Які з наведених безумовних рефлексів відносять до групи “рефлексів новонароджених”?

Практичне заняття № 3.

Тема: Нейрогуморальна регуляція функцій в онтогенезі.

Мета: З'ясувати закономірності розвитку нервової системи в онтогенезі; провести математичний аналіз серцевого ритму людини та з'ясувати активність відділів вегетативної нервової системи

Теоретичні питання

1. Роль нервової системи в адаптаційних реакціях.

2. Поняття рефлексів та їх класифікація. Структура рефлекторної дуги.

3. Теорії розвитку нервової системи в онтогенезі.

4. Морфофункціональний розвиток нервової тканини.

5. Зміни безумовно-рефлекторної діяльності в онтогенезі. Рефлекси новонароджених.

6. Особливості координаційних процесів в центральній нервовій системи в різні вікові періоди.

7. Будова та функції спинного мозку в онтогенезі.

8. Вікові особливості стовбура головного мозку у людей різного віку.

9. Морфофункціональний розвиток проміжного мозку та базальних гангліїв в онтогенезі.

10. Розвиток кори головного мозку в онтогенезі. Особливості електроенцефалограми дітей.

тестові питання

Яка з теорій вказує на провідну роль генотипу в розвитку нервової системи в онтогенезі?

а) теорія гетерозису;

б) теорія системогенезу;

в) теорія урбанізації;

г) теорія диссолюції.

2. Схарактеризуйте особливості розвитку нейрона в онтогенезі:

а) мієлінізація аксону завершується в пренатальному періоді;

б) нейробласт має добре розвинену систему гілкувань;

в) зрілі нейрони здатні до мітозу;

г) функціонування нейронів починається у внутрішньоутробний період.

3. Вкажіть особливості процесу мієлінізації:

а) відбувається у відцентровому напрямку;

б) у новонародженого всі провідникові шляхи спинного мозку мієлінізовані;

в) чутливі нейрони мієлінізуються раніше рухових;

г) утворення мієлінової оболонки підвищує швидкість проведення збудження;

д) філогенетично молоді відділи мієлінізуються раніше ніж старі.

4. Схарактеризуйте фізіологічні особливості нервової системи новонароджених:

а) підвищена збудливість;

б) знижена збудливість;

в) підвищена швидкість проведення збудження;

г) переважання пасивних форм гальмування.

5. Вкажіть фізіологічні особливості дітей, обумовлені переважанням симпатичної нервової системи:

а) значна упорядкованість серцевого ритму;

б) посилене слиновиділення;

в) пригнічена моторика шлунково-кишкового тракту;

г) розширення коронарних судин.

6. Вкажіть фізіологічні особливості літніх людей, обумовлені переважанням парасимпатичної нервової системи:

а) низька упорядкованість серцевого ритму;

б) звуження коронарних судин;

в) послаблена моторика шлунково-кишкового тракту;

г) знижена толерантність до глюкози.

7. Вкажіть ознаки дозрівання нервових центрів в онтогенезі:

а) зменшення ступеню іррадіації збудження;

б) посилення виділення медіатору при подразненні;

в) зростання можливостей до компенсації функцій при ураженні;

г) знижена резистентність до гіпоксії.

8. Вкажіть особливості розвитку спинного мозку в онтогенезі:

а) швидкість росту спинного мозку в товщину переважає його зростання в довжину;

б) спинний мозок дозріває швидше і старіє більш повільно відносно інших відділів центральної нервової системи;

в) поперекове потовщення спинного мозку формується більш рано ніж шийне;

г) рефлекторна функція спинного мозку новонароджених аналогічна дорослим людям.

Які з наведених безумовних рефлексів відносять до групи “рефлексів новонароджених”?

а) рефлекс Паріна;

б) рефлекс Гольця;

в) рефлекс Бауера;

г) рефлекс Бейнбріджа.

10. Вкажіть особливості розвитку довгастого мозку в онтогенезі:

а) дозрівання симпатичних ядер йде швидше ніж парасимпатичних;

б) відносні розміри довгастого мозку перевищують такі у дорослої людини;

в) найбільш пізно в онтогенезі дозріває ядро блукаючого нерва;

г) рефлекторний контроль дихальних рухів проявляється тільки після народження.

11. Вкажіть особливості розвитку мозочка в онтогенезі:

а) сіра речовина мозочка розвивається більш інтенсивно ніж біла;

б) відносні розміри мозочка перевищують такі у дорослої людини;

в) найбільш пізно дозрівають гальмівні нервові волокна мозочка, які забезпечують зв'язок з іншими відділами центральної нервової системи.

