Міністерство охорони здоров'я україни
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ.М.І.ПИРОГОВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Педіатрія |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль | |
| Тема заняття | Бронхіальна астма у дітей. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. |
| Курс | |
| Факультет | медичний |
Актуальність теми
Бронхіальна астма – це глобальна проблема охорони здоров’я, зумовлена її високою поширеністю, істотним зниженням якості життя хворих, включаючи працездатність, змогу навчатися і відпочивати; економічними збитками, до яких призводить дане захворювання.
Згідно рекомендаційного документу ВООЗ в кінці століття розповсюдженість бронхіальної астми у дітей за останні 25 років підвищилась на 58 % і складає 9-11 % серед дитячого населення. Частота госпіталізації дітей з приводу бронхіальної астми за останні 16 років виросла в 1,5-3 рази, а смертність збільшилась в 2 рази. У структурі інвалідності астма складає понад 8 %.
Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів із поширеною, але варіабельною зворотною обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю (особливо в нічний і вранішній час) за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.
Таким чином, алергічні захворювання у дітей є важливою медико-соціальною проблемою, з клінічною стороною якої має бути ґрунтовно обізнаний лікар будь-якої спеціальності.
2 Цілі заняття:
1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори бронхіальної астми у дітей.
2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину бронхіальної астми у дітей.
3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу бронхіальної астми у дітей.
4. Ставити попередній діагноз при бронхіальній астмі у дітей.
5. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисцип-лінарна інтеграція)
| Назва попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Нормальна анатомія | Володіти уявленнями про будову дихальних шляхів. |
| Нормальна та патологічна фізіологія | Оцінити функціональний дихальних шляхів. Знати особливості розвитку алергічного процесу та алергічної відповіді у дітей. |
| Біохімія | Дати клінічну оцінку змінам біохімічних показників сироватки крові при БА |
| Імунологія та алергологія | Застосовувати знання про стан імунної системи у дітей залежно від віку, маркери атопії. Трактувати результати імунологічних досліджень. |
| Фармакологія | Володіти знаннями про основні групи лікарських засобів, що застосовуються у лікуванні БА та виписки рецептів |
| Пропедевтична педіатрія | Володіти практичними навичками обсте-ження хворого, збору анамнезу, мати уяву про додаткові методи обстеження, що засто-совуються для їх діагностики. |
| Соціальна медицина та організація охорони здоров'я | Використовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитя-чому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров'я в плані профілактики та лікування. |
| Променева діагностика | Описувати рентгенологічні знімки. |
| Внутрішньо предметна інтеграція | Дати клінічну оцінку змінам показників біохімічного дослідження сироватки крові, імунологічних показників, провести дифе-ренційну діагностику БА, інтерпретувати дані додаткових і інструментальних методів дослідження. |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Бронхіальна астма | Хронічне запалення дихальних шляхів із поширеною, але варіабельною зворотною обструкцією і зростаю-чою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алер-гією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистя-чих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю (особливо в нічний і ранішній час) за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.. |
| Конституція | цілісність морфологічних і функціональних власти-востей, успадкованих і набутих, відносно стійких у часі. |
| Підсилювачі | Агенти, котрі знаходяться в зовнішньому сере-довищі і не можуть спровокувати імунну від-повідь, наприклад, ріновіруси, ендотоксини і т.п. |
| Тригери (провокатори) | Агенти, які спроможні підсилювати гіперреак-тивність бронхів на короткий період без розвитку запалення в стінці дихальних шляхів. До них від-носяться фізичне навантаження, холодне повіт-ря, гістамін, метахолін, пасивне куріння, різкі запахи, зміни метеоситуації. |
| АСІТ (Алерген специфічна імунотерапія) | Лікування причино-значущими алергенами (алерговакцинами), які вводяться в організм хворого у зростаючих дозах з метою зни-ження чутливості до етіологічного значущих алергенів при їх природній експозиції |
| Біологічні маркери — | це кількісно визначені біологічні параметри, які як індикатори визначають здоров’я, ризик захворювання, ефекти оточуючого середовища, діагностику захворювання, метаболічні процеси, епідеміологію і т.п." Стосовно бронхіальної астми таким показником є морфологічні та функціональні зміни еозинофіла, показники рівня оксиду азоту (NO). |
| Алергія | Підвищена чутливість до речовин, з якими організм раніш зустрічався. |
| Атопія | Спадкова схильність до формування алергічних реакцій реагін-залежного типу у відповідь на сенсибілізацію алергенами. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Визначення, фактори ризику та етіологія бронхіальної астми у дітей.
