Епідеміологія малярії. Умови розповсюдження хвороби.

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ___________Дитячих інфекційних хвороб___________

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для викладачів з семінарського заняття

інтернів-педіатрів

Навчальна дисципліна « _______________________________»

МОДУЛЬ № ____ «____________________________________»

Змістовий модуль № ___ «______________________________»

Тема № __ «Малярія у дітей»

Курс ___________ Факультет ___________________________

Обговорено та затверджено на

методичній нараді кафедри

« »________________20__р.

Протокол № ____.

Зав. кафедри

___________________(П.І.Б.)

Одеса – 20____р.

МОДУЛЬ ___. «______________________________________________»

Змістовий модуль ___ «____________________________________»

Тема семінарського заняття № ____ «Малярія у дітей» - 2 год.

1. Актуальність теми.

Малярія (с.в. італ. mala aria — "погане повітря"), раніше відома як болотна лихоманка — інфекційне захворювання, що викликається протозойними паразитами роду Плазмодії (80-90% випадків - Plasmodium falciparum) та передається людині при укусах комарів роду Anopheles («малярійних комарів»), характеризується хронічною течією з можливістю рецидивів. Малярія щорічно викликає близько 350–500 мільйонів інфекцій і приблизно 1,3–3 мільйонів смертей у людей — як мінімум одна смерть кожні 30 секунд. Африка на південь під Сахари відповідає за 85–90% цих випадків, значна більшість з яких відбуваються в дітей віком до 5 років. Смертність, як очікується, зросте вдвічі протягом наступних 20 років.

2. Конкретні цілі заняття (виражається у знаннях, які інтерни мають одержати і вміннях, які слід опанувати під час семінарського заняття, що відповідає загальній меті модуля і конкретним цілям змістового модуля, до якого відноситься дана тема).

- знати:

1.Особливості малярійного плазмодія. Стадії розвитку плазмодія.

2.Методи виявлення малярійного плазмодія.

3.Патогенез хвороби, клінічну симптоматику малярії, особливості клініки у дітей раннього віку.

4.Диференційну діагностику малярії.

5.Механізм дії антималярійних ліків.

7. Сучасні принципи терапії.

8.Засоби профілактики малярії.

- оволодіти методиками /вміти/:

1.Збирати анамнез хвороби, епідеміологічний анамнез, анамнез життя, данні щодо щеплення;

2.Вміти провести об'єктивне обстеження дитини, хворої на малярію;

3. Провести диф.діагноз малярії;

4. Вміти оформити діагноз згідно із класифікацією;

5. Вміти оцінити лабораторні та інструментальні дослідження;

6. Вміти виявити симптоми ускладнень;

7.Призначити лікування в залежності від клінічної картини, наявності ускладнень;

8.Вміти провести протиепідемічні заходи по відношенню до хворого, та профілактичні заходи.

3.Технологічна карта семінарського заняття.

№№ п.п.	Етапи заняття	Час (у хви­ли­нах)	Навчальні посібники	Місце проведення
Засоби навчання	Обладнання
1.	Перевірка го­тов­ності інтернів до за­нят­тя		Граф логіч­ної структу­ри. Тестові завдання. Фронтальний опит з основ­ної терміно­ло­гії.	Граф, тести різного рівня.	Навчальна кімната кафедри
2.	Висвітлення теоретичних питань. Обговорення доповідей, ре­фератів, оглядів тощо (у відпо­від­ності з типо­вою та робочою програмами)		Граф логічної структури, кодограми, таблиці Бесіда, опитування, дискусія	Граф, питання, тексти доповідей., презентації, таблиці
3.	Поточний конт­роль (у відпо­від­ності з типо­вою та робочою програмами)		Тести	Тести формата «Крок-2»
4.	Підведення під­сумків семінар­ського заняття.			Завдання на наступне заняття

4. Питання до семінарського заняття, які мають бути обговорені.

1.Поняття про малярію.

2.Епідеміологія малярії.

3.Шляхи ураження людини малярією та основні групи ризику серед населення.

4.Класифікація малярії.

5.Основні патогенетичні напрямки розвитку хвороби.

