Може викликати ортостатичний колапс

Бензогексоній призначають при

1. Виразкової хворобі шлунка

2. Гіпертензивних кризах

3.Артеріальній гіпотонії

4.Зниженні секреторної активності залоз шлунка

5.Міастенії

Бензогексоній

1. Блокує Н- холінорецептори ганглій

2. Стимулює дихання

3. Блокує Н- холінорецептори скелетних м'язів

4. Стимулює Н- холінорецептори міжреберних м'язів і діаф­рагми

5. Знижує АТ

6. Зменшує секрецію й моторику ШКТ

7. Підвищує АТ

Пірилен

1. Є третинним аміном

2. Добре всмоктується з кишечнику

3. Є гангліоблокатором

4. Є біс-четвертинною амонієвою сполукою

5. Пагано всмоктується з кишечнику

6. Збуджує ганглії

Гігроній

1. Блокує симпатичні ганглії

2. Блокує парасимпатичні ганглії

3. Застосовується для керованої гіпотензії

4. Застосовується при міастенії

5. Збуджує н- холінорецептори мозкового шару наднирників

6. Викликає ортостатичний колапс

7. Збуджує ЦНС

Для того, щоб викликати керовану гіпотензію використовують

1. Ардуан

2. Гігроній

3. Пірилен

4. Пентамін

5.Пахікарпін

До антиполяризуючих міорелаксантів відносять

1. Піпекуроній

2. Дитилін

3. Бензогексоній

4. Пентамін

Тубокурарина хлорид

Міорелаксанти

1. Взаємодіють із н- холінорецепторами нервово-м'язового синапса

2. Є антагоністами атропіну

3. Підвищують АТ

4. При передозуванні викликають параліч дихальних м'язів

5. Викликають розслаблення скелетних м'язів

6. Застосовуються для потенці-ювання засобів для наркозу

Антидеполяризуючі міорелаксанти блокують:

1. Передачу збудження на скелетні м'язи

2. н- холінорецептори нервово-м'язового синапса

3. м- холінорецептори гладких м'язів

4. Передачу імпульсів на гладку мускулатуру

5. н- холінорецептори гангліїв

Дитилін

1. Діє короткочасно

2. Гідролизується холінестеразою

3. Викликає стійку деполяризацію

4. Є антидеполяризуючим міорелаксантом

5. Діє довгостроково

6.Розслаблює гладку мускулатуру

При передозуванні дитиліном

1. Глибшає й частішає подих

2. Настає параліч дихальної мускулатури

Варто проводити штучне дихання

4. Необхідно вводити антихолинестеразні засоби

5. Необхідно вводити свіжу цитратну кров

6. Необхідно викликати пригнічення ЦНС

Тубокурарина хлорид

1. Відносять до гангліоблокаторів

2. Є антидеполяризуючим міорелаксантом

3. Є деполяризуючим міорелаксантом

4. Блокує Н- холінорецептори

5. Блокує М-холінорецептори

Виберіть засоби для допомоги при передозуванні дитиліном

1. Негайне введення антихолінестеразних препаратів

2. Застосування реактиваторів холінестерази

3. Введення свіжої цитратної крові

Штучне дихання

5. Внутрішньовенне введення цитітона

5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.

5.2. Обгрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:

1. Препарати для рефлекторної стимуляції функції дихального центру.

2. Препарати для лікування гіпертонічного кризу.

3. Препарати, що застосовують для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

4. Препарати, що застосовують для керованої гипотензії.

5. Препарати для нетривалої міорелаксації.

6. Препарати, які викликають тривале розслаблення скелетних м’язів.

7. Антагоніст антидеполяризуючих курареподобних засобів.

8. Препарати центральної холіноблокуючої дії.

