Зав. кафедрою проф.. Г.Ю. Венгер
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
по дисципліні «Офтальмологія»
для студентів 4 курсу медичного та міжнародного факультетів
МОДУЛЬ №1 «Офтальмологія»
Змістовий модуль № 2
Практичне заняття № 1 «Анатомія та методи дослідження органу зору».
Практичне заняття обговорено на
методичні нараді кафедри
«____»__________________2010 р.
Зав. кафедрою проф.. Г.Ю. Венгер
ОДЕСА – 2010р.
1.Тема практичного заняття: "Анатомія та методи дослідження органу зору" – 3 год.
2. Актуальність теми.
За допомогою органу зору людина отримує 95 % інформації про оточуючий світ. Знання анатомії органу зору необхідні для подальшого вивчення офтальмології, для усіх етапів встановлення діагнозу офтальмологічним хворим.
Знання анатомії зорового аналізатора важливо для будь-якого клініциста, бо полегшує діагностику захворювань, допомагає прогнозувати шляхи розповсюдження патологічного процесу, його динаміку та прогноз.
3. Цілі заняття :
3.1. Загальні цілі :
Створити уяву про загальну будову зорового аналізатора. Вміти аналізувати анатомічну передумову у виникненні патологічного процесу органу зору, вікові особливості будови очного яблука.
3.2. Виховні цілі :
Ознайомитися з внеском вітчизняних вчених у вивченні особливостей будови очного яблука .
3.3. Конкретні цілі :
Знати :
- будову орбіти;
- Судини та нерви, що проходять крізь отвіри та щілини орбіти;
- Окорухові м’язи, механізм їх дії та особливості інервації;
- будову оболонок очного яблука;
- відділи зорового шляху, локалізацію підкоркових та коркових центрів зорового аналізатора.
3.4. На основі теоретичних знань з теми :
Вміти :
- проводити аналіз особливостей будови і функції оболонок очного яблука, будови та функції заломлюючих середовищ ока, додаткового апарату;
- аналізувати анатомічні передумови ускладнень запальних та травматичних уражень орбіт;
- показати на муляжах і таблицях анатомічні особливості органу зору;
- навчитися досліджувати на ізольованих очах тварин особливості анатомічної будови ока;
- досліджувати в клінічних умовах анатомічні особливості ока (за даними ультразвукового дослідження) та проводити аналіз отриманих даних.
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція ).
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1.Попередні Анатомія | Будову черепа кровопостачання та особливості інервації тканин орбіти | Назвати черепно-мозкові нерви, показати на муляжі відділи лицевого черепу, черепні порожнини, канал зорового нерву та додаткові пазухи носа. |
| Гістологія | Особливості будови і функції епітелію, ендотелію, сполучної тканини, клітинної будови сітківки | Назвати особливості будови рогівки, кришталику, райдужки, судинної оболонки, сітківки та інш. |
| Нормальна фізіологія | Функцію окремих структур очного яблука та очного яблука в цілому | Назвати основні функції рогівки, кришталику, райдужки, війкового тіла, сітківки |
| 2.Внутрішньо-предметні Нервові хвороби | Хід зорового аналізатору | Назвати відділи зорового аналізатора та їх топографію |
| Отолярінголо-гія | Сінусити | Показати додаткові пазухи, бачити взаємовідношення між захворюваннями пазух носа та органу зору |
| 3. Наступні дисципліни. Стоматологія | Можливі ускладнення запальних захворювань й ротової порожнини з боку органу зору | Оцінити причини запальних захворювань органу зору з боку ротової порожнини, виходячи з особливостей будови та кровопостачання лицевого черепа. |
5. Зміст теми:
Очне яблуко складається з трьох оболонок, кожний елемент яких виконує визначену функцію.
Основна функція фіброзної оболонки - захисна, окрім цього рогівка приймає участь в заломленні світла.
Основна функція судинної оболонки - трофічна. Крім цього райдужка за рахунок зміни діаметру зіниці регулює кількість світлових променів, що проходять до сітківки. Внутрішньоочна рідина утворюється війковим тілом та, завдяки наявності м’язових волокон, приймає безпосередню участь у акомодації (акомодація – здібність ока добре бачити на різні відстані). Хоріоідеа забезпечує процес відновлення зорового пурпура, необхідного для зору.
Сітківка грає роль периферичного рецепторного відділу зорового аналізатору.
