В (Вrеаthing) – відновлення дихання.
Розпочати проведення штучної вентиляції легень.
Техніка виконання прийому Геймліха:
- якщопостраждалий знаходиться у вертикальному положенні, станьте позаду від постраждалого і обхопіть його своїми руками на рівні верхньої частини живота. Підтримуючи за тулуб, нахиліть постраждалого вперед. Складіть одну свою кисть в кулак і помістіть його великим пальцем у напрямку до тулуба в епігастральній ділянці. Другою своєю кистю зафіксуйте кулак зверху. Інтенсивно різко стискайте живіт і нижні ребра постраждалого (до 5 серій) у напрямку знизу – вгору до діафрагми, для того щоб створити потужний зворотній рух повітря з легень (внаслідок раптового підвищення внутрішньочеревного тиску), яке і виштовхує стороннє тіло з гортані. Слід пам'ятати про те, що негайно після того, як стороннє тіло покине гортань постраждалого, рефлекторно послідує глибокий вдих, при якому стороннє тіло, якщо воно залишилося в роті, може знову потрапити в гортань, тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено з рота.
- якщо постраждалий знаходиться в горизонтальному положенні, то для вилучення стороннього тіла з дихальних шляхів потерпілого слід вкласти на спину, сісти на його стегна «верхи» і двома кулаками здійснювати різкі натискання (поштовхи) на верхню частину живота у напрямку до легень, що забезпечує вже описаний механізм.
Оцінка стану пацієнта за алгоритмом АВСD
А - прохідність дихальних шляхів (Airway)
1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових дихальних м’язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, м’якого піднебіння).
2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски; подача кисню достатня (>10л/хв).
В - дихання (Breathing)
Під час оцінки дихання важливо лікувати стани, які є загрозою для життя - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.
1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м’язів або черевний тип дихання.
2. Визначте ЧД - в нормі це 12-20 вдихів за 1хв.
3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.
4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.
6. Визначте положення трахеї - її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину у плевральній порожнині.
С - кровообіг (Circulation)
1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах: синя, рожева, бліда або мармурова.
2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
3. Оцініть капілярне наповнення - в нормі ≤ 2сек. Збільшене капілярне наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.
4. Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.
5. Знайдіть периферійний Ps та Ps на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.
6. Виміряйте АТ, вислухайте тони серця.
7. Зверніть увагу на симптоми зниження викиду серця, такі як порушення свідомості.D - порушення стану свідомості (Disability)
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків:
1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).
2. Оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою ком Глазго .
3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію
Інспіраторний метод ШВЛ Шюллера
Постраждалого кладуть обличчям вверх, під спину підкладають валик з одягу. Рятувальник стає на коліна обличчям до постраждалого, ніби сідаючи «верхи» на його стегна і кладе свої долоні на грудну клітку, розмістивши свої чотири пальці вздовж нижнього краю останніх ребер, а великі пальці відводить до середини грудної клітки. Опускаючись вагою тіла на свої долоні, рятувальник тисне на грудну клітку постраждалого - здійснюється видих, потім відхиляється назад, послаблюючи тиск на грудну клітку - здійснюється вдих. Такі рухи повторюють 14-16 разів на хвилину .
Самодопомога при обструкції дихальних шляхів (аутоГеймліх):
Розмістити кулак в епігастральній ділянці, долонею іншої руки накрити кулак і різко та сильно здійснити поштовх руками знизу вгору і ззовні досередини. Якщо таким чином невдалося виштовхнутистороннє тіло з дихальних шляхів, слід вдатися до більш ефективного варіанту autoHeimlich: «навалитись» ділянкою епігастрії на горизонтальний предмет, що міцно стоїть (спинку стільця, кут стола, перила) і за рахунок ваги власного тіла здійснити різкі поштовхи знизу вгору і ззовні досередини.
Алгоритм при обструкції дихальних шляхів.
Ознаки: зляканий вигляд, відсутність голосу, постраждалий жестами може показувати те, що він вдавився. Пам’ятайте: важливо не сплутати цей невідкладний стан із втратою свідомості, інфарктом міокарду, судомами чи іншими станами, які можуть призвести до раптового порушення дихання, ціанозу або втрати свідомості.