2. Патогенез бронхіальної астми у дітей.
3. Клініка БА та особливості перебігу астми у дітей раннього віку.
4. Діагностика БА у дітей.
5. Принципи лабораторної та функціональної діагностики бронхіальної астми.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Робота з тестовими завданнями
2. Робота студентів в палатах біля ліжка дітей хворих на БА.
3. Інтерпретація додаткових методів обстеження.
4. Клінічний розбір показового випадку.
5. Розв’язування ситуаційних задач.
Зміст за темою заняття викладений у лекційному матеріалі, навчальному посібнику кафедри, протоколах МОЗ України, підручниках.
Матеріали для самоконтролю:
А. Тести:
№ 1 У хлопчика 4-х років на протязі 2-х років є прояви обструктивного синдрому (2-3 рази на рік), експіраторна задуха, сухий приступоподібний кашель, погіршення стану ввечері та нічний час. В ранньому віці відмічались прояви алергічного діатезу. Який з приведених діагнозів найбільш вірогідний?
А. Бронхіальна астма
B.Обструктивний бронхіт
C.Рецидивуючий бронхіт
D.Стенозуючий ларинготрахеїт
E. Муковісцидоз (легенева форма)
№2 Хворий 9 років скаржиться на нападоподібний сухий кашель, більше вночі. Об’єктивно: експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури, вимушене положення в ліжку. Перкуторно – коробочний звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі та жужачі хрипи. В гемограмі: лейкоцитоз, анеозінофілія. Яке захворювання можна запідозрити?
А. Бронхіальна астма
B. Обструктивний бронхіт
C. Рецидивуючий бронхіт
D. Бронхіоліт
Е.Кашлюк
№ 3 У хворого 12 років періодично [весна, осінь] виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД-32в 1хв. Чути сухі хрипи. В крові: Нb-120 г/л, лейкоцити - 8 Г/л, п/я-1, с/я-52, л-36, мон-3, ШОЕ- 7мм/год. Імовірний діагноз?
А. Бронхіальна астма
B. Бронхіт
C Гостре респіраторне захворювання
D. Пневмонія
Е. Ларингіт
№4 У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту, спостерігається з 2-х річного віку. В 7 років вперше розвинувся приступ ядухи, на рентгенограмі емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?
А. Бронхіальна астма
В. Обструктивний бронхіт
C. Вроджена вада серця
D. Первинна легенева гіпертензія
Е. Стенозуючий ларинготрахеїт
№ 5 У відділення раннього дитинства поступив дворічний хлопчик. Скарги на кашель приступоподібного характеру, який підсилюється вночі або під ранок. З 6-ти місячного віку у хлопчика спостерігаються прояви атопічного дерматиту, з 11 міс. – напади приступоподібного кашлю. Об”єктивно: t0 36,80С, ЧД – 44’, ЧСС - 100’. При перкусії над легенями отримано коробковий звук. Аускультація легень дихання з продовженим видихом, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Про яке захворювання слід подумати?
A. Бронхіальна астма
B. Гострий бронхіоліт
C. Сторонній предмет в дихальних шляхах
D.Стенозуючий ларинготрахеїт
E. Кашлюк
№ 6 У дівчинки 12 років щоночі (близько 3 годин) виникають напади ядухи, спастичного кашлю, що супроводжуються неспокоєм, збудженням, переживанням вітального страху. Об’єктивно: в легенях на всьому протязі вислуховується везикулярне дихання, ЧСС-120 уд/хв. Про яку патологію можна думати?
А. Бронхіальна астма
В. Вегето-судинна дисфункція
C. Кашлюкова інфекція
D. Пароксизмальна тахікардія
Е. Обструктивний бронхіт
№ 7Хворий 5 років поступив в приступному стані бронхіальної астми. З 2 років часто відмічалися прояви ексудативно-катарального діатезу. Приступи астми виникли з 2 років по 8-10 разів на рік. Стан важкий, експіраторна задишка, ціаноз, свистячі хрипи. Яке обстеження слід призначити дитині першочергово?.
