Базовий рівень підготовки. на методичній нараді
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім'я А.А. ПРОЧАНИНА
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №2 з курсом медичної генетики й неонатологии
Завідувач кафедри
Професор Волосовец А.П.
“____“ ____________200_ м.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Пропедевтика дитячих хвороб |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль № | |
| Тема заняття | Анатомо-фізіологічні особливості, методи обстеження й семіотика захворювань крові |
| Курс | III |
| Факультет | ІІ медичний факультет |
Київ 2007
1. Актуальність теми:
Кровотворення людини починається в ембріональному періоді й піддається істотним змінам в онтогенезі. У дитячому віці склад крові і її функціональних можливостей також істотно змінюються й відрізняються від таких у дорослих. Знання вікових особливостей системи крові в дітей і вміння обстежити лімфоїдну систему дасть можливість сімейному лікареві вчасно діагностувати патологічні зміни крові специфічного й неспецифічного характеру, і надати необхідну невідкладну допомогу дитині з ураженням системи крові.
2. Конкретні цілі:
2.1. ознайомитися з особливостями ембріонального кровотворення;
2.2. знати особливості кістковомозкового кровотворення у дітей;
2.3. знати особливості системи крові у дітей різних вікових груп;
2.4. вміти зібрати анамнез у дітей з ураженням системи крові;
2.5. опанувати методами клінічного обстеження органів лімфоїдної системи;
2.6. мати уявлення про біопсію лімфатичних вузлів і кістковомозкової пункції;
2.7. знати особливості клініки й лабораторних ознак синдромів ураження системи крові;
2.8. вміти діагностувати патологічні відхилення в аналізах крові у дітей із загальними захворюваннями й з ураженням системи крові;
2.9. опанувати навичками спілкування із хворою дитиною та її батьками;
2.10. опанувати техніку догляду за дітьми з ураженням системи крові.
Базовий рівень підготовки.
| № | Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Нормальна анатомія | Знання анатомічних особливостей лімфатичної системи | |
| Нормальна фізіологія | Знання фізіології кровотворення, фізіології формених елементів крові й фізіології згортання крові | |
| Біохімія | Знання процесу згортання крові | |
| Гістологія | Знання гістологічної структури тканин органів кровотворної й лімфатичної системи | |
| Топографічна анатомія | Знання топографії органів кровотворної й лімфатичної системи | |
| Патологічна фізіологія | Знання морфо-функціональних порушень органів кровотворної й лімфатичної системи |
4. Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів і характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
| № | Термін | Визначення |
| Алкалоз | Підвищення лужності крові й інших тканин організму. | |
| Анізоцитоз | Різні розміри еритроцитів (у межах 3-13мкм) | |
| Ацидоз | Надлишковий вміст кислот у крові й інших тканинах організму. | |
| В-Лімфоцити | Клітини, що містять імуногобуліни. | |
| Гематокрит | Відношення обсягу формених елементів крові до обсягу плазми. | |
| Гемоглобін | Барвник крові, що міститься в еритроцитах і відіграє роль переносника кисню до тканин організму | |
| Гіпоксія (аноксемія) | Знижений вміст кисню в крові. | |
| Кістковомозковий гемопоез | Утворення клітин крові в кістковому мозку | |
| Лейкоцитарна формула | Всі види лейкоцитів (нейтрофільні, еозинофільні, базофільні, лімфоцити, моноцити). | |
| Лейкоцитоз | Збільшення кількості лейкоцитів у крові. | |
| Лейкопенія | Зменшення кількості лейкоцитів у крові. | |
| Макрофаги | Клітини крові великого розміру. | |
| Мегакаріоцит | Клітина, що передує утворенню тромбоцитів. | |
| Мегакаріоцитопоез | Процес утворення тромбоцитів. | |
| Метаплазія мієлоїдна, лімфоїдна | Перетворення недиференційованих клітин у клітини мієлоїдного й лімфоїдного ряду. | |
| Мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити | Клітки, що передують утворенню лейкоцитів. | |