Ознаки часткової непрохідності дихальних шляхів: на Ваше запитання «Ви вдавилися?» постраждалий відповідає, серед інших ознак – може говорити, кашляти, дихати.
Обструкція дихальних шляхів середнього ступеня тяжкості.
Кашель викликає стійке підвищення тиску в дихальних шляхах, що може виштовхнути стороннє тіло. Заохочуйте постраждалого продовжувати кашляти. У випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими – огляньте постраждалого, при необхідності викличте швидку медичну допомогу.
Агресивні дії – удари по спині, абдомінальні поштовхи і компресії грудної клітки – можуть призвести до потенційно серйозних ускладнень і погіршити обструкцію дихальних шляхів. Ці методи прийнятні для потерпілих з ознаками тяжкої обструкції дихальних шляхів. Потерпілі з обструкцією дихальних шляхів середнього ступеня тяжкості повинні залишатися під безперервним спостереженням до поліпшення їх стану, оскільки згодом може розвитися тяжка обструкція дихальних шляхів.
Тяжка обструкція дихальних шляхів стороннім тілом
Якщо у постраждалого з’явилися ознаки тяжкої обструкції перейдіть до надання відповідної невідкладної допомоги.
Ознаки повної непрохідності дихальних шляхів: на Ваше запитання «Ви вдавилися?» постраждалий не може відповісти, тільки киває головою, не може дихати, хрипить, безмовні спроби кашляти, може втратити свідомість. У випадку настання повної обструкції дихальних шляхів (при нездатності пацієнта говорити, неефективності кашлю, наявності наростаючого утруднення подиху, ціанозу) рекомендується наступний обсяг допомоги, залежно від наявності або відсутності в пацієнта свідомості:
а) постраждалий у свідомості – 5 поштовхів долонею в міжлопаточій області або 5 абдомінальних компресій – прийом Геймліха. Станьте збоку і трохи позаду постраждалого; підтримуйте грудну клітку однією рукою і нахиліть постраждалого вперед, щоб при зміщенні стороннього тіла воно вийшло через рот, а не опустилося глибше у дихальні шляхи нанесіть п’ять різких ударів між лопатками долонею Вашої іншої руки Удар наноситься долонею з відведеними трошки назад пальцями. Пам’ятайте: заборонено наносити удар ліктьовою частиною кулака (є ризик пошкодження хребців).
Техніка виконання прийому Геймліха: рятувальник стає за потерпілим, стискає одну свою руку в кулак й прикладає (тією стороною, де перебуває великий палець) його до живота по середині між пупком та грудиною постраждалого Міцно обхопивши кулак кистю іншої руки, вдавлює кулак у живіт швидким натисненням по напрямку догори, у напряму діафрагми. При необхідності повторіть дії описані в пункті 2 та 3 декілька разів. Прийом Геймліха не проводять у вагітних і гладких осіб, заміняючи його компресією грудної клітки. Прийом Геймліха також не проводиться дітям до року.
б) постраждалий без свідомості:
1. Відкрити рот і спробувати пальцями видалити сторонній предмет. Слід уникати виконання методу пальцьового видалення «всліпу», а стороннє тіло з дихальних шляхів видаляти вручну тільки тоді, коли воно частково або повністю візуалізується.
2. Діагностувати відсутність спонтанного подиху (дивитися, вислухувати, відчувати).
3. Виконати потрійний прийом Сафара і зробити 2 штучні вдихи. При неефективності – повторно провести потрійний прийом Сафара і повторити спробу. При неефективності – повторно оглянути ротову порожнину і знову повторити спробу.
4. У випадку, коли спроби провести штучну вентиляцію легень (ШВЛ) безрезультатні, варто негайно почати компресію грудної клітки для усунення обструкції дихальних шляхів (тому що вона створює вищий тиск у дихальних шляхах, що сприяє видаленню сторонньої речовини. Мета компресій грудної клітки – передусім спробувати вилучити стороннє тіло з дихальних шляхів у потерпілого без свідомості і тільки в другу чергу - покращити кровообіг. Отже, компресії грудної клітки слід виконувати навіть тоді, коли фахівці все ще визначають пульс.
5. Після 15 компресій, відкрити рот і видалити сторонній предмет, зробити 2 штучні вдихи.