Додатковий апарат ока (повіки, сльозові органи, кон’юнктива, а також орбіта) захищає очне яблуко від зовнішнього впливу. Рухомість очного яблука забезпечують окорухові м’язи.
Кровопостачання очного яблука здійснюється гілкою а.ophthalmica. Від неї відходять a. centrais retinal, a. nervi optici , aa. cilliaris posteriores longae et breves, aa. musculares, які здійснюють кровопостачання очного яблука, а також a. Lacrimalis, a. Supraorbitalis, a. Frontalis, a. dorsais nasi, a. Ethmoidalis, aa. Palpebralis superior et inferior, які здійснюють кровопостачання додаткового апарату ока. Венозна кров збирається v. ophthalmica superior et inferior.
До нервів ока відносятьося 2 чутливих (n. opticus, n. Trigeminus), 4 рухових (nn. abducens, oculomotorrius, trochlearis, ramus ophthalmicus n. Trigemini) та 2 вегетативних (nn. sympathicus et v. parasympathicus).
6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань.
1. Будова орбіти.
2. Скільки окорухових м’язів ви знаєте? Які?
3. Що відноситься до середньої оболонки ока?
4. Які функції ціліарного тіла?
5. Як називається відділ зорових шляхів, який йде одразу ж після хіазми?
6. Вкажіть, які отвори та щілини є в орбіті ?
7. Що проходить крізь canalis n. Opticus?
8. З яких шарів складається рогівка?
9. Кровопостачання очного яблука?
10. Які пазухи знаходяться біля орбіти ?
Еталони відповідей :
1. дивись малюнок у підручнику;
2. 6 – 4 прямих, 2 косих;
3. райдужна оболонка ціліарне тіло, власно судинна оболонка;
4. секреторна, трофічна, участь у акомодації;
5. зоровий шлях;
6. foramen opticum, foramen rotundum, fissura orbitalis superior,fissura orbitalis inferior;
7. a.ophthalmica, n.opticus;
8. епітелій, боуменова мембрана, строма, десцеметова мембрана, ендотелій;
9. гілки внутрішньої сонної артерії;
10. лобна, верхнєщелепна, градчаста пазухи клиновидної кістки.
6.2.Информацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках :
1. "Очні хвороби" за ред. Жабоєдова Г.Д., Сергіенко М.М. - К. 1999. - с. 11-53.
2. "Глазные болезни" под ред. Бочкаревой А.А. ¾ М. 1989. - с. 1852.
3."Глазные болезни" под ред. Ерошевского Т.И. и Бочаровой А.А., М. 1983. - с. 19-52.
5. Глазные болезни в вопросах и ответах под ред . Г.И. Должич. – Ростов н/Д: Феникс,2000.- 416 с.
4. Руководство по глазным болезням. - М. 1962. - т. 1. - № 1. -
с. 137-124.
5. Архангельский В.Н. "Учебник глазных болезней". М., 1969. -
с. 16-23.
Основна література:
1. "Очні хвороби" за ред. Жабоєдова Г.Д., Сергієнко М.М. - К. 1999. - с. 11-53.
2. "Глазные болезни" под ред. Бочкаревой А.А. - М. 1989. - с. 1852.
3. "Глазные болезни" под ред. Ерошевского Т.И. и Бочаровой А.А., М. 1983. - с. 19-52.
Додаткова література:
1. Руководство по глазным болезням. - М. 1962. - т. 1. - № 1. -
с. 137-124.
2. Архангельский В.Л. «Учебник глазных болезней» М. 1969 с. 16-23.
6.3. Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми заняття.
| Завдання | Вказівки до завдання | Відповіді |
| Вивчити будову очного яблука | Намалювати сагітальний розтин ока та позначити усі його елементи. | |
| Вивчити провідні шляхи зорового аналізатора | Схематично відобразити хід нервового імпульсу, що виникає в сітківці під впливом світла. Вкажіть підкоркові та коркові центри зорового аналізатора | |
| Вивчити кровопостачання очного яблука та додаткового апарату ока | Накреслить схему кровопостачання |
7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
А. Питання для самоконтролю .
1.Поряд з якими пазухами розташована орбіта?
2.Скільки окорухових м’язів ви знаєте? Перелічити.
3. Що відноситься до середньої оболонки очного яблука?
4. Які функції скловидного тіла?
5. Як називається відділ зорових шляхів, що йде зразу ж після хіазми?
6. Вкажіть, які отвори та щілини є в орбіті
7. Що проходить крізь зоровий отвір?
