі руйнується структурний каркас і вона здобуває плинність.

Межею міцності на зсувпластичного мастила називається критичне значення сили (Па), віднесеної до одиниці площі зсуву шару мастила.

Межу міцності на зсув пластичних мастил визначають по методу Климова на пластомірі К-2. Метод засновано на вимірі тиску, при якому відбувається зсув мастила у капілярі пластоміру К-2. Тиск у приладі створюється за рахунок термічного розширення рідини у резервуарі, що нагрівається електропіччю.

Пластомір К-2 (рис. 2) складається з опори зі стійкою, по якій вертикально переміщується електропіч 8. Електропіч підігріває резервуар 7 із маслом для підвищення тиску, який контролюють по манометру 5. Лійка 6 служить для добавки масла у прилад, кран 4 - для сполучення лійки з внутрішньою порожниною приладу. Корпус 1 трубкою з'єднано теж з внутрішньою порожниною. Всередині оправки 2 знаходиться капіляр. До комплекту приладу додано два капіляри, один - довжиною 100 мм, другий - 50 мм, який застосовують, якщо при випробуванні на довгому капілярі тиск перевищує припустимий для манометра.

Рис. 2 - Пластомір К-2:

1 - корпус; 2 - оправка; 3 - захисне скло; 4 - кран;

5 - манометр; 6 - лійка; 7 - резервуар для масла; 8 - електропіч

Перемішане спеціальною мішалкою мастило заповнють обидві половинки жолобу капіляру. Обережно, щоб не викликати зсуву мастила, з'єднують їх та надягають кільце. Капіляр вставляють в оправку, яку встановлюють на виступ у корпусі пластоміру. Перевіряють наявність масла у внутрішній порожнині приладу та закривають кран 4. Включають електропіч та спостерігають за манометром. Швидкість зростання тиску (регулюють піднімаючи або опускаючи електропіч вдовж резервуару) не повинна перевищувати 0,005 Па за 1 хв. при використанні довгого капіляру та 0,005 Па за 2 хв. - короткого.

Момент закінчення випробування визначають після того, як тиск у системі досягне деякого максимуму та із капіляра почне видавлюватися мастило, а тиск почне знижуватися. Межу міцності на зсув (Па) випробуваного мастила розраховують по формулі:

,

де р - максимальний тиск, кгс/см²;

r і L - радіус та довжина капіляру, см.

Таблиця 1. Основні параметри пластичних мастил

Мастило	Температурний діапазон застосування,°С	Температура краплепадіння, °С	Межа міцності на зсув при 20ºС. Па
Солідол С	Від -20 до 65	85-105	300-700
Прес-солідол С	Від-30 до 50	85-95	70-200
Графітна УСсА	Від -20 до 65	77-85	300-700
Літол-24	Від -40 до 130	185-205	600-1200
Фіол-1	Від-40 до 120	185-200	250-350
Уніол-1	Від-30 до 150	230-260	200-500
ЦИАТИМ-221	Від-60 до 150	200-220	250-450
ЦИАТИМ-201	Від -60 до 200	175-220	350-550
№ 158	Від -40 до 140	130-160	150-400

1) Яка якість мастила характеризується межею міцності на зсув ______________

________________

2) Апаратура___________________________________________________________

________________

________________

3) Проведення вимірювань:

радіус капіляру ( r ) ___________________________________________см

довжина капіляру ( L ) ________________________________________ см

швидкість зростання тиску_______________________________кг/см²/хв.

