Топографія нижньої кінцівки

Надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme)Воно знаходиться в сідничій ділянці і представляє собою щілину вище грушоподібного м'яза.

Підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme). Воно знаходиться в сідничій ділянці і представляє собою щілину нижче грушоподібного м'яза.

Затульний канал (сanaiis obturatorius)- Він утворений затульногю борозною на тазовій кістці зверху, затульною мембраною, внутрішнім і зовнішніми затульними м’язами.

На переднiй поверхнi стегна пiд пахвинною зв’язкоюрозмiщенам’язова затока (lacuna musculorum). Вона обмежована: спереду i зверху - пахвинною зв’язкою; знизу i ззаду – клубовою кiсткою; присередньо – клубово-гребiнчастою дугою. Через м'язову затоку на стегно виходять клубово-поперековий та стегновий нерви (мал. 121).

Судинна затока (lacuna vasorum). Вона розташована присередньо вiдносно м'язової затоки, на передній поверхні стегна пiд пахвинною зв’язкою. Судинна затока обмежована: спереду i зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки; зовні – клубово-гребiнчастою дугою; присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare).

Через судинну затоку проходять: стегнова артерiя, та стегнова вена.

Мал. 121. М’язова та судинна затоки, вигляд справа:

1. lig. inguinale;

2. arcus iliopectineus;

3. lig. lacunare;

4. ramus superior ossis pubis;

5. a. femoralis;

6. v. femoralis;

7. n. femoralis;

8. m. iliopsoas;

9. lacuna vasorum;

10. lacuna musculorum.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) обмежований: зверху – пахвинною зв’язкою, кравецьким м’язом, присердньо – довгим привiдним м’язом.

Клубово-гребінчата борозна (sulcus iliopectineus). Вона обмежована: латерально - клубово-поперековим м'яом, медіально - гребенчатим м'язом.

Передня стегнова борозна (sulcus femoralis anterior) -. Вона обмежована: медіально - довгим і великим привідними м'язами, латерально – присереднім широким м'язом

Привiдний канал (canalis adductorius)має три стiнки: бічна – присередній широкий м’яз, присередня – великий привiдний м’яз; передня – стегнова перегородка.

У привідному каналі проходять стегнові артерія та вена, підшкірний нерв.

Пiдколiнна ямка (fossa poplitea). Її обмежовують: зверху i зовні – двоголовий м’яз стегна; зверху i присередньо – пiвсухожилковий та півперетинчастий м’язи; знизу i зовні – бічна головка литкового м’яза; знизу i присередньо – присередня головка литкового м’яза. Дно ямки утворено пiдколiнною поверхнею стегнової кiстки та капсулою колiнного суглоба.

В ямцi розташований судинно-нервовий пучок, який утворюють великогомiлковий нерв, пiдколiнна вена, пiдколiнна артерiя, вони розташовуються у напрямку ззаду наперед та з боку до середини.

Гомілково-підколінний канал (сanalis cruropopliteus). Розташований на задній поверхні гомілки. Має дві стінки і три отвори. Стінки: задня - камбалоподібний м'яз, передня - задній великогомілковий м'яз, довгий згинач пальців, довгий згинач великого пальця стопи.
Отвори гомілково-підколінного каналу: верхній (вхідний) обмежений: спереду - підколінним м'язом, ззаду-сухожилковою дугою камбалоподібного м'яза. Передній вихідний отвер знаходиться у верхній частині міжкісткової перетинки гомілки. Нижній вихідний отвір знаходиться на медіальній поверхні гомілки в місці переходу триголового м'яза гомілки в п'ятковий (ахілловий ) сухожилок.

Верхній м'язово-малогомілковий канал(с analis musculo-peroneue superior), розташований латерально, займає верхню і середню третину гомілки. Він обмежений малогомілкової кісткою і двома головками довгого малогомілкового м'яза.

Нижній м'язово-малогомілковий канал (сanalis musculo-peroneue inferior), займає середню і нижню третину гомілки. Він утворений малогомілкової кісткою і довгим згиначем великого пальця стопи, а також заднім великогомілковим м’язом він є відгалуженням гомілково-підколінного каналу.

