С (Сіrculation) – відновлення кровообігу.
Билет № 14
Патогенез, клініка, діагностика і лікування обструкції дихальних шляхів.
Застосування назо-фарингеальної трубки. Небулайзерна терапія. Вікові
Дозування лікарських засобів для небулайзерної терапії.
Клініка та екстрена медична допомога при гострій пневмонії, бронхіальній астмі.
Екстрена медична допомога дітям при обструкції дихальних шляхів
Сторонніми предметами, ларингоспазмі, нападі бронхіальної астми у дітей.
Виклик до пацієнта 68 років. В анамнезі ішемічна хвороба серця. Зазначає незначні
Болі в серці, раптово виникло утруднення дихання, кашель з виділенням рожевої
Мокроти. Стан важкий, акроціаноз. ЧДД 36 в хв. Змішана задишка. 180/100 АТ мм
Рт.ст. Пульс-110 уд. / хв. Дрібнопузирчасті вологі хрипи в нижніх відділах легень. На
ЕКГ широкий, глибокий зубець Q, SТ вище ізолінії.
Визначте невідкладний стан пацієнта.
Складіть алгоритм надання екстреної медичної допомоги, обґрунтуйте кожен етап.
Продемонструвати техніку застосування воздуховода.і роторозширювача.
1.Збір анамнезу події:
З´ЯСУВАТИ (у оточуючих – якщо вони наявні або у самого постраждалого – якщо він у свідомості):- анамнез та обставини нещасного випадку;
- чи надавалася постраждалому домедична допомога (міжлопатковий удар, прийом Геймліха, серцево-легенева реанімація);
- чи були у постраждалого оперативні втручання на верхніх дихальних шляхах, трахеї;
- чи наявний у постраждалого трахеостомічний отвір;
Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта:
- оцінка стану постраждалого за системою АВСD .
Проведення інструментального обстеження:
- визначення АТ;
- визначення Ps;
- реєстрація ЕКГ.
- пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем (норма – 95%).
Виконання прийому Геймліха – якщо пацієнт у свідомості,
ШВЛ – якщо пацієнт без свідомості.
Якщо постраждалий У СВІДОМОСТІ:
застосування піддіафрагмального поштовху (прийому Геймліха) у вертикальному чи горизонтальному положенні постраждалого.
Слід пам'ятати про те, що негайно після того, як стороннє тіло покине дихальні шляхи, рефлекторно прослідує глибокий вдих, при якому стороннє тіло, якщо воно залишилося в роті, може знову потрапити в гортань, тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено з рота (під контролем зору!).
Якщо пацієнт БЕЗ СВІДОМОСТІ
- спроба видалити стороннє тіло затискачем за допомогою прямої ларингоскопії.
Якщо це не вдається:
- потрійний прийом Сафара (при підозрі на травму ШВХ голова назад не закидається);
- ШВЛ - інтубації трахеї, застосуванням ларингеальної маски, стравохідно-трахеального обтуратора з форсованою вентиляцією легень (в надії на те, що повітря буде проникати навколо стороннього тіла); застосовується 100 % кисень;
- якщо вентиляція неефективна, слід виконати прийом Геймліха (до 5 разів), періодично контролюючи наявність стороннього тіла у порожнині рота (при виражених набряках або в 2-й половині вагітності альтернативою піддіафрагмальному поштовху є грудний поштовх) і знову продовжити ШВЛ, роблячи спроби проштовхування стороннього тіла нижче біфуркації трахеї ендотрахеальною трубкою, поки не стане можливою бронхоскопія або трахеотомія;
- якщо всі перераховані прийоми не є успішними – виконання хірургічної (при різкому дефіциті часу – пункційної) крікотіреотомії) – для швидкої пункції і катетеризації трахеї; при цьому, якщо стороннє тіло розташоване вище місця перетину крікотіреоїдної мембрани, то дихання після розширення розрізу і установки канюлі (якщо така є) відразу полегшується;
- якщо ж стороннє тіло розташоване нижче місця перетину крікотіреоїдної мембрани – необхідно затискачем (або схожим інструментом) видалити його з нижніх дихальних шляхів;
- ШВЛ 100% киснем 10 - 15 л/кг під контролем SpO2;
- у випадку розвитку клінічної смерті слід діяти за протоколом як при раптовій смерті.
