Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
У ДІТЕЙ
Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей
по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”
1. Денисова М.Ф. - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки
і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ
АМН України».
2. Ципкун А.Г. - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології
та експериментальної терапії Державної установи
«Інституту ПАГ АМН України».
3. Лапшин В.Ф. – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних
жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН
України».
4. Мороз О.Д. – д.м.н., головний науковий співробітник відділення
проблем здорової дитини Державної установи
«Інституту ПАГ АМН України».
5. Бережний В.В. – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,
головний педіатр МОЗ України
6. Белоусов Ю.В. – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої
гастроентерології Харківської медичної академії
післядипломної освіти.
7. Бабій І.Л. – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих
хвороб Одеського державного медичного університету.
8. Чернега Н.В. – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
9. Березенко В.С. – к.м.н., науковий співробітник відділення
хронічних хвороб печінки і органів травлення
Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
У ДІТЕЙ
Шифр К-80 – жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз)
І. Визначення:
Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – це захворювання гепато-біліарної системи зумовлене порушенням обміну холестерину та (або) білірубіну, яке характеризується утворенням конкрементів в жовчному міхурі та (або) в жовчних протоках.
ІІ. Критерії діагностики:
Анамнез, клінічні і параклінічні обстеження.
1. Безсимптомна форма - випадкова знахідка. Конкременти розташовані в “німій” зоні – дно жовчного міхура.
2. Жовчна коліка (пов΄язана з просуванням каменя, спазмом або обтурацією жовчних шляхів):
· Ведучий симптом – біль –
- в пілородуоденальній зоні
- в правому підребер’ї
- гострий або тупий
- ірадіація в праву лопатку , поперек
Диспептичні прояви –
- знижений апетит
- нудота
- блювота (можлива жовчю)
- нестабільні випорожнення, частіше закреп
· Астеновегетативний синдром -
- лабільність настрою
- головний біль
- неспокійний сон
- мраморність шкіри
- червоний дермографізм
· Об’єктивні дані:
- можлива іктеричність склер, шкіри
- помірна жовтяниця шкіри без свербіжа
- неокрашені випорожнення
· При пальпації –
- захистне напруження передньої брюшної стінки
- болючість в правому підребер’ї
- наявність симптомів: Ортнера-Грекова – болючість при постукуванні по реберному краю справа; Захар’їна-Геда – зони гіперестезії шкіри в правому підребер’ї; Кера – пальпаторна болючість в зоні жовчного міхура, особливо при вдосі; Мерфі – виражена болючість при пальпації жовчного міхура на глубокому вдосі
· Ускладнення:
- кальцифікація конкрементів
- холецистит – підвищення температури, біль в правому підребер’ї, блювота, яка не приносить полегшення
- реактивний гепатит – збільшення розмірів печінки, підвищені показники цитолізу, гамаглобулінемія
- стеноз загального жовчного протоку - виражена жовтяниця шкіри,блювота, виражена болючість
2. Лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові – лейкоцитоз, підвищена ШОЕ
- аналіз сечі – підвищений вміст уробіліну
- копрограма - без змін
- загальний білок – без змін
- загальний білірубін з фракціями – помірна гіпербілірубінемія
- АлАТ, АсАТ – можливе незначне підвищення
- холестерин і лужна фосфатаза – підвищені
- показники ліпідного обміну (тригліцериди, фосфоліпіди, неетерифіцировані жирні кислоти) підвищені.
· Інструментальні методи:
- УЗД – головний метод виявлення конкрементів в жовчному міхуру і протоках;
- рентгенологічні дослідження (пероральна внутрішньовенна холецистографія) - наявність рентгенконтрасних конкрементів в жовчному міхурі. Протипоказання до контрастних рентгенологічних досліджень біліарної системи: жовтяниця, важкі алергічні реакції (ідіосинкразія до йоду, ниркова недостатність);
- КТ органів черевної порожнини (більш точно виявляє щільність конкрементів);
- ЕРХПГ – при підозрі на камені жовчної протоки.
ІІІ. Основні принципи лікування (С):
Завдання терапії жовчнокам΄яної хвороби:
- попередження міграції каменів та пов΄язаних з цим ускладнень;
- зниження літогенності жовчі;
- ліквідація обмінних порушень.
Лікування латентної або малосимптомної форм жовчнокам΄яної хвороби:
- Дієтотерапія – стіл № 5 (по Певзнеру) з виключенням їжі богатої холестерином;
- Хенотерапія:
а) препарати урсодезоксихолевої кислоти (Урсофальк, Урсохол, Урсосан) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу, [добова доза розподіляється на 2 прийоми (в вечірній час слід давати 2/3 добової дози)] протягом 6 – 24 місяців);
в) препарати хенодезоксихолевої кислоти (Хенофальк) із розрахунку 15 мг/кг маси тіла на добу (у дітей старше 12 років) протягом 3-24 місяців. Препарат приймають одноразово, ввечері;
г) гепатопротектори (Сілібор, Ліолів, Хофітол, Дарсіл) при реактивному гепатиті після лікування жовчної коліки.
Протипоказання до консервативного лікування:
§ гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних протоків;
§ розмір каменів більший 2,0 см і їх рентгенопозитивність;
§ нефункціонуючий жовчний міхур;
§ виразкова хвороба;
§ хронічний панкреатит;
§ супутній цукровий діабет.
Лікування жовчної коліки:
- спазмолітики – периферійні М-холінолітики:
0,1% розчин атропіну сульфату, 0,2 % розчин платифіліну гідротартрату. Для підсилення дії М-холинолітиків додатково застосовуються міотропні препарати – 2% розчин папаверіна гідрохлоріду, 4% розчин но-шпи;
- ненаркотичні анальгетики (50% розчин аналгіну, 5% розчин трамадолу) при сильному та постійному болі;
- антибактеріальні препарати (ампіцилін, оксацилін, дондоміцин, еритроміцин та ін.) при запаленні жовчного міхура, підвищенні температури тіла, лабораторних ознаках запалення (лейкоцитоз з порушенням вліво).
Хірургічне лікування (лапароскопічна холецистектомія) тільки по екстренним показанням – не функціонуючий жовчний міхур, конкремент загального жовчного протоку, гангрена жовчного міхура.
Диспансерний нагляд гастроентеролога 4 рази на рік. Після ліквідації конкрементів 2 рази на рік.
Перелік посилань:
- Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.