Визначення яких симптомів і досліджень могли допомогти підтвердити діагноз?
А. Симптом Щоткіна –Блюмберга.
В. Симптом Керніга.
С. Симптом Лорін – Епштейна.
Д. Фіброезофаго-гастроскопія.
Е. Флюорографія.
У хворого 50 років через добу після отримання рваної рани стегна зявились сильний головний біль, відчуття страху, збудження, посилення болю в рані, тризм, дисфагія, ригідність мязів потилиці, шиї, спини. Об’єктивно: загальний стан хворого важкий, Т 39С, тахіпное – 30 за 1хв, пульс 120 за 1 хв, АТ- 110/90 мм.рт.ст, через 15-18 хв у хворого зявляються судоми, які тривають до 10 сек. Встановлено діагноз: правець. Визначте клінічну форму захворювання.
А. Блискавична.
В. Гостра.
С. Підгостра.
Д. Хронічна.
Е. Рецидивна.
У хворого 30 років через 3 доби після отримання на будівництві забито-рваної рани передпліччя виникли: головний біль, збудження, підвищення Т 38,5С, серцебиття. До цього швидко приєднались: тризм, дисфагія, ригідність мязів потилиці. Через кожні 40 хв спостерігаються судоми мязів тулуба, тривалістю до 5 сек. Яка клінічна форма правця?
А. Висхідна з блискавичним пербігом.
В. Низхідна з блискавичним пербігом.
С.Висхідна з гострим перебігом.
Д. Нисхідна з гострим пербігом.
Е. Нисхідна з підгострим перебігом.
Хвора 40 років отримала рвану рану стегна під час купання в ставку. В умовах травмпункту їй проведено первинну хірургічну обробку рани, накладені шви, введено 0,5 мл правцевого анатоксину. Через 6 діб в шиї зявились клінічні симптоми нисхідної форми правця з підгострим перебігом середнього ступеня важкості. Рана без ознак запалення, гоїться первинним натягом. Які хірургічні методи лікування слід застосувати?
А. Спостереження, повязки з розчином димексиду та антибіотиком тропним до клостридій.
В. Зняти шви з рани, проводити спостереження.
С. Виконати повторну хірургічну обробку рани з висіченням країв, пошуком чужерідних тіл, ввести дренажі для промивання рани окислювачами, накласти на шкіру на водяні шви.
Д. Зняти шви, розвести рану, виконати її ревізію.
Е. Виконати повторну хірургічну обробку рани з пошуком чужерідних тіл, вирізуванням країв, рясним промиванням окислювачами, рану пухко тампонувати, не накладати шви, продовжувати зрощення окислювачами.
У хворої 20 років через 6 діб потому, як вона наступила на гвіздок розвинулась клінічна картина під гострої форми правця середньої важкості. Який обсяг проти судомної терапії слід застосувати?
А. 25% розчин магнію сульфату в/м.
В. 25% розчин аміназину в/м
С. 25% розчин магнію сульфату в/м, хлор гідрат(мікро клізми).
Д. Магнію сульфат, аміназин, антигвстамінні(димедрол, супрастин), наркотичні анальгетики в/м та в/в.
Е. Інтубаційний наркоз закисом азоту з міорелаксантами, штучна вентиляція легень.
Хворий 60 років лікується з приводу правця гострої тяжкої форми в умовах відділення реанімації. На протязі 6 діб йому вводиться інгаляційний наркоз закисом азоту з міорелаксантами, штучна вентиляція легень через інтубаційну трубку. Самостійне дихання неможливе через загрозу асфіксії в наслідок важкого судомного синдрому. Яке ускладнення може викликати тривала інкубація трахеї, що в зв’язку з цим слід виконати?
А. Гіпостатичну пневмонію, необхідно вводити в трахею розчин антибіотиків.
В. Ателектаз легенів, необхідна перманентна аспірація секрету з трахеї та бронхів.
С. Запалення стінки трахеї, необхідно по черзі роздувати ущільнювальні муфти на кінці інкубаційної трубки.
Д. Пролежень стінки трахеї від інкубаційної трубки, необхідно виконати трахеостомію.
Е. Некроз стінки трахеї, необхідно регулярно міняти інтубаційну трубку.
Хворий 45 років госпіталізований у відділення реанімації з приводу важкої форми правця з підгострим перебігом. Яка антибактеріальна терапія доцільна в комплексному лікуванні пацієнта?
А. Цефобід, цефотаксин або інші цефалоспорини 3-4 покоління
В. Ципрофлоксацин або інші фторхінолони 3-4 покоління.
С. Кліндаміцин або інші лінкозалиди.
Д. Меронем або інші карболінеми.
Е. Антибіотики широкого спектру дії у сполученні з метритом.
Хворий 30-ти років скотар за професією, житель Миколаївської області скаржиться на набряк передпліччя, з появою великої кількості мілких пухирців, з серозним вмістом, підвищенням температури до 40 О С, головний біль, безсоння, хворіє 5 днів. Об’єктивно: загальний стан важкий, пульс до 120 за 1 хв, слабкий, АТ – 100/70 мм. рт. ст. Передпліччя, переважно по внутрішній поверхні, а також кисті та плечі значно набряклі, вкриті мілкими пухирцями, частинка пухирців полопана, на їх місцях ділянки сіруватого кольору з серозними виділеннями без запаху.
