Мал. 113. М’язи таза. Вигляд ззаду.

1. m. gluteus medius(середній сідничний м’яз);

2. m. piriformis(грушоподібний м’яз);

3. m. gemellus superior(верхній близнюковий м’яз).

4. m. obturatorius internus(внутрішній затульний м’яз);

5. m. gemellus inferior(нижній близнюковий м’яз);

6. m. quadratus femoris(квадратний м’яз стегна).

Мал. 114. Внутрішні м’язи таза: а - вигляд спереду, права половина; б - вигляд з порожнини таза, права половина:

1. m. quadratus lumborum(квадратний м’яз попереку);

2. m. psoas minor(малий поперековий м’яз);

3. m. psoas major(великий поперековий м’яз);

4. m. iliacus(клубовий м’яз);

5. m. iliopsoas(клубово-поперековий м’яз);

6. m. piriformis(грушоподібний м’яз);

7. m. obturatorius internus(внутрішній затульний отвір);

8. lig. sacrospinale(крижово-остьова зв’язка);

9. lig. sacrotuberale(крижово-горбова зв’язка);

10. foramen ischiadicum minus(малий сідничий отвір);

11. foramen ischiadicum majus(великий сідничий отвір)

12. foramen suprapiriforme(надгрушоподібний отвір);

13. foramen infrapiriforme(підгрушоподібний отвір).

Клубовий м’яз (m. iliacus). Початок: клубова ямка тазової кiстки, верхня передня та нижня передня клубовi остi, внутрiшня губа клубового гребеня. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі та зовнішня ротація стегна. Якщо нижня кiнцiвка зафіксована нахиляє поперекову частину хребта в бiк скорочуваного м’яза, в разі двобічного скорочення нахиляє таз i тулуб уперед.

Малий поперековий м’яз (m. psoas minor). Початок: ХII грудний та I поперековий хребцi. Прикрiплення: сухожилок переходить у клубову фасцiю, закiнчуючись у дiлянцi клубово-лобкового пiдвищення. Функцiя: напружує клубову фасцiю.

Грушоподiбний м’яз (m. piriformis). Початок: тазова поверхня крижової кістки назовні вiд тазових крижових отворiв. Виходить з таза через великий сiдничий отвiр. Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдведення та зовнішня ротація стегна. Якщо нижня кiнцiвка зафіксована нахиляє таз у свiй бiк, в разі двобічного скорочення нахиляє таз уперед (див. мал. 114).

Внутрiшнiй затульний м’яз (m. obturatorius internus). Початок: внутрiшня поверхня тазової кiстки навколо затульного отвору, внутрiшня поверхня затульної перетинки. Виходить з таза через малий сiдничий отвiр. Прикрiплення: вертлюгова ямка стегнової кiстки. Функцiя: зовнішня ротація стегна.

М’язи стегна поділяються на м’язи переднього, медіального та заднього відділів стегна.

М’язи преднього відділу стегна.

Чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps femoris) має чотири головки: прямий м’яз стегна, присередній широкий м’яз, бічний широкий м’яз, промiжний широкий м’яз (мал. 115, 116).

Прямий м’яз стегна (m. rectus femoris). Початок: нижня передня клубова ость.

Присередній широкий м’яз (m. vastus medialis). Початок: присередня губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки.

Бічний широкий м’яз (m. vastus lateralis). Початок: мiжвертлюгова лiнiя, великий вертлюг, бічна губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки.

Промiжний широкий м’яз (m. vastus intermedius). Початок: передня поверхня стегнової кiстки аж до мiжвертлюгової лiнiї. Прикрiплення: наколiнок, сухожилок продовжується у зв’язку наколiнка, яка прикрiплюється до горбистостi великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі та розгинання в колiнному суглобi.

Кравецький м’яз (m. sartorius). Початок: верхня передня клубова ость. Прикрiплення: фасцiя гомілки, горбистiсть великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі, зовнішня ротація стегна, згинання в колінному суглобі, внутрішня ротація гомілки.

М’язи медіального відділу стегна.

Гребiнний м’яз (m. peсtineus). Початок: верхня гiлка лобкової кiстки та лобковий гребiнь. Прикрiплення: гребiнна лiнiя стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Мал. 115. М’язи правої нижньої кінцівки, вигляд спереду:

1. m. pectineus(гребінчастий м’яз).

2. m. adductor longus(довгий відвідний м’яз).

3. m. gracilis(тонкий м’яз).

4. m. sartorius(кравецький м’яз).

5. m. rectus femoris (m. quadriceps femoris)(прямий м’яз стегна (чотириголовий м’яз стегна)).

6. m. vastus lateralis (m. quadriceps femoris)(бічний широкий м’яз(чотириголовий м’яз стегна)).

7. m. vastus medialis (m. quadriceps femoris)(присередній широкий м’яз (чотириголовий м’яз стегна)).

8. m. tibialis anterior(передній великогомілковий м’яз).

9. m. extensor digitorum longus(довгий м’яз-розгинач пальців).

10. m. extensor hallucis longus(довгий м’яз-розгинач великого пальця).