6. Матеріали для самоконтролю:

6.1. Завдання для самоконтролю:

Заповніть таблицю

№ п/п	Препарат	Механізм дії
1.	Лобеліну гідрохлорид
2.	Бензогексоній
3.	Пентамін
4.	Тубокурарину хлорид
5.	Піпекуронія бромид
6.	Дитилін
7.	Циклодол

Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика гангліоблокуючих засобів»

Параметри порівняння	Гігроній	Бензогексоній	Пірилен
До якого класу хімічних сполук відноситься
Особливості фармако-кінетики	Всмоктування в ШКТ
Шляхи введення
Тривалість дії
Ганглії вегетативної нервової системи	парасимпатичної системи	Око:	зіниці
Внутрішньо-очний тиск
Акомодація
Тонус глад.м¢язів внутрішніх органів
Секреція залоз
Стан серцево-судинної системи:
симпатичної системи	Тонус судин
АТ
Мозковий шар наднирників

Заповніть таблицюПорівняльна характеристика міорелаксуючих засобів

Параметри порівняння	Тубокурарина хлорид	Дитилін
До якого класу хімічних сполук відноситься
Особливості фармако-кінетики	Всмоктування в ШКТ
Шляхи введення
Тривалість дії
Механізм дії
Побічні ефекти
Методи декурарезації

6.2. Задачі для самоконтролю (3-5):

ЗАДАЧА 1

Речовини рослинного (алкалоїд) або синтети­чного походження, звужують зіниці, викликають спазм акомодації, понижують внутрішньоочний тиск, посилюють секрецію залоз, підвищують тонус гладкої мускулатури бронхів, кишечника, жовчного і сечового міхура. Не впливають на передачу збудження у гангліях і нервово-м’язових синапсах. Використовують при глауко­мі, атонії шлунка, кишечника, сечового міхура. При отруєнні цими речовинами використовують атропін.

А) Визначити групу речовин;

Б) Пояснити механізм лікувальної дії при глаукомі;

Б) Пояснити механізм антидотної дії атропіну

ЗАДАЧА 2

Препарати синтетичного походження, зни­жують артеріальний тиск, покращують периферичний кровообіг, знижують моторику кишечника і шлунка, секрецію залоз, пригнічують рецептори хромафінної тканини наднирників і каротидних клубочків. Не здійснюють впливів на м-холинорецептори, пригнічують н-холинорецептори. Використовують для зниження артеріального тиску при гіпертонічному кризі, для створення контрольованої гіпотензії, при спазмах периферичних судин (ендартеріїт). При використанні можливі порушення акомо­дації, атонія мускулатури кишечника і сечового міхура, ортостатична гіпотензія.

А) Визначити групу речовин.

Б) Пояснити механізм розвитку ускладнень.

ЗАДАЧА 3

Препарат рослинного (алкалоїд) або синтетичного походження, блокує нервово-м’язову передачу протягом 20—40 хв. Антагоністи – антихолінестеразні речовини. Використовується для розслаблення скелетної мускулатури під час хірургічних опе­рацій. Побічні явища: зниження артеріального тиску, бронхоспазм.

А) Визначити препарат,

Б). Визначити групову приналеж­ність та механізм дії

В). Пояснити механізм антагоністичної дії до антихолінестеразних засобів.

ЗАДАЧА 4

Синтетичний препарат, який порушує нервово-м’язову передачу тривалістю 5—10 хв, антихолінестеразні речовини посилюють його дію. Використовується для розслаблення скелетної мускулатури. По­бічні явища: біль в м’язах у післянаркозному пе­ріоді, порушення ритму скорочень серца.

А) Визначити препарат,

Б). Визначити групову приналеж­ність та механізм дії

В) Зазначити міри допомоги при його передозуванні.

ЗАДАЧА 5

Симптоми отруєння: важкість повік (птоз), диплопія, утруднення мови і ковтання. Розслаблення мускулатури кінцівок, шиї, міжреберної мускулатури, в останню чергу діафрагми. Значне зниження артеріального тиску, шок, апное. Смерть від паралічу дихальної мускулатури.

Визначити, заходи і засоби медикаментозної терапії.

А) Визначити, який препарат викликав отруєння,

Б). Зазначити заходи і засоби медикаментозної терапії.