12. Вкажіть особливості розвитку середнього мозку в онтогенезі:

а) висхідні провідникові шляхи середнього мозку дозрівають раніше ніж низхідні;

б) дозрівання червоного ядра відбувається швидше ніж чорної субстанції;

г) рефлекторна активність середнього мозку відзначається тільки в постнатальний період.

13. Вкажіть особливості розвитку проміжного мозку в онтогенезі:

а) всі ядра відділів проміжного мозку дозрівають вже у внутрішньоутробний період;

б) гіпоталамус дозріває більш рано ніж кора великих півкуль;

в) найбільш інтенсивне зростання відділів проміжного мозку відбувається в пубертатний період;

г) найбільш пізно в онтогенезі в межах проміжного мозку дозріває гіпоталамус.

14. Вкажіть особливості розвитку базальних гангліїв в онтогенезі:

а) дозрівання блідої кулі йде більш інтенсивно ніж смугастого тіла;

б) гальмівні структури базальних гангліїв формуються більш рано ніж збуджуючі;

в) розвиток міміки у дітей пов'язаний, насамперед, з розвитком блідої кулі;

г) дозрівання базальних гангліїв є важливим фактором автоматизації рухових навичок.

15. Вкажіть особливості розвитку великих півкуль мозку в онтогенезі:

а) поверхневий шар кори росте більш інтенсивно ніж внутрішній;

б) після народження у дитини найбільш інтенсивно йде формування первинних борозен;

в) швидкість розвитку лобної долі переважає зростання потиличних;

г) у новонародженого кількість нейронів кори відповідає дорослій людині;

д) відносні розміри кори великих півкуль новонародженого переважають показники, характерні для дорослої людини.

Навчальне завдання

У досліджуваного записують електрокардіограму в II стандартному відведенні (не менше 100 кардіоциклів). Після вимірювання тривалостей R-R інтервалів з точністю до 0,02 с дані групують за зустрічаємістю.

В подальшому розраховують такі показники:

1. Mo (мода) - тривалість R-R інтервалу, що найбільш часто зустрічається в досліджуваному масиві, виражена в секундах. Мода свідчить про найбільш ймовірний рівень функціонування системи кровообігу і при стаціонарних процесах співпадає з математичним очікуванням. У перехідних процесах значення моди свідчить про домінуючий рівень функціонування серцево-судинної системи.

2. АМо (амплітуда моди) - число значень, що дорівнюють моді, виражене у відсотках до загального числа досліджених кардіоциклів. Показник характеризує стабілізуючий ефект центральної ланки управління серцевим ритмом. В основному цей ефект обумовлений впливом симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

3. х (варіаційний розмах) - різниця між максимальною та мінімальною тривалостями R-R інтервалів, виражена в секундах. Вважають, що показник характеризує стан парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

4. ІН (індекс напруги серцево-судинної системи) відображає ступінь централізації управління серцевим ритмом, виражається в абсолютних одиницях і обчислюється за формулою (3.1):

(3.1)

Інтерпретація результатів, одержаних при математичному аналізі серцевого ритму, проводиться на підставі класифікатора, запропонованого Р.М. Баєвським (1984). Виділення станів з різним ступенем домінування симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи за даними варіаційної пульсометрії передбачається за будь-якими двома показниками. Автори пропонують виділяти такі стани:

а) виражене переважання симпатичної нервової системи ( x£0,06; AМo³80; ІН³500);

б) помірне переважання симпатичної нервової системи ( x£ 0,15; AМo³50; ІН³200);

в) помірне переважання парасимпатичної нервової системи ( x³0,30; AМo£30; ІН£50);

г) виражене переважання парасимпатичної нервової системи ( x³0,50; AМo£15; ІН£25).

Зареєструвати ЕКГ у людей різного віку або статі так, як це вказано в методиці проведення роботи. Зробити математично-статистичний аналіз серцевого ритму та визначити активність відділів вегетативної нервової системи. Результати дослідів занести до таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Математико-статистичні показники Група досліджуваних (вік, стать)	Мо, с	АМо, %	х, с	ІН, абс. од.

Література

1. Анатомия и физиология детского организма // Под ред. Н.Н. Леонтьевой. - М.: Просвещение, 1975. – 569 c.

2. Возрастная физиология: Руководство по физиологии // Под ред. В.Н. Никитина. - Л.: Наука, 1975. – 692 с.

3. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа. - 1985. – 384 c.

4. Малько М.М. Методичні рекомендації до лабораторних занять з курсу "Вікова фізіологія та шкільна гігієна". – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – 43 с.

5. Старение мозга // Под ред. В.В. Фролькиса. - Л.: Наука, 1991. – 277 с.

6. Баевский Р.М. Прогнозирование состояния на грани нормы и патологии. – М.: Медицина, 1979. – 295 с.