Довгий привiдний м’яз (m. adductor longus). Початок: верхня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: середня третина присередньої губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Короткий привiдний м’яз (m. adductor brevis). Початок: нижня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: верхня частина присередньої губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Великий привiдний м’яз (m. adductor magnus). Початок: гiлки лобкової та сiдничої кiсток, сiдничий горб. Прикрiплення: присередня губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки на всьому її протязi. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Тонкий м’яз (m. gracilis). Початок: нижня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: фасцiя гомілки, горбистiсть великогомiлкової кiстки. Функцiя: приведення стегна, згинання в колінному суглобі з медіальною ротацією гомілки.

Мал. 116. М’язи правого стегна, вигляд спереду:

1. m. tensor fasciae latae(м’яз-натягувач широкої фасції);

2. m. vastus lateralis(бічний широкий м’яз);

3. m. rectus femoris(прямий м’яз стегна);

4. m. vastus medialis(присередній широкий м’яз);

5. m. iliopsoas(клубово-поперековий м’яз).

6. m. pectineus(гребінчастий м’яз);

7. m. adductor longus(довгий привідний м’яз);

8. m. gracilis(тонкий м’яз);

9. m. adductor magnus(великий привідний м’яз).

10. aditus canalis adductoris(вхід до привідного каналу)

М’язи заднього відділу стегна.

Пiвсухожилковий м’яз (m. semitendinosus).

Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: горбистiсть великогомiлкової кiстки, фасцiя гомілки. Сухожилки півсухожилкового, кравецького та тонкого м'язів бiля мiсця прикрiплення утворюють сухожилковий розтяг. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі та медіальна ротація гомілки.

Пiвперетинчастий м’яз (m. semimembranosus). Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: присередній виросток великогомiлкової кiстки, фасцiя пiдколiнного м’яза, коса пiдколiнна зв’язка. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі і обертає гомілку до середини.

Двоголовий м’яз стегна (m. biceps femoris). Має довгу та коротку головки:

а) довга головка (caput longum) починається від сiдничого горба;

б) коротка головка (caput breve) починається від середньої третини бічної губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки, бічної мiжм’язової перегородки (septum intermusculare laterale).

Прикрiплення: головка малогомiлкової кiстки. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі, обертає гомілку назовнi (див. мал. 113).

Усi м’язи заднього відділу стегна, якщо гомілка фіксована, розгинають тулуб, вони є синергiстами великого сiдничного м’яза.

М’язи гомілки подiляються на м’язи переднього, бічного та заднього відділу.

М’язи переднього відділу гомілки (мал. 113 а, 115 ).

Переднiй великогомiлковий м’яз (m. tibialis anterior). Початок: бічний виросток, бічна поверхня великогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: присередня клиноподiбна кiстка, основа І плеснової кiстки. Функцiя: розгинає стопу в надп’ятково-гомілковостопному суглобі (пiднiмає її), пiднiмає її присередній край, приводить стопу. Якщо стопа зафiксована нахиляє гомiлку вперед.

Мал. 117. М’язи правої гомілки, задній відділ: а - поверхневий шар, б - глибокий шар:

1. m gastrocnemius;

2. m. soleus;

3. m. plantaris;

4. m. popliteus;

5. m. flexor digitorum longus;

6. m. tibialis posterior;

7. m. flexor hallucis longus;

8. m. fibularis longus.

Довгий м'яз-розгинач пальцiв (m. extensor digitorum lоngus). Початок: бічний виросток великогомiлкової кiстки, головка i переднiй край малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: чотирма сухожилками до II-V пальцiв, причому на кожному пальцi сухожилок подiляється на три нiжки, двi з яких прикрiплюються до кінцевої фаланги, а одна - до середньої фаланги II-V пальцiв. П'ятий сухожилок цього м'яза прикріплюється до основи V плеснової кістки. Пучок волокон м'яза, який тут утворює п'ятий сухожилок, називається третім малогомілковим м'язом(m. fibularis tertius). Функцiя: розгинає II-V пальцi стопи, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковостопному суглобі (пiднiмає її), пiднiмає бічний край стопи, вiдводить стопу. Якщо стопа фiксована нахиляє гомілку вперед.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus). Початок: присередня поверхня малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки. Прикрiплення: кінцева фаланга великого пальця стопи. Функцiя: розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, пiднiмає її присередній край, розгинає великий палець стопи. Якщо зафiксована стопа, нахиляє гомiлку вперед.

М’язи бічного відділу гомілки.

Довгий малогомiлковий м’яз (m. fibularis longus). Початок: головка i верхня третина бічної поверхнi малогомiлкової кiстки, передня та задня мiжм’язовi перегородки гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: присередня клиноподiбна кiстка, основа І плеснової кiстки. Функцiя: опускає присередній край стопи, вiдводить та згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі (див. мал. 116 а).

Короткий малогомiлковий м’яз (m. fibularis brevis). Початок: середня третина бічної поверхнi малогомiлкової кiстки, передня та задня мiжм’язовi перегородки гомілки. Прикрiплення: горбистiсть V плеснової кiстки. Функцiя: пiднiмає бічний край стопи, вiдводить i згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі.

М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки.

Триголовий м’яз литки (m. triceps surae). Вiн складається з литкового м’яза, що розташований поверхнево, та розмiщеного пiд ним камбалоподiбного м’яза (мал. 113, 117).

