Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару

З метою профілактики гнійник захворювань і дотримання санітарно-гігієнічних норм бактеріологічна лабораторія санітарно-епідеміологічної станції, якій підпорядковується лікувальний заклад, здійснює один раз у 15-20 дні бактеріологічний контроль забрудненості повітря (операційної, перев'язувальної, палат); контроль якості дезінфекції, обробки рук персоналу, стерильності хірургічного матеріалу й інструментів.

Контроль мікробного забруднення повітря в операційній і перев'язувальній проводять один раз у місяць. Забрудненість повітря в палаті і перев'язувальній можна визначити за допомогою седиментаційного, фільтраційного і методу ударної хвилі повітря. Принцип седиментаційного методу полягає в тому, що мікроорганізми, які перебувають у повітрі, осідають на горизонтальну поверхню. Для цього дослідження використовують чашки Петрі з живильним середовищем (2% агар), які протягом 15 хв. залишають відкритими в заздалегідь визначених місцях операційної чи перев'язувальної. Після цього чашки Петрі поміщають в термостат на 24 год. І підраховують кількість колоній, що виросли. Фільтраційний метод дослідження полягає в просмоктуванні 10-40 л повітря через спеціальні зі стерильною рідиною. Принцип ударної хвилі полягає в тому, що всмоктане через апарат повітря вдаряється до поверхні, яка містить живильне середовище, внаслідок чого мікроорганізми затримуються на ній. Проби повітря здійснюються за допомогою апарата Кротова.

В операційній кількість колоній мікроорганізмів на 1куб.м. повітря не повинно перевищувати 500 до роботи і 1000 - під час і після, роботи операційної. Для перев'язувальної і передопераційної допускається не більше 1000 колоній на 1куб.м в повітрі до роботи. Крім того, в пробі об'ємом 250 л повітря не повинно бути плазмокоагуляційного гемолітичного стафілокока.

Контроль якості дезінфекції здійснюється раптово, без відома персоналу, 1-2 рази на місяць. Стерильним ватним тампоном, змоченим стерильним ізотонічним розчином хлориду натрію або 1% розчином гіпосульфіту, проводять змив з 10 предметів; площа змиву повинна бути 200-300 куб.см. Задовільну оцінку дезінфекції дають при відсутності росту кишкової палички, протею, синьогнійної палички, стафілокока та стрептокока.

Посіви з рук, як правило, проводить старша операційна сестра так, щоб персонал не знав, коли і у кого він буде взятий. Результати посіву повинні обговорюватися і співставлятися з частотою післяопераційних ускладнень. Такий контроль сприяє покращенню якості миття рук персоналом і зменшення кількості післяопераційних ускладнень.

Кім обов'язкового повсякденного контролю ефективності стерилізації в автоклаві (перев'язувального матеріалу, білизни) за допомогою стандартних ампул або сірки, необхідно кожні 10 днів проводити посіви з простерилізованого шовного матеріалу. Посіви з шовку, кетгуту необхідно проводити до початку стерилізації, під час її і при зберіганні не рідше одного разу в 10 днів.

Для контролю стерильності рук медичного персоналу, перев'язувального і шовного матеріалу старша операційна сестра повинна мати спеціальний журнал.

Для виявлення санації носіїв патогенної мікрофлори 1-2 раза на рік усім працівникам хірургічного відділення роблять мазки з носу і горла спеціальними тампонами. Виявлених носіїв патогенної інфекції санують в обов'язковому порядку. При відсутності позитивних результатів від лікування хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і порожнини рота працівників переводять на іншу роботу

Дезінфекція – часткове знищення частково патогенних та патогенних мікроорганізмів на інструментах, предметах та в повітрі.

Предстерилізаційна обробка (інструментів) – після дезінфекції. Промити під проточною водою, замочити в миючому розчині на 15 хв. При температурі 50-60 градусів Цельсія. Промити 30 секунд кожний інструмент, провести проби на залишок крові, миючого засобу. Висушити при температурі 85 градусів у СЖШ.

Стерилізація – (знищення) комплекс хімічних та фізичних заходів повного знищення мікроорганізмів та їх спор.

Дезінфекція розчинами хімічних речовин. Групи хімічних речовин дезінфікуючої дії.

1) Речовини тонкої м’якої дезінфекції, придатні для шкіри, хірургічних інструментаріїв, а також незначно забрудненої білизни та одягу. Вони повинні добре переноситися шкірою, не мати неприємного запаху, не пошкоджувати матеріали.

2) Засоби грубої сильної дезінфекції — для обробки сильно забруднених матеріалів. Використовується для вуличного взуття, меблів, раковин, суден, сечоприймачів, туалетів, - а також для дезінфекції виділень: калу, сечі, блювотних мас, гною.

3) Засоби для хімічної дезінфекції повітря в закритих приміщеннях і предметів, які знаходяться на поверхні (меблі, апаратура, освітлювальні прилади). Різкої межі між групами немає, деякі речовини входять в усі три групи в залежності від концентрації.

A) карболова к-та - в даний час використовується тільки в складі потрійного
розчину (0,3% карболова к-та, 2% формальдегід, 1,5% NA НСОЗ) (інструменти, скло, полімери, гума);

Б) лізол;

B) сулема;

Г) сучасний препарат ртуті — діоцид; 1:5000 - для обробки рук, 1:1000 — для

обробки інструментів;

Д) етанол — для дезінфекції ріжучих інструментів, скляних виробів, поліетиленових трубок, які ще не використовувались.

Е) 1% р-н діамантового зеленого в 30-і роки використовували для обробки рук;

Є) йод (галоген)

Наказом МОЗ №720-78 забороняється користуватися йодом для дезінфекції рук та операційного поля. Замість цього використовують: йодонат, йодопірон:

Ж) препарати хлору: хлорамін Б, хлоргекседин, хлорацин.

Предстерилізаційна обробка шприців та інструментів:

1) Замочування в 1% р-ні хлораміну на 60 хв.