6. Оцінити ефективність:
1. Якщо є ефект - визначити наявність ознак спонтанного кровообігу й при необхідності продовжити компресію грудної клітки й/або штучне дихання.
2. Якщо немає ефекту - повторити цикл – пункти 5-6.
Після успішного усунення обструкції дихальних шляхів певна частина чужорідного тіла може залишатися у верхніх або нижніх дихальних шляхах і викликати пізні ускладнення. Постраждалі з постійним кашлем, утрудненим ковтанням або відчуттям стороннього тіла в горлі повинні бути направлені для проходження медичного огляду. Абдомінальні поштовхи та компресії грудної клітки потенційно можуть призвести до внутрішніх ушкоджень, тому всіх постраждалих, яким успішно було надано допомогу із застосуванням цих заходів також необхідно обстежити.
| Наявність свідомості у пацієнта |
| Транспортування під контролем життєво важливих функцій в найближчий стаціонар (ВРІТ, минаючи приймальне відділення) |
| ШВЛ 100% киснем 10 - 15 л/кг під контролем SpO2 |
| Транспортування у профільний стаціонар |
| Оксигенотерапія 10 – 15 л/кг |
| Див. відповідні алгоритми лікування аритмій |
| При порушенні серцевого ритму |
| Обструкцію не усунуто, пацієнт втрачає свідомість |
| Повторно провести прийом Геймліха |
| Крікотіреотомія |
| Встановлення повітряпровідної трубки (інтубаційної трубки, ларингеальної маски, стравохідно- трахеального обтуратора) |
| Обструкцію не усунуто |
| Обструкцію усунуто |
| Обструкцію не усунуто |
| Обструкцію усунуто, пацієнт без свідомості |
| Спроба ШВЛ мішком Амбу. Візуалізація стороннього тіла. Видалення стороннього тіла затискачем. ШВЛ О2 під підвищеним тиском. |
| Спонукати пацієнта кашляти. Виконати прийом Геймліха. |
| Без свідомості |
| В свідомості |
Встановіть назофарингеальний (носоглотковий) повітровід.
Носоглотковий повітропровід (назофарингеальна трубка) (див. малюнок 8-4) забезпечує доступ повітря в дихальні шляхи, не даючи язику запасти в горло і перекрити доступ повітря.
Малюнок 8-4. Приклади носоглоткових повітропроводів.
УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо мала місце травма голови, і у пораненого пошкоджено піднебіння, або відкриті тканини мозку.
УВАГА: Не використайте носоглотковий повітропровід, якщо з носа або вух тече прозора рідина. Це може бути спинномозкова рідина (СМР). Вона може вказувати на перелом черепа.
а. Перш ніж вставляти повітропровід, переконаєтеся, що поранений лежить на спині лицем вгору.
b. Змастіть повітропровід стерильним гелем або водою (малюнок 8-5).
Малюнок 8-5. Змазування носоглоткового повітропроводу стерильним гелем.
c. Вставте повітропровід.
(1) Розкрийте носовий отвір пораненого, для цього натисніть на кінчик носу пораненого (малюнок 8-6). Зазвичай для першої спроби використовують праву ніздрю.
Малюнок 8-6. Відкриття носового отвору пораненого.
(2) Вставте кінчик повітропроводу в ніздрю.
(3) Розташуйте повітропровід так, щоб скіс (загострений кінець) був спрямований у бік мембрани (перегородки у носі, що розділяє ніздрі).
(4) Вставте повітропровід у ніздрю і просуньте так, щоб загнута кромка прилягала до ніздрі (малюнок 8-7).
Малюнок 8-7. Повітропровід вставлений, і кромка прилягає до ніздрі.
УВАГА: Ніколи не проштовхуйте повітропровід з силою у ніс пораненого. Якщо ви відчуваєте опір, витягніть повітропровід і спробуйте вставити його в іншу ніздрю. Якщо не вдається ввести повітропровід у жодну ніздрю, укладіть пораненого в положення на бік і йдіть по медичну допомогу.
(5) Зафіксуйте повітропровід за допомогою шматочка липкої стрічки.
d. Укладіть пораненого в положення на бік і вирушайте по медичну допомогу.