Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю.

1. З яких відділів складається парасимпатична частина вегетативної нервової системи?

2. Що відноситься до головного відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи?

3. Що відноситься до крижового відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи?

4. Топографія та гілки війкового вузла.

5. Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.

6. Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.

7. Топографія та гілки привушного вузла.

8. Як іннервуються великі та малі слинні залози?

9. Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?

10. Які органи отримують парасимпатичні гілки з блукаючого нерва?

11. Що являє собою крижовий відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Б. Ситуаційні задачі.

1.У пацієнта спостерігається розширен­ня очної щілини справа, анізокорія (зі­ниці неоднакової ширини - правий ширше). Ураження якої частини веге­тативної нервової системи може дати таку симптоматику?

A. Ядра Перля.

B. Дорсального ядра X пари.

C. Шийних сегментів спинного мозку.

D. Шийних симпатичних вузлів.

Е. *Ядра Якубовича.

2. У хворого посилена секреція привуш­ної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це пов'язати?

A. Nucleus solitarius.

B. Nucleus salivatorius superior.

C.*Nucleus salivatorius inferior.

D. Nucleus ambiguus.

E. Nucleus dorsalis n. vagi.

3. При введенні під шкіру 1 міліграма ат­ропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, присклрення пульсу. Блокада яких вегетативних структур дає таку симптоматику?

A. Симпатичних закінчень.

B. Парасимпатичних центрів у голов­ному мозку.

C. Симпатичних центрів у спинному мозку.

D. *Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

4. При поступово підсилюваному тиску на очні яблука (очно-серцевий реф­лекс) протягом 20-30 сек у досліджува­ного спостерігається уповільнення пу­льсу на 10-12 уд/хв. Подразненням яко­го нерва обумовлена така реакція?

A. Зорового.

B. *Блукаючого, його вегетативної час­тини.

C. Трійчастого.

D. Окорухового.

E. Симпатичних сплетень а. carotis interna.

5. Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативно­го вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?

A. Ganglion submandibulare.

B *Ganglion pterigopalatinum.

C. Ganglion ciliare.

D. Ganglion oticum.

E. Ganglion sublinguale.

6. При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ді­лянці шиї. При цьому розчин новокаї­ну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нер­вові утворення при цьому блокують­ся?

A. Нерви плечового сплетення.

B. Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C. Під'язиковий і діафрагмальний нер­ви.

D. Передні гілки грудних спинномоз­кових нервів.

E. *Блукаючий нерв і шийний відділ си­мпатичного стовбура.

7. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено по­рушення процесу акомодації кришта­лика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого зді­йснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?

A.*G. ciliare.

B. G. pterygopalatinum.

C. G. oticum.

D. G. submandibulare.

Е G. sublinguale.

Теми 11, 12. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.

Кількість годин – 4

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії та функції вегетативних вузлів голови, вивчити вегетативну іннервацію внутрішніх органів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи, на відміну від симпатичної частини іннервує не всі органи та тканини. Наприклад,

парасимпатична частина не іннервує більшу частину кровоносних судин,

наднирники, сечоводи, м’язи волосяних мішечків та інші.

Основна функція парасимпатичної системи зводиться до уповільнення

скорочень серця, розширення, деяких кровоносних судин, підвищення секреції залоз, посилення перистальтики кишок, звуження зіниць та інше.

Парасимпатична нервова система складається з головного (краніального) та крижового (сакрального) відділів.

У краніальному відділі центри парасимпатичної іннервації закладені в середньому мозку (мезенцефалічна частина, представлена вегетативним ядром ІІІ пари черепних нервів), та в ромбоподібному мозку (бульварна

частина, представлена вегетативними ядрами VII, IX, X пар черепних нервів.

Периферична частина в краніальному відділі представлена передвузловими волокнами, які проходять у складі VII, IX, X пар черепних нервів, інтрамуральними вузлами (війковим, крилопіднебінним,

вушним, піднижньощелепним).

Війковий вузол знаходиться між зоровим нервом та зовнішнім прямим

м’язом ока. Його передвузлові волокна починаються від додаткового ядра (у

середньому мозку) та йдуть у складі окорухового нерва. Ці волокна кінчаються в клітинах війкового вузла, післявузлові волокна у складі коротких війкових нервів йдуть до непосмугованих м’язових волокон райдужної оболонки та війкового тіла.

Крило-піднебінний вузол розташований в однойменній ямці.

Передвузлові волокна йдуть до нього з верхнього слиновидільного ядра

проміжного нерва. Післявузлові волокна йдуть до сльозової залози, залоз порожнини носа та піднебіння

Вушний вузол розташований на нижній поверхні великого крила

клиноподібної кістки. Передвузлові волокна йдуть до нього з нижнього

слиновидільного ядра язико - глоткового нерва. Післявузлові волокна у складі вушно-вискового нерва йдуть до привушної залози.

Піднижньощелепний вузол розташований над піднижньощелепною

залозою поблизу ствола під’язикового нерва. Передвузлові волокна йдуть з верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва через барабанну струну.

Післявузлові волокна йдуть до під’язикової, підщелепної і до багатьох дрібних слинних залоз.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.