6.3. Тести для самоконтролю:

1. У хворого після введення засобу для лікування гіпертонічного кризу з’явилась тахікардія, сухість у роті, розширились зіниці, при переході у вертикальне положення розвинулась ортостатична гіпотонія. Який препарат був введений хворому?

1. *Бензогексоній
2. Клофелін
3. Магнію сульфат
4. Дібазол
5. Верепаміл

2. Хворому, що знаходиться у ліжку з гіпертонічним кризом, внутрішньовенно ввели препарат, після чого він відчув полегшення і встав з ліжка. Відбулося виражене різке зниження АТ із втратою свідомості. Який препарат міг викликати такі ускладнення?

1. *Пентамін
2. Резерпін
3. Анаприлін
4. Дихлотіазид
5. Дибазол

3. Хворій 39 років для зняття гіпертонічної кризи ввели розчин пентаміну. Який механізм дії препарату?

1. *Пригнічення Н-холінорецепторів
2. Пригнічення М-холінорецепторів
3. Стимуляція М-, Н-холінорецепторів
4. Стимуляція Н-холінорецепторів
5. Стимуляція М-холінорецепторів

4. Хворому з набряком легень на фоні високого артеріального тиску призначено бензогексоній. Який механізм дії цього препарату?

1. *Н-холіноблокатор.
2. М-холіноблокатор.
3. М-холіноміметик.
4. β 2-адреноміметик.
5. β 2-адреноблокатор.

5. Хворому з гіпертонічним кризом був введений гангліоблокатор - бензогексоній. Яких явищ слід побоюватися після введення препарату?

1. *Ортостатичної гіпотензії
2. Синдрому відміни
3. Пригнічуючої дії на центральну нервову систему.
4. Порушення смакових відчуттів
5. Діареї

6. Хворому з гіпертонічним кризом був введений гангліоблокатор - пентамін. Яих явищ слід побоюватися після введення препарату?

1. *Ортостатичної гіпотензії
2. Синдрому відміни
3. Пригнічуючої дії на центральну нервову систему.
4. Порушення смакових відчуттів
5. Діареї

7. В травматологічний пункт доставлено постраждалого від ДТП чоловіка. З метою репозиції кістковий уламків хворому введено розчину дитиліну, внаслідок чого розвинулось тривале апное та міорелаксація. Дефіцитом якого ферменту зумовлене вказане ускладнення?

1. *Псевдохолінестерази
2. Уридіндифосфоглюкуронової трансферази
3. Глюкозо-6-фосфатдегідногенази
4. Метгемоглобінредуктази
5. N-ацетилтрансферази

8. У чоловіка, якому під час оперативного втручання застосували міорелаксант - дитилін, розслаблення скелетних м’язів і пригнічення дихання продовжувалось більше 2 годин. Відсутність якого ферменту в сироватці крові зумовлює цей стан?

1. *Бутирилхолінестерази
2. Каталази
3. Ацетилхолінестерази
4. Глюко-6-фосфатази
5. Глутатіонпероксидази

9. Хворому під час проведення оперативного втручання для досягнення міорелаксації був застосований міорелаксант тубокурарину хлорид. Після закінчення операції дихання самостійно не відновилось. Який засіб-антагоніст слід ввести хворому для декурарезації?

1. *Прозерин
2. Дитилін
3. Цитітон
4. Етимізол
5. Бензогексоній

10. При комбінованому наркозі у хворого, якому проведено резекцію шлунку, як міорелаксант застосовано тубокурарину хлорид. Який засіб-антагоніст слід ввести хворому для відновлення його самостійного дихання?

A. *Прозерин

B. Дитилін

C. Цитітон

D. Етимізол

E. Бензогексоній

11. Для полегшення вправлення вивиху в плечевому суглобі з ціллю розслаблення м’язів хворому був введений міорелаксант дитилін. Через 20 хвилин самостійне дихання не відновилось. Що необхідно ввести хворому?

1. *Свіжу цитратну кров
2. Галантаміну гідробромід
3. Бемегрид
4. Дипіроксим
5. Ізонітрозин

12. У хворого після короткочасного оперативного втручання проведеного зі застосуванням дитиліну через 30 хвилин попередній тонус м’язів та самостійне дихання не відновилися. Яку допомогу необхідно надати хворому?

