Проблеми пацієнта пов’язані з порушенням функції органів дихання
Тема: Спостереження за пацієнтами. Оцінювання функціонального стану пацієнта
План:
1. Клінічні симптоми захворювання органів дихання.
2. Клінічні симптоми захворювань кровообігу.
3. Клінічні симптоми при захворюваннях органів травного каналу.
4. Клінічні симптоми при захворюваннях органів сечової системи.
Дихання: частота, ритм, глибина. Дослідження дихання. Спірометрія
Нормальне дихання беззвучне і непомітне для оточуючих. Людина звичайно дихає через ніс із закритим ротом.
При догляді за хворими з захворюваннями органів дихання необхідно стежити за частотою, глибиною та ритмом дихання.
Частотою дихання називають кількість дихальних рухів грудної клітки за 1 хв.
У дорослої людини с покої частота дихання коливається від 16 до 20 дихань за хв., причому вдих у 2 рази коротший за видих; 1 дихання відповідає приблизно 4 пульсовим ударом. Під час сну і в стані спокою дихання стає повільнішим. У положенні лежачі людина здійснює 12-14 дихань за 1 хв., стоячи – 18-20. Що молодша людина, то частіше її дихання. У жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. У спортсменів частота дихання може зменшуватись і становити навіть 8-10 дихальних рухів за 1 хв. Зміна темпу дихання залежить від захворювань органів дихання та дихальних шляхів (пневмонія, емфізема легень, бронхіт, бронхіальна астма та ін.).
Частота дихання змінюється при хворобах серця, нирок, мозку, гострих та хронічних інфекційних захворюваннях. Зміна темпу дихання залежить від захворювань органів дихання та дихальних шляхів (пневмонія, емфізема легень, бронхіт, бронхіальна астма та ін.).
З порушенням частоти дихання змінюється його глибина. Поверхневе дихання спостерігається в спокої, а також при захворюваннях легень, плеври, пригніченні дихального центру. Глибоке дихання виникає при фізичній роботі, емоційному збудженні, а також при діабетичній комі, уремії та інших патологічних станах.
У здорової людини ритм дихання правильний. При деяких патологічних станах внаслідок порушення функції дихального центру порушується ритм дихання, змінюється глибина і частота дихання.
Основними ознаками захворювань органів дихання є задишка, кашель, кровохаркання, біль у грудній клітці.
Проблеми пацієнта пов’язані з порушенням функції органів дихання
Основними ознаками захворювань органів дихання є задишка, кашель, кровохаркання, біль у грудній клітці.
Задишка – це зміна частоти, глибини, ритму дихання, порушення співвідношення фаз вдиху і видиху, яке супроводжується суб’єктивним відчуттям нестачі повітря.
Тахіпное – швидке дихання (виникає при посиленій фізичній праці, нервовому збудженні, високій температурі зовнішнього середовища і гарячці).
Брадипное – уповільнене дихання.
Апное – повна зупинка дихання.
Задишка буває:
Ø Фізіологічна (після значного фізичного навантаження у здорових людей);
Ø Патологічна (при захворюваннях легень, серця, головного мозку).
За своїм характером задишка поділяється на:
Ø Інспіраторна (вдихальна) – утруднений вдих через перешкоду для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв’язок, стороннє тіло, пухлина, запальні процеси в гортані, трахеї). Дихання буде глибоке і сповільнене. В разі збудження – утруднений і відбувається з шумом, свистом та хрипінням. Таке дихання ще називають стридорозним.
Ø Експіраторна (видихальна) – вдих короткий, а видих утруднений і дуже тривалий; хворий не встигає зробити повного видиху, як настає вже наступний вдих (при бронхіальній астмі). Дихання при цьому може бути свистячим.
Ø Змішана – супроводиться прискореним, а іноді й глибшим диханням. Вона виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмонії, туберкульозі легень, плевриті.
Допомога при задишці:
- Обмежити фізичну активність;
- Заспокоїти хворого;
- Надати йому в ліжку положення напівсидячи з опущеними ногами відчинити вікно, або кватирку;
- Викликати лікаря.
Ядуха – різко виражена задишка; або раптовий приступ сильної задишки. Невідкладна допомога: надання підвищеного положення, звільнення грудної клітки від тісного одягу, надання свіжого повітря, повний психічний та фізичний спокій.
Астма – ядуха, яка має характер приступу.Під задишкою розуміють зміну частоти, глибини, ритм дихання.
Тахіпноє - прискорення дихання.
Брадіпноє – уповільнення.
Апное - повна зупинка дихання.
Кашель – це складний рефлекторно-захисний акт, під час якого організм звільняється від залишків, що утворилися внаслідок патологічного процесу в легенях ( слиз, гній, кров ) і сторонніх часточок (пил, їжа тощо ), які потрапили туди із зовнішнього середовища.
Виникає кашель внаслідок подразнення слизової оболонки гортані, трахеї, бронхів та при ураженні плеври. Може виникнути при захворюваннях органів дихання, при застої крові в малому колі кровообігу (при вадах серця).
Кашель може бути:
Ø Постійним;
Ø Періодичним;
Ø Приступоподібним.
Характер кашлю:
Ø Сухий
Ø Вологий (з виділенням харкотиння)
Наприклад:
- при бронхіальній астмі харкотиння буває слизисте, безбарвне, в’язке;
- при бронхопневмонії – слизисто-гнійне;
- при прориві абсцесу легені у просвіт бронха або при бронхоектазах – гнійне.
За наявності харкотиння необхідно забезпечити хворого індивідуальною плювальницею, на дно якої перед користуванням налити трохи 0,5% р-ну хлораміну.
Харкотиння відправити до лабораторії протягом 2 год. з моменту його збирання. Для виявлення мікобактерій туберкульозу харкотиння збирають протягом 1-3 діб. Для виявлення атипових клітин харкотиння необхідно негайно відправити до лабораторії, бо ці клітини швидко руйнуються. Знезаражують харкотиння автоклавуванням, використовують дезінфікуючі розчини.