Литковий м’яз (m. gastrocnemius) має двi головки: присередню та бічнну. Початок: присередня головка (caput mediale) – над присереднім виростком стегнової кiстки; бічна головка (caput laterale) – над бічним виростком стегнової кiстки. Прикрiплення: горб п’яткової кiстки.

Камбалоподiбний м’яз (m. soleus). Початок: головка, верхня третина задньої поверхнi малогомiлкової кiстки, лінія камбалоподібного м'яза на великогомiлковій кiстці, сухожилкова дуга камбалоподiбного м’яза. Прикрiплення: всi головки триголового м’яза переходять у п’ятковий сухожилок (tendo calcaneus), який прикрiплюється до горба п’яткової кiстки. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить стопу, обертає її назовнi. Згинання в колінному суглобі.

Пiдошовний м’яз (m. plantaris). Початок: над бічним виростком стегнової кiстки, капсула колiнного суглоба. Прикрiплення: зростається з п’ятковим сухожилком. Функцiя: напружує капсулу колiнного суглоба.

М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки.

Пiдколiнний м’яз (m. popliteus). Початок: бічний виросток стегнової кістки, капсула колiнного суглоба. Прикрiплення: пiдколiнна лiнiя великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в колінному суглобі, обертає гомілку медіально, якщо гомілка i стопа фiксована - згинання в колінному суглобі.

Довгий м'яз – згинач пальцiв (m. flexor digitorum lоngus). Початок: задня поверхня великогомiлкової кiстки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: роздiляється на чотири сухожилки до II-V пальцiв, кожен iз сухожилкiв проходить мiж двома нiжками сухожилка короткого м'яза – згинача пальцiв, прикрiплюється до кінцевих фаланг II-V пальцiв. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, обертає її назовнi, згинає II-V пальцi. Сприяє зміцненню склепiнь стопи.

Довгий м'яз – згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus). Початок: задня поверхня малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, задня мiжм’язова перегородка гомілки. Прикрiплення: кінцева фаланга великого пальця стопи. Функцiя: згинає великий палець стопи, згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить її та обертає назовнi. Фiксує присереднє поздовжнє склепiння стопи.

Заднiй великогомiлковий м’яз (m. tibialis posterior). Початок: великогомiлкова i малогомiлкова кiстки та мiжкiсткова перетинка гомілки. Прикрiплення: човноподiбна кiстка, три клиноподiбнi кiстки, основи II-V плеснових кiсток. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить її, обертає стопу назовнi, зміцнює склепiння стопи.

М’язи стопи розташовані на тильнiй та пiдошвовiй поверхнях стопи.

М’язи, що розташовані на тильнiй поверхні стопи (мал. 118) є наступними.

Мал. 118. М’язи правої стопи, тильна поверхня:

1. m. extensor hallucis longus(довгий м’яз-розгинач великого пальця);

2. m. extensor digitorum brevis(короткий м’яз-розгинач пальців);

3. mm. interossei dorsales(тильні міжкісткові пальці).

Короткий м'яз – розгинач пальцiв (m. extensor digitorum brevis). Початок: п’яткова кiстка (бічна та верхня поверхнi переднього частини кістки). Прикрiплення: подiляється на чотири сухожилки до II-V пальцiв. Кожен сухожилок подiляється на двi нiжки, що прикрiплюються до середнiх фаланг II-V пальцiв, зростаючись із сухожилком довгого м'яза – розгинача пальцiв. Функцiя: розгинає II-V пальцi, вiдводить їх.

Короткий м'яз – розгинач великого пальця (m. extensor hallucis brevis). Початок: передньо-верхня поверхня п’яткової кiстки. Прикрiплення: проксимальна фаланга великого пальця стопи. Функцiя: розгинає великий палець стопи.

Тильнi мiжкiстковi м’язи (mm. interossei dorsales).Їх чотири. Початок: двома головками вiд сумiжних поверхонь двох сусiднiх плеснових кiсток. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги II-IV пальцiв (перший та другий м’язи, вiдповiдно, до присередньої та бічної поверхонь проксимальної фаланги II пальця; третiй та четвертий м’язи - до бічної поверхнi проксимальної фаланги, вiдповiдно, III та IV пальцiв), усi чотири сухожилки прикріплюються до кінцевих фаланг II-IV пальцiв. Функцiя: перший м’яз тягне II палець до середини; другий, третiй та четвертий м’язи тягнуть II-IV пальцi в бiк; усi чотири м’язи – згинання у плесново-фалангових суглобах та розгинання у між фалангових суглобах II-IV пальцiв.

М’язи, які розташовані на підошвовій поверхні стопи (мал. 119, 120).

Мал. 119. М’язи підошвової поверхні стопи: а - видалений підошвовий апоневроз, б - видалений короткий згинач пальців:

1. m. abductor hallucis (відвідний м’яз великого пальця)

2. m. abductor digiti minimi(відвідний м’яз мізинця);

3. m. flexor digitorum brevis(короткий м’яз-згинач пальців);

4. m. flexor hallucis brevis(короткий м’яз-згинач великого пальця);

5. m. flexor digiti minimi brevis(короткий м’яз-згинач мізинця);

6. m. quadratus plantae(квадратний м’яз підошви)

7. m. adductor hallucis (caput transversum)(привідний м’яз великого пальця(поперечна головка));

8. tendines musculi flexoris digitorum longus(сухожилки довгого м’яза-згинача пальців).

Вiдвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis). Початок: присередній вiдросток п’яткового горба, горбистiсть човноподiбної кiстки, тримач м'язів – згиначiв. Прикрiплення: присередня сесамоподiбна кiсточка, основа проксимальної фаланги великого пальця стопи. Функцiя: вiдводить великий палець стопи в присередньому напрямку.

Короткий м'яз – згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis). Має присередню та бічну головки (caput mediale et caput laterale). Початок: присередня клиноподiбна кiстка, човноподiбна кiстка, сухожилок заднього великогомілкового м'яза, довга підошвова зв'язка. Прикрiплення: присередня та бічна поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця стопи, присередня та бічна сесамоподiбнi кiсточки. Функцiя: згинання у плесново-фаланговому суглобі великого пальця стопи.

Мал. 120. М’язи підошвової поверхні стопи (сухожилки довгого м’яза – згинача та м’яза – згтнача великого пальця видалені):

1. m. abductor hallucis(відвідний м’яз великого пальця);

2. m. adductor hallucis (caput obliquum)(привідний м’яз великого пальця(коса головка));

3. m. adductor hallucis (caput transversum) (привідний м’яз великого пальця(поперечна головка));

4. m. flexor digiti minimi brevis(короткий м’яз-згинач мізинця);

5. mm. interossei plantares(підошвові міжкісткові м’язи);

6. m. flexor hallucis brevis(короткий м’яз-згинач великого пальця).

Привідний м’яз великого пальця (m. adductor hallucis). Цей м’яз має косу та поперечну головки. Початок: коса головка (caput obliquum) – бічна клиноподiбна кiстка, основа II-V плеснових кiсток, довга підошвова зв'язка; поперечна головка (сaput transversum) – капсули II-V плесно-фалангових суглобiв, дистальнi кiнцi II-V плеснових кiсток, пiдошвовий апоневроз, глибокi поперечнi плесновi зв’язки. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги великого пальця стопи, бічна сесамоподiбна кiсточка. Функцiя: приводить великий палець стопи, згинає його, звужує стопу (поперечна головка), вкорочує стопу (коса головка).

Вiдвідний м’яз мiзинця (m. abductor digiti minimi). Початок: бічний та присередній вiдростки горба п’яткової кiстки, горбистiсть V плеснової кiстки, пiдошвовий апоневроз. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: вiдводить мiзинець, згинання у у плесново-фаланговому суглобі.

Короткий м'яз-згинач мiзинця (m. flexor digiti minimi brevis). Початок: основа V плеснової кiстки, довга зв'язка підошви, пiхва сухожилка довгого малогомiлкового м’яза. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: згинання у плесново-фаланговому суглобі мiзинця.

Короткий м'яз – згинач пальцiв (m. flexor digitorum brevis). Початок: горб п’яткової кiстки, пiдошвовий апоневроз. Прикрiплення: має чотири сухожилки, кожен з яких подiляється на двi нiжки, що

Мал. 121. М’язова та судинна затоки, вигляд справа:

1. lig. inguinale(пахвинна зв’язка);

2. arcus iliopectineus(клубово-гребінчаста дуга);

3. lig. lacunare(затокова зв’язка);

4. ramus superior ossis pubis(верхня гілка лобкової кістки);

5. a. femoralis(стегнова артерія);

6. v. femoralis(стегнова вена);

7. n. femoralis(стегновий нерв);

8. m. iliopsoas(клубово-поперековий м’яз);

9. lacuna vasorum(судинна затока);

10. lacuna musculorum(м’язова затока).

прикріплюються з обох бокiв до середнiх фаланг II-V пальцiв. Функцiя: згинання у проксимальних між фалангових суглобах II-V пальцiв, змiцнює поздовжнi склепiння стопи, вкорочуючи стопу.

Квадратний м’яз пiдошви (m. quadratus plantae). Початок: п’яткова кiстка, довга пiдошвова зв’язка. Прикрiплення: бічний край сухожилка довгого м'яза – згинача пальцiв. Функцiя: регулює дiю довгого м'яза – згинача пальцiв, вiдтягуючи його сухожилок у бiк, бере участь у згинаннi дистальних між фалангових суглобах II-V пальцiв.

Червоподiбнi м’язи (mm. lumbricales) в кiлькостi чотирьох. Початок: чотири сухожилки довгого м'яза – згинача пальцiв, перший м’яз – однiєю головкою вiд присереднього краю сухожилка ІІ пальця, а решта м’язiв - двома головками вiд сумiжних двох сухожилкiв. Прикрiплення: присередній край проксимальної фаланги II-V пальцiв. Функцiя: згинання у плеснево-фалангових суглобах II-V пальцiв, розгинання у міжфалангових суглобах, приведення II-V пальцiв в бiк великого пальця.

Пiдошвовi мiжкiстковi м’язи (mm. interossei plantares).Їх три в II, III, IV мiжплеснових промiжках. Початок: присередня поверхня III, IV, V плеснових кiсток. Прикрiплення: основа проксимальних фаланг III-V пальцiв. Функцiя: приводять III, IV, V пальцi до II пальця, згинання у плесново-фалангових суглобах проксимальнi та розгинання у міжфалангових суглобах III-V пальцiв.

Топографія нижньої кінцівки

На переднiй поверхнi стегна пiд пахвинною зв’язкоюрозмiщенам’язова затока (lacuna musculorum). Вона обмежована: спереду i зверху - пахвинною зв’язкою; знизу i ззаду – клубовою кiсткою; присередньо – клубово-гребiнчастою дугою. Через м'язову затоку на стегно виходять клубово-поперековий та стегновий нерви (мал. 121).

Судинна затока (lacuna vasorum). Вона розташована присередньо вiдносно м'язової затоки, на передній поверхні стегна пiд пахвинною зв’язкою. Судинна затока обмежована: спереду i зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки; зовні – клубово-гребiнчастою дугою; присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare).

Через судинну затоку проходять: стегнова артерiя, та стегнова вена.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) обмежований: зверху – пахвинною зв’язкою, кравецьким м’язом, присердньо – довгим привiдним м’язом.

Привiдний канал (canalis adductorius)має три стiнки: бічна – присередній широкий м’яз, присередня – великий привiдний м’яз; передня – стегнова перегородка.

У привідному каналі проходять стегнові артерія та вена, підшкірний нерв.

Пiдколiнна ямка (fossa poplitea). Її обмежовують: зверху i зовні – двоголовий м’яз стегна; зверху i присередньо – пiвсухожилковий та півперетинчастий м’язи; знизу i зовні – бічна головка литкового м’яза; знизу i присередньо – присередня головка литкового м’яза. Дно ямки утворено пiдколiнною поверхнею стегнової кiстки та капсулою колiнного суглоба.

В ямцi розташований судинно-нервовий пучок, який утворюють великогомiлковий нерв, пiдколiнна вена, пiдколiнна артерiя, вони розташовуються у напрямку ззаду наперед та з боку до середини.

Фасції нижньої кінцівки

Клубова фасцiя(fascia iliaca) покриває клубово-поперековий м’яз , приростає до бічної частини пахвинної зв’язки, вiддiлившись вiд якої, приростає до клубово-лобкового пiдвищення. При цьому утворюється клубово-гребiнчаста дуга, яка роздiляє увесь простiр пiд пахвинною зв’язкою на м’язову та судинну затоки.

Широка фасцiя стегна (fascia lata)покриває всi м’язи стегна у виглядi футляра. Нижче вiд пахвинної зв’язки широка фасцiя стегна розщiплюється на поверхневий та глибокий шари. Вони розмiщенi спереду та ззаду вiд стегнових судин (стегнової артерiї та стегнової вени). Бiля присереднього краю гребiнчастого м’яза цi два шари знову зростаються в одну пластинку. Крiм того, широка фасцiя утворює окремi пiхви для м’яза-напружувача широкої фасцiї, для кравецького та тонкого м’язів.

Вiд широкої фасцiї до стегнової кiстки вiдходять двi мiжм’язовi перегородки стегна – присередня та бічна (septum intermusculare mediale et laterale femoris), якi приростають до присередньої та бічної губ шорсткої лiнiї.

На бічній поверхні стегна широка фасцiя пiдсилюється сухожилками м'яза – натягача широкої фасцiї та великого сiдничного м’яза, має вертикальний напрямок волокон i називається в цiй дiлянцi клубово-гомiлковим пасмом.

Фасцiя гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасцiї, приростає до присереднього виростка великогомiлкової кiстки, наколiнка та головки малогомiлкової кiстки. Фасцiя обгортає всі м’язи гомілки, приростає до медiальної поверхнi великогомiлкової кiстки й утворює передню та задню мiжм’язовi перегородки (septum intermusculare cruris anterius et septum intermusculare cruris posterius).

Мал. 122. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд збоку:

1. vagina synovialis communіs tendinum mm. fibularium(спільна синовіальна піхва сухожилків малогомілкових м’язів);

2. vagina synovialis tendinum m. extensoris digitorum longi(синовіальна піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців);

3. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi(синовіальна піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця);

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris(синовіальна піхва сухожилку переднього великогомілкового м’яза).

5. retinaculum musculorum extensorum superius(верхній тримач м’язів-розгиначів).

6. retinaculum musculorum extensorum inferius(нижній тримач м’язів-розгиначів)

7.retinaculum musculorum fibularium superius et inferius(верхній та нижній тримачі малогомілкових м’язів)

Мал. 123. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд з присередньго боку:

1. vagina synovialis tendinis m. tibialis posterioris(синовіальна піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза);

2. vagina synovialis tendinum m. flexoris digitorum longi(синовіальна піхва сухожилків довгого м’яза-згинача пальців);

3. vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi(синовіальна піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця );

4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris(синовіальна піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза);

5. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi(синовіальна піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця).

6 .retinaculum musculorum extensorum(тримач м’язів-розгиначів)

Над присередньою і бічнною кiсточками та спереду мiж гомiлковими кiстками фасцiя гомiлки має поперечний напрямок волокон i утворює мiж обома гомiлковими кiстками верхнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum superius).

Нижче розташовується нижнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum inferius). Вiн починається на бічнiй поверхнi п’яткової кiстки i роздiляється на двi нiжки: одна прикрiплюється до присередньої кiсточки великогомiлкової кiстки, а друга - до човноподiбної та присередньої клиноподiбної кiсток (мал.122, 123).