1. *Перелівання крові
2. Гемодіаліз
3. Гемосорбція
4. Форсований діурез
5. Перитоніальний діаліз

13. Для лікування хвороби Паркінсона лікар призначив циклодол. Який механізм протипаркінсонічої дії препарату?

1. *М-холіноблокуюча дія
2. М- холиноміметична дія
3. α-адреноміметична дія
4. β-адреноблокуюча дія
5. α,β- адреноблокуюча дія

14. Для лікування хвороби Паркінсона лікар призначив центральний холіноблокуючий засіб. Визначте препарат?

A. *Циклодол

B. Дитилін

C. Тубокурарину хлорид

1. Цитітон

E. Пентамін

15. Хворому необхідно провести часткову гепатектомію, яка призводить до сильної кровотечі. Внутрішньовенно для зменшення печінкової кровотечі було введено:

1. *Гігроній
2. Ацеклідин
3. Метацин
4. Пірілен

E. Анаприлі

16. Хворому М., 59 років, під час проведення часткової гепатектомії з метою запобігання кровотечі, було застосовано засіб для проведення «керованої гіпотензії». Визначте даний препарат:

A. *Гігроній

B. Ацеклідин

C. Метацин

D. Пірілен

E. Анаприлін

17. Для проведення короткочасного операційного втручання Вам необхідно підібрати препарат з групи міорелаксантів. Визначте цей препарати.

A. *Дитилін

B. Нікотин

1. Тубокурарину хлорид
2. Метацин

E. Гігроній

18. Вам необхідно підібрати препарат з групи міорелаксантів для проведення нетривалого хірургічного втручання. Визначте цей засіб.

A. *Дитилін

B. Тубокурарину хлорид

1. Цитітон
2. Атропіну сульфат
3. Пентамін

19. Вам необхідно підібрати препарат з групи міорелаксантів для проведення тривалого хірургічного втручання. Визначте цей засіб.

A. * Тубокурарину хлорид

A. Дитилін

1. Цитітон
2. Атропіну сульфат

D. Пентамін

20. Для проведення тривалого хірургічного втручання Вам необхідно підібрати препарат з групи міорелаксантів. Визначте цей засіб.

A. * Тубокурарину хлорид

B. Дитилін

1. Цитітон
2. Атропіну сульфат

E. Пентамін

21. Для проведення тривалого операційного втручання Ви обрали тубокурарину хлорид. До якої фармакологічної групи він відноситься.

1. * Міорелаксант антидеполяризуючого типу

A. Міорелаксант деполяризуючого типу

B. Н-холіномімтик

1. Центральний холіноблокатор
2. М-холіноблокатор

22. Для проведення короткочасного операційного втручання в щелепно-ліцьовій ділянці Ви обрали дітілін. До якої фармакологічної групи він відноситься.

A. *Міорелаксант деполяризуючого типу

B. Н-холіномімтик

1. Міорелаксант антидеполяризуючого типу
2. Центральний холіноблокатор
3. М-холіноблокатор

23. Для проведення короткочасного операційного втручання в щелепно-ліцьовій ділянці Ви обрали міорелаксант дітілін. На які рецептори впливає даний препарат?

A. *н-холінорецептори

B. м-холінорецептори

1. Н-гістамінові рецептори
2. α-адренорецептори

E. β-адренорецептори

24. Для проведення тривалого операційного втручання Ви обрали міорелаксант тубокурарину хлорид. На які рецептори впливає даний препарат?

A. *н-холінорецептори

B. м-холінорецептори

1. Н-гістамінові рецептори
2. α-адренорецептори

E. β-адренорецептори

25. В лікарню доставлена жінка, у якої виникла необхідність в інтубації трахеї. Який з нижченаведених лікарськіх засобів доцільно застосувати у даному випадку?