6.Клінічні прояви малярії.

7.Ускладнення малярії.

8.Діагностика малярії та критерії діагнозу.

9.Диференційна діагностика малярії.

10.Лікування малярії.

11.Профілактика малярії.

5. Теми доповідей, рефератів, аналітичних оглядів літератури (при підготовці доповіді, реферату, аналітичного огляду тощо, інтерни можуть, поряд з цим, готувати дидактичні наочні посібники у вигляді таблиць, кодограм, слайдів, малюнків, портретів відомих фахівців, препаратів тощо).

- Заходи профілактики щодо інфікування малярійним плазмодієм.

- Сучасні методи діагностики малярії.

Епідеміологія малярії. Умови розповсюдження хвороби.

- Клінічна симптоматика малярії; особливості хвороби у дітей.

- Діагностика та диф.діагностика малярії.

- Принципи лікування малярії.

6. Нові терміни.

-

7. Питання або тести, діагностичні тести, рольові ігри тощо для визначення якості засвоєння студентами теми заняття.

1.Збудник триденної малярії:

А.P.malariae

В.P. vivax

С.P. falciparum

Д.P. ovale

Е.P. terсiana

2. Тривалість тканинної шизогонії в P. falciparum становить:

А.15-20 днів

В.6-8 днів

С.8-10 днів

Д.9-10 днів

Е.3-6 дні

3. Який період хвороби відсутній при тропічній малярії

А.інкубаційний

В.первинної атаки

С.латентний

Д.ранніх рецидивів

Е.пізніх рецидивів

4. Клініка малярійного приступу:

А.ціаноз, тонічні судоми, ознаки зневоднення

В.сильний біль у верхніх відділах живота, іррадіюючий в ліве плече, напруження м’язів черевної стінки

С.складається з періоду ознобу, жару, потовиділення

Д.складається із фази збудження та пригнічення хворого, сильного головного болю, головокружіння, багаторазової блювоти, сопору, арефлексія

Е.висока гарячка, сильні болі в печінці, поясниці, сеча темно-коричневого кольору

5. Для своєчасного виявлення хворих малярією кров на малярію досліджують /при наявності лихоманки/:

А.у громадян, які приїхали з ендемічних регіонів протягом останніх 2 років

В.у осіб контактних з хворими малярією

С.у виїзджаючих в тропіки

Д.тільки у хворих з неясними гарячковими захворюваннями

Е.всім мешканцям ендемічних регіонів

6. При лікуванні злоякісних форм тропічної малярії використовують:

А.солянокислий хінін 0,65 х 3р.

В.примахін 30мг/добу

С.хіноцил 30мг/добу

Д.5,4 хініну гідрохлорид в/в краплинно 20 мл/кг на добу в три прийоми

Е.хлорохін 1,0 г через 6-8 год повторно 0,5 г

7. Діагноз малярії основується на:

А.виявленні малярійних плазмодіїв в мазку крові і в товстій краплі

В.посів крові на поживні середовища

С.серологічних досліджень

Д.клінічних даних

Е.загальному аналізі крові

8. До препаратів, які знімають приступ малярії відносяться :

А.делагіл

В.примахін

С.хіноцид

Д.преднізолон

Е.пеніцилін

9. Чим обумовлений найбільш тяжкий перебіг хвороби при тропічній малярії:

А.Pl.falciparum має специфічний антиген з вираженими патогенними властивостями

В.еритроцитарна шизогонія проходить у мікроциркуляторному руслі внутрішніх органів та головного мозку

С.як правило, тропічна малярія перебігає поєднано з іншими видами малярії

Д.Pl.falciparum має тропізм до клітин передніх рогів спинного мозку

Е.Pl.falciparum впливає на еритроцитарний росток кісткового мозку

10. Клініка малярійної коми характеризується:

А.періодом ознобу, лихоманки, потовиділення

В.сильним головним болем, багаторазовою блювотою, головокружінням, неспокоєм, в’ялістю хворого, втратою свідомості, психомоторним збудженням, судорогами, арефлексією, гіпотонією, ціанозом

