Особенности минерального обмена у детей. Роль фосфора, кальция, калия, хлора в организме. Суточная потребность детей различного возраста в микроэлементах и витамине Д

Обмен железа у детей в анте- и постнатальном периоде. Депо железа у детей первых месяцев жизни. Содержание железа в грудном молоке
Железо – один из основных по значению элементов в организме. Его сдержание в среднем = 4-5 г. Сдержится по убыванию: печень, мышци, костный мозг, селезенка, легкие, почки, сердце. Выляляют: гемовое (связаное с белком) и не гемовое железо. Основной фонд – эритрон (2/3), второй запасной фонд – внутр органы, РЭС (1/3); третий (транспортный) и четвертый (тканевой) – около 1 %. Во втором фонде железо содержится в двух формах: феритин (отражает запасы железа в организме – особенно плазменный) и гемосидерин (производное ферритина, не растворим в воде, железо из него труднее освобождается). При повышеных потребностях в основном используется железо ферритина. Клеточний и тканевой фонд – железо миоглобина (дыхательный белок мускулатуры), ферментов и неферментное железо клетки. Железо входит цитохромоксидаз, сукценатдегидрогеназ и др ферментов ответственных за окислительно-востановительные процесы и тканевое дыхание.

Понятие про дозированное и свободное кормление. Показиния к назначению
Строки відйому від грудей: с 9 міс – до 1 року. Строки введення прикорму: 1 міс – соки 1-2р на день V=n*10 (n - місяці); кінець року – 70-80 мл, 3 года – 100 мл; 1,5-2 міс - терте яблуко; 3,5 міс – яєчний жовток (в 6 міс до ?, в 9 міс - цілий). Прикорм вводять методом тренування, їжа однорідна, перший прикорм о 10 годині, другий – після першого через 2 міс о 18 годині (коли дитина звикне до першого) – молочний або овочевий; третий – мясной (фарш, фрикадельки, катлети).
Методи розрахунку добової кількості їжі:
1. Енергетичний: 1 квартал – 120ккал/добу; 2 кв – 115; 3 кв – 110; 4 кв – 105.
2. Об’ємний: 2-6 тиж – 1/5 маси тіла; 6 тиж-4міс – 1/6; 4-6 міс – 1/7; після 6 міс – не більше 1 л.
3. До 10-ї доби за ф-лою Зайцевої: 2%маси тіла*n (дні життя). З 10 доби – 1/5 маси.

Природное кормление
ПВ – вид при якому дитина в першому півріччі отримуе тільки жіноче молоко і докорм, кіл-ть якого менша 1/5 необхідної. Кров’яче молоко в 2 рази багатше на білки, білок коров момока створоджується в шлунку великими пластівцями, вміст казеїну в 4 рази більший недостатній вміст казеину, цистіну, бідне на протеолітичні ферменти. Антигенні виражені, низька анаболігна активність, немае видової специфічності, бактеріцидні властивості білка недостатні за рахунок імуноглобуліну А, лізоциму, лактоферину, живих Т і В лімфоцитів. Жири в коров’ячому молоці однакові – 3,5 %. Жир коров’ячого малодисперсний, бідний вітаміном А (2,5 рази нижче), віт Е (в 7-10 раз нажче), ПНЖК – в 5 ражів нжче, фосфатидами. В жіночому молоці велика кіл-ть беталактози. Коеф засвоєння жін молока 95%, коров’ячого – 60%. Вуглеводи: у коров’ячому менше (45г/л), представлені альфалактозою. Коров’яче молоко бідне олігоаміносахаридами, вуглеводи не забезпечують біфідогенну активність молочного сахару (пригнічується ріст біфідофлори). В жіночому молоці великий вміст віт Е, що запобігае порушенню обміну білків, жирів, руйнув ретинолу; великий вміст віт гр В, С, Д. В котов’я чому молоці тіаміну більше в 2 р, рибофлавіну в 3р, пантотенової к-ти в 3-4р, біотину в 5-6р, віт В12 – в 10-11р. При термообробці рівень віт зниж. Вміст мінералів: у жін меший (2,1г/л), у коров – 7,2г/л, але біодоступність у жіночому молоці вища. Жін мол – залізо міст у зв’язаному стані з білками, добре засвоюється. Коров’яче – заліза стільки ж, але погано засвоюється. В жін молоці більше міді в 5 р, Са і фосфор більше в коров, але погано засвоюється. Співвідношення Са і фосфору у жін 2/1. Оптимальне співвідношення Б/Ж/В 1/3/6.

Смешанное кормление
ЗВ – вид при якому дитина перші 5-6 міс разом з жіночим молоком отримує докорм, об’є м якого більше 1/5 добової кількості їжі. Показання до цьго виду – гіпогалактія. Два методи: догодовування, чергування. Догодовування до 3-х міс – штучна суміш в тій кількості, що бракує після кожного годування груддю, чергування – після 3-х міс чергують годування грудью з самост годув молочн сумішю. Добавки: сок – 3-4 тиж, терте яблуко 2-2,5 міс, жовток з 3 міс (1/2 ж з 4-х міс), прикорми: 1- 4-5 міс, 2 – 5,5 міс, 3 – 7 міс. Докорм вводять методом тренування. Добовий об’єм їжі об’ємним методом:

Искусственное кормление
ШВ – зовсім не отриміє жіночого молока, або кіл-ть менша 1/5 необхідного добового раціону. При значають при агалактії, тяжких захворюваннях (акт туберкульоз, діабет, декомпенс вади серця. Психічні хвороби, єпілепсія, при несприйнятливості до материнського молока). Добавки: сок – з 3-4 тиж, ябл пюре – 2-2,5 міс, жовток з 3-х міс. Прикорми: 1 - 4міс (овочевий), 2 – 5міс (молочний), 3 – 7міс (м’ясний). Режим такий як при природному (5раз з 4-х міс). Техніка проведення: їжу підігрівати до 40-42*С, для годування Т- 35-40*С, годувати на колінах, галова дитини на передпліччі особі , що годує, годувати тільки у визначені години, не збільшувати і не зменшувати кількість. Не можна змінювати часто суміші. Оцінка ефективності визначаеться за прибавкою маси тіла.

Классификация молочных смесей
Класифікація:
1. Неадаптовані:
- солодкі: суміш 1 (містить 1:2 - молоко:відвар круп), суміш 2 (1:1), суміш №3 (2:1 молоко:вода), суха “Крепыш”, “Здоров’я”
- кисломолочні: кефір, ацидофільне молоко
2. Адаптовані:
- солодкі: “Віталакт”, “Детолакт”, “Малютка”, “Малыш”
- кисломолочні: ацидофильне молоко, “Витолакт”, “Бифиллин”, “Бабобек”
Адаптовані діляться на:
- високоадаптовані (“Нірр”, “Нестле”, “Бона”, “Пілті”)
- меншадаптованы (“Семилак”, “Импрес”, “Энфамил”)
- частковоадаптовані (“Малютка”, “Малыш”, “Солнышко”, “Детолакт”, “Милумил”, “Виталакт”)

Питание детей старше года
Розширення асортименту страв та зміна технології приготування, добового об’єму їжі та об’ємі на кожне годування. Добова потреба в енергії розподіляється рівномірно між годуваннями: 1-1,5 года – 1200-1300 ккал, V- 300-350 мл на годування, білки – 4г/кг, жири – 4г/кг, вуглеводи – 15-16г/кг; 1,5 – 3 года – 1400-1600 ккал, V- 350-400мл на кормл, білки – 4г/кг, жири – 4г/кг, углеводі – 14-15г/кг. Перерви між годування ми неднакові по часу. Час прийому їжі змінено в зв’язку з більшою тривалістю сну. Діти самі їдять, формується смак, апетит.

Парентеральное питание
применяется при гнойно-восп заболеваниях, кишечной непроходимости, септических состояниях.
Препараты: белковые гидролизаты - растворы продуктов гидролиза белков: гидролизат казеина (43-59 г аминокислот и простейших пептидов + микроэлементы на 1000 мл апирогенной воды - флаконы 200-400 мл, процент усвоения азота - 80-93%, не обладает анафилактогенными свойствами), гидролизин (45-53 г аминокислот и простейших пептидов + 20г глюкозы на 1 л), аминопептид (5% белок в виде а И п п), аминокровин (все незаменимые аминокислоты с 5% глюкозой).
Аминокислотные смеси: полиамин (8 незаменимых аминокислот + D-сорбит).
Доза определяется суточной потребностью в белке. Применяют при подготовке к операциям, при состояниях с нарушением белкового обмена. Противопоказания: остры расстройства кровообращ, ОПН.
Жировы эмульсии: интралипид (эмульсия соевого масла - 10-20% р-р по 1000-2000 кКал/л), липофундин (20% эмульсия соевого масла, частицы до 1 мкм, 2100 кКал/л). Показаны при длительном парентеральном питании. Противопоказ: шок, послеоперац период.
Сахара и многоатомные спирты: глюкоза, фруктоза, сорбитол для покрытия энергитических потребностей.
Парентеральное питание применяется при состояниях, обусловленных шоком, кровопотерей, операцией, нарушением естественного приема пищи, нарушением проходимости кишечника,3я-4я степень недоношенности (до 1500г), Задержка внуутробного развития.
Энергитические показатели:
Глюкоза: 1г - 4 Ккал (1л 20% р-ра - 800 Ккал)
Липиды: 1г - 9 Ккал (500 мл 20% интралипиды - 1000 Ккал)
Возможно использование алкоголя: 1 г спирта - 7кКал, вводится не более 50-100 мл в 5-7% концентрации с другими средами.

Организация работы отделения новорожденных
Отделение состоит из: физиологического отделения (здоровые новорожденные) и обсервационное (необследованные дети). Из общих мест 10% выделяют под спец режим для недоношенных и слаборожденных (Гудзенко). На каждую койку не менее 3 м2 - доступ с 4х сторон. Обсервация - 12% коек малые палаты, закрытые боксы (дети больных матерей, больные дети здоровых матерей). Дети с выраженной недоношеностью на 7-8 день переводятся в специализированное отделение. Больные - в отделение патологии новорожденных при соматических больницах.
В физиологическом отделении 1 медсестра на 15 детей, в палатах недоношеных - на 8-12
Показания к переведению в палату интенсивной терапии:
1. кровоизлияние в кожу, вну органы, ЦНС.
2. нарушение и недостаточность дыхания, аспирация и гипоксия, асфиксия
3. НК
4. термолабильность, гипертермический синдром
5. судорожный синдром
6. нарушение КОС, водно-электролитного равновесия, гипогликемия, билирубинемия

Наши рекомендации