Плоскостопість, її причини і профілактика

Великий вплив на формування постави дитини має стан її стоп.

Форма стопи залежить в основному від стану її м'язів і зв'язок. При правильній формі стопи нога спирається на зовнішнє повздовжнє склепіння. Внутрішнє склепіння виконує роль ресора, з його допомогою забезпечується еластичність походки. Якщо м'язи, які підтримують нормальне склепіння стопи, розслабляються, все навантаження падає на зв'язки, які, розтягуючись, роблять стопу плоскою. Стопа виконує роль ресора, яка захищає тіло від поштовхів і струсів під час ходьби, бігу і стрибках. При порушенні природної форми стіп - опущенні склепінь - неминуче порушується їх ресорна функція, від чого страждає весь організм.

Стопи людини витримують велике навантаження - тиск маси тіла, тому зв'язки ї м'язи, шо прикріплюються до різних частин стіп, мають бути дуже сильними. Адже м'язи, напружуючись, натягують зв'язки і допомагають стопам зберігати форму і правильне положення.

Однак якщо м'язи стопи розвинуті слабо і не мають необхідного тонусу, зв'язки розтягуються і форма стоп змінюється. В результаті вони стають плоскими, що завдає дитині великих страждань.

Плоскостопість буває поздовжньою, поперечною, або одночасно поздовжньою й поперечною. Відомо, що нормальні, здорові стопи мають два викривлення, два вигини. Тому плоскостопістю називають стан стоп, в яких або зменшені, або зовсім відсутні ці вигини.

Основна ознака поздовжньої плоскостопості - зменшення або повне зникнення поздовжнього заглиблення стіп. Внаслідок чого вони швидко втомлюються не тільки під час ходьби, а й при тривалому стоянні. Згодом - больовий синдром в ікроножних м'язах і в склепіннях стіп, можливе часте їх підвертання. Опора на внутрішній край стоп призводить до клишоногості, від чого деформується взуття, зношується його внутрішній край - не тільки по довжині всієї підошви, а й на каблуці. Позвдовжня плоскостопість може стати причиною травматичних ушкоджень, бо відвернення стоп може призвести до травм зв'язкового апарату й ахілового сухожилля, а також не виключені випадки переломів щиколотки чи ноги.

Поперечна плоскостопість виражається розпластаністю переднього відділу стопи і є однією з причин деформації пальців.

Плоскостопість у дитини може виникати дуже рано. Якщо вона мало рухається і скаржиться на біль у ногах, батькам треба звернути на це увагу. Проте дехто спохвачується пізно, тоді, коли в дитини вже виникла плоскостопість. А ця, на перший погляд, дрібниця, іноді призводить до інвалідності. Для її запобігання важливо своєчасно виявити деформацію стіп і використати всі можливі засоби як у дитячому садку, так і в домашніх умовах.

Для профілактики плоскостопості необхідно, по-перше, зміцнити м'язи, шо підтримують склепіння стіп, і, по-друге, при вираженій патології обмежити навантаження на них.

Спостерігати за станом стіп дитини треба постійно.

Тож як визначити стан склепіння стіп?

Перший спосіб - відбити на аркуші паперу підошви стіп, змочених у воді, і злегка підфарбованих чорнилом чи марганцем, або ж водоемульсійною фарбою. На слідах, що залишилися, можна побачити заглиблення, що відповідає внутрішньому ресорному склепінню стіп, звичайно, якщо вони в нормі. При плоских стопах відбиток буде суцільним.

Другий спосіб - стати на стілець у положення - ноги нарізно: якщо під внутрішній бік склепіння стопи можна вкласти два пальці, вона нормальна, один палець - сплощена. При плоскій стопі підошва ноги щільно прилягає до опори та й сама стопа має сплощений вигляд.

Третій спосіб - на гладку поверхню (картон, дошку) кладуть чистий аркуш паперу. Дитина стає на нього так, щоб носки і п'ятки обох стіп були паралельні, а відстань між ними дорівнювала приблизно ширині долоні дорослого. Потім роблять контури стіп, обводячи їх олівцем, і помічають цифрою 1. Після цього дитина піднімає праву ногу, а на лівій продовжує стояти, контур якої також обводять і помічають цифрою 2. Потім порівнюють обидва контури. Якщо вони збігають, стан стіп у межах норми.

Плоскостопість буває природженою і набутою. Природжена плоскостопість вимагає особливої уваги батьків і корекції стіп уже через два тижні після народження дитини. При кожному сповиванні, тобто 10-12 разів на день, доцільно обережно прогинати склепіння стіп, тримаючи однією рукою п'ятку і гомілку, а іншою - склепіння стопи і пальців. Вправу роблять 6-8 разів підряд у повільному темпі. Після цього масажують підошви стіп, тримаючи стопу двома руками й виконуючи масаж великими пальцями обох рук від п'ятки до пальців. Глибокий масаж кожної стопи роблять по 10-12 разів.

Коли малюк навчиться єидіти, під склепіння стіп підкладають круглу палицю діаметром 1,5-2 см і вчать дитину прокочувати її по підлозі. Коли дитина починає вставати і робите перші кроки, починають вчити її стояти на палиці і ходити по ній боком так, щобпалиця перебувала під склепінням стіп. А коли дитина навчиться ходити, їй заказують індивідуальні супінатори. Для цього купують взуття на номер більше, аби супінатори вільно вкладалися, виймалися і черевики не стискували ступні.

Необхідно також регулярно -2-3 рази на день - виконувати комплекс рекомендованих вправ і робити масаж. У літню пору - обов'язкова ходьба по піску, умови для якої можна створити навіть у міській квартирі: на балконі, в лоджії. Для цього треба вимити і висушити два відра піску, додати до них 3/4 відра дрібної гальки, перемішати їх і створити доріжку довжиною 1,5-2 м. Ходити по такій природній піщаній доріжці треба босоніж двічі на день по 20-30 хв. Пасивні вигинання склепінь стіп, масаж, виконання вправ, рекомендованих при плоскостопості, носіння супінаторів не припиняють до 3-5-річного віку, поки не відновляться склепіння стіп. Спеціальні вправи для корекції стіп при плоскостопості необхідно робити протягом усього життя.

Для попередження плоскостопості важливо, щоб дитяче взуття не було тісним, щільно облягало ногу, мало еластичну підошву і каблук не більше 8 мм. Не рекомендується носити взуття з вузькими носками або жорсткою підошвою. Вдома дітям не дозволяти ходити в теплому взутті, бо перегрівання ніг ослаблює зв'язковий апарат стопи і при цьому сприяє розвитку плоскостопості. Потрібно кожен день мити ноги в теплій воді, а не гарячій.

Для тих, хто має надлишкову масу тіла, потрібно знизити її і стежити за нормальною масою тіла.