A. Дитилін

B. Нітрогліцерин

C. Метронідазол

D. Атропіну сульфат

E. Гентаміцину сульфат

26. Хворому з переломом кінцівки необхідно призначити препарат з групи міорелаксантів деполяризуючого типу дії для проведення нетривалого хірургічного втручання. Визначте цей засіб:

A. Дитилін

B. Тубокурарину хлорид

C. Цитітон

D. Атропіну сульфат

E. Пентамін

27. До щелепно-лицьового відділення доставили хворого з переломом нижньої щелепи. Було вирішено з’єднання кісток провести хірургічним методом під наркозом. Після внутрішньовенного введення міорелаксанту спостерігались короткочасні фібрилярні скорочення м’язів обличчя хворого. Який міорелаксант було застосовано?

A. *Дитилін

B. Тубокурарина хлорид

C. Пипекуроній бромід

D. Діазепам

E. Меліктин

28. У чоловіка, якому під час оперативного втручання застосували міорелаксант - дитилін, розслаблення скелетних м’язів і пригнічення дихання продовжувалось більше 2 годин. Відсутність якого ферменту в сироватці крові зумовлює цей стан?

A. *Бутирилхолінестерази

B. Каталази

C. Ацетилхолінестерази

D. Глюко-6-фосфатази

E. Глутатіонпероксидази

29. Хворому перед операцією був ведений дитилін (лістенон) і проведена інтубація. Після закінчення операції і припинення наркозу самостійне дихання не відновилось. Недостатність якого ферменту в організмі хворого подовжує дію м’язевого релаксанту?

A. *Псевдохолінестерази

B. Сукцинатдегідрогенази

C. Карбангідрази

D. N-ацетилтрансферази

E. K-Na-АТФ-ази

30. До травматологічного пункту доставлено постраждалого після ДТП з діагнозом: закритий перелом середньої третини стегна зі зміщенням. З метою репозиції кісткових уламків хворому введено 10 мл 2\% розчину дитиліну в/в, внаслідок чого розвинулося тривале апное та міорелаксація. Дефіцитом якого ферменту зумовлена вказана фармакогенетична ферментопатія?

A. Псевдохолінестерази

B. Уридіндифосфоглюкуронової трансферази

C. Глюкозо-6-фосфатдегідногенази

D. Метгемоглобінредуктази

E. N-ацетилтрансферази

31. Хворому з травмою передпліччя під час репозиції кісток для міорелаксації введено дитилін. Повне відновлення тонусу і функції м?язів спостерігалось більш, ніж через годину. Чим можна пояснити значне подовження курареподібної дії препарату?

A. Генетичним дефіцитом бутирилхолінестерази

B. Генетичним дефіцитом гідроксилаз

C. Утворенням активного метаболіту

D. Пригніченням мікросомного окиснення

E. Генетичним дефіцитом моноамінооксидази

32. У хворого після короткочасного оперативного втручання проведеного з застосування дитиліну понад 30 хвилин відмічалось пригнічення дихання не відновився попередній тонус м’язів. Яку допомогу необхідно надати хворому?

A. *Переливання крові

B. Гемодіаліз

C. Гемосорбція

D. Форсований діурез

E. Перитоніальний діаліз

Література.

Список ОСНОВНОЇ літератури

1. Chekman I.S., Gorchakova N.O. Panchenko N.I., Вekh P.O. Pharmacology. – Vinnytsa: Nova Knyga Publishers, 2006. – 384 p.

2. Бертрам Г., Катцунг. Базисная и клиническая фармакология: в 2 томах – Москва.-Санкт-Петербург, Бипом – Невський діалект, 2003- 612с; 670 с

3. Дроговоз С.М., Страшний В.В., Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник довідник, 2002 -480 с.

4. Дроговоз С.М. Фармакология на допомогу лікарю, провізору, студенту. – Х.: ВЦ ХАІ, 2006. – 480 с.

5. Люльман Х. Наглядная фармакология. – М.: Мир, 2008. – 383 с.

6. Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2 томах – Узд 14-е. М: Новая волна, 2000

7. Посібник для самостійної роботи студентів заочного відділення фармацевтичного факультету (дистанційна форма навчання) / Чекман І.С., Белєнічев І.Ф., Горчаова Н.О. та ін. – Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет, 2009. – 154 с.

