Тема 3. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії гілок трійчастого нерва, вивчити верхньощелепний нерв, його гілки, області іннервації. Вивчити нижньощелепний нерв, його гілки, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва). n. maxillaris відходить від трійчастого вузла, спрямований вперед, виходить з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебінну ямку. Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить менінгеальна гілка, r. meningeus (medius), яка супроводжує передню гілку середньої менінгеальної артерії і іннервує тверду оболонку головного мозку ділянці середньої черепної ямки.

В крилопіднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходять підочноямковий і виличний нерви та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

1. Підочноямковий нерв, n. infraorbitalis, є прямим продовженням верхньощелепного нерва. Через нижню очноямкову щілину цей нерв проникає в очну ямку, залягає спочатку в підочноямкову борозну, а потім входить в підочноямковий канал верхньої щелепи. Вийшовши з каналу через підочноямковий отвір на передню поверхню верхньої щелепи, n. infraorbitalis ділиться на декілька гілок. Це нижні гілки повік (rr. palpebrales inferiores), які спрямовуються до шкіри нижньої повіки, потім зовнішні носові гілки, rr. nasales exerni, що розгалужуються у шкірі зовнішнього носа, і верхні губні гілки, rr. labiales superiores. Крім того, на своєму шляху ще в підочноямковій борозні і в каналі підочноямковий нерв віддає верхні передні, cередню і задні альвеолярні гілки, rr. alveolares superiores anteriores, medius еt posteriores, які в товщі верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетіння, рlехus dentalis superior. Верхні зубні гілки, rr. dentales superiores, цього сплетіння іннервують зуби верхньої щелепи, а верхні ясенні гілки, rr. gingivales superiores, - ясна. Від підочноямкового нерва відходять також внутрішні носові гілки, rr. nasales

internі, до слизової оболонки передніх відділів порожнини носа.

2. Виличний нерв, n. zygomaticus, відходить від верхньощелепного нерва в крилопіднебіннiй ямці, біля крилопіднебінного вузла і проникає в очну ямку

через нижнюочноямкову щілину. В очній ямці віддає сполучну гілку, що містить післявузлові парасимпатичні волокна до слізного нерва для секреторної іннервації слізної залози. Потім виличний нерв входить у виличноочноямковий отвір виличної кістки. В товщі кістки нерв ділиться на дві гілки, одна з яких - виличноскронева гілка, n. zygomaticotemporalis, через отвір, на передній поверхні виличної кістки, спрямовується до шкіри виличної і щічної ділянок.

3. Вузлові гілки, rr. ganglionares, які містять чутливі і вегетативні волокна, йдуть від n. maxillaris (в крилопіднебінній ямці) до крилопіднебінного вузла і до гілок, які від нього відходять(див. парасимпатичну систему).

4. Крилопіднебінний вузол, ganglion pterygopalatinum. Належить до парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Гілками крилопіднебінного вузла є:

1. Медіальні і латеральні верхні задні гілки носа rr. nasales posteriores superiors mediales et laterales, які проникають крізь клиноподібно-піднебінний отвір та іннервують слизову оболонку порожнини носа, а також її залози. Найбільша з верхніх медальних гілок - носопіднебінний нерв, n. nasopalatinus, лягає на перетинку носа, потім йде крізь різцевий канал дослизової оболонки твердого піднебіння.

2. Великий і малий піднебінні нерви, n. palatinus minores et rr. раlаtіnі minores, через однойменні канали йдуть до слизової оболонки твердого і м'якогопіднебіння.

3. Нижні задні носові гілки rr. nasales posteriores inferiores, проходять в

піднебінному каналі і іннервують слизову оболонку нижніх відділів порожнини носа.

Нижньощелепний нерв (n. mandibularis ) - третя гілка, виходить з черепа

Через овальний отвір у підскроневу ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 - 7.5 мм; складається з 30-80 пучків, в яких нараховується від 50000 до 120000 мієлінових нервових волокон. Від нижньощелепного нерва відходять такі рухові гілки:

1. Жувальний нерв (n. masstericus) після відгалуження від основного

стовбура проходить над верхнім краєм бічного крилоподібного м'яза і через вирізку нижньої щелепи входить у жувальний м'яз з присереднього боку. Перед цим віддає чутливу гілочку до скронево-нижньощелепного суглоба.

2. Глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) проходять по зовнішній

основі черепа, огинаючи підскроневий гребінь, і проникаючи через присередню поверхню скроневого м'яза, розділившись перед цим на передню і заднюю скроневі гілки.

3. Бічний крилоподібний нерв (n. pterigoideus lateralis) проходить вперед і

вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза згори і збоку й розгалужується в ньому.

4. Присередній крилоподібний нерв (n. pterigocleus medialis) проходить

вперед і вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза. Поблизу вушного

вузла віддає вузлові гілки, а також два невеликих нерви: до м'язів - натягачів

піднебінної завіски і барабанної перетинки.

5. Щелепно - під'язиковий нерв (n. mylohyoideus) відходить від нижнього коміркового перед його входженням у нижньо-щелепний отвір; йде по однойменній борозні гілки нижньої щелепи й далі до щелепно під'язикового м'яза та до переднього черевця двочеревцевого м'яза.

Чутливі гілки нижньощелепного нерва:

1. Оболонкова гілка (r. meningeus) відходить поблизу овального отвору і

разом із середньою оболонковою артерією проникає до порожнини черепа через остистий отвір, де ділиться на дві гілки й іннервує тверду

оболонку головного мозку та слизову оболонку комірок соскоподібного відростка скроневої кістки.

2. Щічний нерв (n. buccalis) проходить між головками бічного крилоподібного м'яза, по бічній поверхні щічного м'яза, доходячи до кута рота; віддає тонкі гілки, які пронизують щічний м'яз та іннервують слизову оболонку й шкіру щоки, а також шкіру кута рота.

3. Вушно - скроневий нерв (n. auriculotemporalis) має сполучну гілку до

вушного вузла. Біля шийки нижньої щелепи нерв повертає догори, пронизує привушну слинну залозу і виходить на скроневу ділянку, супроводжуючи поверхневу скроневу артерію. Віддає такі гілки: суглобові (rr. articulares); привушні (rr. parotidei) у складі яких крім чутливих є парасимпатичні секреторні волокна з вушного вузла, які приєдналися до вушно - скроневого нерва за допомогою сполучноїгілки; нерв зовнішнього слухового ходу (n. meatus acustici externi), до шкіри зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки; передні вушні нерви (nn. auricularis anteriores) до шкіри вушної раковини й середньої частини скроневої ділянки.

4. Язиковий нерв (n. lingvalis) починається поблизу овального отвору, проходить між крилоподібним м’язом, до язикового нерва приєднується барабанна струна, що є продовженням проміжного нерва. У складі барабанної струни крім чутливих смакових волокон йдуть передвузлові парасимпатичні волокна до піднижньощелепного вузла, під'язикової та піднижньо - щелепної залоз. Далі язиковий нерв проходить між внутрішньою поверхнею нижньої щелепи та присереднім крилоподібним м’язом над піднижньощелепною залозою, по зовнішній поверхні під’язиково-язикового м'яза в складці слизової оболонки до бічної поверхні язика. Між волокнами під’язиково-язикового та підборідно-язикового мязів нерв розпадається на кінцеві гілки. За ходом нерва формуються сполучні гілки знижнім комірковим і під'язиковим нервами, а також з під нижньощелепним вузлом. У порожнині рота від язикового нерва відходять такі гілки: до перешийка зіва - до слизової оболонки зіва й заднього відділу дна порожнини рота, ясен та під'язикової залози, які проходять через м'язи язика й закінчуються в слизовій оболонці передніх двох третин язика, несучи також смакові волокна від сосочків язика.

5. Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) - змішаний, найбільша

гілка нижньощелепного нерва. Спочатку проходить між крилоподібними м'язами із боку від язикового нерва, потім входить разом з однойменними судинами до каналу нижньої щелепи.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Наши рекомендации