Позаду від присердньої кiсточки розмiщений тримач м’язів–згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), що йде вiд присередньої кісточки великогомілкової кістки до присередньої поверхнi п’яткової кiстки.

Позаду від бічної кiсточки фасцiя потовщується, утворюючи верхнiй та нижній тримачі малогомiлкових м’язiв (retinaculum musculorum fibularium superius et inferius).

Верхній тримач малогомілкових м'язів іде вiд бічної кісточки малогомілкової кістки до бічної поверхнi п’яткової кiстки.

Нижній тримач малогомілкових м'язів фiксується на бічннiй поверхнi п’яткової кiстки.

На тильнiй поверхнi стопи розташована тильна фасцiя стопи (fascia dorsalis pedis). Вона покриває сухожилки м’язiв – розгиначiв гомілки, короткий м’яз – розгинач великого пальця стопи, короткий м’яз – розгинач пальцiв стопи (II-V), судини та нерви тильної поверхнi стопи, а також тильні мiжкiстковi м’язи.

На пiдошвовій поверхні стопи є пiдошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris). Вiн фiксується на п’ятковому горбi i покриває короткий м’яз – згинач пальцiв, з яким зрощується. У кінцевій частинi пiдошвовий апоневроз подiляється на п’ять пучкiв, що вплiтаються в стiнки волокнистих пiхов пальцiв. Вiд пiдошвового апоневрозу вертикально вiдходять пучки волокон. Крім того вiд пiдошвового апоневроза до шкiри пiдошви вiдходять вертикальнi пучки волокон, що фiксують шкiру, вплiтаючись у неї.

У бічному i присередньому напрямках пiдошвовий апоневроз стоншується, покриваючи м’язи великого пальця стопи та м’язи мiзинця.

Стегновий канал (canalis femoralis)утворюється за наявностi стегнової грижi, в нормі не існує – слабке місце у передній стінці живота.

Стегновий канал розташовується нижче від пахвинної зв’язки, він має три стiнки.

Стiнки стегнового каналу: передня – поверхневий шар широкої фасцiї; задня стiнка – глибокий шар широкої фасцiї, що покриває гребiнчастий м’яз i називається гребiнною фасцiєю (fascia pectinea); бічна стiнка - стегнова вена.

Отвори стегнового каналу: пiдшкiрний орзтвір і стегнове кiльце.

Пiдшкiрний розтвір (hiatus saphenus), являє собою розпушену тонку дiлянку поверхневого шару широкої фасцiї покритий волокнами, що називаються решiтчастою фасцiєю (fascia cribrosa). Вона має отвори для судин та нервiв. Пiдшкiрний розтвір обмежований ущiльненим краєм широкої фасцiї, який має назву серпоподiбного крю (margo falciformis). У цьому краї розрiзняють верхнiй рiг (cornu superius), що приростає до пахвинної зв’язки, та нижнiй рiг (cornu inferius). Серпоподiбний край добре виявлений із зовнішнього боку та знизу. Через пiдшкiрний розтвір проходить велика пiдшкiрна вена (див мал. 96).

Стегнове кiльце (аnulus femoralis)це присередня частина судинної затоки. Воно обмежоване: спереду та зверху – пахвинною зв’язкою, знизу та ззаду – стовщеним окiстям лобкової кiстки, яке називається гребiнчастою зв’язкою; зовні – стегновою веною; присередньо - затоковою зв’язкою. Затокова зв’язка вiдходить вiд зовнішньої ніжки пахвинної зв’язки i йде до гребеня лобкової кістки.

У стегновому кiльцi розташований один із найбільших поверхневих лімфатичних вузлів. З черевної порожнини стегнове кiльце закрите поперечною фасцiєю, яка в цiй дiлянцi розпушена i називається стегновою перегородкою (septum femorale).

Стегнова перегородка прирощена до тазової кiстки, тому під час утворення стегнової грижi нутрощi розсовують пучки стегнової перегородки i вона не бере участi в утвореннi грижового мiшка.

Синовіальнi пiхви стопи

Пiд нижнім тримачем м'язів – розгиначiв унаслідок відходження від його внутрішньої поверхні до кісток заплесна перегородок утворюється чотири кістково-волокнистих канали. У трьох із них розташовані синовіальні піхви (vagine synoviales digitorum pedis): присередньо – пiхва сухожилка переднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris); посерединi – пiхва сухожилка довгого м'яза – розгинача великого пальця (vagina tendinis muskuli extensoris hallucis longi); зовні – пiхва сухожилкiв довгого м'яза – розгинача пальцiв (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi). У четвертому волокнистому каналi розмiщуються: тильна артерiя стопи, двi тильнi вени стопи, глибокий малогомiлковий нерв (мал.122, 123).

Пiд тримачем м'язів – згиначiв, позаду вiд присередньої кiсточки теж розташовані чотири волокнисті канали. У трьох із них проходять самостiйнi синовіальнi пiхви (спереду назад): пiхва сухожилка заднього великогомiлкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris); пiхва сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальцiв (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi); пiхва сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi). Четвертий волокнистий канал вмiщує задню великогомiлкову артерiю, двi заднi великогомiлковi вени, великогомiлковий нерв. Волокнистий канал для судин i нерва розмiщується в борознi мiж кiстково-волокнистими каналами сухожилкiв довгого м'яза – згинача пальців та довгого м'яза – згинача великого пальця.