A) Спірографія
B) Аналіз крові і харкотиння
C) Рентгенографія органів грудної клітки
D) Імунограма
E) Аналіз сечі
№ 8 У дівчинки у віці 6 місяців на фоні фебрильної температури тіла вперше з’явилась експіраторна задишка, тахіпное, кашель. Алергологічний анамнез не обтяжений. При огляді гіперемія зіву, коробковий перкуторний звук, дифузні дрібно пухирчасті та свистячі хрипи. Рентгенологічно - ознаки емфіземи. З носоглотки виділено РС-вірус. Який найвірогідніший діагноз?
А. Бронхіоліт.
В.Бронхіальна астма
С. Стороннє тіло
D. Гостра пневмонія.
Е. Обструктивний бронхіт.
№9Для бронхіальної астми у періоді загострення характерні такі рентгенологічні зміни:
A. низьке положення куполу діафрагми
B. підвищення прозорості легеневої тканини;
C. розширення міжреберних проміжків;
D. може бути гомогенне затемнення з чіткими контурами сегментарних меж;
E. усе перераховане
№10.До ведучих патогенетичних механізмів БА слід віднести:
А. бронхоспазм;
B. набряк слизової оболонки бронхів;
C.. гіперсекреція бронхіальних залоз;
D. зниження активності ß2-адренорецепторів;
E. усе перераховане.
ЗАДАЧІ
№1. У дитини 6 років вночі, після відвідин дачі, почався напад ядухи; в анамнезі харчова алергія, у матері - рецидивуюча кропивниця. Відомо з анамнезу, що дитина від І вагіт-ності, маса тіла при народженні 3800 г., на грудному вигодовуванні до 3 міс. З 1,5 років часті респіраторні захворювання. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи, який в подальшому повторювався щомісячно, частіше вночі. Об’єктивно: хлопчик блідий, ціаноз носогубного трикутника, дистанційні хрипи, експіраторна дихавиця, маса сухих свистя-чих хрипів під час аускультації.
А. Поставте попередній діагноз.
Б. Складіть план обстеження
В. Назвіть фактори, що сприяли розвитку захворювання
Г. При проведені алергопроб яких результатів можна сподіватись.
Задача №2. Мати дівчинки 2 років викликала дільничного педіатра і скаржиться на те, що у дитини виникає приступоподібний кашель, частіше вночі або рано вранці, від якого дитина просинається. Такий стан триває на протязі 2 тижнів. Перед цим дитина хворіла грипом. З анамнезу відомо, що у матері дівчинки був епізод набряку Квінке після вживання суниць. При огляді – себорейні кірочки на волосистій частині голови, язик «географічний». Над легенями перкуторний звук з тимпанічним відтінком. Аускультативно – розсіяні сухі та середньо пухирчасті хрипи. При огляді помешкання видно, що в квартирі багато книжок, килимів. В кімнаті живе папуга. Батько дитини курить на кухні, дим потрапляє в кімнату дитини.
- Поставте попередній діагноз
- Які фактори ризику в помешканні дитини?
- Рекомендації по елімінації алергенів.
- До яких спеціалістів слід направити дитину.
Задача №3. Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворіла 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура тіла до 37,4-37,8 С., з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами, проте температура утримувалась, кашель частішав. В день госпіталізації з’явилось шумне свистяче утруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часто хворіє ГРВІ, бронхіти, щорічно на ангіну. В 1,5 роки та 2 роки 3 міс. хворіла на запалення легень. З 3 років у дитини приступи ядухи після бронхіту. Приступи утрудненого дихання виникали на тлі ГРВІ, бронхітів або в період їх розрішення. Помічено збільшення частоти нападів в осінньо-зимову пору року. З 4 років діагностовано хронічний гайморит.
При огляді стан дитини важкий, задишка з утрудненим видихом, ЧД 32 за 1 хв. Грудна клітка в положенні видиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.
- Поставити попередній діагноз
- Скласти план обстеження
- Яка можлива причина захворювання.
- Консультації яких спеціалістів слід призначити хворому.
