При підготовці до практичного (семінарського) заняття
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. ПИРОГОВА
“Затверджено”
на методичній нараді
__________________________
(назва кафедри)
Завідувач кафедри
__________________________
(ПІП, підпис)
“_____” _____________2014 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна | Дитячі хвороби |
Модуль № | |
Змістовний модуль № | |
Тема заняття 5 | Диференційна діагностика серцевих шумів. Вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії. Синдром недостаньості кровообігу. |
Курс | |
Факультет | Медичний №1 |
Вінниця 2014
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вроджені вади серця є однією з поширених аномалій розвитку, вони становлять 30 % від числа всіх вад. За даними ВООЗ, серед новонароджених кількість дітей з вродженими вадами серця становить близько 1%. В Україні щорічно народжується 4,5 - 6 тис. дітей з патологією серця. Надзвичайно важливими є своєчасна діагностика цієї патології і проведення відповідної хірургічної корекції. Якщо остання не проводиться, то на 1-му році життя помирає близько 55 % дітей з вродженими вадами серця, а до 5-річного віку - 85 %. Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення вроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного хірургічного лікування
Ревматизм складає питому вагу серед всіх захворювань серцево-судинної системи. Нерідко ревматизм призводить до формування набутих вад серця, до інвалідизації дітей та загибелі від різних ускладнень. Найчастіше на ревматизм хворіють діти віком від 6 до 15 років, захворюваність серед школярів становить 1,4 - 3%. Тому лікар, незалежно від спеціальності, повинен вміти своєчасно діагностувати, адекватно лікувати та проводити профілактику ревматизму у дітей.
В структурі захворювань серцево-судинної системи як серед дорослого, так і дитячого населення відмічається збільшення питомої ваги кардіоміопатії, в генезі якої вирішальне значення мають різноманітні мутації генів серцевого тропоніну-Т і тропоміозину . Поширеність кардіоміопатії серед дорослих досягає 40-60 випадків на 100 тис. населення на рік. У дитячому віці це захворювання виявляється рідше, але його поширення поступово зростає і становить 10 випадків на 100 тис. населення на рік. Незважаючи на досягнення сучасної медицини в розробці методик лікування кардіоміопатії, смертність при даному захворюванні залишається високою.
2. Конкретні цілі:
Уміти поставити попередній діагноз вродженої і придбаної вади серця, первинної та вторинної кардіоміопатії,аномалії розвитку хордально-клапанного аппарату у дітей. Синдром недостаньості кровообігу, визначити тактику лікування і прогноз даних захворювань у дітей.
Конкретні цілі: | Цілі початкового рівня: |
1. Провести обстеження хворих та виділити основний синдром при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату. 2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень 3. Поставити попередній діагноз найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату 4. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні гемодинамічні патогенетичні механізми при найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату 5.Провести диференціальну діагностику найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального . 6.Визначити лікувальну тактику при цих захворюваннях. Надати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатньості. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності. 7. Вибрати раціональну схему диспансеризації . найбільш поширених вроджених і набутих вадах серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату | 1. Збирати анамнез у хворих із запальними і незапальними ураженнями міокарду, проводити об'єктивне обстеження дитини – кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 3. Оцінити функціональний стан серцево- судинної системи - кафедра фізіології, пропедевтичної педіатрії 4. Інтерпретувати морфологічний субстрат при враженні міокарду - кафедра патологічної анатомії 5. Написати клінічну історію хвороби – кафедра факультетської терапії, педіатрії 6. Визначити основні групи фармакологічних препаратів, вживаних в кардіології – кафедра фармакології |
- Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
1. Нормальна анатомія | Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи |
2. Нормальна фізіологія | Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність; б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг. |
3. Біологія та генетика | Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини |
4. Основи догляду за дітьми | Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини |
5. Гістологія | Знання гістологічної будови серця та судин |
6. Пропедевтика | Оцінити отримані клінічні і пара клінічні результати обстеженого хворого |
Інформацію, необхідну для виконання базисних знань-умінь, можна знайти:
1. Гистология: Учебник / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юрина, Е. Ф. Котовский и др.; Под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. — 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1999. - с.410-422.
2. Лекции по факультетской педиатрии.
3. Патологическая физиология: ( Уч-к для студентов мед. вузов) / Н.Н. Зайко, Ю.В. Быць, А.В. Атаман и др.; Под ред. Н.Н. Зайко и Ю.В. Быця - 3-е изд., перераб. и дополн.—К.: «Логос», 1996. - с.394-423, 196-223.
4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. — К., 1999. - с. 358-386
5. Шлопов В.Г. Основы патологической анатомии человека. —Киев: Китис, 1999. с. 262-281, 286-287.