8. Скакун М.П., Посохова К.А. – Фармакологія – Тернополь:Укрмедкнига, 2003 -740 с

9. Фармакология – Сito! (Фармакология. Логика.): учебник для вузов / Под ред. С.М. Дроговоз. – Харьков: СИМ, 2007. – 236 с.

10. Фармакология спорта / Горчакова Н.А., Гудивок Я.С., Гунина Л.М. и др. – К.: Олимп л-ра, 2010. – 640 с.

11. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 3-е. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.

12. Фармакологія: (Чекман І.С., Туманов В.А., Горчакова Н.О. та ін.): Вища школа, 2001 -518 с.

13. Чекман И.С. и сравт. Фармакология.Рецептура. Практические занятия. К. 000 Рада, 2003 – 832 с.

14. Чекман І.С., Бобирьов В.М., Горчакова Н.О. Фармакологія. Підручник для студентів стоматологічного факультету. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 480 с.

15. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Галенко-Ярошевський П.А. и др. Фармакология. Рецептура. Практические занятия: Учеб. для иностранных студентов / Под ред. И.С. Чекман. – К: ООО «Рада», 2009. – 832 с.

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Компендиум 2010 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторов. – К.: МОРИОН, 2010. – 2240 с.

2. Чекман І.С. Нанофармакологія. – Київ: ПВП Задруга, 2011. – 424 с.

3. Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність, прийнятість для пацієнта. Фармаконагляд за безпекою застосування. – Київ: Поліграф плюс, 2011. – 118 с.

4. Побічні реакції серцево-судинних засобів: навч. посіб. / Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. – Київ-Запоріжжя-Харків: Вид-во ЗДМУ, 2010. – 88 с.

5. Фармакологія та клінічна фармакологія. Ч. 1. Побічна дія лікарських засобів та фармакологічний нагляд за безпекою застосування ліків в Україні / Чекман І.С., Вікторов О.П., Мазур І.А., Белєнічев І.Ф., Горчакова Н.О. та ін. – Запоріжжя-Київ: Вид-во ЗДМУ, 2007. – 77 с.

6. Фармакология / Под ред. Р.Н. Аляутдинова. – 4-е изд. испр. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 692 с.

7. Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник для вузов. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 836 с.

8. Основи фармакології з рецептурою: підручник / М.П. Скакун, К.А. Посохова. – Тернопіль: Укр. мед. книга, 2004. – 604 с.

9. Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. – К.: Медицина, 2008. – 768 с.

10. Катцунг Б.Г. Базисная и клиническая фармакология в 2-х томах. – М., Спб.: Бином, Диалект. Т. 1., 2006. – 611 с., Т. 2, 2007. – 648 с.

11. Клінічна фармакологія: підручник у 2-х томах / Під ред. І.А. Зупанця. – Харків: НФАУ. Золоті сторінки, 2007. – Т. 1. – 312 с., Т. 2. – 348 с.

12. Клиническая фармакология / Под ред В.Г.Кукес – М: Изд. Дом Гэотар-мед, 2004 – 944 с

13. Михайлов И.Б Клиническая фармакология; изд-во Фолиант, 2002 520 с.

14. Рецептурный справочник врача. 8-е изд., переработанное и дополненное / Под ред. проф. И.С.Чекмана, доц И.Ф.Поляковой – К: Здоров’я 2003 – 1194 с.

15. Метелица В.И. Справочник кардиолога по клинической фармакологи сердечно-сосудистых средств. М.Медицина, 2000 – 926 с

16. Скакун М.П. Фармакологічна термінологія. Укрмедкнига, 2002-208 с

17. Бен. Клиническая фармакология – М: Бипом, 2004. – 104 с.

18. Клиническая фармакология и фармакотерапия /Ю.В.Белоусов, В.С.Моисеев, В.К.Лепахин – М: Универсум паблишик 1997 – 530 с.

19. Маркевич Д.А. Фармакология.- М: Гэотар-мед, 2004 – 728 с.