Шифр Е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Запорізький державний медичний університет
"Рекомендовано"
на методичній нараді
кафедра факультетської педіатрії
Завідувач кафедри
професор__________________
(ПІП, підпис)
"___" ___________ 200...р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
| Навчальна дисципліна | Факультетська педіатрія |
| Модуль №1 | Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей раннього віку, хвороби органів дихання та алергічні захворювання у дітей |
| Змістовний модуль №1 | Захворювання дітей раннього віку |
| Тема заняття 3 | Белково-енергетична недостатність у дітей |
| Курс | |
| Факультет | медичний |
| Склала викладач | Ас. Акулова О. Ю. |
Запоріжжя 2016....
Конкретні цілі заняття :
1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори білково-енергетичної недостатності ( гіпотрофія).
2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину білково-енергетичної недостатності.
3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку.
4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку.
5. Прводити диференційний діагноз при білково-енергетичної недостатності у дітей.
6. Здійснювати прогноз життя при білково-енергетичної недостатності, у дітей раннього віку.
7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:
· анатомо-фізіологічні особливості кишково-шлункового тракту, ,
· особливости метаболизму б, ж, у,
· фактори регуляції пищеварения та синтезу в організмі дітей
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:
Виявляти в анамнезі фактори, що обумовлюють розвиток дитини,
проводити об′єктивне обстеження стану трофіки дитини з визначенням характерних порушень при гіпотрофії,
складати план обстеження хворих з білково-енергетичної недостатності ( гіпотрофія) та аналізувати результати додаткових методів дослідження,
проводити диференціальний діагноз хвороб з порушенням стану трофіки дитини ,
вмити розрахувати потреби дитини в кал та б,ж,у, у дитини,
проводити анте- та постнатальну профілактику білково-енергетичної недостатності, у дітей раннього віку.
Базовий рівень підготовки.
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навики | ||
| знати | вміти | ||
| 1. .Нормальна анатомія 2. Нормальна фізіологія | анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкової системи у дітей, фізіологічний обмін б,ж,у,кал, потруби дитини в них залежно від віку, регуляторні механизми обміну ціх речовин біохімічні, гістологічні, структурні зміни в організмі дитини при недоліку б,ж,у,кал, вітамінів семіотику уражень всіх органів та систем при гіпотрофії залежно від важкості хвороби у дітей особливості будови шлунково-кишкової системи у дітей, механизми впливу, дози, метаболізм, побічні дії препаратов для лікування гіпотрофії | Обстежити стан розвитку підшкірного шару у дітей ранього віку визначать та ідентифікувати ознаки гіпотрофії., класифікувати їх за перебігом та важкістю хвороби, визначити та трактувати зміни даних лабораторного та рентгенологічного обстеження, визначити провідні фактори формування гіпотрофії у дітей, призначити комплекс профілактики та лікування ...гіпотрофії у дітей | |
| 3. Патанатомія, патфізіологія 4. Пропедевтика дитячих хвороб 5. Променева діагностика 6. Фармакологія | |||
3. Організаціязмісту навчального матеріалу (описується навчальний матеріал, наводяться структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки, що відображають зміст основних питань теми заняття).
Протокол
лікування дітей З НедостатністЮ харчування
шифр МКХ-10 Е 40 - Е 46
(Гіпотрофія : пренатальна, постнатальна)
Шифр Е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена
Шифр Е 44– Білково-енергетична недостатність помірного та слабкого ступеня
Шифр Е 45 - Затримка розвитку, яка обумовлена білково-енергетичною недостатністю
· Аліментарна
- низькорослість (карликовість)
- затримка росту
· Затримка фізичного розвитку внаслідок недостатності харчування
Шифр Е 46 – Білково-енергетична недостатність не уточнена
I. Визначення
Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.
Класифікація :
Гіпотрофія I ступеня – дефіцит ваги 11 – 20 %
Гіпотрофія II ступеня – дефіцит ваги 21 – 30 %
Гіпотрофія III ступеня – дефіцит ваги більше 30 %
II. Критерії діагностики
1. Основні клінічні критерії
- Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту, тощо)
- Оцінка соматичного та емоційного стану ( жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність, тощо)
- Оцінка шкіряних покровів (блідість, сухість, наявність висипки, тощо)
- Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці, тощо)
- Оцінка тургору тканин (знижений)
- Оцінка підшкірного жирового шару (зменшений або відсутній) :
- при гіпотрофії I ступеня – зменшення на животі
- при гіпотрофії II ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках
- при гіпотрофії III ступеня - зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках
- Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла
- Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів
- Розрахунок харчування провадиться
- при гіпотрофії I ступеня – на належну вагу
- при гіпотрофії II ступеня - білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу
- при гіпотрофії III ступеня - білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага + 20 % від неї), а жиру тільки на фактичну вагу
2. Лабораторні дослідження
а) обов’язкові :
- клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ)
- клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія)
- аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина, тощо)
- аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс., за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості - > 104)
б) при необхідності :
- імунограмма (у дітей, що часто хворіють)
- біохімічні (рівень електролітів, загального білку, альбуміну, тощо)
- генетичні (згідно призначенню генетика)
- тощо
в) Інструментальні дослідження
- ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики
- фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою
III. Основні принципи лікування :
Залежать від ступеня порушення живлення та наявності ускладнення чи супутніх станів
Мета лікування
1. Виявлення та усунення причин розладів живлення
2. Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації
3. Забезпечити раціональне, адекватне харчування
4. Попередити розвиток ускладнень
- при гіпотрофії I ступеня лікування проводиться амбулаторно – раціональне харчування відповідно віку, вітаміни, ферментні препарати (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, массаж;
- при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару :
- - парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії)
- - дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків, тощо
- - застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи
- - корекція дисбіозу (пробіотики - Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін, тощо)
- - фізіотерапія (електрофорез, парафін на обл.. живота)
- - масаж загальний, № 20
5. Патогенетичне лікування ускладнень (бронхіт, пневмонія, ентероколіт, тощо) згідно з відповідним протоколом
Тривалість стаціонарного лікування у середньому - 28 – 30 днів
Диспансерний нагляд
З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини
Огляд спеціалістів –
Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1раз на місяць
Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показаннями
Квашиоркор — своеобразный вариант течения гипотрофии у детей раннего возраста в тропических странах, обусловленный питанием преимущественно растительной пищей (бананы) при дефиците животных белков.
Однако вторичные формы подобной белковой недостаточности встречаются и в нашей стране вследствие следующих причин:
• в результате уменьшения абсорбции белка при состояниях, сопровождающихся длительной диареей;
• при снижении синтеза белка при хронических заболеваниях печени;
• вследствие чрезмерных потерь белка при протеннурии (нефротический
синдром), при инфекционных болезнях и гельминтозах, при ожогах и массивных кровопотерях.
Характерными симптомами квашиоркора являются:
• нервно-психические нарушения (апатия, сонливость, заторможенность,
плаксивость, отсутствие аппетита, отставание психомоторного развития);
• отеки (сначала из-за гипопротеинемии развивается гипергидроз внутренних органов, затем отеки могут появиться на конечностях, лице, что создает ложное впечатление хорошей упитанности ребенка);
• уменьшение мышечной массы, вплоть до атрофии мышц, снижение
трофики тканей;
• отставание физического развития (в большей мере длины, чем массы
тела).
• потемнение кожи с десквамацией эпителия в зонах раздражения,
• посветление и выпадение волос, изменение ногтей.
• анорексию, признаки гиповитаминоза.