6. Кардіологія дитячого та підліткового віку (Вибранні питання) / під. ред. проф. С.С. Казак. – Донецьк. – 2004. – с. 47-88.
- Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Клінічні прояви найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
2. Діагностика і диференціальна найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
3. Класифікація найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
4. Етіологія найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
5. Патогенетичні гемодинамічні механізми розвитку найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
6. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей найбільш поширених вроджених і набутих вад серця, первинної та вторинної кардіоміопатії, аномаліях хорального апарату, недостатності кровообігу.
2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Поняття | Визначення |
1. Кардіоміопатії (КМП) | - це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. В основі хвороби лежить первинне генералізоване незапальне ураження серцевого м'язу, не пов'язане з гіпертонією, ураженням клапану, перикарду, коронарних артерій, вадами серця, яке призводить до проявів серцевої недостатності. |
2.I42.0 Дилятаційна кардіоміопатія | - найпоширеніша КМП, для котрої характерно збільшення лівого або правого шлуночка, порушення систолічної функції, застійна серцева недостатність, аритмії, емболії. |
3.I42.1-2 Гіпертрофічна кардіоміопатія | -симетрична чи асиметрична гіпертрофія лівого шлуночка, у більшості випадків більше вражається міжшлуночкова перегородка, ніж стінки шлуночків, з обструкцією шляхів відтоку від шлуночків або без її, як правило не супроводжується розширенням порожнини лівого шлуночка. |
4. I42.5Рестриктивна кардіоміопатія | - інфільтративне або фіброзне ураження міокарда, що характеризується ригідними, непіддатливими стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об'єму одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок. |
5. Вроджені вади серця (ВВС) | - це різноманітні аномалії розвитку серця та великих судин, що виникають у процесі ембріогенезу і є найбільш значимим проявом дисплазії сполучної тканини серця. |
6. Класифікація вроджених вад серця. | 1. зі збагаченням малого кола кровообігу - Q21.0 дефект міжшлуночкової перетинки, - Q21.1дефект міжпередсердної перетинки, - Q25.0 відкрита артеріальна протока 2. зі збіднінням малого кола кровообігу - Q22.1стеноз легеневої артерії. - Q21.3Тетрода Фалло. 3. зі збідненням великого кола кровообігу - Q25.3аортальний стеноз, - Q25.1коарктація аорти 4. без порушення гемодинаміки |
7. Набуті вади серця (НВС) | - це вади, які виникають у результаті запальних захворювань серця - хронічної ревматичної хвороби серця. |
8.Класифікація набутих вад серця. | I 05 Ревматичні хвороби мітрального клапана I 06 Ревматичні хвороби аортального клапана I 07 Ревматичні хвороби тристулкового клапана I 08 Враження декількох клапанів |
9. Аномалії розвитку хордальні-клапанного апарату серця (МАРС) | Малі аномалії розвитку серця (МАРС) - це велика гетерогенна група аномалій розвитку серцево- судинної системи, які характеризуються анатомічними і морфологічними відхиленнями від норми структур серця і судин. Зазвичай вони не супроводжуються клінічними і гемодинамічними значущими порушеннями кровообігу. |
Зміст теми:
Шуми серця.
Шуми в серці у дітей бувають функціональні ( не патологічні, нешкідливі ) , набуті і вроджені .
Функціональні шуми в перші роки життя у дітей зустрічаються дуже часто. Це пов’язано з особливою шарованою формою камер серця. У дітей старшого віку частіше пов’язане зі змінами реології крові, наявності аномалії хорального апарату, вторинних (функціональних) крадіоміопатій. Функціональні шуми вислуховуються частіше всього в горизонтальному положенні. Цей вид шумів не супроводжується порушеннями кровообігу , що впливають на стан серця або інших органів. Електрокардіограма і рентгенограма грудної клітини, ЕхоКГ відповідають нормі. Вважається , що в середньому з усіх шумів які виявляються, 40-50% складають саме функціональні шуми.
Патологічні шуми пов'язані в більшості випадків з вродженою патологією серця , в тій чи іншій мірі проявляється порушенням кровообігу. У частини новонароджених шуму взагалі може не бути , а з'являється він тільки через деякий час , коли відбудеться певна перебудова кровообігу в наслідок наростанням градієнтів тиску між правими та лівими відділами серця. Наростання шуму з плином часу вважається несприятливим явищем.
Частина придбаних шумів в дитячому віці виникають в результаті наявності придбаних вад серця в наслідок перенесеного ревматизму, септичного ендокардиту, первинних кардіоміопатій що викликає морфологічні зміни клапанів серця. Це служить причиною того , що виникає регургітація (зворотній витік) крові , або стають перешкодою для нормального потоку крові через кільця клапанів серця.