Задача №4. Дитина 5 років госпіталізована в стаціонар з нападом ядухи. Хлопчик від І вагітності, яка протікала на тлі ускладнень та народилася недоношеною. Вага при народженні 1,500 гр. На природному вигодовуванні до 3 міс. З 2-х міс. прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя на вживання курячого яйця та м’яса. З 1,5 років – часті ГРВІ. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи. Наступні напади виникали майже щомісячно, частіше вночі короткочасні. При перебуванні влітку на Чорноморському узбережжі напади не виникали. Проживає в старому будинку, в кімнаті багато килимів, є кіт та собака. Бабуся по лінії матері хворіє на бронхіальну астму.
- Поставте попередній діагноз.
- Складіть план обстеження
- Яке обстеження можна порекомендувати дитині в період загострення та ремісії
- Яка можлива причина захворювання.
Задача №5 Хлопчик 9 років, скаржиться на різко утруднене свистяче дихання, сильний приступоподібний кашель. Напад ядухи почався 2 години тому, причину виникнення батьки сказати не можуть. Перед нападом хлопчик гуляв у полі. При огляді стан дитини важкий. Поза вимушена – спирається руками на край стільця. На обличчі вираз страху. Різко виражена експіраторна задишка, на видиху свистячі хрипи. Турбує нападоподібний болючий сухий кашель. Шкіра бліда, ціаноз губ. Грудна клітка різко здута. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – ослаблене – дихання, вислуховуються велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧД – 32 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС- 110 уд за 1 хв. Живіт мякий, печінка і селезінка не збільшені.
- Поставте попередній діагноз
- Призначте обстеження
- Ваша подальша тактика
- Що на Вашу думку, призвело до нападу.
Література:
Основна
1.Майданник В.Г. Педіатрія. Учебник (2-е издание, испр.доп.).- Харьков: Фолио, 2002. – 1125с.
2. Педіатрія /За ред. Тяжкої О.В./, - Київ, «Медицина» - 2008.- с.318-329
3.Захворювання дитячого віку /Яблонь О.С., Токарчук Н.І., Процюк Т.Л. та інш. – Вінниця.- Видавництво «Тезис», 2012.- С. 86-94.
Додаткова
1. О.І. Ласица, Т.С.Ласица. Бронхиальная астма в практике семейного врача. Київ, - 2005. – 31-98 с.
2. С.С.Острополец Бронхиальная астма у детей. – Донецк. – 2010. – 168 с.
3. Аллергические болезни у детей / Под ред. М.Я. Студеникина, И.И. Балаболкина. – «Медицина».- 1999.- с.188-213.
4. О.И. Ласица. Атопический марш у детей. Перспективы профилактики и прогноза./ Клінічна імунологія, алергологія та інсектологія. – 2006.- С.42-48.
5. Е.Н. Охотникова. Аллергический «марш»: связь поколений и эскалация аллергии у детей (лекция). – Киев - 2007.- С.40-46
6. Протокол діагностики та лікування дітей з БА.Наказ МОЗ України № 767 від 27.12.2005.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ.М.І.ПИРОГОВА
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри педіатрії №1
Завідувач кафедри
професор _Каблукова О.К.
«_____» _____________2008 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Педіатрія |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль | |
| Тема заняття | Бронхіальна астма у дітей. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. |
| Курс | |
| Факультет | медичний |
Вінниця 2008
Актуальність теми: Бронхіальна астма - одне з найбільш розповсюджених хронічних захворювань, яким хворіють люди всіх вікових груп і яке розглядається в сучасному суспільстві не лише, як крупна медична проблема, але й як соціально значима проблема. Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про те, що від 5 до 10% дітей страждають цим захворюванням, і з кожним роком цей показник неухильно зростає. Слід зауважити, що окрім високої розповсюдженості та більш важкого перебігу хвороби, що характеризується прогресуючим перебігом, почастішали епідеміологічні спалахи БА, що є принципово новою якістю у еволюції хвороби. Мутагенний ефект деяких шкідливих факторів стає передумовою для ще більшого розповсюдження бронхіальної астми у майбутніх поколінь, особливо серед дітей.
Таким чином, бронхіальна астма у дітей є важливою медико-соціальною проблемою, з клінічною стороною якої має бути ґрунтовно обізнаний лікар будь-якої спеціальності.
Конкретні цілі:
1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори бронхіальної астми у дітей.
2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину бронхіальної астми у дітей.
3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу бронхіальної астми у дітей.
