Тема 3.1: Експериментальне відтворення гіпотермії, гіпертермії, гарячки

(2 години)

План.

1.Зміни терморегуляції

2.Зміни дихання

3.Зміни серцевої діяльності

4.Зміни системи крові у тварин у разі гарячки.

Мета заняття:вивчити в експерименті на тваринах механізм розвитку та основні ознаки лихоманки, роль нервової системи й ендокрин­них впливів на процес лихоманки, навчитися відрізняти лихома­нку від гіпертермії, вимірювати ректальну температуру тіла, аналізувати температурні криві.

При підготовці до заняття треба засвоїти теоретичний мате­ріал про: фізіологію терморегуляції; визначення і сутність по­няття «лихоманка»; причини лихоманки; механізм дії пірогенів; механізм розвитку лихоманки; роль нервово-ендокринних чин­ників у патогенезі лихоманки; схему розвитку лихоманки; стадії лихоманки; принципи класифікації лихоманки; закінчення ли­хоманки; функції органів і систем при лихоманці; обмін речовин при лихоманці; відмінність лихоманки від гіпертермії; значення лихоманки для організму; внесок вітчизняних учених у вивчен­ня етіології й патогенезу лихоманки; прояв законів і категорій матеріалістичної діалектики в патології на прикладі пропасного процесу.

Студент повинен уміти: визначати типи і види лихоманки, ко­ристуватися устаткуванням для вивчення основного обміну, во­лодіти методами статистичної обробки цифрового матеріалу.

(1.Практ..А.Й.Мазуркевич . Патофізіологія с/г тварин 1991р.стор. 87- 93

2. Практикум А. Й. Мазуркевич,В.Б. Данілов, Н.В.Куц Патофізіологія тварин 2003р. стор.83-85)

Зміни терморегуляції

Зміни дихання

Дослідження № 1. Вивчення змін температури тіла й основного обміну при лихоманці у лабораторних тварин

Хід досліду: 1. Вимірюють температуру тіла морської свинки, зважують її.

2. Визначають рівень основного обміну. Для цього збирають
устаткування за схемою. Змащують край кришки ексика­
тора, що притирається, вазеліном. На дно ексикатора під порце­лянову сітчасту під-9 10 ставку наливають 100 мл 10% КОН для поглинання з видихуваного повіт­ря вуглекислого газу, що опускається вниз на поверхню розчину і реагує з лугом з утворенням КНСОз і К2СОз.

Тварин розміщують по одному в ексикатор, перевіряють герметичність системи, для чого:

а) гвинтовим затискачем 6 встановлюють рівень рідини в колінах 1 та 3 на нулі;

Схема установки для вивчення основно­го обміну непрямим методом: 1 — відкрите коліно манометра; 2 — забарвлена манометрична рідина: 3 —- закрите коліно маномет­ра зі сполучною трубкою; 4 — шкала манометра; 5 — груша-резервуар манометричної рідини; 6 — регу­лювальний затискач; 7 — дерев'яна дощечка; 5 — штатив; 9 — відросток із затискачем; 10 — сполучна трубка; 11 — кришка ексикатора; 12 — дірчасте порцелянове дно; 13 — розчин натрію (калію) гідро­ксиду; 14 — піддослідна тварина

б) змащують місця притирання кришки ексикатора до корпуса і обережно притирають кришку до корпуса; в) накладають затискач на гумовий наконечник трійника 9; г) затискачем 6 опуска­ють рівень рідини у відкритому коліні до крайнього нижнього положення. При цьому рідина в закритому коліні не повинна підніматися на той самий рівень, що й у відкритому. Перевіри­вши герметичність системи, рівень рідини (при відкритому трійнику) в обох колінах встановлюють у крайнє верхнє поло­ження.

5. Закривають гумовий наконечник трійника, припиняючи кон­такт системи з навколишнім простором, і включають секундомір.

6. Через 3 хв гвинтом 6 рівень рідини у правому коліні опус­кають до нуля (у відкритому коліні рівень опускається, а в закри­тому піднімається) і роблять відлік зниження рівня рідини у від­критому коліні в мм (к). Знімають затискач із гумового наконечника трійника, зрів­нюють рівні рідини в обох колінах на нульовій точці, закривають наконечник трійника і визначення повторюють до трьох разів.

7. З трьох отриманих величин виводять середній показник.

8. Обчислюють кількість виділеної енергії твариною на почат­ку досліду за формулою

( Практикум А. Й. Мазуркевич,В.Б. Данілов, Н.В.Куц Патофізіологія тварин 2003р. стор.85-86)

Висновок:

___________________________

Зміни серцевої діяльності