Передстерилізаційна обробка інструментів

Після закінчення дезінфекції медичний інструментарій промивають проточ­ною водою над раковиною до повного видалення забруднень дезінфекційного засобу. Промитий і продезінфікований медичний інструментарій замочують у гарячому (50-55° С) мийному розчині (мийний засіб "Біолот", "Лотос" або "Арі-ель" -5г порошку, 170 мл 3 % розчину пероксиду водню на 825 мм дистельова-ної води) впродовж 15 хв при повному зануренні виробів. Температуру розчину в процесі замочування не підтримують. Після чого миють у робочому розчині з розрахунку 30 с на один інструмент. Очищений і вимитий медичний інструмен­тарій ополіскують спочатку під проточною водою, а потім в дистильованій воді. Промитий медичний інструментарій складають і сушать гарячим повітрям у сухожаровій шафі при температурі 85 ° С до повного зникнення вологи.

Якість очищення виробів від біологічного забруднення останнім часом замість бензидинової, ортотолуїдинової і амідопіринової проб перевіряють за допомогою проби з "гемотестом-м" або з реактивом азопіраму, препера-ту "Факел"-2. Контролю підлягає 1 % одночасно обробленого інструмента­рію. Наявність залишків мийних засобів на виробах визначають шляхом постановки фенолфталеїнової або азопірамової проб.

Проба з "гемотестом-м". Спочатку готують робочий розчин, який скла­дається з суміші лужного розчину хромогену (реактив 1) і пероксиду водню (реактив 2). На досліджуваний інструмент наносять декілька крапель робочо­го розчину або протирають поверхню виробу тампоном змоченим в розчині. При наявності залишків крові виникає фіолетово-синє забарвлення.

Проба з азопірамом. Перед перевіркою якості очистки інструментарію готують робочий розчин, змішуючи рівну кількість азопіраму з 3% розчином пероксиду водню (1:1). Робочий розчин повинен бути використаний протя­гом 1-2 години, при появі спонтанного розового забарвлення його міняють. На досліджуваний інструмент наносять декілька крапель робочого розчину або протирають поверхню виробу тампоном змоченим в розчині. При наявності слідів крові на забруднених ділянках інструментів (виробів) появляється фіо­летове забарвлення, яке протягом декількох секунд перетворюється в розово-синє або буре. За допомогою азопіраму виявляють наявність гемоглобіну, пероксидаз рослинного походження, окислювачів (хлораміну, хлорного вапна, миючих засобів, іржі, кислот і ін. Буре забарвлення спостерігають при наяв­ності на досліджуваних предметах іржі і хлорокислювачів. Дослідження про­водять при кімнатній температурі (не вище +25 °С).

Проба з препаратом "Факел-2". Препарат являє собою порошок білого кольору, випускається в пластмасових ампулах (1000 проб). Для проведення проби на залишки крові готують робочий розчин. Відкривають кришку ампу­ли (дозатор) і на неї насипають 0,02 г препарату, який розчиняють в 10 мл кипяченої води. При цьому отримують 0,2% розчин реактиву Ф-2. В розчин добавляють 1 мл 3% розчину пероксиду водню (співвідношення 1:10). На досліджуваний предмет (інструмент) наносять декілька крапель розчину або його протирають змоченим тампоном. При наявності слідів крові розчин пре­парату Ф-2 набуває рожевого або вишневого забарвлення. Час спостережен­ня - 5 хв. Робочий розчин використовують протягом 30 хв.

Фенолфталеїнова проба. Готують 1 % розчин фенолфталеїну і нано­сять на вимитий предмет 2-3 краплі розчину. При наявності миючого розчи­ну появляється рожеве забарвлення.

Стерилізація

Під стерилізацією слід розуміти комплекс фізичних і хімічних спо­собів повного знезаражування інструментів, приладів, апаратів та іншого знаряддя медичного призначення. Для цього в основному використовують прожарювання, пастеризацію, кип'ятіння, сухожаровий метод (160-200 °С), автоклавування.

Прожарювання. Цей метод стерилізації можна використовувати в ургент­них ситуаціях, коли терміново необхідно приготувати окремі інструменти: голкотримач, голки, затискачі та ін. Однак слід пам'ятати, що при прожарю­ванні не досягається надійне знезараження, крім того, цей спосіб стерилізації псує інструментарій.

Пастеризація - метод знезараження органічних рідин за допомогою температури 60-100 °С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів. її використовують в основному при виготовленні білкових препаратів, живиль­них середовищ шляхом повторного нагрівання до 55-60 °С протягом 30 хв.