максимальний тиск ( Р ) ___________________________________ кг/см²

межа міцності = Па

4) На підставі межі міцності мастила оцініть область його застосування_________

____________

____________

____________

____________

____________

____________

Таблиця 2. Характеристика пластичних мастил

Тип загусника	Концен­трація загус­ника, %	Водо-стійкість мастила	Захисні власти­вості мастила	Температур­ний діапазон використання мастила, °С	Характеристика
Гідратовані кальцієві мила (солідоли)	12-18	гарна	гарні	Від -ЗО до 80	Дешеві, для загального призначення
Комплексні кальцієві мила	7-12	середня	середні	Від -50 до 200	Багатоцільові, низько-і високотемпературні
Літієві мила стеаринової й іншої кислот	8-20	гарна	середні	Від -60 до 120	Низько- і високотемпературні
Натрієві і натрієвокальцієві мила	15-30	низька	низькі	Від -40 до 110	Дешеві, для підвищених температур
Літієві мила оксистеаринової кислоти	6-12	гарна	середні	Від -50 до 140	Багатоцільові, високотемпературні
Барієві й комплексні алюмнієві мила	20-30	гарна	гарні	>150	Багатоцільові
Силікогелеві (неорганічні)	6-Ю	гарна	гарні	Від -50 до 250	Багатоцільові
Пігментні (органічні)	20-50	гарна	гарні	>300	Високотемпературні

Загальний висновок

1) На підставі отриманих значень показників досліджуємого зразка встановити марку та групу мастила___________________________________________________________

_________

2) Заповнити таблицю та вказати галузь застосування

Показник	Значення показників досліджуємих зразків	Галузь (вузли) застосування
№ 1	№ 2
Водостійкість
Температура краплепадіння,° С
Межа міцності на зсув, Па

Аналіз проводив

Роботу прийняв

Дата

Контрольні запитання до захисту роботи

1) Склад та структура пластичних мастил.

2) Застосування мастил.

3) Види загусників.

4) Класифікація пластичних мастил за призначенням.

5) Перелічити групи антифрикційних мастил.

6) Основні показники пластичних мастил.

7) Що оцінює міцність мастила, як її визначають ?

8) Що значать літери та цифри у позначенні мастила МЛи 4/12-3 ?

9) Як класифікуються консерваційні матеріали з агрегатним станом ?

Перелік тестових питань до ПМК-2

1. Двигун: дизельний, середньофорсований. Вибрати групу масла.

2. Двигун: бензиновий, середньофорсований. Вибрати групу масла.

3. Що означає літера “З” у марці масла М-6₃/12Г₁?

4. Що позначає індекс “6₃” в марці масла М-6₃/12Г₁?

5. Який показник якість моторного масла оцінюють температурою спалаху?

6. В яких одиницях виміряється кінематична в'язкість?

7. Який показник якості моторного масла обмежує його здатність до утворення лакових відкладень?

8. На скільки груп за умовами експлуатації підрозділяються моторні масла згідно ГОСТ 17479.1?

9. За яким критерієм класифікуються масла за системою SAE ?

10.За яким критерієм класифікуються масла за системою АРІ ?

11. Що розуміють під миючими властивостями масел ?

12. Яка якість масла оцінює показник - індекс в'язкості ?

13.Яке з представлених значень показника індекса в’язкості масел переважніше використовувати в зимовий період ?

14. Розшифруйте літери та цифри у марці моторного масла АЗМОЛ М15/3042.

15. Розшифруйте літери та цифри у марці моторного масла ГАЛОЛ-М4030.

16. Для змащення яких двигунів, та у яку пору року призначено масло sae 10W-30 API SF/CС ?

17. Дана марка масла sae 20W API SН. В який час року слід його використовувати і для якого двигуна воно призначено ?

18. Дана марка масла sae40 API CF. В який час року слід його використовувати: для якого двигуна воно призначено ?

19. З якою метою добавляються в масла загущаючі в’язкістні присадки ?

20. Що характеризують літери і цифри «6₃/10» в марці моторного масла М-6₃/10В, та в який час року слід його використовувати ?

21. Чи впливає збільшення значення індексу в'язкості на характер протікання в’язкістно-температурної характеристики масла ?

22. Як розшифрувати трансмісійне масло ТМ-4-9 ?

23. Вказати яке з перерахованих трансмісійних масел є літнім.

24. Що відображають цифри та літери в позначенні моторних масел, наприклад sae-15W-40 ?

25. Який вид загусника використовується у пластичному мастилі, якщо воно розчиняється у воді ?

26. До якої групи за призначенням належить пластичне мастило марки «Солідол Ж» ?

27. Яка повинна бути робоча температура вузла тертя, якщо температура краплепадіння мастила дорівнює 120^оС ?

