Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю.

1.Надайте характеристику вегетативної нервової системи?

2.Чим відрізняється автономна нервова система від соматичної?

3.Назвіть складові центрального відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.Назвіть складові периферичного відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У хворого до пухлинного процесу за­лучено верхній шийний вузол симпа­тичного стовбура справа. Який з пере­рахованих симптомів спостерігатиме­ться?

A. Розлад акомодації зліва.

B. Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука.

C. Стійке розширення зіниці справа.

D. *Стійке звуження правої зіниці.

Е. Порушення сльозовиділення спра­ва.

2. У хворого на туберкульоз легенів збі­льшилися трахеобронхіальні лімфа­тичні вузли, що розташовані між ду­гою аорти і біфуркацією трахеї, що призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть стискатися за такої патології?

A. Глибоке серцеве сплетення

B. Блукаючий нерв

C. Поверхневе серцеве сплетення

D. Симпатичні нерви

E. Внутрішньоорганні серцеві сплетен­ня

3. При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10 хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу, підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервовоїси-стеми обумовлені ці симптоми?

A. Симпатичної.

B. Парасимпатичної.

C. Блукаючого ядра.

D. Ядра Якубовича.

E. Дорсального ядра X пари.

4.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ді­лянці шиї. При цьому розчин новокаї­ну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нер­вові утворення при цьому блокують­ся?

A. Нерви плечового сплетення.

B. Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C. Під'язиковий і діафрагмальний нер­ви.

D. Передні гілки грудних спинномоз­кових нервів.

E. *Блукаючий нерв і шийний відділ си­мпатичного стовбура.

5. При введенні під шкіру 1 міліграма ат­ропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Робота яких структур ВНС дає таку симптоматику?

A. *Симпатичних закінчень.

B. Парасимпатичних центрів у голов­ному мозку.

C. Симпатичних центрів у спинному мозку.

D. Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

Тема 10. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів структурам парасимпатичної частини вегетативної нервової системи, її значенню у життєдіяльності організму.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина — Pars parasympathica.

Функція: викликає сповільнення і послаблення роботи серця, розширення судин, звуження зіниці, слиновиділен­ня, посилення перистальтики органів травного тракту, роз­слаблення стискачів, випорожнення органів порожнини таза. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

- центральний відділ; - периферичний відділ.

Парасимпатичні центри:

Надсегментарні:

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин;

Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та пара­симпатичної частин.

Сегментарні — парасимпатичні ядра, розміщені в стовбурі головного мозку і в крижових сегментах спин­ного мозку:

- ядро Якубовича — додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) — центр звуження зіниці, розміщене в по­кришці ніжок середнього мозку;

- ядро Перлія — непарне ядро (nucleus ітраr) — центр акомодації — розміщене в покришці ніжок середнього мозку, відноситься до ядер окорухового нерва;

- верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) — ядро проміжного нерва, розміщене в покришці моста;

- нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoriiis inferior) — ядро язикогорлового нерва, розмі­щене в довгастому мозку;

- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi), розміщене в довгастому мозку;

Крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales) — розміщені в II—IV крижових сегментах спинного мозку.

Периферичний відділ парасимпатичної частини ве­гетативної нервової системи представлений: .

-вузлами; передвузловими (прегангліонарними) волокнами; післявузловими (постгангліонарними) волокнами.

Парасимпатичні вузли розміщені поблизу органів (парамуральні вузли) або в стінці органів (інтрамуральні вузли). Розрізняють:

-війковий вузол (ganglion ciliare) — розміщений між зоровим нервом і латеральним прямим м'язом ока;

-крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крилопіднебінній ямці;

-піднижньощелепний вузол (ganglion submandi­bular) розміщений в одноіменному трикутнику;

-вушний вузол (ganglion oticum) — знаходиться біля зовнішнього вуха;

Парамуральні та інтрамуральні вузли порожнини шиї, грудної, черевної порожнин, порожнини таза.

Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують парасимпатичні центри з вузлами, представ­леніаксонами вісцеродейтеронейронів парасимпатичних ядер, утворюють парасимпатичні нерви.

Парасимпатичні волокна окорухового нерва — аксони ядер Якубовича і Перлія — закінчуються у війковому вузлі;

Великий кам'янистий нерв (nervus petrosus ma­jor) — утворений аксонами верхнього слиновиділь­ного ядра, виходить з черепа через рваний отвір, проходить через крилоподібний канал у крилопід- небінну ямку, де закінчується у крилопіднебінному вузлі;

Барабанна струна (chorda tympani) — утворена аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через кам'янистобарабанну щілину, за­кінчується у піднижньощелепному вузлі;

Малий кам'янистий нерв (nervus petrosus mi­nor) — утворений аксонами нижнього слиновиділь­ного ядра, закінчується у вушному вузлі;

Парасимпатичні волокна гілок блукаючого нер­ва — аксони заднього ядра блукаючого нерва — закінчуються в пара- та інтрамуральних вузлах порожнини шиї, грудної та черевної порожнини.

В порожнині шиї парасимпатичні волокна йдуть у складі горлових гілок (rami pharyngei), верхнього й нижнього гортанних нервів (nervus laryngeus supe­rior et nervus laryngeus inferior), шийних серцевих гілок (rami cardiaci cervicales); в грудній порожнині парасимпатичні волокна утворюють трахейні гілки (rami tracheales), стравохідні гілки (rami esophageales), бронхіальні гілки (rami bronchidles), легеневі гілки або сплетення (rami pulmonales), грудні сер­цеві гілки (rami cardiaci thoracici); в черевній по­рожнині — шлункові гілки (rami gastrici), печінкові гілки (rami hepatici), ниркові гілки (rami renales], черевні гілки (rami сеііасі).

Тазові нутряні нерви (nervi splanchnici pelvini) — утворені аксонами парасимпатичних ядер крижо­вих сегментів спинного мозку, закінчуються в пара­та інтрамуральних вузлах порожнини таза.

Післявузлові (постгангліонарні) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів парасимпа­тичних вузлів. Післявузлові волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; кри- лопіднебінного вузла — слізну залозу, залози носової порожнини, піднебіння; піднижньощелепного вузла — піднижньощелепну та під'язикову слинні залози, дрібні залози ротової порожнини; вушного вузла — привушну слинну залозу; пара- та інтрамуральних вузлів порож­нин — нутрощі порожнин.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.