8. З яких шарів складається рогівка?
9. Кровопостачання очного яблука.
10.Будова орбіти.
Б.Тести для самоконтролю.
1.Скільки оболонок в очному яблуці
а). 2 д.). 5
б). 3 е)6
в). 4
2.Що НЕ відноситься до заломлюючих серед ока?
а) рогівка б) кришталик
в) волога передньої камери г) скловидне тіло
д) волога задньої камери
3.Який м’яз не знаходиться в орбіті?
а) підіймаючий верхню повіку
б) круговий м’яз повік
г) нижній прямий
д) верхній косий
4.Який нерв не приймає участь у іннервації окорухових м’язів?
а) блоковий б) відвідний
г)окоруховий д) очний
5.Які пазухи знаходяться поруч з орбітою?
а) лобна в) градчаста
б) верхньощелепна г)клиновидна
д) усі перелічені
6.Що НЕ відноситься до зорових шляхів зорового аналізатора?
а) зоровий нерв
б) зоровий тракт
в) зоровий перехрест
г) сильвієва борозна
д) острожна борозна
7.Назвіть особливості жовтої плями ?
а) місце локалізації паличок
б) місце локалізації колбочок
в) місце відсутності зорових рецепторів
г) місце локалізації паличок та колбочок
8.Яка структура очного яблука не має чутливої іннервації?
а) рогівка
б) райдужка
в) війкове тіло
г) кон’юнктива
д) сітківка
9.Яку назву має відділ зорового аналізатора, що йде зразу ж після хіазми?
а) зоровий нерв
б) зоровий тракт
в) зоровий перехрест
г) підкорковий центр
д) корковий центр.
В.Задачі для самоконтролю:
У хворого діагностовано флегмону орбіти. Знайдіть вірні відповіді на слідуючи запитання:
1. Як може розповсюджуватись інфекція ?
а) крізь канал зорового нерва
б) крізь верхньоорбітальну щілину
в) крізь нижньоорбітальну щілину
г) крізь вершину орбіти
д) крізь щілини орбіти
2. Яку патологію в першу чергу може викликати швидке негематогенне розповсюдження інфекції ?
а) гайморит
б) фронтит
в) етмоїдит
г) менінгіт
д) тромбоз кавернозного синуса
е ) абсцес мозку
3. Які зміни зорових функцій ока можливі при травмі війкового тіла
а) б)
4. Які зміни зорових функцій можуть бути при розриві цинових зв’язок
а) б)
5.До чого може призвести пошкодження внутрішнього зіничного краю райдужки.? Знайдіть правильну відповідь:
а) порушення продукції внутрішньоочної рідини
б) порушення кольоросприйняття
в) порушення поля зору
г) _____________________________( власна відповідь)
6. Обґрунтуйте з позиції анатомії високу частоту відшарування сітківки при тупих травмах ока.
7. Гостра непрохідність центральної артерії сітківки у хворих знижує зір, незважаючи на відсутність змін в хоріоідеї. Дайте пояснення цього факту з позицій анатомії.
8. Які симптоми можуть бути при переломі кісток орбіти в області верхньоорбітальної щілини , виходячи з її топографії ?
А) Б) В)
9. Хворий Б.,17 р. скаржиться на почервоніння , набряк та біль ділянці верхньої повіки лівого ока , біль в ділянці лівої орбіти , головний біль. На передодні тому видавив гнояк в ділянці лівої брови. Об’єктивно: в ділянці лівої брови фурункул, набряк повік, почервоніння. Біль при натисканні лівої повіки. Температура тіла 38* С.
- Попередній діагноз?
- Яким шляхом розповсюдилась інфекція?
10.Хворий В.,32 р., отримав травму голови. Поступив у стаціонар зі скаргами на опущення верхньої правої повіки, утруднення при рухові правого ока та його витрішкуватість. Об’єктивно: на правому оці – птоз, зіниця широка, реакція на світло відсутня, офтальмоплегія, екзофтальм.
- Попередній діагноз ?
- Вкажіть синдром ?
8. Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:
8.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного заняття:
1. Вивчити будову орбіти, показати на таблицях та муляжах кістки, що утворюють стінки орбіти, щілини та отвори. Розглянути слайди, анатомічні та гістологічні препарати людських очей.
2. Для вивчення стінок орбіти використовувати череп.
3. Провести огляд очей один одного.
4. Вивчити будову зорових шляхів за допомогою таблиць, слайдів, схем .
9.Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками