Розподіл густини, сили тяжіння та тиску в Землі
Редукція Буге
Для врахування впливу шару гірських порід між рівнем спостережень і рівнем моря розраховують поправку або редукцію Буге:
ρ-густина =2.67г/
Редукція Фая
Для приведення виміряного значення gn до рівня океану вводять поправку по висоті(∆g1 ). Цю поправку називають також поправкою за «вільне повітря», або поправкою Фая. Формула для розрахунку поправки по висоті має вигляд:
∆g=+0.3086*H,
де ∆ g1 вимірюється у мілігалах; H- висота над рівнем моря, м.
(малюнок в зошиті)
1)
2)
Механізм тектоніки плит
Одна із постулатів – це гіпотеза Спредінг розростання океанічного дна в сторони від серединно- океанічного хребта.
За гіпотезою Спредінга розширеність океанічного дна зумовлено ефективними потоками речовини в мантії.
Основні три положення на якому базується тектоніка плит:
1) механічна модель верхньої мантії складається з пружного жорсткого підстилаю чого шару літосфери із підстилаючого шару астеносфери.
2)для розділення літосфери на плити використовують дані про сейсмічність Землі. Більша частина сейсмічної енергії виділяється на крайових частинах цих плит.
3)Літосферні плити являються твердими тілами, тому кінематика їх підпорядковується строгим кінематичним правилам.
На сьогодні в тектоніці виділено 11 тектонічних плит:
1)Пн.Американська – співпадає з континентами
2)Євроазіатська
3)Африканська
4) Аравійська
5)Індійська
6)Пд.Американська
7)Антарктична
8)Тихоокеанська
9)
10)Карибська
11)Фенікс
Моделі внутрішньої будови Землі
Модель- це деяка наочна картина будови досліджуваного об’єкта.
В геофізиці під «моделлю Землі» розуміють розріз нашої планети, на якому показано як змінюється з глибиною такі її найважливіші параметри як густина, тиск, прискорення сили тяжіння, температура, електропровідність.
Найпростіша модель Землі єоднорідна моделі Землі
Для однорідної моделі прискорення сили тяжіння
- гравітаційна стала
r- радіус сфер
М- маса Землі
Для однорідної моделі:
Розподіл густини, сили тяжіння та тиску в Землі
При просуванні в глибину сила тяжіння зменшується, і в центрі Землі доходить до нуля. Це є наслідком двох причин. З одного боку до центру Землі сила притягання зростає обернено пропорційно квадрату радіуса, а з другого-зменшується пропорційно зменшенню маси, оскільки зовнішні маси вище розташованих шарів на дану точку, що просувається на глибину, не діють.
Загальну( сумарну) зміну сили притягання з глибиною, за Н.П. Грушинським і А.Н. Грушинським,
де: Z- занурення точки в земні надра.
З виразу випливає, що зміна сили тяжіння під земною поверхнею материків відбувається пропорційно не тільки глибині, а й густині середовища. При цьому в шарах невеликої густини перший член виразу більший за другий і тому при зануренні зростає сила тяжіння. Але в міру зростання Z густина збільшується, і тим самим зменшується сила тяжіння.
З виразу можна знайти значення , при якому зміна сили притягання припиниться ( . Простий розрахунок показує, що цій умові відповідає густина 3.68* кг/ . Це означає, що у випадку занурення в земні надра призводить до збільшення сили притягання, при кг/ вона зменшується пропорційно глибині. Густинав земних надрах змінюється з глибиною нерівномірно. Така особливість внутрішньої будови призводить до того , що на межі мантії і ядра значення g досягає максимуму(10.68м/ . Саме ядро більш однорідне, і в ньому густина плавно зростає з глибиною. Тому в центрі земної кулі сили притягання по всії радіусах однакові і g=0.
В однорідній моделі тиск зростає з глибиною по квадратичному закону:
R- радіус Землі; r- відстань або глибина від поверхні Землі.
Тиск в центрі Землі:
Для реальної Землі тиск в середині (в центрі Землі) тиск досягає 3.6 бар
(малюнок в зошиті)
14.Трансферні розломи-це розломи, по яких відбувається горизонтальне переміщення плит одна відносно другої.
15.Спредінг-
16.Субдукції- зони занурення літосферних плит в мантію.