4. Ставити попередній діагноз при бронхіальній астмі у дітей.
5. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисцип-лінарна інтеграція)
| Назва попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Нормальна анатомія | Володіти уявленнями про будову дихальних шляхів. |
| Нормальна та патологічна фізіологія | Оцінити функціональний дихальних шляхів. Знати особливості розвитку алергічного процесу та алергічної відповіді у дітей. |
| Біохімія | Дати клінічну оцінку змінам біохімічних показників сироватки крові при БА |
| Імунологія та алергологія | Застосовувати знання про стан імунної системи у дітей залежно від віку, маркери атопії. Трактувати результати імунологічних досліджень. |
| Фармакологія | Володіти знаннями про основні групи лікарських засобів, що застосовуються у лікуванні БА та виписки рецептів |
| Пропедевтична педіатрія | Володіти практичними навичками обсте-ження хворого, збору анамнезу, мати уяву про додаткові методи обстеження, що засто-совуються для їх діагностики. |
| Соціальна медицина та організація охорони здоров'я | Використовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитя-чому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров'я в плані профілактики та лікування. |
| Променева діагностика | Описувати рентгенологічні знімки. |
| Внутрішньо предметна інтеграція | Дати клінічну оцінку змінам показників біохімічного дослідження сироватки крові, імунологічних показників, провести дифе-ренційну діагностику БА, інтерпретувати дані додаткових і інструментальних методів дослідження. |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Бронхіальна астма | Хронічне запалення дихальних шляхів із поширеною, але варіабельною зворотною обструкцією і зростаю-чою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алер-гією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистя-чих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю (особливо в нічний і ранішній час) за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.. |
| Конституція | цілісність морфологічних і функціональних власти-востей, успадкованих і набутих, відносно стійких у часі. |
| Підсилювачі | Агенти, котрі знаходяться в зовнішньому сере-довищі і не можуть спровокувати імунну від-повідь, наприклад, ріновіруси, ендотоксини і т.п. |
| Тригери (провокатори) | Агенти, які спроможні підсилювати гіперреак-тивність бронхів на короткий період без розвитку запалення в стінці дихальних шляхів. До них від-носяться фізичне навантаження, холодне повіт-ря, гістамін, метахолін, пасивне куріння, різкі запахи, зміни метеоситуації. |
| АСІТ (Алерген специфічна імунотерапія) | Лікування причино-значущими алергенами (алерговакцинами), які вводяться в організм хворого у зростаючих дозах з метою зни-ження чутливості до етіологічного значущих алергенів при їх природній експозиції |
| Біологічні маркери — | це кількісно визначені біологічні параметри, які як індикатори визначають здоров’я, ризик захворювання, ефекти оточуючого середовища, діагностику захворювання, метаболічні процеси, епідеміологію і т.п." Стосовно бронхіальної астми таким показником є морфологічні та функціональні зміни еозинофіла, показники рівня оксиду азоту (NO). |
| Алергія | Підвищена чутливість до речовин, з якими організм раніш зустрічався. |
| Атопія | Спадкова схильність до формування алергічних реакцій реагін-залежного типу у відповідь на сенсибілізацію алергенами. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Визначення, фактори ризику та етіологія БА у дітей.
2. Патогенез БА у дітей.
3. В чому суть імунологічної теорії БА ?
4. Клініка БА у дітей.
5. Особливості бронхіальної астми у дітей молодшого віку.
6. Принципи лабораторної та функціональної діагностики бронхіальної астми.
7. Які особливості клініки обструкції у дітей раннього віку?
8. Які існують методики виявлення атопічної реактивності організму?
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Робота з тестовими завданнями
2. Робота студентів в палатах біля ліжка дітей хворих на бронхіальну астму.
3. Інтерпретація додаткових методів обстеження.
4. Клінічний розбір показового випадку.
5. Розв’язування ситуаційних задач.
Зміст теми – вичерпно викладений у наступних джерелах: лекції, методичні розробки та монографії кафедри, навчальна та наукова література з теми, інформація в мережі Internet.
Матеріали для самоконтролю:
А. Тести:
№1. Запалення при бронхіальній астмі у дітей розвивається переважно:
А). За Ig E – залежним механізмом шляхом продукції специфічних антитіл
Б). з утворенням імунних комплексів
В). за стимульованим типом;
Г). з перевагою гіперчутливості уповільненого типу;
Д). за цитотоксичним типом.