| Миелопоез (гранулопоез) | Процес утворення лейкоцитів. | |
| Мікроцит | Клітини крові зменшеного розміру. | |
| Осматична резистентність еритроцитів | Концентрація хлориду натрію, при якій починається й закінчується гемоліз еритроцитів. | |
| Період гестації | Період внутрішньоутробного розвитку плода | |
| Пойкілоцитоз | Різні форми еритроцитів | |
| Поліхроматофілія | Різна інтенсивність фарбування еритроцитів | |
| Ретикулоцити | Молоде, утримуюче ядро форми еритроцитів | |
| Система крові | Поняття, що поєднує властивості крові, органи кровотворення й руйнування клітин крові | |
| ШОЕ | Швидкість осідання еритроцитів, у нормі не перевищує 14мм у годину | |
| Стовбурна клітина | Клітина – родоначальниця всіх клітин крові. | |
| Тромбоцит | Формений елемент крові, необхідний для нормального гемостазу. | |
| Фетальний гемоглобін | Ембріональний гемоглобін, що утворюється у плода. | |
| Екстрамедулярний гемопоез | Утворення клітин крові в печінці й селезінці, що передує кістково-мозковому кровотворенню | |
| Еритробласти, мегалобласти, мегалоцити | Клітки, що передують утворенню еритроцитів. | |
| Еритропоез | Процес утворення еритроцитів |
4.2. Теоретичні питання до заняття
Контрольні питання
1. Назвіть етапи ембріонального кровотворення, їхню тривалість в онтогенезі.
2. Охарактеризуйте мезобластичний етап кровотворення.
3. Охарактеризуйте печінковий етап кровотворення.
4. Охарактеризуйте селезінковий етап кровотворення.
5. Особливості кістквомозкового кровотворення в онтогенезі й після народження дитини.
6. Як змінюються показники «червоної» крові у здорових дітей від періоду новонародженості до 18 років?
7. Як змінюються показники «білої» крові у здорових дітей від періоду новонародженості до 18 років?
8. Як змінюється кількість тромбоцитів і СОЭ у здорових дітей від періоду новонародженостіно до 18 років ?
9. Яка методика дослідження кровотворної системи у дітей?
10. Які особливості збору анамнезу життя, анамнезу захворювання й скарг хворого з підозрою на захворювання крові?
11. Які зміни, що вказують на захворювання крові, виявляються при огляді хворого?
12. Охарактеризуйте анемічний синдром у хворих із захворюванням крові.
13. Охарактеризуйте геморагічний синдром у хворих із захворюванням крові.
14. Охарактеризуйте гемолітичний синдром у хворих із захворюванням крові.
15. Охарактеризуйте проліферативний синдром у хворих із захворюванням крові.
16. Охарактеризуйте гематомний тип кровоточивості при геморагічному синдромі у хворих із захворюванням крові.
17. Охарактеризуйте мікроциркуляторний тип кровоточивості при геморагічному синдромі у хворих із захворюванням крові.
18. Охарактеризуйте мікроциркуляторно-гематомний тип кровоточивості при геморрагічному синдромі у хворих із захворюванням крові.
19. Охарактеризуйте васкулитно-пурпурний тип кровоточивості при геморагічному синдромі у хворих із захворюванням крові.
20. Охарактеризуйте ангіоматозний тип кровоточивості при геморагічному синдромі у хворих із захворюванням крові.
21. Які групи периферичних лімфатичних вузлів існують?
22. Як проводиться пальпація всіх груп периферичних лімфатичних вузлів?
23. Які зміни периферичних лімфатичних вузлів відзначаються при захворюваннях крові?
24. Яка методика обстеження органів черевної порожнини?
25. Які зміни виявляються при обстеженні органів черевної порожнини у хворих із захворюваннями крові?
26. Як виявляється біль у кістках, характерна для лейкозу?
27. Які зміни «червоної» крові відзначаються у хворих із захворюваннями крові?
28. Які зміни «білої» крові відзначаються у хворих із захворюваннями крові?
29. Як змінюється кількість тромбоцити й ШОЕ у хворих із захворюваннями крові?
30. Які специфічні гематологічні методи обстеження існують?
31. Представте схему гемостазу у дітей.
32. Основні принципи надання невідкладної допомоги при кровотечах.
33. Особливості догляду за дітьми з ураженням системи крові.