Медіальна підошовна борозна (sulcue plantaris medialie). Вона обмежена: коротким згиначем пальців і м'язом, що відводить великий палець.

Латеральна підошовна борозна (suicus plantaris lateralis). Вона обмежена : коротким згиначем пальців, відвідним м'язом мізинця стопи.

Фасції нижньої кінцівки

Клубова фасцiя(fascia iliaca) покриває клубово-поперековий м’яз , приростає до бічної частини пахвинної зв’язки, вiддiлившись вiд якої, приростає до клубово-лобкового пiдвищення. При цьому утворюється клубово-гребiнчаста дуга, яка роздiляє увесь простiр пiд пахвинною зв’язкою на м’язову та судинну затоки.

Широка фасцiя стегна (fascia lata)покриває всi м’язи стегна у виглядi футляра. Нижче вiд пахвинної зв’язки широка фасцiя стегна розщiплюється на поверхневий та глибокий шари. Вони розмiщенi спереду та ззаду вiд стегнових судин (стегнової артерiї та стегнової вени). Бiля присереднього краю гребiнчастого м’яза цi два шари знову зростаються в одну пластинку. Крiм того, широка фасцiя утворює окремi пiхви для м’яза-напружувача широкої фасцiї, для кравецького та тонкого м’язів.

Вiд широкої фасцiї до стегнової кiстки вiдходять двi мiжм’язовi перегородки стегна – присередня та бічна (septum intermusculare mediale et laterale femoris), якi приростають до присередньої та бічної губ шорсткої лiнiї.

На бічній поверхні стегна широка фасцiя пiдсилюється сухожилками м'яза – натягача широкої фасцiї та великого сiдничного м’яза, має вертикальний напрямок волокон i називається в цiй дiлянцi клубово-гомiлковим пасмом.

Фасцiя гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасцiї, приростає до присереднього виростка великогомiлкової кiстки, наколiнка та головки малогомiлкової кiстки. Фасцiя обгортає всі м’язи гомілки, приростає до медiальної поверхнi великогомiлкової кiстки й утворює передню та задню мiжм’язовi перегородки (septum intermusculare cruris anterius et septum intermusculare cruris posterius).

Над присередньою і бічнною кiсточками та спереду мiж гомiлковими кiстками фасцiя гомiлки має поперечний напрямок волокон i утворює мiж обома гомiлковими кiстками верхнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum superius).

Нижче розташовується нижнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum inferius). Вiн починається на бічнiй поверхнi п’яткової кiстки i роздiляється на двi нiжки: одна прикрiплюється до присередньої кiсточки великогомiлкової кiстки, а друга - до човноподiбної та присередньої клиноподiбної кiсток (мал.122, 123).

Мал. 122. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд збоку:

1. vagina synovialis communus tendinum mm. fibularium;

2. vagina synovialis tendinum m. extensoris digitorum longi;

3. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi;

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris.

Мал. 123. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд з присередньго боку:

1. vagina synovialis tendinis m. tibialis posterioris;

2. vagina synovialis tendinum m. flexoris digitorum longi;

3. vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi;

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris;

5. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi.

Позаду від присердньої кiсточки розмiщений тримач м’язів–згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), що йде вiд присередньої кісточки великогомілкової кістки до присередньої поверхнi п’яткової кiстки.

Позаду від бічної кiсточки фасцiя потовщується, утворюючи верхнiй та нижній тримачі малогомiлкових м’язiв (retinaculum musculorum fibularium superius et inferius).

Верхній тримач малогомілкових м'язів іде вiд бічної кісточки малогомілкової кістки до бічної поверхнi п’яткової кiстки.

Нижній тримач малогомілкових м'язів фiксується на бічннiй поверхнi п’яткової кiстки.

На тильнiй поверхнi стопи розташована тильна фасцiя стопи (fascia dorsalis pedis). Вона покриває сухожилки м’язiв – розгиначiв гомілки, короткий м’яз – розгинач великого пальця стопи, короткий м’яз – розгинач пальцiв стопи (II-V), судини та нерви тильної поверхнi стопи, а також тильні мiжкiстковi м’язи.