Кип'ятіння застосовують тепер рідше, лише у невеликих лікувальних закладах. Інструменти, що були у використанні, після дезінфекції і передсте-рилізаційної обробки поміщаються у спеціальний металевий стерилізатор із сіткою і кришкою, що щільно закривається.

У стерилізатор наливають воду і додають гідрокарбонат натрію для отримання 2 % розчину. Рідину доводять до кипіння, занурюють у неї розіб­рані і складені на сітці інструменти. Коли вода знову закипить, зазначають час початку стерилізації. Після закінчення стерилізації сітку з інструмента­ми виймають із кип'ятильника (рис. 24), інструменти розкладають на накри­тому стерильним простирадлом інструментальному столику. Терміни сте­рилізації наступні: металеві інструменти - 20 хв, гумові предмети - 10 хв. Ріжучі інструменти краще кип'ятити без додавання соди впродовж 5 хв, попередньо обгорнувши ріжучу частину марлею. Кип'ятіння шприців та голок у медичних закладах допускають тільки у виключних (військових) ситуаціях. Медичні працівники повинні пам'ятати, що такий вид стерилізації як кип'ятіння, не є зовсім надійним, оскільки віруси ВІЛ-інфекції, гепатиту і спори окремих бактерій можуть витримувати навіть тривале кип'ятіння.

Стерилізація парою під тиском. Цей метод в основному використову­ють для стерилізації перев'язувального матеріалу, білизни при температурі 120-132 °С. Стерилізацію парою під тиском проводять у спеціальних апаратах-автоклавах. Тиск пари в автоклаві контролюється манометром і спеціальним запобіжним клапаном, через який автоматично скидається її надлишок, що доз­воляє підтримувати відповідний тиск і температуру всередині автоклава.

Кожен паровий стерилізатор (рис. 25) складається з трьох частин: паро-утворювача-нагрівача, стерилізаційної камери і кожуха - для захисту обслу­говуючого персоналу від можливих

опіків. Тепер випускають спеціальні ав- А 5 а^

томатизовані системи для стерилізації ф з і ² |

парою під тиском. з^Ь%, ^^а^^таХ«ма

При тиску пари 1 атм стерилізація відбувається при температурі 120 ° С, термін стерилізації - 45 хв. При тиску пари 1,5 атм температура в автоклаві підвищується до 127 ° С, термін стерилізації скорочується до 30 хв. При тиску 2 атм температура всередині апарата досягає 132 ° С, а термін стерилі­зації при цьому дорівнює 20 хв.

Матеріал для стерилізації кладуть у спеціальні коробки (бікси) (рис. 26), які використовують для стерилізації різних предметів і подальшого їх збе­рігання.

Бікси, як правило, круглої форми і різної ємкості, виготовлені з нержав­іючої сталі. Закриваються кришкою і спеціальним замком. По периметру

біксів є малі отвори, через які всередину попадає пара. До руч­ки замка прикріплюють спеціаль­ну бірку, на якій записують дату стерилізації, матеріал і його влас­ника. Після закінчення стерилі­зації матеріал вважається сте­рильним протягом 72 год. Тепер випускають спеціальні стерилі­заційні коробки (бікси) з антибактеріальними фільтрами (КСПФ), у яких термін зберігання стерильного матеріалу продовжується до 1 місяця. Слід пам'ятати: якщо стерильний бікс відкривається, його вміст треба використа­ти протягом одного дня.

Стерилізацію інструментарію, шприців проводять під тиском пари 1,5 атм протягом 30 хв. Гумові трубки, катетери, дренажі перед стерилізацією витри­мують протягом 1 год в 1 % розчині хлораміну або хлорациду, діоксидину, промивають водою і висушують, загортають у марлю й стерилізують при тиску 1 атм 45 хв. Останнім часом використовують гумові вироби тільки од­норазового користування (дренажі, трубки, катетери, рукавички), які стерилі­зують в заводських умовах.

Для оцінки стерильності матеріалу після автоклавування використо­вують різні хімічні речовини, що змінюють свої фізичні властивості при 120-132 °С (порошок сірки (117 ° С), антипірин, амідопірин (ПО ° С), резор­цин (119° С), бензойну кислоту (121 ° С), сечовину (132 ° С). Останнім часом випускають стандартні індикаторні трубки і спеціальний термоіндикатор­ний папір, який змінює свій колір залежно від температури і експозиції.