Не можна застосовувати прийом Геймліха:
- при підозрі на травматичне пошкодження ребер і органів грудної порожнини.
- при підозрі на травматичне пошкодження органів черевної порожнини.
- при виражених набряках, огрядним постраждалим або постраждалим, що перебувають у другій половині вагітності. У такому випадку альтернативою піддіафрагмальному поштовху є грудний поштовх.
під час транспортування необхідно забезпечити:
- моніторинг стану потерпілого;
- готовність до проведення реанімаційних заходів;
- готовність до виконання крікотіреотомії;
- проведення медикаментозного супроводу за протоколом при розвитку гіповолемічного шоку або гострої дихальної недостатності.
МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ
-введення бронхолітиків: теофілін – 10-20 мл 2% розчину (0,2-0,4 г) (при необхідності розводять у 100-150 мл розчину натрію хлориду 0,9%; вводять зі швидкістю 30-50 кр. на хв.);
- введення спазмолітиків: папаверин 2% – 2-4 мл в/в (в 20 мл розчину натрію хлориду 0,9%);
- введення з міорелаксантів: діазепам в/в у початковій дозі 10-20 мг, в подальшому, при необхідності - 20 мг в/м або в/в крапельно ((не більше 6 мл) розводять в 5% розчині глюкози або в розчині натрію хлориду 0,9%);
- введення антигіпоксантів: мілдронат – 5,0 мл в/в, тіотриазолін – 2-4 мл в/в, натрію оксибутират – 20% – 10-20мл в/в крапельно у 5% розчині глюкози, кислота аскорбінова – 1-3 мл 5% розчину для в/в краплинного введення разову дозу розчиняють у 50-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і вводять в/в зі швидкістю 30-40 крапель за хвилину;
- введення перфузійних розчинів – у випадку тяжкого стану постраждалого: ГЕК 6% - 500мл в/в; глюкоза 5% - 400мл в/в; натрію гідрокарбонат 4% - 200 мл в/в;
- при психомоторному збудженні: діазепам 0,5% – 2-4мл (далі по 2мл в/в до одержання ефекту); натрію оксибутират 20% - 10-20мл в/в крапельно у 5% розчині глюкози;
- введення глюкокортикостероїдів: дексаметазон – 12-20 мг в/в;
- введення салуретиків: фуросемід 1% 20-40мг в/в;
- введення антигістамінних препаратів (при підозрі на розвиток алергічної реакції на органічне стороннє тіло): хлоропірамін – 2% –1-2 мл в/в.
Описання виконання потрійного прийому Сафара
(закидання голови + висування нижньої щелепи + відкривання рота)
Ліву руку розташуйте на лобі постраждалого, праву руку розташуйте під задньою поверхнею шиї і закиньте голову назад. Помістіть вказівний палець правої руки на підборіддя потерпілого під нижню щелепу і злегка потягніть нижню щелепу вперед і вгору.Зафіксуйте підборіддя великим пальцем правої руки під нижньою губою. Не чиніть сильного тиску на м'які тканини підборіддя, так як це може призвести до порушення прохідності дихальних шляхів.
| При підозрі на травму ШВХ слід обмежитись тільки висуванням нижньої щелепи та відкриванням рота. Голову назад не закидати |
Концепція проведення серцево-легеневої реанімації у послідовності САВ:
С (Сіrculation) – відновлення кровообігу.
1. Покладіть потерпілого спиною на тверду поверхню.
2. Виконайте 30 компресій грудної клітки: натисніть на нижню половину груднини 30 разів дотримуючись при цьому глибини прогинання груднини 5см. та частоти – 100-120 за 1хв.