№2 Бронхіальна обструкція – це :
А). спазм, набряк, гіперсекреція патологічного слизу у бронхах
Б). стороннє тіло у бронхах;
В). гіперреактивність бронхів;
Г). збільшення внутрішньогрудинних лімфовузлів.
Д). порушення мукоциліарного кліренсу.
№3. Пікфлоуметрія – це виміри:
А). об’єму вдихання;
Б). пікової швидкості видиху;
В). життєвої ємкості легень
Г). частоти дихальних рухів;
Д). параметрів петлі «потік-обєм».
№4. Алерготестування слід проводити:
А). в період загострення алергічного захворювання;
Б). в період ремісії алергічного захворювання
В). на тлі терапії антигістамінними препаратами
Г). при негативних внутрішньо шкірних пробах;
Д). при негативних пробах із тест-контрольною рідиною.
№5 При проявах астми протягом року чинниками найчастіше є:
А). харчові алергени;
Б). кліщі домашнього пилу, спори пліснявих грибів; *В). пилкові алергени
Г). тютюновий дим
Д). інфекції.
№6. До побутових алергенів відносяться всі, за винятком:
А). кліщі домашнього пилу;
Б). таргани;
В). домашній пил;
Г). бібліотечний пил
Д). перетинковокрилі комахи
№7. Якщо значно обмежена фізична активність, «дихальна паніка», експіраторна дихавиця, свистячі хрипи, то це:
А). напад бронхіальної астми
Б). гострий стенозуючий ларингіт;
В).гострий бронхіоліт
Г). гострий бронхіт;
Д). пневмонія.
№8. У дитини рецидивуючі напади ядухи у літньо – осінній період, має місце тяжке дихання після вживання меду. Ймовірний чинників алерген:
А). кліщі домашнього пилу
Б). пилок рослин
В) спори пліснявих грибів
Г). епідермальні алергени
Д). білок коров’ячого молока.
№9. Напад астми – це може бути все, окрім:
А). експіраторна дихавиця при різкому порушенні функції зовнішнього дихання.
Б). свистяче та/або важке дихання
В). спазматичний кашель
Г). інспіраторна дихавиця
Д). участь допоміжних м’язів
№ 10. У дитини, яка мешкає у вологому, прохолодному приміщенні; напади ядухи виникають протягом року, під час вживання кисломолочних харчів, тіста з дріж-джів. Найімовірніші чинникові алергени:
А). пилок
Б). плісняві гриби
В). кліщові
Г). епідермальні
Д). харчові.
ЗАДАЧІ
№1. У дитини 6 років вночі, після відвідин дачі, почався напад ядухи; в анамнезі харчова алергія, у матері - рецидивуюча кропивниця. Відомо з анамнезу, що дитина від І вагіт-ності, маса тіла при народженні 3800 г., на грудному вигодовуванні до 3 міс. З 1,5 років часті респіраторні захворювання. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи, який в подальшому повторювався щомісячно, частіше вночі. Об’єктивно: хлопчик блідий, ціаноз носо-губного трикутника, дистанційні хрипи, експіраторна дихавиця, маса сухих свистя-чих хрипів під час аускультації.
А. Поставте попередній діагноз.
Б. Складіть план обстеження
В. Назвіть фактори, що сприяли розвитку захворювання
Г. При проведені алергопроб яких результатів можна сподіватись.
Задача №2. Мати дівчинки 2 років викликала дільничного педіатра і скаржиться на те, що у дитини виникає приступоподібний кашель, частіше вночі або рано вранці, від якого дитина просинається. Такий стан триває на протязі 2 тижнів. Перед цим дитина хворіла грипом. З анамнезу відомо, що у матері дівчинки був епізод набряку Квінке після вживання суниць. При огляді – себорейні кірочки на волосистій частині голови, язик «географічний». Над легенями перкуторний звук з тимпанічним відтінком. Аускультативно – розсіяні сухі та середньо пухирчасті хрипи. При огляді помешкання видно, що в квартирі багато книжок, килимів. В кімнаті живе папуга. Батько дитини курить на кухні, дим потрапляє в кімнату дитини.
- Поставте попередній діагноз
- Які фактори ризику в помешканні дитини?