На пiдошвовій поверхні стопи є пiдошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris). Вiн фiксується на п’ятковому горбi i покриває короткий м’яз – згинач пальцiв, з яким зрощується. У кінцевій частинi пiдошвовий апоневроз подiляється на п’ять пучкiв, що вплiтаються в стiнки волокнистих пiхов пальцiв. Вiд пiдошвового апоневрозу вертикально вiдходять пучки волокон. Крім того вiд пiдошвового апоневроза до шкiри пiдошви вiдходять вертикальнi пучки волокон, що фiксують шкiру, вплiтаючись у неї.

У бічному i присередньому напрямках пiдошвовий апоневроз стоншується, покриваючи м’язи великого пальця стопи та м’язи мiзинця.

Стегновий канал (canalis femoralis)утворюється за наявностi стегнової грижi, в нормі не існує – слабке місце у передній стінці живота.

Стегновий канал розташовується нижче від пахвинної зв’язки, він має три стiнки.

Стiнки стегнового каналу: передня – поверхневий шар широкої фасцiї; задня стiнка – глибокий шар широкої фасцiї, що покриває гребiнчастий м’яз i називається гребiнною фасцiєю (fascia pectinea); бічна стiнка - стегнова вена.

Отвори стегнового каналу: пiдшкiрний орзтвір і стегнове кiльце.

Пiдшкiрний розтвір (hiatus saphenus), являє собою розпушену тонку дiлянку поверхневого шару широкої фасцiї покритий волокнами, що називаються решiтчастою фасцiєю (fascia cribrosa). Вона має отвори для судин та нервiв. Пiдшкiрний розтвір обмежований ущiльненим краєм широкої фасцiї, який має назву серпоподiбного крю (margo falciformis). У цьому краї розрiзняють верхнiй рiг (cornu superius), що приростає до пахвинної зв’язки, та нижнiй рiг (cornu inferius). Серпоподiбний край добре виявлений із зовнішнього боку та знизу. Через пiдшкiрний розтвір проходить велика пiдшкiрна вена (див мал. 96).

Стегнове кiльце (аnulus femoralis)це присередня частина судинної затоки. Воно обмежоване: спереду та зверху – пахвинною зв’язкою, знизу та ззаду – стовщеним окiстям лобкової кiстки, яке називається гребiнчастою зв’язкою; зовні – стегновою веною; присередньо - затоковою зв’язкою. Затокова зв’язка вiдходить вiд зовнішньої ніжки пахвинної зв’язки i йде до гребеня лобкової кістки.

У стегновому кiльцi розташований один із найбільших поверхневих лімфатичних вузлів. З черевної порожнини стегнове кiльце закрите поперечною фасцiєю, яка в цiй дiлянцi розпушена i називається стегновою перегородкою (septum femorale).

Стегнова перегородка прирощена до тазової кiстки, тому під час утворення стегнової грижi нутрощi розсовують пучки стегнової перегородки i вона не бере участi в утвореннi грижового мiшка.

Синовіальнi пiхви стопи

Пiд нижнім тримачем м'язів – розгиначiв унаслідок відходження від його внутрішньої поверхні до кісток заплесна перегородок утворюється чотири кістково-волокнистих канали. У трьох із них розташовані синовіальні піхви (vagine synoviales digitorum pedis): присередньо – пiхва сухожилка переднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris); посерединi – пiхва сухожилка довгого м'яза – розгинача великого пальця (vagina tendinis muskuli extensoris hallucis longi); зовні – пiхва сухожилкiв довгого м'яза – розгинача пальцiв (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi). У четвертому волокнистому каналi розмiщуються: тильна артерiя стопи, двi тильнi вени стопи, глибокий малогомiлковий нерв (мал.122, 123).

Пiд тримачем м'язів – згиначiв, позаду вiд присередньої кiсточки теж розташовані чотири волокнисті канали. У трьох із них проходять самостiйнi синовіальнi пiхви (спереду назад): пiхва сухожилка заднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris); пiхва сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальцiв (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi); пiхва сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi). Четвертий волокнистий канал вмiщує задню великогомiлкову артерiю, двi заднi великогомiлковi вени, великогомiлковий нерв. Волокнистий канал для судин i нерва розмiщується в борознi мiж кiстково-волокнистими каналами сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальців та довгого м'яза – згинача великого пальця.