28. Яке з трьох позначень відповідає пластичним мастилам ?

29. Що означають цифри 2/7 у позначенні пластичного мастила СКа 2/7-2 ?

30. Яка температура застосування відповідає пластичному мастилу СКа 2/6-3 ?

Додаток 1.

Основні фізико-хімічні показники

автомобільних бензинів

По ДСТУ 4063-2001

Назва показника	З н а ч е н н я
А-80	А-92	А-95	А-96	А-98	А-76
1. Детонаційна стійкість: а) октанове число, за дослідним методом, не менше б) октанове число, за моторним методом, не менше						не норм.
2. Фракційний склад: а) температура початку перегонки, оС, не нижче б) 10% переганяються при температурі, оС, не вище в) 50% переганяються при температурі, оС, не вище г) 90% переганяються при температурі, оС, не вище д) кінець кипіння, оС, не вище є) залишок у колбі, %, не більше ж) залишок і втрати, %, не більше	1,5 4,0	1,5 4,0	1,5 4,0	1,5 4,0	1,5 4,0	1,5 4,0
3. Тиск насичених парів бензину, кПа, не більше	79,9	79,9	79,9	79,9	79,9	66,7
4. Кислотність, мг КОН на 100 см3 бензину, не більше
5. Концентрація фактичних смол, мг на 100 см3 бензину, не більше: а) на місці виробництва б) на місці споживання
6. Індукційний період бензину на місці виробництва, хв.
7. Масова частка сірки, %	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05	0,10
8. Масова частка мєркаптанової сірки, %, не більше	0,001	0,001	0,001	0,001	0,001	0,001
9. Випробування на мідній пластинці	в и т р и м у є
10. Наявність водорозчинних кислот і лугів	в і д с у т н і
11. Колір	безбарвний або блідо-жовтий
12. Густина при 20оС, кг/м3, у межах	700-760	725-780	725-780	725-780	725-780	700-760
13. Концентрація свинцю, г на 1 дм3 бензину, не більше а) етилований б) не етилований	- 0,013	- 0,013	- 0,013	0,05 0,013	- 0,013	- 0,013
14. Масова частка бензолу, %, не більше	5,0	5,0	5,0	5,0	5,0	5,0
15. Масова частка кисню, %, не більше	2,7	2,7	2,7	2,7	2,7	2,7

Додаток 2.

Основні технічні характеристики

дизельних палив згідно з ДСТУ 3868-99

Назва показника	Норма для марки
Л	З
Цетанове число, не менше
Фракційний склад: температура, оС, перегонки 50%, не вище перегонки 96% (кінець перегонки), не вище
Кінематична в’язкість при 20оС, мм2/с	3,0…6,0	1,8…6,0
Температура застигання, оС, не більше	-10	-25
Гранична температура фільтрування, оС не більше	-5	-15
Температура спалаху у закритому тиглі, оС, для тепловозів і суднових дизелів та газових турбін, не менш для дизелів загального призначення, не менш
Масова частка сірки, %: у паливі виду I, не більше у паливі виду II, не більше у паливі виду IIІ, не більше у паливі виду IV, не більше	0,05 0,10 0,20 0,50	0,05 0,10 0,20 0,50
Масова частка мєркаптанової сірки, %, не більше	0,01	0,01
Наявність сірководню	в і д с у т н є
Іспит на мідній пластинці	в и т р и м у є
Наявність водорозчинних кислот і лугів	в і д с у т н є
Концентрація фактичних смол, мг на 100 см3 палива, не більше
Кислотність, мг КОН на 100 см3 палива, не більше
Йодне число, г йоду на 100 г палива, не більше
Зольність, %, не більше	0,01	0,01
Коксівність 10% залишку, %, не більше	0,3	0,3
Коефіцієнт фільтрації, не більше
Наявність механічних домішок	в і д с у т н і
Наявність води	в і д с у т н я
Густина при 20оС, кг/м3, не більше

Додаток 3.