- Рекомендації по елімінації алергенів.
- До яких спеціалістів слід направити дитину.
Задача №3. Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворіла 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура тіла до 37,4-37,8 С., з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами, проте температура утримувалась, кашель частішав. В день госпіталізації з’явилось шумне свистяче утруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часто хворіє ГРВІ, бронхіти, щорічно на ангіну. В 1,5 роки та 2 роки 3 міс. хворіла на запалення легень. З 3 років у дитини приступи ядухи після бронхіту. Приступи утрудненого дихання виникали на тлі ГРВІ, бронхітів або в період їх розрішення. Помічено збільшення частоти нападів в осінньо-зимову пору року. З 4 років діагностовано хронічний гайморит.
При огляді стан дитини важкий, задишка з утрудненим видихом, ЧД 32 за 1 хв. Грудна клітка в положенні видиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.
- Поставити попередній діагноз
- Скласти план обстеження
- Яка можлива причина захворювання.
- Консультації яких спеціалістів слід призначити хворому.
Задача №4. Дитина 5 років госпіталізована в стаціонар з нападом ядухи. Хлопчик від І вагітності, яка протікала на тлі ускладнень та народилася недоношеною. Вага при народженні 1,500 гр. На природному вигодовуванні до 3 міс. З 2-х міс. прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя на вживання курячого яйця та м’яса. З 1,5 років – часті ГРВІ. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи. Наступні напади виникали майже щомісячно, частіше вночі короткочасні. При перебуванні влітку на Чорноморському узбережжі напади не виникали. Проживає в старому будинку, в кімнаті багато килимів, є кіт та собака. Бабуся по лінії матері хворіє на бронхіальну астму.
- Поставте попередній діагноз.
- Складіть план обстеження
- Яке обстеження можна порекомендувати дитині в період загострення та ремісії
- Яка можлива причина захворювання.
Задача №5 Хлопчик 9 років, скаржиться на різко утруднене свистяче дихання, сильний приступоподібний кашель. Напад ядухи почався 2 години тому, причину виникнення батьки сказати не можуть. Перед нападом хлопчик гуляв у полі. При огляді стан дитини важкий. Поза вимушена – спирається руками на край стільця. На обличчі вираз страху. Різко виражена експіраторна задишка, на видиху свистячі хрипи. Турбує нападоподібний болючий сухий кашель. Шкіра бліда, ціаноз губ. Грудна клітка різко здута. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – ослаблене – дихання, вислуховуються велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧД – 32 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС- 110 уд за 1 хв. Живіт мякий, печінка і селезінка не збільшені.
- Поставте попередній діагноз
- Призначте обстеження
- Ваша подальша тактика
- Що на Вашу думку, призвело до нападу.
Задача №6.Хлопчику 3 роки. Дитина від ІІ вагітності і пологів, що протікали на тлі ускладнень. На грудному вигодовуванні до 1 міс. З 2 міс., у дитини з’явились прояви ЕКД, загострення в подальшому виникали після вживання шоколаду, цукерок, риби. У 2 роки виник перший напад ядухи, а потім напади ядухи повторювались щомісяця без видимих причин. При відвідуванні бабусі в селі, напади припинялися. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до побутового пилу. Чотири доби тому у хлопчика був напад ядухи, який самостійно пройшов. На момент огляду стан дитини важкий виражений неспокій, блідість і сухість шкіри, акроцианоз. Частота дихання 40 в 1 хв. Дихання шумне із затрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням в’язкого харкотиння. Дитина в положенні ортопное. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації легень на тлі жорсткого дихання вислуховуються свистячі та вологі різнокаліберні хрипи. ЧСС 142 за 1 хв.
1.Визначити попередній діагноз.
2. Наведіть діагностичні критерії.
3. Ваша подальша тактика.
4. Складіть план обстеження
Задача №7. Дівчинці 13 років. В стаціонарі 2 доби. При госпіталізації: надсадний кашель, інспіраторна задишка, дистанційні хрипи, серцебиття, акроцианоз. Після лікування (еуфілін, гірчичники, відхаркуючи засоби) стан дещо покращився, але кашель і задишка відновлюються вночі. Залишається блідість шкіри, периоральний ціаноз. Грудна клітка діжкоподібна, кількість дихань за 1 хв. 34, пульс 100 за 1 хв. Перкуторно коробковий звук над всією поверхнею легень, аускультативно гучне дихання, подовжений видих, поодинокі сухі хрипи. Тони серця дещо приглушені. АТ 120/70 рт.ст. Хворіє протягом 3 років. Подібні напади спостерігаються лише у періоді цвітіння полину та хризантем.