Пiд верхнiм тримачем малогомiлкових м’язiв, позаду вiд бічної кiсточки в окремому кiстково-волокнистому каналi розмiщена спiльна пiхва сухожилкiв малогомiлкових м’язiв (vagina communis tendinum musсulorum fibularium). Пiд нижнiм тримачем сухожилкiв малогомiлкових м’язiв ця піхва роздвоюється.

На підошвовій поверхні стопи є – підошвова піхва сухожилка довгого малогомiлкового м’яза (vagina plantaris tendinis musсuli fibularis longi). На пiдошвi вона проходить косо вiд бічного краю стопи до присереднього.

Пiхви сухожилків пальцiв стопи (vaginae tendinis digitorum pedis) розташовуються в кiстково-волокнистих каналах пальцiв стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis).

Кiстково-волокнисті канали пiдошвової поверхнi пальцiв утворенi фалангами, волокнами сполучної тканини, які як і на кисті, диференціюються на кільцеву (pars anularis vaginae fibrosae) і хрестоподiбну (pars cruformis vaginae fibrosae) частини волокнистої піхви.

Синовіальна пiхва великого пальця мiстить сухожилок мяза –згинача великого пальця i простягається вiд основи І плеснової кiстки до основи кінцевої фаланги великого пальця.

Синовіальні пiхви II-V пальців мiстять кожна по два сухожилки – сухожилок довгого м’яза – згинача пальцiв і сухожилок короткого м’яза – згинача пальцiв. Синовіальні піхви II-V пальцiв простягається вiд рiвня головок плеснових кiсток до основи кінцевої фаланги.

Короткі відомості про розвиток і будову внутрішніх органів

До опорно-рухового апарату входять кістки, суглоби, м’язи що разом із покривними тканинами (шкіра та Ії похідні) утворюють тіло людини (soma). Нутрощі (viscera) - це всі органи, що розташовані в порожнинах тіла: грудній, черевній, тазовій. До нутрощів належать органи травної, дихальної, сечової і статевих систем, а також залози внутрішньої секреції. Внутрішні органи беруть участь в обміні речовин, статеві органи виконують функцію розмноження. Оскільки ці процеси властиві й рослинам, нутрощі називають ще органами рослинного життя.

На відміну від м’язової системи, яка первинно розвивається з дорсальної мезодерми з боків від хорди й мозкової трубки, органи травлення і дихання на ранніх стадіях філо- та онтогенезу становлять єдину систему у вентральній частині зародка (первинну кишку), з якою тісно пов’язані великі травні залози, а також нижній відділ сечової та статевих систем.

Внутрішні органи складаються преважно з трубкоподібних (порожнистих) та паренхіматозних органів. До порожнистих органів відносять: стравохід, шлунок, товсту і тонку кишки, трахею, бронхи, сечовий та жовчний міхури, сечоводи та ін. До паренхіматозних органів належать: великі слинні залози, підшлункова залоза, печінка, легені, нирки - всі вони побудовані з паренхіми - функціональної тканини, яку утворюють не тільки спеціалізовані клітини, а також і сполучнотканинний каркас, або строма - м’який скелет органа (мал. 124).

Мал. 124. Травна система (схема). Загальний вигляд:

1. cavitas oris(ротова порожнина);

2. pharynx(глотка);

3. oesophagus(стравохід);

4. gaster(шлунок);

5. hepar(печінка);

6. pancreas(підшлункова залоза);

7. duodenum(дванадцятипала кишка);

8. jejunum(порожня кишка);

9. ileum(клубова кишка);

10. appendix vermiformis(червоподібний відросток);

11. caecum(сліпа кишка);

12. colon ascendens(висхідна ободова кишка);

13. colon transversum(поперечна ободова кишка);

14. colon descendens(низхідна ободова кишка);

15. colon sigmoideum(сигмоподібна ободова кишка);

16. rectum(пряма кишка).

Стінки більшості порожнистих органів травної системи складаються з чотирьох оболонок: внутрішньої - слизової, підслизового прошарку, м’язової оболонки та зовнішньої - сполучнотканинної оболонки (адвентиції) або серозної оболонки (мал. 125 д).

Слизова оболонка(tunica mucosa) вистелає поверхню органів травлення, яка безпосередньо контактує з зовнішнім середовищем, обернена до середини органа. Слизова оболонка покрита епітелієм різного типу: багатошаровим лусковим (ротова порожнина, глотка, стравохід, кінцевий відділ прямої кишки); перехідним (сечові шляхи); одношаровим стовпчастим (шлунок, тонка кишка, товста кишка, трахея).

Клітини епітелію розташовані на тонкій власній пластинці (lamina propria mucosae), побудованій зі сполучної тканини, в якій є скупчення лімфоїдної тканини (лімфатичні вузлики), залози, кровоносні та лімфатичні капіляри і судини, нерви. Під власною пластинкою розташовуються міоцити непосмугованої м’язової тканини, що утворюють м’язову пластинку слизової оболонки (lamina muscularis mucusae). Слизова оболонка завжди покрита слизом, який захищає епітеліоцити і сприяє кращому контакту з їжею, що потрапляє на її поверхню.

