Обов’язки та права спеціалістів ветеринарної медицини

3.1. Обов’язкамиспеціалістів ветеринарної медицини суб’єкта господарювання є:

3.1.1. Здійснення ветеринарно-санітарного контролю за надходженням забійних тварин, іншої підконтрольної продукції та матеріалів, включаючи перевірку правильності оформлення і відповідності ветеринарних документів до вантажу, що надійшов, дотримання правил транспортування тощо.

3.1.2. Установлення причин падежу, вимушеного забою тварин при їх надходженні, а також на території суб’єкта господарювання.

3.1.3. Контроль за дотриманням правил карантинування і термінів передзабійної витримки тварин.

3.1.4. Проведення у повному обсязі ветеринарно-санітарної експертизи сировини, продовольчої сировини, у тому числі м’яса та м’ясопродуктів, отриманих при забої тварин, відповідно до порядку, визначеного Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів та іншими нормативно-правовими актами.

3.1.5. Проведення трихінелоскопії.

3.1.6. Клеймування туш відповідно до Інструкції по клеймуванню м’яса, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.97 за №19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.97 за №447/2251.

3.1.7. Контроль за якістю та безпекою продукції, у тому числі допоміжних матеріалів, що використовуються для її виготовлення, а також за приготуванням, зберіганням і використанням нітриту натрію.

3.1.8. Відбір зразків продукції, інших підконтрольних матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних досліджень у державній лабораторії ветеринарної медицини, розташованій на території суб’єкта господарювання, або в інших державних лабораторіях ветеринарної медицини.

3.1.9. Проведення обов’язкових лабораторних досліджень: фізико-хімічних, біохімічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, гістологічних, радіологічних та інших відповідно до чинних нормативно-правових актів з метою оцінки безпеки та якості продукції, а також кормів тваринного походження, води, інших підконтрольних матеріалів.

3.1.10. Проведення ветеринарно-санітарної експертизи, у тому числі постійного лабораторного контролю продукції тваринного походження при надходженні до холодильника, її оцінка відповідно до чинних нормативних актів лікарями ветеринарної медицини суб’єкта господарювання при переробці, випуску в реалізацію, а також контроль за дотриманням термінів зберігання продукції.

3.1.11. Контроль за дотриманням правил пакування, маркування, транспортування продукції тваринного походження.

3.1.12. Контроль за дотриманням температурних режимів переробки продукції, отриманої на підприємстві або тієї, що надійшла.

3.1.13. Контроль за своєчасною утилізацією трупів тварин, ветеринарних конфіскатів, забракованого м’яса та іншої продукції.

3.1.14. З’ясування причин виготовлення продукції тваринного походження, що не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, участь у розробці і здійсненні заходів щодо усунення виявлених недоліків.

3.1.15. Контроль за санітарним станом виробничих приміщень (холодильників, складів тощо), умовами зберігання продукції тваринного походження та інших підконтрольних матеріалів.

3.1.16. Проведення обліку ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження та ветеринарно-санітарної роботи суб’єкта господарювання, своєчасне подання звітності у встановленому порядку.

3.2. Спеціалісти ветеринарної медицини мають право:

3.2.1. Відвідувати безперешкодно всі виробничі об’єкти.

3.2.2. Одержувати від адміністрації і спеціалістів суб’єкта господарювання своєчасну інформацію, яка необхідна для розв’язання поставлених завдань.

3.2.3. Проводити відбір проб продукції, інших матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних та лабораторних досліджень згідно з чинними нормативно-правовими актами.

3.2.4. Бракувати продукцію, яка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи визнана непридатною до споживання.

3.2.5. Не допускати використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, недоброякісних у ветеринарно-санітарному відношенні та виготовлених з порушенням стандартів та технологічних інструкцій.

3.2.6. Не допускати розміщення в загальних загонах, камерах тварин, продукцію тваринного походження, що надійшли без ветеринарних свідоцтв або без інших документів установленої форми, а також недоброякісну у ветеринарно-санітарному відношенні, до отримання правильно оформлених відповідних документів або усунення виявлених дефектів.

3.2.7. Не допускати відпуск продукції у транспортні засоби, які не відповідають санітарним вимогам.