1.Визначити попередній діагноз.
2. Назвіть синдром хвороби, що став причиною госпіталізації.
3. При яких захворюваннях може спостерігаться даний синдром?
4. Яке з них найбільш вірогідне?
Задача №8. Хлопчику 10 років. При госпіталізації: надсадний кашель, інспіраторна задишка, дзизчасті хрипи, серцебиття, акроцианоз. Після лікування (еуфілін, гірчичники, відхаркуючи засоби) стан дещо покращився, але кашель і задишка відновлюються вночі. Залишається блідість шкіри, периоральний ціаноз. Грудна клітка діжкоподібна, кількість дихань за 1 хв. 44, пульс 110 за 1 хв. Перкуторно коробковий звук над всією поверхнею легень, аускультативно гучне дихання, подовжений видих, поодинокі сухі хрипи. Тони серця дещо приглушені. АТ 120/70 рт.ст. Хворіє протягом 4 років. Подібні напади спостерігаються лише у періоді цвітіння акації. Аналіз крові : Ер.- 4,0х10¹²/л, гемоглобін – 115 г/л, лейкоцити – 8х109/л. нейтрофіли: пал.- 4%, с- 52%, л. - 28%, м. – 8%; еоз. -8 %. ШОЕ – 10 мм/год.
- Сформулюйте попередній діагноз хвороби (генез, період, форма).
- Назвіть головний синдром в клінічній картині хвороби в подальші дні.
- Визначте період розвитку хвороби.
- Чи показана в даному випадку бронхоскопія.
Задача №9. Хлопчику 5 років. Народився вчасно. Вагітність та пологи протікали без ускладнень, знаходився на природному вигодовуванні. Вперше прояви захворювання проявилося в 3,5 роки, коли влітку на прогулянці у лісі дитина раптом стала неспокійною, з’явилися нежить, кашель, набряк лівої половини обличчя, задишка. Батьки вважали, що дитину, що вжалило. Ці ознаки утримувались біля доби. Подібний стан повторився через рік, але без набряку обличчя. Вчора під час заміської прогулянки у дитини гостро виник напад кашлю із задишкою, сльозотеча, нежить. Мати доставила дитину до дитячої лікарні. Стан дитини важкий, неспокійна. Надсадний кашель. Обличчя набрякле, вкрите голодним, липким потом. Дихання – 44 за 1 хв., видих гучний тривалий. Грудна клітка здута, в акті дихання приймає участь допоміжна мускулатура. Над легенями визначається коробковий звук, при аускультації – різнокаліберні сухі свистячі хрипи. Тони серця глухі. З анамнезу у батька Хронічний бронхіт, алергічні захворювання в сім’ї заперечують.
1. Назвіть головний синдром в клінічній картині цього захворювання.
2. При яких захворюваннях може спостерігатись подібний синдром?
3. До якої групи (за етіологією і патогенезом належить дане захворювання)?
4. Назвіть фази патогенезу даного захворювання за Д.Д.Адо.
Задача №10.Хлопчику 8 роки. Дитина від ІІ вагітності і пологів, що протікали без ускладнень. На грудному вигодовуванні до 1 міс. З 4 міс., у дитини з’явились прояви ЕКД. У 2 роки виник перший напад ядухи, а потім напади ядухи повторювались щомісяця без видимих причин. При відвідуванні бабусі в селі, напади ставали частішими. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до побутового пилу. На момент огляду стан дитини важкий виражений неспокій, блідість і сухість шкіри, акроцианоз. Частота дихання 40 в 1 хв. Дихання шумне із утрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням в’язкого харкотиння. Дитина в положенні ортопное. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації легень на тлі жорсткого дихання вислуховуються свистячі та вологі різнокаліберні хрипи. ЧСС 142 за 1 хв.
- Сформулюйте діагноз.
- Назвіть причину захворювання
- Складіть план обстеження
- За яким механізмом, в даному випадку, розвивається запалення при бронхіальній астмі.