Визначення необхідного напору в системі внутрішнього водопроводу

Необхідний напір на вводі в будівлю повинен забезпечити подачу води на необхідну геометричну висоту і вільний напір біля диктуючого водорозбірного приладу. При цьому враховують всі опори на вводі і в мережі по розрахунковому напрямку. Розрахунки виконують за формулою:

,

(3)

де H_geom – геометрична висота підйому води, яка визначається як перевищення абсолютної відмітки виливного отвору розрахункового (диктуючого) водорозбірного приладу над віссю трубопроводу зовнішньої мережі водопостачання;

H_f – вільний напір перед диктуючим водорозбірним приладом, значення якого приймають згідно з [1, додаток 2];

– сумарні втрати напору у трубопроводах по розрахунковому напрямку, м, яка визначається як:

,

(4)

– втрати напору на вводі в будинок, м (табл. 1);

– втрати напору в лічильнику води, м;

– втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку, м, згідно з формулою (1) за табл. 1.

Значення необхідного напору Н_r порівнюють зі значенням гарантійного напору H_g в міській водопровідній мережі, яка вказана в завданні.

Необхідний напір у місці приєднання вводу до міського водопроводу при найбільшому господарсько-питному водорозборі повинен забезпечити подачу води на потрібну манометричну висоту і нормативний вільний напір біля диктуючого водорозбірного крану. Потрібний напір знаходимо за формулою:

>30,5м.

Отже є потреба додатково встановлювати засоби підвищення тиску у системі холодного водопостачання будинку.

Розглянемо такі випадки:

1. При значній різниці H_r та H_g надлишковий напір

Hер =Hg – Hr Hr < Hg

(5)

слід зменшити діафрагмою або регулятором тиску.

2. При Н_r ≥ H_g необхідно застосовувати пристрій для забезпечення необхідного напору. При цьому гідростатичний напір у системі господарсько-питного чи господарсько-протипожежного водопроводу на позначці найнижче розташованого санітарно-технічного приладу не повинен перевищувати 45 м.

Існує три способи підвищення напору в мережах водопостачання будівель:

1) за допомогою напірно-запасних баків;

2) з використанням підвищувальної насосної установки;

3) застосовуючи гідропневматичні установки.

Продуктивність господарсько-питних і виробничих насосних установок слід приймати:

– за відсутності регулювальної ємності – не менше максимальної секундної витрати води;

– за наявності водонапірного або гідропневматичного бака і насосів, які працюють у повторно-короткочасному режимі, – не менше максимальної погодинної витрати води.

ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ВОДОвідВІДНОЇ МЕРЕЖІ