Пiд верхнiм тримачем малогомiлкових м’язiв, позаду вiд бічної кiсточки в окремому кiстково-волокнистому каналi розмiщена спiльна пiхва сухожилкiв малогомiлкових м’язiв (vagina communis tendinum musсulorum fibularium). Пiд нижнiм тримачем сухожилкiв малогомiлкових м’язiв ця піхва роздвоюється.

На підошвовій поверхні стопи є – підошвова піхва сухожилка довгого малогомiлкового м’яза (vagina plantaris tendinis musсuli fibularis longi). На пiдошвi вона проходить косо вiд бічного краю стопи до присереднього.

Пiхви сухожилків пальцiв стопи (vaginae tendinis digitorum pedis) розташовуються в кiстково-волокнистих каналах пальцiв стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis).

Кiстково-волокнисті канали пiдошвової поверхнi пальцiв утворенi фалангами, волокнами сполучної тканини, які як і на кисті, диференціюються на кільцеву (pars anularis vaginae fibrosae) і хрестоподiбну (pars cruformis vaginae fibrosae) частини волокнистої піхви.

Синовіальна пiхва великого пальця мiстить сухожилок мяза –згинача великого пальця i простягається вiд основи І плеснової кiстки до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Синовіальні пiхви II-V пальців мiстять кожна по два сухожилки – сухожилок довгого м’яза – згинача пальцiв і сухожилок короткого м’яза – згинача пальцiв. Синовіальні піхви II-V пальцiв простягається вiд рiвня головок плеснових кiсток до основи кінцевої фаланги.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1) Частиною якої фасцiї є клубово-гребiнна дуга, що знаходиться мiж пахвинною зв’язкою та клубово-лобковим пiдвищенням?

2) На якi утвори роздiляє клубово-гребiнна дуга простiр мiж пахвинною зв’язкою та передньоверхнiм краєм тазової кiстки?

3) Чим обмежена м’язова затока медiально?

4) Чим обмежена м’язова затока спереду?

5) Чим обмежена м’язова затока ззаду?

6) Чим обмежена судинна затока спереду?

7) Чим обмежена судинна затока ззаду?

8) Чим обмежена судинна затока латерально?

9) Чим обмежена судинна затока медiально?

10) Що проходить через м’язову затоку?

11) Що проходить через судинну затоку?

12) Який анатомiчний утвiр знаходиться над грушоподiбним м’язом у великому сiдничному отворi?

13) Який анатомiчний утвiр знаходиться пiд грушоподiбним м’язом у великому сiдничному отворi?

14) Яка фасцiя вкриває м’язи стегна з усiх бокiв, спереду зростається з пахвинною зв’язкою, ззаду – з сiдничною фасцiєю, знизу переходить у фасцiю гомiлки?

15) В якому мiсцi широка фасцiя подiляється на поверхневий листок та глибокий листок?

16) Який анатомiчний утвiр знаходиться по лiнiї стикання гребiнного та клубово-поперекового м’язiв?

17) Який анатомiчний утвiр розташований у поверхневiй пластинцi широкої фасцiї i розмiщений дещо нижче присереднього вiдрiзка пахвинної зв’язки?

18) Чим обмежений пiдшкiрний розтвiр?

19) Якi м’язи вiдмежовує бiчна мiжм’язова перегородка стегна?

20) Якi м’язи вiдмежовує присередня мiжм’язова перегородка?

21) Чим утворений затульний канал?

22) Чим прикритий зовнiшнiй отвiр затульного каналу?

23) Чим обмежений стегновий трикутник зверху?

24) Чим обмежений стегновий трикутник з бiчної сторони?

25) Чим обмежений стегновий трикутник з медiальної сторони?

26) Чим обмежена клубово-гребiнна борозна з присередньої сторони?

27) Чим обмежена клубово-гребiнна борозна з бiчної сторони?

28) В який анатомiчний утвiр продовжується клубово-гребiнна борозна?