У тих місцях, де слизова оболонка збирається у складки (стравохід, шлунок, тонка та товста кишки), під її м’язовою пластинкою розміщується шар пухкої сполучної тканини, який називають підслизовим прошарком (tela submucosa). У ньому розгалужується велика кількість кровоносних і лімфатичних судин та нервів.

Мал. 125. Схема будови багатоклітинних екзокринних залоз (а, б, в, г) і брижової частини тонкої кишки (д):

а - проста трубчаста залоза; б - проста альвеолярна залоза; в - розгалужена трубчаста залоза; г - розгалужена альвеолярна залоза; д - брижова частина тонкої кишки: 1. tunica mucosa; 2. tunica muscularis, stratum circulare; 3. tunica muscularis (stratum longitudinale); 4. tunica serosa.

Під слизовим прошарком розміщується м’язова оболонка (tunica muscularis), що складається з внутрішнього - колового (stratum circulare) та зовнішнього - поздовжнього (stratum longitudinale) шарів - між якими є сполучнотканинний прошарок (мал. 125 д). М’язові шари мають різне функціональне значення. Коловий шар м’язів має спіральну спрямованість, у наслідок його скорочення зменшується діаметр стравоходу, шлунку, кишки тощо. Поздовжній шар м’язів йде вздовж трубчастих органів. У наслідок скорочення м’язових волокон цього шару діаметр трубчастих органів збільшується. Скорочення стінок і пересування вмісту порожнистих органів називають перистальтикою.

Ззовні від м’язової оболонки розташовується зовнішня оболонка (tunica adventitia), що складається з волокнистої тканини. Зовнішня оболонка таких органів, як глотка, стравохід, трахея, утворена пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні й лімфатичні судини і нерви.

Більшість органів травної системи (черевна частина стравоходу, шлунок, тонка кишка) та інші органи черевної порожнини покриті серозною оболонкою, або очеревиною. У грудній порожнині серозна оболонка покриває легені і називається плеврою. Серце також покрите серозною оболонкою, яка утворює осердя.

Серозна оболонка складається з власної пластинки, на якій містяться клітини мезотелію. Вони продукують серозну рідину, що зволожує поверхню органів і полегшує тертя між ними. Зверніть увагу на те, що під серозною оболонкою є пухка сполучна тканина, яка дістала назву підсерозного прошарку (tela subserosa). Тут, як і в підслизовому прошарку, проходять кровоносні і лімфатичні судини та нерви.

Залозислизової оболонки залежно від кількості клітин, які їх утворюють, поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. Вони виробляють слиз, що покриває та зволожує слизову оболонку, а також травні соки, які розщеплюють складні поживні речовини на більш прості.

Одноклітинні залози за формою бувають трубчасті та альвеолярні. Останні можуть мати вигляд трубочки або пухирця. Паренхіма складних залоз складається з часток (lobuli glandulares), між якими розташовані сполучнотканинні міжчасткові та міжчасточкові перегородки (septі interlobares et interlobulares;мал. 125 а, б, в, г).

Залози, які мають протоки, називають залозами зовнішньої секреції, або екзокринними залозами (crineo - виділяю), на відміну від них є залози, які не мають вивідних проток - це залози внутрішньої секреції, або ендокринні залози, продукти їх діяльності потрапляють у кровоносні або лімфатичні судини.

На особливу увагу з практичної точки зору заслуговує вивчення топографії нутрощів. До поняття топографії відносять три визначення: голотопія, скелетотопія та синтопія:

i голотопія(holos - повний, topos - місце) - відношення органа до ділянки тіла або місце його розташування;

i скелетотопія - відношення органа до скелета;

i синтопія - відношення органа до інших, сумісних органів.

Травна система (systema digestorium)

Ротова порожнина і її органи, ротові залози

Травна система складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишок, печінки, підшлункової залози.Ротова порожнина (cavitas oris) є початком травної системи, розташована в нижній частині голови. Спереду вона обмежована губами, збоку (справа та зліва) - щоками, зверху піднебінням, знизу - надпід’язиковими м’язами. Ззаду через широкий отвір - зів порожнина рота сполучається з глоткою (мал. 126 – 128). У порожнині рота розташовані зуби, язик, в неї відкриваються протоки великих і малих слинних залоз. Порожнину рота поділяють на присінок рота та власне ротову порожнину (мал. 126). Присінок рота (vestibulum oris) має ротову щілину (rima oris), що розміщена горизонтально між верхньою й нижньою губами. Ззовні присінок обмежований щоками, з обох боків від ротової щілини губи зрощуються, переходять одна в одну й утворюють кут рота (angulus oris).

Мал. 126. Порожнина рота. Глотка. Сагітальний розтин голови та шиї:

1. labium superius(верхня губа);

2. labium inferius(нижня губа);

3. palatum durum(тверде піднебіння);

4. palatum molle(м’яке піднебіння);

5. lingua(язик);

6. pars nasalis pharyngis(носова частина глотки);

7. ostium pharyngeum tubae auditivae(глотковий отвір слухової труби);

8. pars oralis pharyngis(ротова частина глотки);

9. pars laryngea pharyngis(гортанна частина глотки);

10. larynx(гортань).