С.лихоманкою, сильним болем в печінці, попереку, сеча стає темно- коричневою, жовтяниця

Д.сильний біль у верхніх відділах живота, який іррадіює в ліве плече, напруження м’язів черевної стінки, вільна рідина у черевній порожнині

Е.значна дегідратація, ціаноз, тонічні судоми, холодний липкий піт, температура субфебрильна, падає АТ, анурія

11. Для своєчасного виявлення хворого малярією кров на малярію досліджують:

А.при підвищенні Т⁰ в осіб, яким в найближчі 3 місяці переливали кров

В.у прибулих з тропіків

С.у хворих з неясним захворюванням, яке супроводжується лихоманкою

Д.у осіб, що їдуть в тропіки

Е.у осіб, що мали контакт з хворими на малярію

12. Схема лікування хворих трьохденною малярією:

А.1 день– 0,5 г хінганіна х 3р. в день, 2 день – 5 день 0,5 г хінганіна х 1р. в день

В.1 день – 1,0 хінганіна, 2-3 день по 0,5 г хінганіна х 1р. в день, з 4 по 17 день примахін в дозі 0,009 х 3р.

С.хінін-сульфат по 0,65 г х 3р. 10 днів, сульфапірідазін в 1-й день 1 г, 2-4 день

Д.5 днів хінгамін 1,0+0,5 в 1 день, 2-5 день – 0,5 г, 14 днів примахін по 0,015 г або хіноцид по 0,02 г.

Е.хінін в дозі 5-10 мг/кг ваги тіла х 2 р. в/м, делагіл 5% - 10,0 мл в/м

8. Методичні вказівки з проведення семінарського заняття викладачем:

- методика перевірки рівня готовності інтернів до заняття; знання термінології: обговорюється актуальність вивчення даної теми, проводиться опитування інтернів згідно з контрольними питаннями до теми;

-обговорення теоретичних питань, висновки: вислуховуються підготовлені доклади та презентації згідно темам доповідей, які були роздані на передодні семінарського заняття. Інші інтерни, які не брали участь у підготовці докладу, є активними слухачами. Проводиться дискусія по вопросам, які обговорюються. Якщо це передбачено програмою заняття, проводиться обгрунтування діагнозу, оформлюється заключний діагноз за класифікацією хвороб, призначається лікування хворому;

- методика роботи з діагностичними тестами: кожний інтерн отримує папку із варіантами тестових завдань різного рівня з теми семінарського заняття та працює самостійно, можно використовувати допоміжні матеріали.

- методика і етапність проведення рольових ігор тощо (якщо вони використовуються): не проводять;

- проведення тестового поточного контролю, перелік тестів, відповіді на них: на прикінці заняття всі інтерни індивідуально рішають тестові завдання формату «Крок-2» за темою семінарського заняття без використання допоміжних посібників. Після перевірки викладачем тестів, проводиться ретельний розбір помилок з кожним інтерном;

- підведення підсумків заняття, виставлення оцінок (балів): в кінці заняття підводяться підсумки, оголошується оцінка кожному інтерну з виставленням у журнал; розподіляються теми доповідей з наступного семінарського заняття між інтернами.

9. Графлогічна структура заняття.

10. Література:

- основна (основні підручники та навчальні посібники);

Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.

- додаткова (монографії, наукові видання, журнальні статті, науково-популярна література з теми семінарського заняття).

Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005,2008,2009. - 414 с.

Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных заболеваний у детей. - Симферополь,2013. - 528 с.

Богадельников И.В. Справочник по инфекционным болезням у детей (для участковых педиатров, врачей санитарно-оздоровительных учреждений, семейных и школьных врачей и бригад скорой медицинской помощи). - Симферополь: Таврия, 2010. - 414 с.

Інфекційні хвороби у дітей (Клінічні лекції) / Під ред.С.О.Крамарева. - К.: «Моріон», 2003. - 480 с.

11. Тема наступного семінарського заняття – Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень.Протипоказання до проведення щеплення.Ускладнення, профілактика та лікування.

Методичні рекомендації склав ___________________________(П.І.Б.)