29) Чим обмежена стегнова борозна з бiчної сторони?

30) Чим обмежена стегнова борозна з присередньої сторони?

31) В який анатомiчний утвiр продовжується стегнова борозна?

32) Чи iснує в нормi стегновий канал?

33) Що є передньою стiнкою стегнового каналу?

34) Що є задньою стiнкою стегнового каналу?

35) Що є бiчною стiнкою стегнового каналу?

36) Що є внутрiшнiм отвором стегнового каналу (вхiдним отвором при стегновiй грижi)?

37) Чим обмежене стегнове кiльце спереду?

38) Чим обмежене стегнове кiльце ззаду?

39) Чим обмежене стегнове кiльце медiально?

40) Чим обмежене стегнове кiльце латерально?

41) Що є зовнiшнiм отвором стегнового каналу (вихiдним отвором при стегновiй грижi)?

42) Звiдки бере початок привiдний канал?

43) Якi дiлянки з’єднує привiдний канал?

44) Якi стiнки має привiдний канал?

45) Якi отвори має привiдний канал?

46) Що утворює присередню стiнку привiдного каналу?

47) Що утворює бiчну стiнку привiдного каналу?

48) Що утворює передню стiнку привiдного каналу?

49) Де знаходиться третiй (переднiй) отвiр привiдного каналу?

50) Якi мiжм’язовi перегородки утворює фасцiя гомiлки?

51 Якi м’язи вiдмежовує передня мiжм’язова перегородка гомiлки?

52) Яка мiжм’язова перегородка гомiлки вiддiляє довгий та короткий малогомiлковi м’язи вiд задньої групи м’язiв гомiлки?

53 Якi анатомiчнi утвори вiддiляють передню групу м’язiв гомiлки вiд задньої?

54) Яким листком фасцiї гомiлки вiдмежовується поверхневий шар задньої групи м’язiв гомiлки вiд глибокого шару?

55 Яке топографiчне розташування верхнього тримача м’язiв-розгиначiв?

56 Яке топографiчне розташування нижнього тримача м’язiв-розгиначiв?

57) Що проходить через волокнистi канали, якi знаходяться пiд нижнiм тримачем м’язiв-розгиначiв?

58 В якому порядку розташованi синовiальнi пiхви для сухожилкiв м’язiв-розгиначiв пiд нижнiм тримачем м’язiв-розгиначiв вiд медiального напрямку до латерального?

59) Яке топографiчне розташування тримача м’язiв-згиначiв стопи?

60) Що проходить через волокнисто-кiстковi канали, якi знаходяться пiд тримачем м’язiв-згиначiв стопи в передньозадньому напрямку?

61) Яке топографiчне розташування верхнього та нижнього тримачiв сухожилкiв малогомiлкових м’язiв?

62) Якi є синовiальнi пiхви пiд верхнiм та нижнiм тримачем сухожилкiв малогомiлкових м’язiв?

63) Що знаходиться мiж поверхневою i глибокою пластинками тильної фасцiї стопи?

64) Який анатомiчний утвiр знаходиться безпосередньо пiд шкiрою пiдошви стопи, являє собою фiброзну товсту пластинку, яка має будову широкого сухожилка?

65) На якi утвори дiляться пiдошовний апоневроз в дистальнiй половинi пiдошви на рiвнi плеснових кiсток?

66) Який анатомiчний утвiр розташований у заднiй дiлянцi колiна i має форму ромба?

67) Якi кути має пiдколiнна ямка?

68) Чим обмежений верхнiй кут пiдколiнної ямки?

67) Чим обмежений нижнiй кут пiдколiнної ямки?

68) Що є дном пiдколiнної ямки?

69) Якi стiнки має гомiлково-пiдколiнний канал?

70) Чим утворена задня стiнка гомiлково-пiдколiнного каналу?

71) Чим утворена передня стiнка гомiлково-пiдколiнного каналу?

72) Якi отвори має гомiлково-пiдколiнний канал?

73) Який отвiр гомiлково-пiдколiнного каналу є вхiдним?

74) Якi отвори гомiлково-пiдколiнного каналу є вихiдними?