Інформаційна частина методичної розробки. Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми: Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика середостіння
2. Фізіологія– функціональні особливості розповсюдження гнійно-запальних процесів у середостінні
3. Патологічна фізіологія – зміни при гінійно-запальному процесі у середостінні
4. Патологічна анатомія – особливості розповсюдження гнію у клітковині середостіння
5. Мікробіологія, вірусологія та імунологія –місце мікробного фактору у виникненні ускладнень гнійно-запальних процесів шиї та підшелепної ділянки, первинних гострих медіастинітах
6. Рентгенологія – вміння аналізувати рентгенівські знімки органів грудної клітки (гозширенння середостіння, наявність медіастінальної емфіземи)
7. Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб –методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень гострого медіастиніту (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для травми грудної клітки.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми гнійно-запальних захворювань середостіння.

2.Визначення запальних процесів середостіння.

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при гострих медіастинітах.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) з гострим медіастинітом.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при медіастиніті.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Аналіз оглідових рентгенограм грудної клітини, межистіння.

2. Виконання позадигрудинної блокади.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Дайте визначення медіастеніту?

2. Які виділяють зони середостіння?

3. Що знаходиться в середостінні відповідно до його ділянок?

4. Який механізм розвитку медіастиніту?

5. Від чого залежать клінічні прояви медіастиніту?

6. Які скарги хворих спостерігаються при медіастиніті?

7. Які анамнестичні відомості мають значення при медіастиніті?

8. Які клінічні ознаки медіастиніту можна виявити при огляді хворого?

9. Які клінічні ознаки медіастиніту можна виявити при пальпації і перкусії?

10. Які клінічні симптоми виникають при стисканні органів, судин і нервів середостіння, при медіастиніті?

11. Які додаткові методи дослідження використовують для діагностики медіастиніту?

12. Які ускладнення можуть виникати при медіастиніті?

13. З якими захворюваннями необхідно диференціювати медіастиніт?

14. Який обсяг хірургічного лікування медіастиніту?

15. Який обсяг медикаментозної терапії при медіастиніті?

16. Які фактори впливають на рішення питань експертизи працездатності і реабілітації хворих медіастинітом?

Література

Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

1. Матеріал лекції.

Допоміжна:

1. Гостищев В.К. Инфекции в торакальой хирургии (Руководство для врачей). М.-Медицина, 2004.- 280 с.

Методичну розробку склав

доцент кафедри хірургії № 2

Корпусенко І.В.

Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.

Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.

Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.

Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.

Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.

Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.

Затверджено на методичній нараді

кафедри хірургії № 2 протокол №___ від “__”______ 200___р.

Зав. кафедрою, доцент Кутовий О.Б.