Визначте діагноз:
А. Бульозна форма бешихи;
B. Бульозно-некротична форма бешихи;
C. Еризепелоїдна форма сибірки;
D. Еритематозна форма сибірки;
E. Бульозна форма сибірки.
17. У 40-річного жителя Херсонщини на внутрішній поверхні передпліччя виникла зудяча пляма, як після покуса комахи, що перетворилась на пухирець, а після його прориву – на виразку. Одночасно з цим з’явились головний біль, безсоння, Т = 39 О С. 4 дні тому на базарі торгував шкірою. Об’єктивно: виразка 6х8 см, з темним вдавленим дном, щільною основою, значним серозним виділенням, оточена запальним валиком з вінцем везікул, безболісна. Також визначаються: набряк оточуючих тканин, збільшення підпахвинних лімфовузлів.
Визначте діагноз:
А. Некроз від покуса комахи;
B. Фурункул;
C. Карбункул;
D. Бульозна форма бешихи;
E. Сибірковий карбункул.
18. 25-річний зоотехнік 4 дні тому мав прямий контакт з матеріалом, зараженим сибіркою. Які у відношенні до нього заходи необхідно застосувати:
А. Введення протисибіркової вакцини;
B. Спостереження;
C. Превентивну антибіотикотерапію;
D. Антибіотикотерапію і протисибірковий γ-глобулін;
E. Протисибірковий γ-глобулін та протисибіркову сироватку.
19. У чоловіка 45-ти років діагностовано сибірковий карбункул тильної поверхні кисті. Від перших проявів захворювання пройшло 8 діб. Виразка розміром 3х4 см з невеликою кількістю ексудату, почала підсихати. Т = 38 О С. Яке лікування необхідно застосувати?
А. Розріз виразки, протисибіркову сироватку, протисибірковий γ-глобулін; антибіотико та дезінтоксикаційну терапію;
B. Протисибіркову сироватку та антибіотикотерапію;
C. Протисибіркову сироватку та протисибірковий γ-глобулін;
D. Протисибірковий γ-глобулін;
E. Антибіотико та дезінтоксикаційну терапію.
20. У хворого 50-ти років за професією торгівцем м’ясом, на щоці визначається осередок некрозу розміром 3х4 см з вдавленим темним дном та виступаючими краями, вкритими пухирцями з серозним вмістом. Тканини навколо набряклі, щільні, безболісні, збільшені реґіонарні лімфовузли. Загальний стан важний, скаржиться на сильний головний біль, безсоння, Т = 39 О С. Клінічний діагноз: сибірковий карбункул. Які хірургічну допомогу необхідно застосувати у комплексі лікувальних заходів?
А. Обмежитись асептичною пов’язкою або пов’язкою з гідрофільною маззю;
B. Виконати радикальну хірургічну обробку;
C. Обколоти некротичний осередок розчином 0,25 % новокаїну з антибіотиком;
D. Розрізати карбункул до здорових тканин;
E. Вишкребти некротичні тканини ложкою Фолькмана.
21. У хворої 20-ти років після операції і розрізування флегмони внутрішньої поверхні середньої третини стегна рана швидко очистилась, вкрилась соковитими грануляціями. Однак з 8-го дня стан хворої раптово погіршився, виникла тахікардія, погіршення сну, апетиту, Т = 39 О С, грануляції пожухли, стали темними з вогнищами некрозу. Ще через добу рана вкрилась масивними сіро-жовтими нальотами фібрину, з’явились серозно-геморагічні виділення, набряк та гіперемія країв, реґіонарний лімфаденіт. Яке ускладнення слід запідозрити?
А. Приєднання гнійної інфекції;
B. Приєднання анаеробної неклостридіальної інфекції;
C. Дифтерію ран;
D. Бешиху ран;
E. Сибірку ран.
Література
Основна література:
1. Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, “Здоров’я”, 1999.
2. Загальна хірургія. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.
3. Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1993.
4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, “Здоров’я”, 1999.
5. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, “Здоров’я”, 2004.
6. С.В. Петров. Общая хирургия // Санкт-Петербург, 2002, 750 с.
Додаткова література:
7. Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига, 1989.
8. Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хирургия. Москва, 1988.
9. Юрихин А.П. Десмургия. Ленинград, 1986.
10. Казицкий В.М., Корж Н.А. Десмургія. Київ, 1999.
11. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.
12. Мурашко В.В., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Общий уход за больными. Учебное пособие. Москва, 1988.
13. Петров С.П. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.
14. Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.
15. Жизневский Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.
16. Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. Санкт-Петербург, 2000.
17. Кузин М.И., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция. Москва, 1990.
18. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Киев, 1995.
19. Трещинский А.И., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Киев, 1997.
20. Попов В.А., Воробьев В.В. Панариций. Москва, 1986.
21. Колесов А.П., Столбовой А.В., Кочеровец В.И. Анаэробная инфекция в хирургии. Ленинград, 1989.
22. Котельников В.П. Отморожения. Москва, 1988.
23. Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, с.413.
24. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология // Минск, 1998.
25. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. – 2002. – 384 с.