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ БІОДИЗЕЛЮ

У порівнянні з мінеральним дизельним паливом

показник	мінеральне (ДСТУ 3868-99)	ріпако-метіловий ефір (РМЕ-біодизель)
літнє	зимове
1. цетанове число, не менш		48>
2. Фракційний склад, оС 50%, не вище 96%, не вище
3. Кінематична в’язкість при 20оС	3,0-6,0	1,8-6,0	9,0
4. Температура застигання, оС, не більш	-10	-25	-9*
5. Гранична температура фільтрування, оС, не більш	-5	-15	-3
6. Температура спалаху у закритому тиглі, оС			120-150
7. Коксівність, %, не більш	0,3	0,35
8. Зольність, %, не більш	0,03	0,03
9. Вміст механічних домішок	відсутній	відсутній
10 Вміст гліцерину, %	відсутній (0,001)	0,3
11. Вміст води	відсутній	відсутній
12. Вміст сірки, %	0,05-0,5	0,02 (0,001)
13. Кислотне число, мг КОН/г	0,06	0,5
14. Елементарний склад, кг/кг вуглець водень кисень	0,87 0,13 0,004	0,77 0,12 0,11
15. Теоретично необхідна кількість повітря для згоряння 1 кг пального, кг	14,45	12,9
16. Нижня теплота згоряння, МДж/кг	43,0	37,0
17. Густина, при 20оС, кг/м3
18. рН-середовища	7,0	10,0

Додаток 4.

Додаток 5.

Діапазони працездатності

поширених зимових, літніх та всесезонних масел

з КЛАСИФІКАЦІЄЮ sae

Температура повітря, ^оС

Температура повітря, ^оС

Додаток 6.

АСОРТИМЕНТ найбільш застосовуваних

ПЛAСТИЧНЫХ МАСТИЛ

Марка пластичного мастила	Основна область застосування
АВТОМОБІЛЬНІ ПЛАСТИЧНІ МАСТИЛА
шРБ-4	Призначено для змазування шарнірів, підвіски тяг рульового керування автомобіля.
шРУС-4	Пластичне водостійке мастило. Призначено для змазування шарнірів рівних кутових швидкостей автомобіля, що працюють при температурах від -40 до +120оС.
фиол-1	Призначено для змазування вузлів тертя під тиском (через пресмасленку) і для тросів, що мають оболонку з внутрішнім діаметром менше 5 мм
фиол-2у	Призначене для змазування голчастих підшипників, крестовин карданного вала автомобілів ВАЗ. Мастило зберігає властивості від -40 до +120оС (припускається короткочасний нагрев до 130оС)
лСЦ-15	Застосовується як незмінне мастило в багатьох вузлах тертя автомобілів ВАЗ. Призначено для змазування вузлів тертя, що працюють при середніх навантаженнях і температурах до 140оС.
УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАСТИЧНІ МАСТИЛА
Литол - 24	Антифракційне багатоцільове водостійке мастило, призначене для використання у вузлах тертя колісних, гусеничних транспортних засобів і промислового устаткування, суднових механізмів різноманітного призначення, що працюють при температурах від -40 до +120оС (припускається короткочасний нагрів до 130оС).
фиол-2	М'яке мастило,близьке до робочих характеристик литол-24 і фиол-1 Призначено для змазування вузлів тертя різноманітних механізмів і машин, що працюють при середніх навантаженнях і температурі не вище 120оС
ПЛАСТИЧНІ МАСТИЛА ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Солідол жировий	Водостійке, гидратоване кальцієве мастило, котре призначене для змазування вузлів тертя, качення і ковзання різноманітних машин і механізмів, що працюють при температурах від –25 до 65оС у достатньо навантажених механізмах (підшипниках, шарнірах, блоках і т п.). ·
Графітна Ж	Призначено для змазування грубих високонавантажених механізмів (відкритих шестерневих передач, різальних з'єднань, ходових гвинтів, домкратів, ресор і ін.). Використовується при температурі нижче –20оС.
1-13	Пластичне мастило, котре призначене для змазування вузлів тертя, качения і ковзання механізмів і машин, що працюють при температурах від -20 до 110оС. Ним змазують підшипники електромашин й інші аналогічні вузли