При відсутності стандартного індикатора його виготовляють самостійно. Речовину насипають у невелику пробірку, затикають шматком вати або мар­левою кулькою і поміщають серед предметів, що підлягають стерилізації. Якщо індикатор не змінився (не розплавився, не змінив кольору), то стерилі­зація не відбулася і матеріалом користуватися не можна.

Стерилізація сухим жаром (повітряна стерилізація). Металевий інструментарій краще стерилізувати сухим жаром. Сухожарові шафи пра­цюють від електрики. Хірургічний інструментарій, відібраний для відповідної операції, кладуть на металеві сітки і поміщають у стерилізатор (рис. 27). Шафу закривають і включають електронагрівальний прилад.

За 10-15 хв температура всередині шафи досягає 160 ° С. За допомо­гою регулятора вона може досягати 200 ° С. Тривалість стерилізації зале­жить від температури: при 160 °С - 150 хв; 180 °С - 60 хв; 200 °С - 15 хв.

Для контролю стерилізації в сухожарових шафах використовують ле­воміцетин (температура плавлення 150-160 ° С); сахарозу і винну кислоту (180 °С); гідрохінон, тіосечовину (більше 180 ° С). Найзручніший промисло­вий індикатор - запаяні трубки з порошком сахарози і винної кислоти, який при 180 °С перетворюється в рідину. Сухожарові шафи встановлю­ють у стерилізаційних кімнатах поряд з операційною. В таких шафах мож­на стерилізувати декілька наборів різного інструментарію.

Газова стерилізація. Застосовують в основному для стерилізації ви­робів із полімерних матеріалів (ендоскопи, вироби з пластмаси). Найпошире­нішим газом, що використовується для стерилізації, є окис етилену. Цей газ небезпечний, може вибухати, а тому його простіше використовувати в суміші з двоокисом вуглецю, бромідом метилу. Оптичні пристрої і деталі до них можна стерилізувати в парах формаліну. Для цього в спеціальний герметич­ний скляний або пластмасовий циліндр (камеру) на дно кладуть 2-3 форма­лінові таблетки (параформ) або наливають 10-20 мл формаліну. Стериліза­цію проводять протягом доби (рис. 28).

Промисловість випускає спеціальні газові стерилізатори. Після закін­чення стерилізації матеріал поміщають у вентиляційну камеру.

Стерилізація за допомогою розчинів (хімічна стерилізація). Ріжу­чий інструментарій (скальпелі, ножі, ножиці, леза, голки), а також гумові ви­роби, що псуються при нагріванні, можна стерилізувати в розчинах. Для підготовки інструментарію, як правило, використовують 96° етиловий спирт. Інструменти заливають спиртом за дві години до початку операції.

В окремих випадках для стерилізації гумових виробів (рукавичок, кате­терів, дренажів) використовують діоцид (1:3000), 2 % розчин хлораміну, но-восепт, рокал і ін.

Променева стерилізація. При цьому методі стерилізації використовують ультрафіолетове опромінення або ^-промені. За допомогою ^-променів сте­рилізують шовний матеріал, ендопротези, катетери та ін. Променева стерилі­зація досить надійна. Предмети можуть зберігатись у герметичній упаковці стерильними протягом багатьох місяців.

Контроль стерилізації

Контроль стерилізації матеріалу, інструментарію здійснюється за показ­никами монометрів, термометрів, речовин індикаторів, які змінюють свої фізичні властивості залежно від температури і терміну стерилізації а також бактеріо­логічним методом, який є найбільш вірним і за допомогою якого можна визна­чити вид мікробів.

Посіви на стерильність хірургічного інструментарію. Хірургічний інструментарій за допомогою стерильного пінцета дістають із бікса або м'якої упаковки і повністю поміщають у пробірки з поживним середовищем. Як виняток, в окремих випадках, якщо всі простерилізовані інструменти в одній упаковці великих розмірів (голкотримачі, ранорозширювачі і т. д.), проводять змив з поверхні інструмента стерильною серветкою, змоченою стерильним фізіологічним розчином або стерильною проточною водою і поміщають сер­ветку в пробірку з тіогліколевим середовищем. Аналогічні змиви з інших інструментів засівають у пробірки з середовищем Хоттінгера і Сабуро.

Посів на стерильність катетерів, гумових рукавичок та інших виробів з гуми і пластикатів. Контроль стерильності зондів, катетерів, гумових рукавичок та інших виробів з гуми проводять шляхом повного занурення дрібних виробів у поживне середовище, від більших відрізають невеликі шматочки (1-2 см) і поміщають у поживне середовище.

Результати посіву можна отримати через 48-72 год. Такий контроль необхідно проводити 1 раз на місяць з відповідною реєстрацією.