Поради для пацієнтів з полінозами

·В період загострення полінозу різко підвищується перехресна чутливість до всіх інших алергічних впливів – підвищується ризик виникнення алергічної реакції на домашній пил, шерсть тварин, медикаменти.

· Найбільша концентрація пилку в повітрі спостерігається ранком і в сухі жаркі дні, тому в цей період часу краще не знаходитися на відкритому повітрі.

· На роботі і в дома по можливості не відкривати вікна, особливо ранком. Користуватися очищувачами повітря, що уловлюють пилок рослин в приміщенні.

· Частіше приймати душ, щоб змити пилок.

· Щільно закривати вікна в машині, особливо знаходячись за містом.

· Хворому на поліноз слід рекомендувати вивчити список споріднених рослин і фітопрепаратів, тому що використання їх всередину або місцево у вигляді примочок, компресів може привести до загострення проявів алергії.

· Необхідно пам`ятати, що кімнатні рослини ( герань, прімула), садові і польові квіти (бузок, жасмин, троянда, конвалія, фіалка і інші) можуть викликати загострення хвороби, тому що містять антигени з пилком дерев, лугових трав і бур`янів.

Поради для батьків

· Маленькі діти особливо потребують захисту від контакту з високо алергенними речовинами – через високу проникливість шкіри і слизових оболонок травного і дихального тракту. У дітей значно легше, ніж у дорослих, розвивається сенсибілізація до різних екзогенних алергенів.

· Зниженню частоти алергізації дітей сприяє натуральне годування ( при умові виключення з харчового раціону матері потенційних харчових алергенів), заміна подушок з пір`я на поролонові, видалення із оточення маленької дитини домашніх тварин, часте вологе прибирання.

·Заходи попередженню алергії особливо важливі у дітей, батьки яких схильні до алергічних реакцій.

Характеристика лікарських препаратів, що застосовуються при алергічних реакціях.

Для лікування різних проявів алергії фармацевтична промисловість пропонує значну кількість препаратів, що призначені як для системного ( таблетки, драже, сиропи і інші), так і місцевого застосування ( мазі, гелі, креми, краплі для носа і очей і інше). Різноманітність лікарських форм створює благо -приємні умови для вибору оптимального препарату в залежності від клінічної форми проявлення алергії. При можливості перевагу слід надати препаратам для місцевого застосування, що дозволяє знизити частоту і зменшити вираженість характерних побічних ефектів, що притаманні різним алергічним препаратам. Основними фармакологічними групами препаратів для лікування алергічних реакцій є антигістамінні засоби, стабілізатори мембран тучних клітин, глюкокортикостероіди.

Більшість препаратів цих груп відносяться д о категорії рецептурних, але в окремих випадках можуть відпускатися і без рецепту – у вигляді лікарських форм для місцевого застосування.

Антигістамінні засоби

(блокатори Н₁ – гістамінорецепторів)

Основним медіатором алергії є гістамін. Саме ефекти гістаміну визначають більшість клінічних проявів алергічної реакції.

Ефекти гістаміну	Клінічні прояви
Спазм гладеньких м`язів бронхів, кишківника, матки.	Напад задухи, болі у животі.
Підвищена проникливість судин з виходом в периваскулярні простори.	Набряк слизових оболонок і тканин, нарушення мікроциркуляції, згущення крові і збільшення її в`язкості.
Розширення капілярів.	Гіперемія.
Стимуляція чутливих нервових закінчень.	Чихання, зуд шкіри і слизових оболонок.
Гіперсекреція слизу.	Заяложеність носа, ринорея, діарея.

Фармакологічні властивості антигістамінних препаратів обумовлені їх здатністю блокувати Н₁ – гістамінові рецептори, в результаті чого зменшується вираженість проявів алергічних реакцій. Крім основного – проталергічного ефекту – препарати цієї групи можуть проявляти седативну

( пригнічення ЦНС) і М-холіноблокуючу (атропіноподібну) дію.

Тепер антгістамінні препарати ділять на два покоління. В основу класифікації покладені: тривалість дії, фармакокінетичні особливості, небажані реакції.