Пагони чорниці — Согтus Myrtilli

Чорниця звичайна — Vaccinium mirtillus

Родина вересові — Егісасеае

Опис рослини. Напівчагарник заввишки 15-50 см Кореневище до 2—3 м, повзу­че. Стебла прямостоячі, розга­лужені. Листя почергове, короткочерешкове, тонке, яйцеподібне, дрібнопилчасте. Квітки дрібні поодинокі, пазушні, зеленкувато-рожеві, глечикоподібнокулясті. Плід — соковита чорно-синя з сизим нальотом ягода. Цвіте у травні-червні, плоди дозрівають у липні—серпні.

Поширення і місце зростання.

Росте в Карпатах, Поліссі, захід­ному лісостепу: у зоні хвойних і мішаних лісів, утворюючи за­рості.

Правила заготівлі. Охоронні заходи.

Збирають у суху погоду стиглі плоди без плодоніжок, зриваючи руками, або "зчісують" спе­ціальними совками-гребінцями, складаючи у тверду тару. Під час заготівлі необхідно берегти від прямих сонячних променів, щоб ягоди не пускали сік.

Для збереження заростей не можна ламати стебла, пошкоджу­вати кореневу систему. Необхідно періодично міняти місця масо­вих заготовок. Листя обривають вручну у фазу цвітіння рослини. Як лікарську сировину також зрізають верхівки пагонів. Слід об­ривати тільки нижні й середні листки і залишати на рослині час­тину пагонів для подальшого її розвитку.

Первинне оброблення. Сушіння сировини. При "зчісуванні" ягід до сировини потрапляє багато листків і зелених плодів, які потім видаляють. Ягоди пров'ялюють на повітрі 2—3 год, тоді сушать У печах або плодосушарнях за температури 55—60 °С. Розкладають тонким шаром, часто перемішуючи. За високої температури ягоди спікаються, а за низької — скисають і пліснявіють. Правильно висушені ягоди не злипаються, не забруднюють руки.

Опис сировини. Плоди— ягоди, сильно зморшкуваті, безформні, розмочені у воді — кулясті. На верхівці кільцева облямівка від залишку чашечки. У м'якоті — до ЗО штук насінин. Діаметр плодів — 3—6 мм. Колір плодів зовні чорний з червонува­тим відтінком; м'якоть — червоно-фіолетова. Запах слабкий. Смак кисло-солодкий, трохи в'яжучий.

Листя— яйцеподібної форми, краї дрібнопилчасті, завдовжки до 20 мм, завширшки 5—16 мм. Колір світло-зелений, запах слабкий, смак гіркуватий. Пагони — суміш верхівок із листками та квітами.

Хімічний склад сировини. Плоди містять конденсовані дубильні речовини, цукор (до 6 %), антоціановий гліко­зид міртилін, пектинові речовини, органічні кислоти , вітаміни С і групи В, каротин, залізо, марганець, пігменти.

У листках містяться конденсовані дубильні речовини (7 %); фенольні сполуки неоміртилін, міртилін, арбутин; флавоноїди, сапоніни.

Фармакологічна дія і застосування. Плоди використовують як м'який в'яжучий і дієтичний засіб при гострих і хронічних шлун­ково-кишкових розладах, колітах, ентероколітах. Пагони зменшу­ють вміст цукру в крові.

Лікарські форми і засоби. З плодів готують відвари. Пагони чор­ниці входять до складу протидіабетичного збору "Арфазетин". На основі антоціанідінів чорниці виробляють препарат „Стрікс”, „Чорниця форте”тощо.

Плоди черемхи— Fructus Padi

Черемха звичайна — Padus avium (МШ.)

Родина розові — Rоsасеае

Народні назви: черемшина.

Російська назва: черемуха обыкновенная.

Опис рослини.Кущ або дерево заввишки до 10 м. Листки почергові еліптичні, гостропилчасті. Квітки дрібні, білі, запашні зібрані в суцвіття китицю. Плоди — чорні, блис­кучі кістянки, діаметром до 8мм. Запах слабкий. Смак солодкуватий, злегка в’яжучий.

Поширення і місце зростання. Росте в лісовій і лісостеповій зонах європейської частини СНД. Зустрічається майже по всій Україні на узліссях як підлісок. Часто культивується як деко­ративна рослина.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Збира­ють дозрілі плоди, іноді зривають усю китицю. Не слід ламати гілок.

Первинне оброблення. Сушіння. Відбирають листки, гілочки, зім'яті плоди. Сушать у сушарнях за температури 40—50 °С, на горищах, на сонці, розкладаючи тонким шаром. Після висихання плодів у китицях їх перетирають, відокремлюючи плодоніжки, гілочки, неякісну сировину.

Хімічний склад сировини. У м'якоті плодів містяться дубильні речовини конденсованої групи (до 15 %), цукри, органічні кисло­ти (яблучна і лимонна). У насінні — жирне масло і глікозид амігдалін.

Фармакологічна дія і застосування. Використовують як в'яжу­чий засіб при розладах травного тракту. Усі частини рослини, крім м'якуша плодів, містять глікозид амігдалін, який розщеплюється на синильну кислоту, бензальдегід і глюкозу, тому лікарські засо­би можуть бути отруйними.

Лікарські форми та засоби. Внутрішньо відвар або чай. Слід пам'ятати, що кісточки не можна розчавлювати, вони повинні за­лишатися цілими, щоб уникнути вилучення з них амігдаліну.