Загальний підхід до побудови медичного страхування

Галузь страхування—медичне страхування—на території України регулюється рядом нормативно-правових актів.

Конституція України

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціальних, економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комуна­льних закладах охорони чдоров'я медична допомога надається безоплатно: існуюча мережа таких закладів не може бути скоро­чена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Кримінальний Кодекс України

Стаття 148. Порушення права на безоплатну медичну допо­могу.

Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, незаконне скорочення мереж державних і комунальних закладів охорони здоров'я карається штрафом до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років.

Основи законодавства України про охорону здоров'я

Стаття 4. Основними принципами охорони здоров'я в Україні є:

...багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоначальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демононополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції.»

Децентралізація державного управління, розвиток самовряду­вання закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Стаття18. Фінансування охорони здоров'я.

Усі заклади охорони здоров'я мають право використовувати... для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги в галузі охорони здоров'я.

Держава забезпечує створення і функціонування системи ме­дичного страхування населення. Страхування громадян здійсню­ється за рахунок Державного бюджету України, коштів підпри­ємств, установ і організацій та власних внесків громадян.

Основи законодавства України про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування

Стаття 6.... страховиками є цільові страхові фонди... медич­ного страхування

Роздія IV, стаття 21....страхові внески на загальнообов'я­зкове державне соціальне страхування залежать від його виду, встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на ка­лендарний ріку відсотках.

Для роботодавців до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам. Для фізичних осіб до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Розділ VІ, стаття 25. Медичне страхування. Обсяг послуг, що надаються за рахунок коштів обов'язкового медичного стра­хування, визначається базовою та територіальними програмами обов'язкового медичного страхування, які затверджуються в по­рядку, встановленому законодавством.

Стаття 26. Характеристика страхових випадків та умови на­дання соціальних послуг і матеріального забезпечення особам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

До страхових випадків, з настанням яких надасться матеріаль­не забезпечення та соціальні послуги, належать:....хвороба.

Стаття 27. Підстави припинення виплат і надання соціаль­них послуг за загальнообов'язковим державним медичним стра­хуванням:

якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку на­стає кримінальна відповідальність;

якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи;

внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'я­зків щодо загальнообов'язкового державного соціального стра­хування.

Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року:

визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які нада­ються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медич­них закладах освіти» від 17 вересня 1996 року № 1138.

Рішення Конституційного Суду Україні від 29 травня 2002 року:

положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надасться безоплатно» треба розуміти так, що в держа­вних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допо­мога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надан­ня такої допомоги.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установа­ми і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спор­ту та фізичного виховання для потреб їх фінансування»

Цей Порядок визначає вимоги до отримання, використання та обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв безпосеред­ньо бюджетними установами і закладами освіти, охорони здо­ров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Кошти благодійних внесків не можуть спрямовуватися на ви­плату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, охо­рони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Порівняльний аналіз законодавства показав, що в тому чи ін­шому законі існують вза( мовиключні положення, які однаково стосуються як питань оплати за лікування, так і нрав на медичну

допомогу. Крім нього, лікувальна установа фактично не має пра­ва одержувати оплату за лікування ні від фізичних осіб, ні від юридичних, у тому числі страхових компаній.

Останнє Рішення Конституційного Суду відносно тлумачення 49 статті Конституції, на жаль, не тільки не розв'язало питання про медичну допомогу, а ще більш затягло цей гордіїв вузол, ві­діславши рішення цього питання до законодавчої влади, тобто до Верховної Ради України.

В Україні страхова галузь розвивається високими темпами порівняно зі світовими темпами розвитку. Кількість страхових компаній у 2008 році склає понад 400.

Розвиток медичного страхування в Україні пов'язаний зі ство­ренням відповідної інфраструктури. Враховуючи цс, 4 грудня 1998 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення мережі закладів з організації надання медичної допо­моги «Асистанс-Україна»». Створення її може сприяти збіль­шенню кількості страхових компаній, які пропонують послуги з медичного страхування. «Асистанс-Україна» повинна не тільки взяти на себе функцію щодо укладення договорів з медичними установами, а й координувати роботу з обслуговування страхува­льників.

13 січня 1999 року Кабінетом Міністрів України була прийня­та постанова «Про вдосконалення порядку надання медичної до­помоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на те­риторії України». Ця постанова спрямована на забезпечення страхового захисту іноземних громадян та осіб без громадянства, які потребують екстреної медичної допомоги. Такі громадяни можуть під час оформлення в'їзних віз або при перетині держав­ного кордону укласти відповідний договір страхування з держав­ною акціонерною страховою компанією України з надання екст­реної медичної допомоги іноземним громадянам — «Укрінмед-страх», яка перетворена в страхову компанію «ПроЮО-страхування».

Комітет з питань медичного страхування при Лізі страхових організацій України разом з Українським медичним страховим бюро пропонує свій варіант законопроекту з обов'язкового меди­чного страхування. У відповідності з рішенням Конституційного суду № 10-РП/2002 від 29.05.02 р., були визначені такі поняття, як «медична допомога»і «медична послуга».Таким чином, іде створення механізму сплати за медичне обслуговування. У цій ситуації необхідно виконувати ст. 7 'Закону України «Про стра­хування».

Питання для самоконтролю

1. Які передумови виникнення та необхідність впровадження ме­дичного страхування в Україні?

2. Охарактеризуйте розвиток медичного страхування в Україні в 1991-2001р.

3. В чому полягає сутність медичного страхування?

4. Які основні завдання медичного страхування?

5. Дайте характеристику суб'єктів медичного страхування.