Методична вказівка для студентів до практичного заняття №9
ТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА (провідність та скоротливість)
Актуальність теми: Нагнітальна функція серця залежить від особливостей виникнення збудження в серці, його проведення до скоротливих кардіоміоцитів. Знання особливостей цих процесів важливе лікарю для розуміння порушень скоротливої функції серця і зв’язок цих порушень із проведенням збудження по серцю.
Навчальні цілі:
Знати: Особливість структури скоротливого кардіоміоцита і структуру провідникової системи серця.
Вміти: Схематично відобразити в динаміці взаємозв’язок збудливого і скоротливого процесів кардіоміоцита.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- Особливості будови посмугованого м’яза серця.
- Провідна система серця.
- Автоматія і збудливість серця.
Контрольні питання теми:
1. Механізм проведення збудження по провідній системі серця.
2. Швидкість проведення збудження по відділах провідникової системи серця і скоротливому міокарду.
3. Природа атріовентрикулярної затримки.
4. Механізми скорочення та розслаблення кардіоміоцитів.
5. Спряження процесів збудження і скорочення в серцевому м’язі.
6. Порушення провідності та скоротливості.
Самостійна аудиторна робота студента:
1. Замалювати криву співвідношення в часі потенціалу дії і скоротливого процесу серцевого м’яза.
Питання для самоконтролю знань:
1. Порушення ритму серцевих скорочень і провідності у хворих найбільш часто проявляються при інфаркті міокарда. Пошкодження яких волокон міокарду приводить до найбільш тяжких порушень ритму і провідності?
| У пацієнта на ЕКГ виявлено збільшення тривалості інтервалу PQ. Що може бути причиною цього явища? | |
| А. | Порушення автоматії. |
| Б. | Порушення збудливості. |
| В. | Порушення скоротливості. |
| Г. | Недостатнє наповнення передсердь кров’ю. |
| Д. | Порушення проведення збудження від передсердь до шлуночків. |
| Як впливають іони Са++ на процеси проведення збудження і скоротливість міокарда? | |
| А. | Збільшують провідність і силу м’язових скорочень. |
| Б. | Зменшують провідність. |
| В. | Зменшують силу м’язових скорочень. |
| Г. | Зменшують провідність і силу м’язових скороченню |
| Д. | Збільшують провідність, зменшують силу м’язових скорочень. |
| Яка роль ПД в механізмі скорочення кардіоміоцита? | |
| А. | Змінює проникливість мембрани для іонів Na+. |
| Б. | Змінює проникливість мембрани для іонів К+. |
| В. | Викликає вивільнення іонів Са++ з внутрішньоклітинних депо (тригерна дія); поповнює запаси іонів Са++ для наступних скорочень. |
| Г. | Блокує проникливість Са++ каналів. |
| Д. | Блокує К+ і Na+ канали. |
| В яких відділах провідникової системи серця проходить затримка проведення збудження? | |
| А. | По пучку Бахмана. |
| Б. | По пучку Гіса. |
| В. | По правій ніжці пучка Гіса. |
| Г. | По лівій ніжці пучка Гіса. |
| Д. В атріовентрикулярному вузлі. | |
| Що таке закон Франка-Старлінга? | |
| А. | Залежність скорочення міокарда від активності істинного водія ритму. |
| Б. | Залежність скорочення міокарда від тиску в аорті. |
| В. | Залежність скоротливого процесу від величини розтягнення кардіоміоцитів у фазу діастолічного наповнення шлуночків кров’ю. |
| Г. | Залежність скоротливого процесу від кількості крові в передсердях. |
| Д. | Залежність скоротливого процесу від периферичного опору судин. |
| Чому скоротливий міокард не здатний до тетанічного скорочення? | |
| А. | За наявності нексусів. |
| Б. | Через двохстороннє проведення збудження в нексусах. |
| В. | За особливостей саркоплазматичного ретукулуму. |
| Г. | За тривалою абсолютною рефрактерністю. |
| Д. | За тривалого скорочення шлуночків. |
Література:
основна:
1. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука.-Вінниця: Нова Книга, 2012.-С.291-295.
2. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.-К.: ВСВ «Медицина», 2010.-С.533-536.
додаткова:
1. Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С.265, 268.
2. Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров’я”.- 1994.-С.297-299.
3. Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.248-250.
4. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.149-150.
5. Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.1.С.456-466.
6. В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.501-503
7. Атлас по нормальной физиологии. А.В. Коробков, С.А. Чеснокова (под ред. Агаджаняна).-М.:”Высшая школа”.-1987.-С.44-45.
Інформаційні ресурси
Електронний варіант навчально-методичних матеріалів (відділ аналітично-інформаційного забезпечення), мультимедійні презентації.
Кафедра фізіології
Дисципліна «Фізіологія»